112320 (616450), страница 4
Текст из файла (страница 4)
У світовій педагогіці стало загальноприйнятим починати розвиток творчих здатностей у дитячому віці на матеріалі мистецтва й усіляких дитячих ігор. Предметні, рольові ігри й ігри за правилами дають дитині матеріал для розвитку уяви, що вдосконалюється в процесі сприйняття дитячих казок і мультфільмів. Сам процес дитячої творчості розвивається на основі двох підходів. З одного боку, потрібно культивувати творчу уяву, з іншого боку, в особливій культурі бідує процес втілення образів, створюваних творчістю. Тільки там, де є достатній розвиток однієї й іншої сторони, дитяча творчість може розвиватися правильно про давати дитині те, що ми вправі від нього очікувати. Клас - мінімальна комірка художнього співтовариства. Там повинне тріумфувати особистісний початок. Дійсний педагог не тільки вчить музиці. Він виховує духовно. Він працює на неформальному рівні й дає учневі всі, у чому той бідує. Педагог учить не тому, що покладено вчити, а тому, що добровільно обрав музикантів у свої учні. Взявши учнів, він поєднує їх положтельным знаком відносини, не виділяючи нікого. Індивідуальність учня проявляється в тім, що в нього є провідний спосіб художньої реакції. Для нього образне бачення миру розвивається через фарби, колірні композиції, які педагог допомагає переводити в його спосіб звуковиявлення. Індивідуальність – це як би початковий рівень. Особистісна своєрідність проявляється в якомусь більш загальному погляді на світ, загальному для всіх людей, коли вони досягли певної висоти. І унікальність особистості може виявитися у відношенні до піднесених речей, у тім, як людина може переплавити світогляд у свій підхід до музики. Педагог, взявши учня у свій клас, бере його у своє життя. Насправді в педагога є художня школа, з якої він не перериває зв'язки. Учитель бере учня в коло своїх пошуків, ідей, у коло своїх досягнень і досягнень своїх вчителів – тих, з ким у нього не переривається тісний зв'язок через музику, власні виступи, через культурні ідеї й ідеї мистецтва. Він як би під’єднує учня до вертикалі мистецтва. Вертикаль нескінченна, і те, чого вона стосується у своїх вищих проявах, ніхто не знає, але про це смутно здогадуються деякі художники, і музиканти.
Таким чином, індивідуальність – це як би початковий рівень. Індивідуальність учня проявляється в тім, що в нього є провідний спосіб художньої реакції. Для нього образне бачення світу розвивається через фарби, колірні композиції, які педагог допомагає переводити в його спосіб звуковиявлення. З надходженням дитини в школу одним з головних об'єктів пізнання стає, насамперед, поводження вчителя. Постійна практика спілкування змушує школяра міркувати про вчинки й поводження людей. Отже, величезна роль на розвиток індивідуальності молодшого школяра покладається, насамперед, на педагога.
2. Особливості особистісних властивостей і міжособистісних відносин молодших школярів, їхній зв’язок з особливостями комунікацій у музично-педагогічному процесі
2.1 Мета, завдання та процедура дослідження
Дослідження проводилося в спеціалізованій школі № 77 Комінтернівського району міста Харкова, в 2 – В класі. Вік дітей: 8 - 9 років; усього дівчинок - 14, хлопчиків - 12. Специфіка школи: з поглибленим вивчанням предметів ХЕЦ (художньо-естетичний цикл) та англійської мови. У початкових класах викладаються наступні предмети ХЕЦ: музика - 2 години на тиждень, образотворче мистецтво - 2 години на тиждень, етикет - 2 години на тиждень, ритміка - 1 година в тиждень (всі 3 роки) . По музиці використається програма "Музичне мистецтво" автор Школяр Л.В. і ін. Загальна характеристика даної програми дана в додатку 1.
Психолого-педагогічне дослідження проводилося в 3 етапи:
на 1 етапі вивчалися особистісні й соціально-психологічні особливості дітей;
на 2 етапі вивчалися особливості педагогічних комунікацій;
на 3 етапі дослідження була зроблена спроба співвіднесення й аналізу взаємозв'язку індивідуально-психологічних особливостей і відносин дітей до уроків музики з особливостями викладання.
Для вивчення особливостей особистісного й міжособистісного розвитку дітей використані наступні методики:
а) Запитальник Р. Кетелла; містить у собі 12 факторів, причому значення кожного фактора можуть високими (8-10 стенов) і низькими (1-3 стіна).
А високі значення: відкритий, доброзичливий, товариський, співчутливий;
низькі значення: замкнутий, недовірливий, відособлений, байдужий.
У високі значення: високий ступінь сформованості інтелектуальних функцій, досить розвинені абстрактні форми мислення, великий обсяг знань;
низькі значення: низький ступінь сформованості інтелектуальних функцій, переважають конкретні форми мислення, обсяг знань невеликий.
З високі значення: упевнений у собі, спокійний, стабільний;
низькі значення: невпевнене в собі, легко ранимий, нестійкий.
D високі значення: нетерплячий, активний, легко збудливий;
низькі значення: неквапливий, стриманий, флегматичний.
Е високі значення: домінуючий, незалежний, напористий;
низькі значення: слухняний, залежний, поступливий.
F високі значення: схильний до ризику, безтурботний, хоробрий, веселий;
низькі значення: розсудливий, розважливий, обережний, серйозний.
G високі значення: сумлінний, виконавчий, відповідальний;
низькі значення: несумлінний, що зневажає обов'язками, безвідповідальний.
Н високі значення: соціально-сміливий, невимушений, рішучий;
низькі значення: боязкий, соромливий, чутливий до погрози.
I високі значення: чутливий, ніжний, залежний від інших;
низькі значення: реалістичний, практичний, належний на себе.
Об високі значення: тривожних, стурбованих, повний похмурих побоювань;
низькі значення: безтурботний, спокійний, оптимістичний.
Q3 високі значення: високий самоконтроль, гарне розуміння соціальних нормативів;
низькі значення: низький самоконтроль, погане розуміння соціальних нормативів.
Q4 високі значення: напружений, дратівливий, фрустрированный;
низькі значення: розслаблений, спокійний, незворушний.
Текст запитальника й матриця даних особистісних властивостей учнів 2 класу дані в додатку 2 .
Для вивчення міжособистісних відносин у класі використана методика соціометрія.
Для виявлення емоційного лідера в класі було задане питання: "Незабаром твій день народження. Кого із класу ти запросиш в 1-у черга? В 2-ю? В 3-ю?"
Для визначення лідера в навчальній діяльності було задане питання: "Має бути складна контрольна робота. У кого із класу ти попросиш допомоги в 1-ю черга? В 2-ю?В 3-ю?"
Матриця даних соціального статусу учнів 2 класу дана у додатку 3.
Для вивчення відносини до предметів, що викладаються у даному класі, використалися наступні методики:
а) Метод незакінчених пропозицій:
Мета: виявити відношення дітей до предметів ХЕЦ, зокрема, до уроку музики. Виявити ті види діяльності, які не викликають інтересу й емоційного відгуку на уроках музики. Визначити суб'єктивний рівень прийняття уроків музики, емоційне відношення до них.
В інструкції дітям пропонувалося закінчити пропозиції.
Стимулюючий матеріал: 1. Найбільше на уроках музики мені подобається...
2. Іноді на уроках музики мені не подобається...
3. Мені б хотілося на уроках музики...
Обробка. Проводився якісно-кількісний аналіз.
-
На якісному рівні аналізувалося зміст і реалізація видів, форм, методів роботи, що роблять вплив на відношення дітей до того або іншого виду музичної діяльності.
-
На кількісному рівні підраховувалася частота найбільш потрібних та "непопулярних" видів і форм діяльності на уроках музики.
б) Рейтингова оцінка предметів.
По шкалі від 1 до 10 балів дітям було запропоновано оцінити наступні предмети: російський мова, математика, фізкультура, читання, музика, природознавство, ритміка, праця, образотворче мистецтво, етикет, географія.
1 бал - найнижча оцінка;
10 балів - найвища оцінка.
Обробка. Кількісний підрахунок балів по кожному предмету.
Бланк рейтингової оцінки даний у додатку 2.
На досліджуваному класі працює вчитель музики зі стажем 2,5 роки. Основний напрямок роботи: уроки музики.
а) Для вивчення педагогічної компетентності вчителі використався тест-опросник оцінки соціально-комунікативної компетентності, що складає з 133-х питань, що містить у собі 6 факторів:
СКН соціально-комунікативна незграбність (29 питань);
НН нетерплячість до невизначеності (21 питання);
До надмірне прагнення до конформности (15 питань);
РСР підвищене прагнення до статусного росту (20 питань);
ИН орієнтація на избегание невдач (28 питань);
ФН фрустрационная нетолерантність (20 питань).
б) Методика Фландерса.
Мета: вивчити особливості вербальної й невербальної комунікації вчителі. Виділити паттерни в педагогічній взаємодії.
Хід роботи з методикою: 1) спостереження уроків музики; 2) робота із спостереженням: виділення паттерна і його реєстрація на бланку у вигляді:
1
паттерн = 1паличка.
Стимулюючий матеріал (10 категорій):
-
Приймає відношення або тон і вираження емоцій учня й роз'ясняє своє відношення в незагрозливій манері;
-
Схвалює дії або поводження учня;
-
Розвиває ідеї, запропоновані учнем;
-
Задає питання, засновані на своїх ідеях з наміром одержати відповідь від учня;
-
Пояснення, розвиток власних ідей;
-
Команди, вказівки, які повинен виконати учень;
-
Критичні зауваження на адресу учня директивного характеру, у підвищеному тоні, апеляція до авторитету учня;
-
Відповідь на обіг учителя. Воля висловлення власних ідей обмежена;
-
Вираження власних ідей, питань, пропозицій, вільний розвиток власних думок;
-
Мовчання або замішання взаємодіючих. Паузи, короткі періоди мовчання, характер комунікацій під час яких незрозумілий спостерігачеві.
Обробка результатів: 1) кількісна: підрахунок виділених (зареєстрованих) паттернов у вигляді: .
-
якісна: аналіз співвідношення вербальних і невербальних компонентів у педагогічному спілкуванні; а також співвідношення категорій між собою.
Протокол 3-х уроків музики за методикою Фландерса даний у додатку 4.
2.2 Обробка та аналіз отриманих результатів за методикою "Соціально-комунікативної компетентності"
Із даних таблиці ми бачимо, що в дітей даного класу:
1) показник товариськості, доброзичливості (фактор А) пов'язаний із проявами:
- рішучості, соціальній сміливості, невимушеності (фактор Н);
- тривожності, заклопотаності(фактор ПРО)-негативним зв'язком, тобто, чим общительнее дитина, тим він проявляє себе більше рішучим і менш стурбованим;
2) показник високого ступеня сформованості інтелектуальних функцій, великого обсягу знань (фактор В) зв'язаний із властивостями:
- нетерплячість, активність, легка збудливість (фактор D), що, імовірно, є характерним для молодшого шкільного віку;
- незалежність, домінантність, напористість (фактор Е), тобто, чим вище інтелект і більше обсяг знань, тим дитина більше активна, незалежний, напористий;
3) показник упевненості, спокою й стабільності (фактор З) має зв'язок із проявами:
- сумлінності, ретельності, відповідальності (фактор G), тобто спокійна дитина в цьому класі також сумлінний і відповідальний;
4) показник нетерплячості, активності, легковозбудимости (фактор D) зв'язаний із властивостями:
- сумлінності, відповідальності (фактор G) - негативним зв'язком
- високого самоконтролю, гарного розуміння соціальних нормативів (фактор Q3) негативним зв'язком, тобто, чим нетерплячіше й активніше дитина, тим він менш відповідальний і має менший самоконтроль;
5) показник домінантності, незалежності, напористості (фактор Е) зв'язаний з наступними проявами:














