112320 (616450), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

У світовій педагогіці стало загальноприйнятим починати розвиток творчих здатностей у дитячому віці на матеріалі мистецтва й усіляких дитячих ігор. Предметні, рольові ігри й ігри за правилами дають дитині матеріал для розвитку уяви, що вдосконалюється в процесі сприйняття дитячих казок і мультфільмів. Сам процес дитячої творчості розвивається на основі двох підходів. З одного боку, потрібно культивувати творчу уяву, з іншого боку, в особливій культурі бідує процес втілення образів, створюваних творчістю. Тільки там, де є достатній розвиток однієї й іншої сторони, дитяча творчість може розвиватися правильно про давати дитині те, що ми вправі від нього очікувати. Клас - мінімальна комірка художнього співтовариства. Там повинне тріумфувати особистісний початок. Дійсний педагог не тільки вчить музиці. Він виховує духовно. Він працює на неформальному рівні й дає учневі всі, у чому той бідує. Педагог учить не тому, що покладено вчити, а тому, що добровільно обрав музикантів у свої учні. Взявши учнів, він поєднує їх положтельным знаком відносини, не виділяючи нікого. Індивідуальність учня проявляється в тім, що в нього є провідний спосіб художньої реакції. Для нього образне бачення миру розвивається через фарби, колірні композиції, які педагог допомагає переводити в його спосіб звуковиявлення. Індивідуальність – це як би початковий рівень. Особистісна своєрідність проявляється в якомусь більш загальному погляді на світ, загальному для всіх людей, коли вони досягли певної висоти. І унікальність особистості може виявитися у відношенні до піднесених речей, у тім, як людина може переплавити світогляд у свій підхід до музики. Педагог, взявши учня у свій клас, бере його у своє життя. Насправді в педагога є художня школа, з якої він не перериває зв'язки. Учитель бере учня в коло своїх пошуків, ідей, у коло своїх досягнень і досягнень своїх вчителів – тих, з ким у нього не переривається тісний зв'язок через музику, власні виступи, через культурні ідеї й ідеї мистецтва. Він як би під’єднує учня до вертикалі мистецтва. Вертикаль нескінченна, і те, чого вона стосується у своїх вищих проявах, ніхто не знає, але про це смутно здогадуються деякі художники, і музиканти.

Таким чином, індивідуальність – це як би початковий рівень. Індивідуальність учня проявляється в тім, що в нього є провідний спосіб художньої реакції. Для нього образне бачення світу розвивається через фарби, колірні композиції, які педагог допомагає переводити в його спосіб звуковиявлення. З надходженням дитини в школу одним з головних об'єктів пізнання стає, насамперед, поводження вчителя. Постійна практика спілкування змушує школяра міркувати про вчинки й поводження людей. Отже, величезна роль на розвиток індивідуальності молодшого школяра покладається, насамперед, на педагога.

2. Особливості особистісних властивостей і міжособистісних відносин молодших школярів, їхній зв’язок з особливостями комунікацій у музично-педагогічному процесі

2.1 Мета, завдання та процедура дослідження

Дослідження проводилося в спеціалізованій школі № 77 Комінтернівського району міста Харкова, в 2 – В класі. Вік дітей: 8 - 9 років; усього дівчинок - 14, хлопчиків - 12. Специфіка школи: з поглибленим вивчанням предметів ХЕЦ (художньо-естетичний цикл) та англійської мови. У початкових класах викладаються наступні предмети ХЕЦ: музика - 2 години на тиждень, образотворче мистецтво - 2 години на тиждень, етикет - 2 години на тиждень, ритміка - 1 година в тиждень (всі 3 роки) . По музиці використається програма "Музичне мистецтво" автор Школяр Л.В. і ін. Загальна характеристика даної програми дана в додатку 1.

Психолого-педагогічне дослідження проводилося в 3 етапи:

на 1 етапі вивчалися особистісні й соціально-психологічні особливості дітей;

на 2 етапі вивчалися особливості педагогічних комунікацій;

на 3 етапі дослідження була зроблена спроба співвіднесення й аналізу взаємозв'язку індивідуально-психологічних особливостей і відносин дітей до уроків музики з особливостями викладання.

Для вивчення особливостей особистісного й міжособистісного розвитку дітей використані наступні методики:

а) Запитальник Р. Кетелла; містить у собі 12 факторів, причому значення кожного фактора можуть високими (8-10 стенов) і низькими (1-3 стіна).

А високі значення: відкритий, доброзичливий, товариський, співчутливий;

низькі значення: замкнутий, недовірливий, відособлений, байдужий.

У високі значення: високий ступінь сформованості інтелектуальних функцій, досить розвинені абстрактні форми мислення, великий обсяг знань;

низькі значення: низький ступінь сформованості інтелектуальних функцій, переважають конкретні форми мислення, обсяг знань невеликий.

З високі значення: упевнений у собі, спокійний, стабільний;

низькі значення: невпевнене в собі, легко ранимий, нестійкий.

D високі значення: нетерплячий, активний, легко збудливий;

низькі значення: неквапливий, стриманий, флегматичний.

Е високі значення: домінуючий, незалежний, напористий;

низькі значення: слухняний, залежний, поступливий.

F високі значення: схильний до ризику, безтурботний, хоробрий, веселий;

низькі значення: розсудливий, розважливий, обережний, серйозний.

G високі значення: сумлінний, виконавчий, відповідальний;

низькі значення: несумлінний, що зневажає обов'язками, безвідповідальний.

Н високі значення: соціально-сміливий, невимушений, рішучий;

низькі значення: боязкий, соромливий, чутливий до погрози.

I високі значення: чутливий, ніжний, залежний від інших;

низькі значення: реалістичний, практичний, належний на себе.

Об високі значення: тривожних, стурбованих, повний похмурих побоювань;

низькі значення: безтурботний, спокійний, оптимістичний.

Q3 високі значення: високий самоконтроль, гарне розуміння соціальних нормативів;

низькі значення: низький самоконтроль, погане розуміння соціальних нормативів.

Q4 високі значення: напружений, дратівливий, фрустрированный;

низькі значення: розслаблений, спокійний, незворушний.

Текст запитальника й матриця даних особистісних властивостей учнів 2 класу дані в додатку 2 .

Для вивчення міжособистісних відносин у класі використана методика соціометрія.

Для виявлення емоційного лідера в класі було задане питання: "Незабаром твій день народження. Кого із класу ти запросиш в 1-у черга? В 2-ю? В 3-ю?"

Для визначення лідера в навчальній діяльності було задане питання: "Має бути складна контрольна робота. У кого із класу ти попросиш допомоги в 1-ю черга? В 2-ю?В 3-ю?"

Матриця даних соціального статусу учнів 2 класу дана у додатку 3.

Для вивчення відносини до предметів, що викладаються у даному класі, використалися наступні методики:

а) Метод незакінчених пропозицій:

Мета: виявити відношення дітей до предметів ХЕЦ, зокрема, до уроку музики. Виявити ті види діяльності, які не викликають інтересу й емоційного відгуку на уроках музики. Визначити суб'єктивний рівень прийняття уроків музики, емоційне відношення до них.

В інструкції дітям пропонувалося закінчити пропозиції.

Стимулюючий матеріал: 1. Найбільше на уроках музики мені подобається...

2. Іноді на уроках музики мені не подобається...

3. Мені б хотілося на уроках музики...

Обробка. Проводився якісно-кількісний аналіз.

1. На якісному рівні аналізувалося зміст і реалізація видів, форм, методів роботи, що роблять вплив на відношення дітей до того або іншого виду музичної діяльності.

2. На кількісному рівні підраховувалася частота найбільш потрібних та "непопулярних" видів і форм діяльності на уроках музики.

б) Рейтингова оцінка предметів.

По шкалі від 1 до 10 балів дітям було запропоновано оцінити наступні предмети: російський мова, математика, фізкультура, читання, музика, природознавство, ритміка, праця, образотворче мистецтво, етикет, географія.

1 бал - найнижча оцінка;

10 балів - найвища оцінка.

Обробка. Кількісний підрахунок балів по кожному предмету.

Бланк рейтингової оцінки даний у додатку 2.

На досліджуваному класі працює вчитель музики зі стажем 2,5 роки. Основний напрямок роботи: уроки музики.

а) Для вивчення педагогічної компетентності вчителі використався тест-опросник оцінки соціально-комунікативної компетентності, що складає з 133-х питань, що містить у собі 6 факторів:

СКН соціально-комунікативна незграбність (29 питань);

НН нетерплячість до невизначеності (21 питання);

До надмірне прагнення до конформности (15 питань);

РСР підвищене прагнення до статусного росту (20 питань);

ИН орієнтація на избегание невдач (28 питань);

ФН фрустрационная нетолерантність (20 питань).

б) Методика Фландерса.

Мета: вивчити особливості вербальної й невербальної комунікації вчителі. Виділити паттерни в педагогічній взаємодії.

Хід роботи з методикою: 1) спостереження уроків музики; 2) робота із спостереженням: виділення паттерна і його реєстрація на бланку у вигляді:

1 паттерн = 1паличка.

Стимулюючий матеріал (10 категорій):

1. Приймає відношення або тон і вираження емоцій учня й роз'ясняє своє відношення в незагрозливій манері;

2. Схвалює дії або поводження учня;

3. Розвиває ідеї, запропоновані учнем;

4. Задає питання, засновані на своїх ідеях з наміром одержати відповідь від учня;

5. Пояснення, розвиток власних ідей;

6. Команди, вказівки, які повинен виконати учень;

7. Критичні зауваження на адресу учня директивного характеру, у підвищеному тоні, апеляція до авторитету учня;

8. Відповідь на обіг учителя. Воля висловлення власних ідей обмежена;

9. Вираження власних ідей, питань, пропозицій, вільний розвиток власних думок;

10. Мовчання або замішання взаємодіючих. Паузи, короткі періоди мовчання, характер комунікацій під час яких незрозумілий спостерігачеві.

Обробка результатів: 1) кількісна: підрахунок виділених (зареєстрованих) паттернов у вигляді: .

1. якісна: аналіз співвідношення вербальних і невербальних компонентів у педагогічному спілкуванні; а також співвідношення категорій між собою.

Протокол 3-х уроків музики за методикою Фландерса даний у додатку 4.

2.2 Обробка та аналіз отриманих результатів за методикою "Соціально-комунікативної компетентності"

Із даних таблиці ми бачимо, що в дітей даного класу:

1) показник товариськості, доброзичливості (фактор А) пов'язаний із проявами:

- рішучості, соціальній сміливості, невимушеності (фактор Н);

- тривожності, заклопотаності(фактор ПРО)-негативним зв'язком, тобто, чим общительнее дитина, тим він проявляє себе більше рішучим і менш стурбованим;

2) показник високого ступеня сформованості інтелектуальних функцій, великого обсягу знань (фактор В) зв'язаний із властивостями:

- нетерплячість, активність, легка збудливість (фактор D), що, імовірно, є характерним для молодшого шкільного віку;

- незалежність, домінантність, напористість (фактор Е), тобто, чим вище інтелект і більше обсяг знань, тим дитина більше активна, незалежний, напористий;

3) показник упевненості, спокою й стабільності (фактор З) має зв'язок із проявами:

- сумлінності, ретельності, відповідальності (фактор G), тобто спокійна дитина в цьому класі також сумлінний і відповідальний;

4) показник нетерплячості, активності, легковозбудимости (фактор D) зв'язаний із властивостями:

- сумлінності, відповідальності (фактор G) - негативним зв'язком

- високого самоконтролю, гарного розуміння соціальних нормативів (фактор Q3) негативним зв'язком, тобто, чим нетерплячіше й активніше дитина, тим він менш відповідальний і має менший самоконтроль;

5) показник домінантності, незалежності, напористості (фактор Е) зв'язаний з наступними проявами:

Характеристики

Список файлов курсовой работы