Як називаються здатності, які перевірялися на даному занятті? Які завдання було легко виконувати? Які завдання викликали труднощів і чому?

Домашнє завдання

Довідатися докладніше про професію архітектора з різних джерел інформації (батьки, знайомі, книги, журнали, теле- і радіопередачі).

ЗАНЯТТЯ № 4

Розминка «Сприйняття й окомір»

Пред'являються три малюнки. На першому (рис. 5а) необхідно визначити, яка із трьох доріг, що ведуть до трьох будинків, довше. На другому малюнку (5б) потрібно співвіднести висоту й ширину зображеної фігури. На третьому малюнку (5с) рівняються дві відстані — від носа верхньої ящірки до носа середньої й від носа середньої ящірки до носа нижньої. Яка відстань більше?

Рис. 5а Рис. 5б

Рис. 5с

Дискусія: Надати можливість учням розповісти, що нового вони довідалися про професію архітектора.

Питання: Хто знає прізвища знаменитих архітекторів? Які архітектурні спорудження в Києві, в Рівному вам подобаються найбільше? Чи знає їхнього автора? Постарайтеся довідатися, хто їх спроектував.

Робота в зошитах: Вчитель: На минулому занятті ви на собі перевірили три здатності, якими повинні володіти архітектори. Назвіть ці здатності. Четверту здатність ви випробували в процесі виконання розминки. Називається вона — окомір. Навіщо архітекторові потрібний гарний окомір? (Щоб грамотно й точно співвідносити розміри проектованих споруджень.) П'ята здатність стосується наявності логічних здатностей. Чому вони необхідні архітекторам?

Обговорення: Випробувати свої логічні здатності пропонується шляхом створення проекту будинку, де необхідно спочатку проаналізувати пропоновані умови, а потім намалювати й сам будинок. Будинок повинен задовольняти наступні вимоги:

1. Зовні він повинен здаватися одноповерховим, а насправді бути триповерховим.

2. Обов'язково повинен бути балкон, але не на першому поверсі.

3. Весь перший поверх повинен займати гараж.

Обговорення намальованих варіантів проекту.

Гра: Клас ділиться на три команди, кожна з команд одержує завдання на розробку проекту будинку. Колективний проект кожної команди потім обговорюється іншими командами на відповідність необхідним умовам. На обговорення виносяться інші варіанти, які також задовольняють задані умови.

Потім пропонуються наступні завдання

1. Велетень і хлопчик-мізинчик вирішили жити в одному будинку. Яким він повинен бути, щоб їм обом було в ньому зручно?

2. Подружилися Чиполліно й Буратіно й вирішили вибудувати для себе будинок. Але в приміщенні від хлопчика-цибулини в Буратіно постійно сльозилися очі. Чиполліно ж увесь час натикався на гострий ніс свого дерев'яного друга. Яким повинен бути їхній будинок, щоб вони могли спілкуватися один з одним і при цьому не відчувати незручностей?

3. Снігурка й Вогнечок також вирішили оселитися в одному будинку. Яким він повинен бути, щоб ані та, ані інший не постраждали при спільному проживанні?

Обговорення результатів: Як називаються здатності, які перевірялися на даному занятті? Які завдання було легко виконувати? Які завдання викликали труднощі і чому?

Тема 3. Професія-Слідчий

ЗАНЯТТЯ № 5

Розминка «Зорова пам'ять»

Пропонується за один хвилину запам'ятати дев'ять показаних на плакаті фігур (рис. 6). Потім необхідно замалювати їх у зошиті. Після цього фігури знову показуються, і учні звіряють їх зі своїми.

Рис. 6

Яку здатність ви тренували під час розминки? Ця здатність має відношення до наступної теми нашого заняття.

Дискусія: Вчитель. Сьогодні ви познайомитесь із ще одною дуже цікавою професією, що називається «слідчий». Спробуйте спочатку описати її самостійно. (Усні відповіді учнів вчитель узагальнює у вигляді короткого опису.) Слідчий — людина, що здійснює збір і перевірку доказів при розслідуванні злочинів.

Які навчальні предмети необхідно знати майбутньому слідчому? Чи потрібні йому математика, українська мова, історія, географія? Якими здатностями повинен володіти слідчий? (Спочатку дають відповіді учні.)
Для слідчого дуже важливо мати високий рівень розвитку уваги, гарну зорову пам'ять, логічне мислення, уміння слухати й запам'ятовувати.

Робота з підсобним матеріалом і в зошитах: Для перевірки цих здатностей учням надається можливість «розслідувати» кілька справ. Вони одержують по папці із зображеннями п'яти злочинів. Вчитель зараховує склад кожних злочинів і завдання, яких необхідно виконати «слідчому».

СПРАВА № 1 (рис. 7). У будинку відбулася крадіжка. Необхідно скласти опис украденого. (Порівняння двох картинок і знаходження відсутніх предметів.)

Рис. 7

СПРАВА № 2 (рис. 8). Поліцейський застав грабіжника на місці злочину, коли той, намагаючись розкрити сейф, підірвав його. Необхідно відшукати осколок сейфа, тому що він є доказом, що доводить злочин. (Необхідно співвіднести всі осколки з формою отвору в сейфі.)

Рис. 8

СПРАВА № 3 (рис. 9). (Зачитується один раз.) Після скоєного пограбування слідство зайшло у глухий кут: занадто багато підозрюваних. Свідків троє. Один з них зміг пригадати тільки, що в злочинця була лисина, другий помітив, що він був вусатий, а третій — що в нього на обличчі був пластир. Мабуть, цього досить, щоб визначити винного. (Знаходження фотографії по прикметах).

Рис. 9

СПРАВА № 4 (рис. 10). Один раз інспектор був терміново викликаний на аеродром, розташований недалеко від Києва. З випадково почутих телефонних розмов поліції стало відомо, що рейс літака, що відправляється на Аляску, закінчиться катастрофою. Один з пасажирів збирається підірвати літак. Інспектор, прибувши на аеродром, прийнявся уважно спостерігати за пасажирами, що направляються до трапа з автобуса, що під'їхав. Після швидкого перегляду документів інспектор затримав одного з них. На кого могла впасти підозра? (Необхідно не тільки вказати злочинця, але й пояснити свій вибір.)

Рис. 10

Якими здатностями повинен був володіти слідчий при розслідуванні цих чотирьох справ? Які справи, на ваш погляд, були легкими, а які викликали складнощі й чому?

Домашнє завдання

Довідатися докладніше про професію слідчого з інших джерел інформації (батьки, знайомі, книги, журнали, теле- і радіопередачі).

Висновки

Пізнавальні здібності та пізнавальний інтерес являє собою важливий фактор навчання й у той же час є життєво-необхідним чинником становлення особистості.

Проблема розвитку пізнавальних здібностей не є новою і широко розглянута у філософській, психолого-педагогічній і методичній літературі, де визначено суть здібностей, природу пізнавального інтересу, його структуру, шляхи формування та етапи розвитку пізнавальних здібностей, залежність від вікових особливостей.

Пізнавальний інтерес як мотив навчання та стійка риса особистості є яскравим показником розумового розвитку особистості. Пізнавальні здібності учнів як особистісне утворення є достатньо точним показником ефекту введення в процес навчання всіх компонентів (категорій, понять, підходів) дидактики як певної системи, що скеровує практику навчального процесу. За допомогою пізнавальних здібностей чіткіше виявляється внутрішня сторона навчального процесу (методи навчання, урок, інші форми організації навчальної діяльності), ефект взаємозумовлених діяльностей учителя та учня, ефект освітньої, розвиваючої та виховної функції навчання. Пізнавальні здібності, як особистісне утворення є тією зв'язковою ланкою між навчанням і вихованням учнів, котре входить і в спрямованість особистості, і в міжособистісні відносини, і в формування поглядів і переконань учнів.

Пізнавальні здібності сприяють загальній спрямованості діяльності школяра і можуть відігравати значну роль у структурі його особистості. Вплив пізнавального інтересу на формування особистості забезпечується рядом умов:

• рівнем розвитку інтересу (його силою, глибиною, стійкістю);

• характером (багатобічними, широкими інтересами, локальними-стрижневими або багатобічними інтересами з виділенням стрижневого);

• місцем пізнавального інтересу серед інших мотивів і їх взаємодією;

• своєрідністю інтересу в пізнавальному процесі (теоретичною спрямованістю або прагненням до використання знань прикладного характеру);

• зв'язком з життєвими планами й перспективами.

Зазначені умови забезпечують силу й глибину впливу пізнавальних здібностей та пізнавального інтересу на особистість школяра. Уже в молодших класах формується інтерес до навчальних предметів, виявляються схильності до різних областей знання, видам праці, розвиваються моральні й пізнавальні прагнення. Однак цей процес відбувається не автоматично, він пов'язаний з активізацією пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, розвитком самостійності школярів.

Пізнавальні здібності дітей молодшого шкільного віку є інтегрованим типом здібностей, які є аналогом загальних здібностей, та які доцільно розглядати системно, як синтетичний прояв рівня творчих можливостей дитини (творчий компонент або креативність), пізнавального розвитку (інтелектуальний компонент), пізнавальної активності, зацікавленості та загальної научуваності дитини (поведінково-результативний компонент). Розвиток пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку як специфічно-інтегрованого типу загальних здібностей базується на застосуванні різних форм сучасних ігрових технологій (в тому числі комп’ютерних) та ігрових психотехнік (розвивально-дидактичних, рухових, релаксаційних), що дозволяє системно оптимізувати базові компоненти пізнавальних здібностей у їх поєднанні, серед яких провідним визначається творчий компонент.

Передумовами розвитку пізнавальних здібностей дітей є базові психологічні особливості молодшого шкільного: активізація пізнавальних інтересів дитини, інтерес дитини до навчання, швидке й гнучке реагування на безпосередні враження, пізнавальна активність, підвищена схильність до засвоєння й впровадження знань, гострота та рухливість сприйняття, гнучкість і швидкість мисленнєвих процесів тощо.

У ході дослідження визначено й узагальнено критерії оцінювання рівня розвитку пізнавальних здібностей у дітей молодшого шкільного віку: результативний (реальні результати як продукти – досягнення у пізнавальної діяльності); змістовний (комплекс операційних механізмів, які визначають цілі здійснення вирішення завдань); процесуальний (характеристики вирішення завдань за такими показниками як темп, інтенсивність, термін досягнення результату тощо); інтегрований (спосіб досягнення оптимального результату за допомогою комплексу “домінантних показників” пізнавальних здібностей).

Також, було виділено психологічні показники пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку: творчий компонент – продуктивність, гнучкість, оригінальність мислення, розробленість теми; інтелектуальний компонент – фіксування і зберігання образів реально існуючих об’єктів, продуктивне запам’ятовування матеріалу, який сприймається на слух (довільне, мимовільне), відтворення смислових одиниць у певній послідовності, здатність діяти в плані образів, класифікація та узагальнення об’єктів, конструктивність мислення та орієнтування в просторі, соціальна поінформованість, поінформованість про колір і форму, виділення та відтворення ознак об’єкта, що сприймається за допомогою довільної уваги; поведінково-результативний компонент – відношення до змістовної сторони діяльності, відношення до результату діяльності, динаміка емоційного стану, ступінь самостійності у пізнавальній діяльності, готовність до розумової напруги, ступінь повноти прийняття та збереження завдання, самооцінка результату діяльності, поведінка при ускладненнях.