112146 (Використання ескізів та начерків на уроках трудового навчання), страница 3

ІІ період формування знань, умінь, навичок настає при вивченні теми „Художнє конструювання виробів”. Учні ознайомлюються з поняттями мода, стиль, силует. Будуть розпізнавати види силуетів плечового виробу, симетричні і асиметричні моделі, динамічні і статистичні форми. Навчальні досягнення учнів спрямовуються на застосування комбінаторики у художньому конструюванні виробів, подальшому розвитку і удосконаленню технік виконання ескізів та начерків. Учні навчаються виконання кольорових ескізів моделей плечового виробу з передачею силуету моделі, різних видів оздоблення та фактури тканин.

При вивченні теми „Технічне конструювання” на ІІІ періоді формування і узагальнення знань, умінь і навичок учні поповнюють знання із знімання мірок, необхідних для побудови креслення основи плечового виробу, вміння і навики побудови базисної сітки. Програмою також передбачено засвоєння учнями моделювання плечового виробу і виготовлення викрійок.

ІV Період: Тема 4: Конструкційні матеріали і їх вибір, на вивчення якої відведено 2 год. Під час вивчення даної теми учні: характеризують матеріали хімічного походження, властивості тканин із хімічних волокон, способи отримання штучних і синтетичних матеріалів; розпізнають тканини із хімічних волокон; порівнюють властивості тканин із натуральних і штучних волокон; називають основні професії виробництв хімічних волокон. Також одним із навчальних досягнень учнів є дотримання правил безпечної праці та санітарно – гігієнічних вимог у процесі вивчення властивостей штучних і синтетичних матеріалів.

Відображення засвоєння графічних вмінь при проходженні кожного періоду формування знань, умінь, навичок учнів у процесі вивчення кожної з тем подано у

Табл. 1

На етапі підготовки i становлення групової форми організації навчально - трудової діяльності учнів при вивченні розділу „Проектування виробів” стосовно кожного уроку ми:

• проаналізували зміст навчального матеріалу даного розділу і тем окремо i склали перелік базових знань та вмінь учнів;

• визначилися з вибором видів навчальних занять та їх кількістю при вивченні конкретної теми;

• підготували завдання для групової роботи та індивідуальної перевірки знань i вмінь учнів.

Перелік базових знань та вмінь є результатом аналізу програми. Biн стосується не тільки даного розділу, а й наступних, оскільки це має принципове значення для здобуття нових знань[Т. Кравченко, О.Коберник. .Використ .інтер.....с.31]. Завдяки переліку знань i вмінь перед учнями відразу постане весь обсяг знань i складність матеріалу, що вивчається.

2.1 Розробка методики виконання ескізів та начерків у 8 – 9 класах на основі інтерактивного навчання

У сучасній загальноосвітній школі застосовуються різноманітні методики, технології, форми організації навчальної діяльності. Зокрема, традиційні та інноваційні, пасивні, активні та інтерактивні методики.

Під час використання інтерактивних(з англійської від слова «interact»: «Inter» — «взаємна», «akt» — діяльність) методик на уроках обслуговуючої праці при навчанні виконанню ескізів та начерків у ході вивчення розділу „Проектування виробів” учень більшою мірою стає суб’єктом навчання, вступає у діалог з учителем, виконує творчі, проблемні завдання. Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, у процесі якої досягаються певні конкретні i прогнозовані результати. Однією з цілей «інтерактиву» є створення комфортних умов навчання, таких, при яких учень навчається успішно. Інтерактивна методика навчання в одному випадку ставить учня в позицію режисера, в другому — в позицію учителя, в третьому — консультанта, в четвертому — творця або художника, в п'ятому — організатора діяльності дітей або однокласників, в шостому — в позицію учня, в сьомому — організатора взаємо навчання тощо. Чим різноманітніша позиція, тим повноцінніше розвивається особистість учня, його розумова діяльність набуває системного характеру, виробляється гнучкість мислення i дій [Т. Кравченко, О.Коберник. .Використ.інтер.....с.28 ].

Зміст розробки та використання інтерактивних методик на уроках трудового навчання вбачається не в ефективності новизни, оригінальності, а в підвищенні якості навчального процесу. Значення інтерактивних методик полягає в активізації пізнавальної i трудової діяльності учнів, підвищенні інтересу до занять трудового навчання. Завдяки їм у школярів створюється установка на творчу діяльність, на постійний пошук, що так важливо для встановлення власного „Я”. При цьому створюються умови для формування особистісно значущих якостей, що виражаються у вмінні керувати своїм емоційним станом, формуються оперативні практичні вміння, попереджується втома, створюється комфортне середовище для навчання i виховання особистості школяра.

Завдяки застосуванню інтерактивних методик процес навчання організовується таким чином, що практично всі учні задіяні у навчальній i трудовій діяльності, мають можливість діяти залежно від наявних знань. Спільна діяльність учнів у процесі засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен учень вносить свій особистий вклад, здійснюється обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому все це відбувається за умови взаємної підтримки i в атмосфері доброзичливості, що дає змогу не лише здобувати нові знання, а й розвивати пізнавальну діяльність.

Інтерактивна діяльність на уроках трудового навчання передбачає організацію i розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємних дій, до спільного вирішення загальних, але значимих для кожного учасника завдань. В ході діалогового навчання учні вчаться критично маслити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин i відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.

Використовуючи інтерактивну методику при навчанні учнів експериментального 8 класу виконанню ескізів та начерків при вивченні розділу „Проектування виробів” ми передбачаємо спільне навчання (навчання у співробітництві: i учень, i вчитель е суб’єктами навчання). У цьому випадку вчитель виступає лише в ролі більш досвідченого організатора навчального процесу. Усі учасники навчального процесу при цьому взаємодіють один з одним, обмінюються інформацію, спільно розв'язують проблеми, моделюють ситуації, оцінюють дії, результати праці своїх однокласників i свою власну поведінку. Учні заглиблюються в атмосферу ділового співробітництва з розв’язання проблеми, яка є найсприятливішою для вироблення навичок у виконанні ескізів та начерків. Застосування даної методики при навчальних завданнях розділу „Проектування виробів” є найбільш природним, створює сприятливі умови для формування вмінь i навичок, дає можливість учням виявити свої інтелектуальні якості. Важливою в цьому процесі є мета застосування цих методик i місце різноманітних видів дій, виходячи з того пізнавального рівня, на який вони виводять учня (табл.2).

Табл.2.

Проаналізувавши досвід педагогів і обробивши даний матеріал, ми вирішили що ефективніше буде створити групи, чисельність яких буде непостійна. При експериментальній перевірці у кожному випадку вирішуватиметься питання кількicнoгo складу малих навчальних груп у межах даного експериментального класу. При цьому враховуємо фактори наповнюваності класу; рівня навчальних можливостей учнів; обсяг i складність навчального матеріалу; наявність у класі учнів, здатних виконувати роль консультанта. При формуванні малих груп у ході навчального експерименту ми обов'язково враховуємо такі фактори:

• наповнюваність класу;

• рівень навчальних можливостей учнів;

• обсяг i складність навчального матеріалу;

• наявність у класі учнів, здатних виконувати роль консультанта.

Також враховуються симпатії, спільність інтересів, потреб, спрямувань учнів. Комплектування малих навчальних груп має здійснюватися з дотриманням двох вимог:

• психологічної сумісності членів групи;

• дієвості створеної групи, яка досягається, якщо не менше половини членів групи характеризуюся середнім та високим рівнем навчальних можливостей.

На чолі кожної групи назначається учень – консультант. Розробляючи дану методику ми передбачили, що учням буває психологічно складно звертатися за поясненням до вчителя і набагато простіше до ровесників. Під час роботи в групах активізується діяльність усіх без винятку учнів, визначається вища якість знань. Це полегшує навчання кожному школяреві – і сильному, і слабкому. Консультантом може бути учень, який добре встигає з конкретного навчального предмета i зацікавлено ставиться до його вивчення, виявляє бажання допомогти товаришам у навчанні, вміє знаходити контакт з іншими учнями, не проявляє зазнайства й лицемірства, вимогливий до себе i до інших. Крім того, він повинен вміти дохідливо пояснювати матеріал, об’єктивно оцінювати знання, тактовно виправляти допущені членами групи помилки. Консультант призначається на вивчення теми, двох, розділу, а то й більше. Або вчитель оголошує, хто на наступному занятті буде виконувати роль консультанта. Склад груп на уроках з різними темами не може бути однаковим, бо рівні навченості бувають різними з різних галузей ( проектування, конструювання, моделювання, конструкційні матеріали). [Т. Кравченко, О.Коберник. .Використ .інтер.....с.31].

Розробляючи методику навчання виконанню ескізів та начерків на уроках обслуговуючої праці при вивченні розділу „Проектування виробів” ми виділили 4 етапи розвитку творчості учнів:

При створенні ескізів та начерків І етапом творчості є попереднє накопичення знань, спостережень, вражень, навичок, майстерності. Результатом усього переліченого є виникнення задуму і кількох його варіантів. Цьому служить зокрема відвідування виставок, музеїв, знайомство з роботами учнів художніх шкіл. Важливо спонукати, сприяти, підтримувати прагнення учнів знаходити красу в різноманітних проявах повсякденного життя. Для розвитку творчої уяви і мислення ми вибрали фотовиставку. Різноманітність робіт демонструє на що здатні творчі люди, як це прекрасно. Ми звернути увагу учнів на усі нюанси, до найменших дрібниць.