112320 (Вплив особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школяра), страница 6

Математика - 14 чол.

Образотворче мистецтво - 14 чол.

Етикет - 14 чол.

Праця - 13 чол.

Висока шкала (8 - 10 балів, сумарно:)

Математика - 23 чол.

Ритміка - 22 чол.

Фізкультура - 21 чол.

Праця - 20 чол.

Образотворче мистецтво - 20 чол.

Етикет - 19 чол.

Далі голоси розподілилися в такий спосіб:

Російська мова - 12 чол.

Читання - 13 чол.

Музика - 12 чол.

Природознавство - 12 чол.

Географія - 15 чол.

Таким чином, високий рейтинг мають предмети: математика, ритміка, фізкультура, праця, образотворче мистецтво, етикет. Музика має досить низький рейтинг, тому що з 26-ти людей, що брали участь в опитуванні, тільки 8 (21%) відзначили музику 10-ти балами й лише 12 (46%) чоловік - 8-10 балами, тобто, менш половини класу.

2. Середня шкала (4 - 7 балів, сумарно):

Російська мова - 13 чол.

Читання - 12 чол.

Музика - 12 чол.

Природознавство - 12 чол.

Географія - 8 чол.

Етикет - 6 чол.

Фізкультура - 4 чол.

Праця - 4 чол.

Образотворче мистецтво - 4 чол.

Математика - 3 чол.

Ритміка - 1 чол.

Таким чином, у п'ятірці перших предметів – ті, чий рейтинг невисокий на високій шкалі (8-10 балів); серед "лідерів" високої шкали: етикет відзначили 6 чол., ритміку - 1 чол.; музику середнім балом відзначили 12 чол., тобто рівно стільки ж, скільки високим (сумарно).

3. Низька шкала (1-3 бала, сумарно) - це негативна оцінка предмету. Тут ситуація виглядає в такий спосіб:

Географія - 3 чол.

Ритміка - 3 чол.

Етикет - 2 чол.

Образотворче мистецтво - 2 чол.

Праця - 2 чол.

Природознавство - 2 чол.

Музика - 2 чол.

Читання - 1 чол.

Фізкультура - 1 чол.

Таким чином, незадовільне відношення висловлюють до фаворитних предметів: ритміка - 3 чол., етикет, образотворче мистецтво, праця - по 2 чол., музика - 2 чол., не представлені в даній шкалі математика й російський мова.

Отже, результати кількісного аналізу рейтингу предметів показали, що уроки музики в даному класі не є популярними серед більшості дітей, а лише менш половини класу (12 чоловік). Можливо припустити, що мистецтво - не та "стихія" саме цих хлопців саме цього класу? Так, але як же тоді високий рейтинг етикету й образотворчого мистецтва? Виходить, дане припущення не виправдується. Причин низькому рейтингу може бути трохи, імовірно, одна з них взаємозалежна з високими значеннями показника "Фрустрационная нетолерантність" (див. вище тест соціально-комунікативна компетентність), що може бути пов'язане з особистісними або професійними утрудненнями педагога, що працює на досліджуваному класі. Більше глибокий аналіз вимагає продовження даного дослідження.

Для підвищення рейтингу уроків музики представляється перспективним вивчення даних, отриманих за методикою незакінчених пропозицій у розділі "Мені б хотілося", з погляду перспектив їхнього використання (також див. рекомендації).

Таким чином, ми можемо зробити висновки, що проведений аналіз дозволяє: виявити психологічний особистісний портрет успішного учня в даному класі, якому властиві такі якості, як: високий ступінь сформованості інтелектуальних функцій, разом з тим нетерплячість, легковозбудимость; а також сумлінність, упевненість у собі - і разом з тим флегматичність, стриманість; розглянути психологічний профіль учителя музики в даному класі, особливості педагогічних комунікацій, у результаті чого видно, що найбільшу виразність має доброзичливе, активну діалогічну взаємодію з дітьми; виявити низький рейтинг уроків музики в даному класі й спробувати пояснити сформовану ситуацію.

Висновки

Дослідивши та проаналізувавши літературу по даній темі, ми вивчили особливості вербальної й невербальної комунікацій учителя музики, у результаті аналізу яких виявлено, що характерним для даного педагога є доброзичливе, дуже активне, ініціативне діалогічне спілкування з дітьми.

Спілкування – базова категорія, логічний центр загальної системи психологічної проблематики, однак, недостатньо розроблена. Передача інформації від учителя до учня здійснюється вербальним і невербальним шляхами. У педагогічному спілкуванні важливі обидва ці виду, тому що вони завжди існують разом. Для успішної взаємодії в системі вчитель-учень важлив яскравий, цікавий імідж учителя. Якщо врахувати, що імідж складається з 3-х частин: візуальний образ (костюм, зачіска, пластика, міміка); внутрішній образ (голос, темперамент, настрій); менталітет (інтелект, духовна практика) – стає очевидним, що досить велика частка невербальних компонентів. Молодший шкільний вік визначається важливою обставиною – вступом дитини до школи. Нова соціальна ситуація посилює умови життя дитини й виступає як стрессогенна. Розвиток здатності до сприйняття невербальних компонентів у спілкуванні здійснюється в такий спосіб (від дитинства до підліткового віку): а) від психологічної інтерпретації окремих елементів невербального поводження до інтерпретації цілісного; б) від інтерпретації на основі жестів і міміки дій і станів партнерів до визначення їхніх якостей, відносин; в) від використання невербального поводження як засобу ідентифікації психологічних характеристик суб'єктів спілкування до оволодіння їм як засобом регуляції взаємин. Індивідуальність – це як би початковий рівень. Індивідуальність учня проявляється в тім, що в нього є провідний спосіб художньої реакції. Для нього образне бачення світу розвивається через фарби, колірні композиції, які педагог допомагає переводити в його спосіб звуковиявлення. З надходженням дитини в школу одним з головних об'єктів пізнання стає, насамперед, поводження вчителя. Постійна практика спілкування змушує школяра міркувати про вчинки й поводження людей. Отже, величезна роль на розвиток індивідуальності молодшого школяра покладається, насамперед, на педагога.

Найбільшу виразність має доброзичливість, активність, діалогічна взаємодія вчителя з дітьми; середню виразність має також активне, ініціативне спілкування на уроці музики; низьку виразність має конфліктне, у підвищеному тоні, пасивна взаємодія педагога з дітьми. З вищесказаного видно, що характерним для даного педагога є доброзичливе, у той же час дуже активне, ініціативне, діалогічне спілкування із дітьми.

Дане дослідження дозволило розробити психолого-педагогічні рекомендації, спрямовані на оптимізацію взаємодії педагога з учнями. Специфіка педагогічної взаємодії на уроках музики жадає від учителя звернути особливу увагу на важливість розвитку невербального компонента в поводженні. Цьому проробленню, на жаль, не приділяється достатньої уваги не тільки в школі, але й на інших рівнях, тому ми рекомендуємо: розширювати педагогічну компетентність шляхом теоретичного пророблення матеріалу, можливе проведення тренінгу невербальної педагогічної комунікації, з метою розширення діапазону комунікативної взаємодії й підвищення рівня педагогічної інтуїції, важливої для розвитку емоційної сфери дитини засобами музики, робити аналіз планування уроку з урахуванням побажань дітей (у результаті чого відбувається ефективна робота на мотивацію дітей), які відбиті в методиці незакінчених пропозицій. Пропонована рекомендація має сенс для її застосування по двом причинам: для підвищення й збереження високого статусу педагога; для підвищення рейтингу свого предмета (у цьому випадку, музики) – у зв'язку з його низьким рейтингом, що визначений на сучасний момент. Величезна роль на розвиток індивідуальності молодшого школяра покладається, насамперед, на педагога. Також ми вивчили й проаналізували особливості індивідуальності молодших школярів, що дозволило виявити психологічний особистісний портрет успішного учня в даному класі, розглянули вплив особливостей педагогічних комунікацій на розвиток індивідуальності молодшого школяра на уроках музики. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що педагогічні комунікації взаємопов’язані з розвитком особистісних властивостей і соціальним статусом молодших школярів

Література

1. Абрамова Г.С. Вікова психологія.- М.: "Академія", 1997, с. 45-53

2. Гладунцова М.А., Замятіна И.А., Школяр В.А.,

Школяр Л.В. Музичне мистецтво. 1клас (програма й методика). – М.: 1996, 23 с.

3. Горелов И.Н., Енгалычев В.Ф. Безмолвной мысли знак:

Рассказы про невербальную комуныкацию. - М.: Молодая гвардия, 1991, с. 178-186.

4. Дитячий психолог. Випуск 4 - "Тотем": видавництво "Приазовський край", 1993.

5. Дитячий психолог. Випуск 5 - "Тотем": видавництво "Приазовський край", 1994.

6. Дитячий психолог. Випуск 11 - "Тотем": видавництво "Приазовский край", 1996.

7. Кроль Л.М., Михайлова Е.Л. Людина-оркестр: мікроструктура спілкування. - М.:ТОО "Незалежна фірма "Клас", 1993, с. 57-63.

8. Кэрол Флэйк-Хобсон, Брайн Е. Робинсон, Пэтси Скин "Развитие ребёнка и его отношение к окружающим " - М.: 1993, Центр общечеловеческих цінностей, с. 39-42.

9. Лабунская В.А. Особливості розвитку здатності до психологічної інтерпретації невербального поводження //Питання психології. 1987 N 3.

10. Матвєєва Л.В. Комунікативний акт в умовах опосередкування // Вісник МГУ. Серія "Психологія". 1996 N 4.

11. Морозов В.П. Невербальна комунікація: експериментально-теоретичні й прикладні аспекти // Психологічний журнал. 1993 N 1.

12. Мухіна В.С. Вікова психологія. – М.: "Академія" , 1997, с. 72-94.

13. Ниренберг Д., Калеро Т. Немов розкриту книгу, прочитай людини. - М.: ТОВ "Попурі", 1996, с. 129-135.

14. Ниренберг Д., Калеро Т. Читати людину - як книгу. - М.: Економіка, 1990, с. 385-461.

15. Панасюк А.Ю. А що в нього в підсвідомості? (12 уроків по психотехнологии проникнення в підсвідомість людини). М.: Справа, 1996, 21 с.

16. Петровский А.В. Введення в психологію. - М.: Видавничий центр "Академія", 1995, с. 27-29.

17. Петрушин В.И. Музична психологія: Навчальний посібник для студентів і викладачів. - М.: Гуманітарний видавничий центр ВЛАДОС, 1997, с. 54-83

18. Тарасов Г.С. Про два підходи до розвитку сприйняття музики // Психологічний журнал. 1994 N 6, с. 13-15.

19. Тарасов Г.С. Потреба в класичному музичному мистецтві як психологічний феномен // Психологічний журнал. 1993 N 6, с. 5-9.

20. Теплов Б.М. Психологія музичних здібностей. - М., 1947, с. 45.

Додаток 1

Загальна характеристика програми по музиці "Музичне мистецтво". 1 клас. Автори: Гладунцова М.А., Замятіна И.А., Школяр В.А., Школяр Л.В.

Однієї із провідних позицій, що визначають зміст даної програми є принципова установка, що відстоює самоцінність музичного мистецтва, освоєння якого повинне стати вільним від ідеологічних штампів, від перетворення музики із засобу, що обслуговує "виховні заходу", у повноцінне музичне мистецтво, що допомагає дитині пізнати мир і самого себе в цьому світі.

Специфіка музичних знань у початковій школі полягає в оволодінні загальними способами збагнення музичного мистецтва, що може бути виражене в конкретній педагогічній формулі: "навчитися вчитися мистецтву; самому вчитися в мистецтва".

У якості "ядра" змісту курсу, безсумнівно, повинна виступити музична класика, що відбиває "вічні" проблеми життя, що хвилюють людей за всіх часів - ті загальнолюдські цінності, які піднімають питання сенсу життя, існування людини на землі; і яка розглядає їх у руслі найвищих эстетических і моральних категорій.

Уважаючи, що концепція музичного виховання Д.Б.Кабалевского в цей час залишається найбільш прогресивної й наукової й що, мабуть, вона одна по-справжньому забезпечує розгортання викладання музики як живого образного мистецтва, автори програми принципово зберегли її тематизм у своїй програмі.

Додаток 2

Табл. 1 Матриця даних особистісних властивостей учнів 2 класу

Додаток 3