104342 (Влада та вплив в менеджменті: поняття, види, взаємозв’язок)
Описание файла
Документ из архива "Влада та вплив в менеджменті: поняття, види, взаємозв’язок", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "менеджмент" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "менеджмент" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "104342"
Текст из документа "104342"
Міністерство освіти і науки України
Київський національний економічний університет
Кафедра менеджменту
Курсова робота на тему:
“ Влада та вплив в менеджменті: поняття, види, взаємозв’язок”.
Виконала:
студентка 3-го курсу
факультету економіки та управління, спец.
Науковий керівник:
Тригубчак Наталія Анатоліївна
Дата здачі роботи “___” ________ 2003 року
Реєстраційний номер ______
Курсова робота захищена з оцінкою “___”
Дата захисту курсової роботи “___” ________ 2003 року
Комісія по захисту у складі:
П.І.Б. ________________________
П.І.Б. ________________________
П.І.Б. ________________________
Київ 2003
Зміст
Вступ ...................................................................................................................3
1.Влада та вплив як основні категорії організаційного управління..............5
2. Види влади та впливу, їх характеристика і взаємозв’язок.......................14
3. Лідерство як невід’ємна складова влади...................................................24
Висновки...........................................................................................................27
Перелік використаної літератури...................................................................29
Вступ.
Влада досліджувалася в XX столітті переважно соціологами, політиками і філософами. В контексті лідерства і менеджменту учені уникали цієї проблеми. Проте кожна організація може бути розглянута як система влади. Без влади не можуть взаємодіяти елементи лідерства.
Актуальність дослідження полягає у тому, що обов'язковим компонентом сучасного менеджменту є влада та вплив, вміле використання яких є важливою передумовою досягнення поставлених цілей в діяльності організації. Ще Нікколо Маккіавелі назнав владу і маніпулювання нею важелями управління державою.
На додаток до формальних повноважень, керівнику потрібна влада, оскільки він залежить від людей як в межах свого кола команд, так і зовні його. Керівникам необхідно розвивати владу, по-перше, тому що керівники завжди залежать від деяких людей, які їм не підлеглі, і по-друге, тому що практично ніхто в сучасних організаціях не сприйме і повністю не підкорятиметься безперервному потоку його або її наказів тільки тому, що він або вона – начальник. У всіх організаціях для досягнення ефективного функціонування необхідне належне вживання влади.
Предметом даного дослідження є взаємозв’язок між владою та впливом.
У практичному менеджменті влада часто асоціюється з правами і повноваженнями, але влада — це реальна можливість їх використовувати, це здатність і можливість впливати на людей незалежно від їх згоди. Влада конкретизована її носієм і обставинами, тому вона має відносний характер. Наприклад, менеджер, який володіє великою владою втрачає її, сідаючи в крісло дантиста.
Мета дослідження полягає у розгляді методологічних основ та практичних аспектів. Для досягнення даної мети поставлено наступні завдання:
-
Визначити основні категорії влади та впливу.
-
Визначити та охарактеризувати види влади та впливу.
-
З’ясувати взаємозв’язок між владою та лідерством.
У вступній частині визначена актуальність дослідження, його завдання, мета та предмет.
У першому розділі розкрита суть понять “влада”, “вплив”, “сила”, “повноваження”, “відповідальність”, визначені концепції та джерела влади.
У другому розділі охарактеризовані види влади та впливу, визначені їх характеристики і взаємозв’язок.
У третьому розділі визначено теоретичні підходи до розуміння лідерства та висвітлено взаємозв’язок між лідерством та владою.
В заключній частині підведено підсумок про значущість влади та впливу в організаціях.
1.Влада та вплив як основні категорії організаційного управління
Влада — це можливість менеджера (або групи менеджерів) розпоряджатися ресурсами, впливати на дії і поведінку людей, за допомогою певних засобів — волі, авторитету, права, насильства. Існує пряма влада, що спрямовується на те, щоб вирішувати (підвищення, заохочення і т. п. ) і зворотна влада, яка направлена на те, щоб стримувати (влада заборони).[14.421]
У більш широкому розумінні, влада — це форма соціальних відносин, яка проявляється у здатності впливати на характер і напрямок діяльності людей за допомогою економічних, ідеологічних і організаційно-правових механізмів, а також використання авторитету традицій, звичаїв, обрядів і ін.[14.421]
Визначення влади організаційного процесу припускає, що:
-
влада – це потенціал, який має її користувач, тобто вона існує не тільки тоді, коли вона застосовується;
-
між тим, хто застосовує владу, і тим, до на кого вона спрямована, існує взаємозвязок.
-
той, до кого застосовується влада має деяку свободу дій.[6.165]
Влада ніколи не була властивістю або відношенням лише однієї дійової особи. Влада завжди двостороннє, асиметричне, з домінуванням волі володаря взаємодія її суб'єкта і об'єкта. Вона неможлива без підпорядкування об'єкта. Якщо такого підпорядкування немає, то немає і влади, не дивлячись на те, що прагнучий до неї суб'єкт володіє яскраво вираженою волею владарювання і навіть могутніми засобами примушення.
Найважливішою соціальною причиною підпорядкування одних людей іншим є нерівномірний розподіл ресурсів влади. Сам цей термін вживається як в широкому, так і у вузькому розумінні. В широкому розумінні ресурси влади є всім тим, що індивід або група можуть використовувати для впливу на інших. Таке розуміння влади достатнє у загальних рисах і не дозволяє диференціювати різні елементи влади: її суб'єкт, об'єкт, засоби, оскільки в цьому випадку ресурси влади включають всі чинники, які так чи інакше здатні вплинути на владу:
-
власні якості суб'єкта (компетентність, організованість і т.п.)
-
деякі властивості об'єкту ( звичку підкорятися і ін.)
-
сприятливу для суб'єкта ситуацію (економічний підйом і т.п.)
-
матеріальні і інші засоби дії.
При широкому розумінні ресурсів втрачається їх специфіка як щодо самостійної, звичайно матеріалізованої ланки, наступної взаємодії видів влади і службовця найважливішим соціальним чинником підпорядкування і панування.
Тому для вивчення ресурсів влади і її структури переважно використовують вужче трактування ресурсів влади, їх розуміння як всіх тих засобів, використовування яких забезпечує вплив на об'єкт влади відповідно до цілей суб'єкта. Ресурси є або важливими для об'єкта цінностями (гроші, предмети споживання і т.д.), або засобами, здатними вплинути на внутрішній світ, мотивацією людини , або інструментами, за допомогою яких можна позбавити людину тих або інших цінностей, вищим з яких звичайно вважається життя .
Ресурси, разом з суб'єктом і об'єктом, виступають одним з найважливіших підстав влади, хоча іноді ресурси і підстави влади ототожнюються. Вони можуть використовуватися для заохочення, покарання або переконання.
Влада ґрунтується на відносинах субординації, тобто багаторівневого підпорядкування, ієрархії. Субординація встановлюється відповідно до діючої структури управління. Неменш важливим є також врахування особистих якостей і рівень фахової підготовки керівників та спеціалістів.
Зазвичай керівник має владу над підлеглими тому, що останні залежать від нього в таких питаннях, як:
-
підвищення заробітної платні;
-
робочі завдання;
-
просування по службі;
-
розширення повноважень;
-
задоволення соціальних потреб.
Проте в деяких ситуаціях підлеглі мають владу над керівником, оскільки останній залежить від них в таких питаннях, як:
-
необхідна для ухвалення рішень інформація;
-
неформальні контакти з людьми в інших підрозділах, чиє сприяння необхідне для керівника;
-
вплив, який підлеглі можуть спрямувати на своїх колег, і здатність підлеглих виконувати завдання.
Керівник повинен усвідомлювати, що оскільки підлеглі часто теж володіють владою, використовування ним своєї влади в односторонньому порядку в повному об'ємі може викликати у підлеглих таку реакцію, при якій вони схочуть продемонструвати свою власну владу. А це, у свою чергу, може привести до марної витрати зусиль і понизити рівень досягнення цілей. Тому ефективний керівник прагне підтримувати розумний баланс влади: достатньої для забезпечення досягненні цілей, але не зухвалої, яка викликає у підлеглих відчуття знедоленості а, звідси — непокірності.
Для реалізації владних відносин потрібен певний рівень бюрократизації системи управління, тобто необхідні правила і норми, що закріплюються у різних організаційно-правових актах, включаючи статути, положення, стандарти, інструкції тощо.
Необхідно розрізняти поняття "влада" і "сила". Влада задається метою і вбудовується в структуру організації. Ця влада є законною і називається "правом останнього слова". Сила, навпаки, — не завжди законна, оскільки вона опирається не на право, а на спроможність. Вона може бути виділена як спроможність заставляти явища, події відбуватися за заданим сценарієм. Сила співіснує із владою, якщо остання є в наявності.
Сила менеджера залежить від тих самих факторів, що і влада. Проте сила здійснюється через контроль над ресурсами, грошима, інформацією і знаннями. Сила має примусовий характер.
Менеджери для досягнення цілей органiзaцiї використовують поєднання сили і влади в залежності від вимог ситуації і стилю керівництва. Але зайве використання методу сили означає, що підлеглі довго не будуть підтримувати дії менеджера і його організація має ознаки "нездоров'я".
У процесі функціонування системи менеджменту виникають проблеми влади, що зумовлюються силами, які діють на менеджера, на підлеглих і на ситуацію.
1. Сили, що діють на менеджера:
-
власні цінності менеджера, обумовлені самим суспільством;
-
влада обмежується затратами і надаваними пільгами;
-
прийняття влади включає і відповідальність, але не всі менеджери бажають мати які-небудь обов'язки.
2. Сили, що діють на підлеглих:
-
деякі з підлеглих можуть розходитися із суспільством з ідеологічних міркувань;
-
підлеглі підкоряються владі менеджерів через свої інтереси, які залежать від мотивації;
-
люди сприймають владу інших тільки до якої-небудь межі;
-
влада може застосовуватися просто тому, що деякі аспекти ситуації здаються нездійсненими, або точно не оціненими;
-
влада може застосовуватися через те, то підлеглі не досить сильні, щоб змінити становище.
3. Сили, що діють на ситуацію:
-
влада може застосовуватися в період довготривалих історичних конфліктів;
-
економічні умови, особливо перспективи зайнятості, можуть зробити застосування влади більш-менш спокійним.
Влада знаходиться у безпосередньому зв'язку із відповідальністю. В сучасному менеджменті роль відповідальності підвищується, оскільки постійно зростає вартість використовуваних у виробництві ресурсів і збільшується сума витрат, якщо приймаються безвідповідальні, непродумані рішення, пов'язані із використанням матеріальних, фінансових ресурсів і робочої сили.
Відповідальність здійснюється у різних формах контролю над діяльністю суб'єкта з точки зору виконання ним прийнятих норм і правил, а також вирішення конкретних задач.
Відповідальність також означає і зобов'язання відповідати за свої дії і вчинки, приймати па себе вину за їх можливі негативні наслідки. Відповідальність керівників особлива: вони відповідають не лише за власну діяльність (бездіяльнiсть), але й за вчинки і провини підлеглих.
Відповідальність особистості перед суспільством характеризується свідомим дотриманням моральних принципів і правових норм, що відображають суспільну необхідність.
Відповідальність як риса особистості формується в процесі спільної діяльності в результаті інтеріоризації соціальних цінностей, норм і правил. Управління повинно будуватися таким чином, щоб 6ула завжди високою відповідальність керівника і колективу за успіх чи невдачу підприємства.
Відповідальність можна розглядати у двох аспектах: як відповідальність за минуле (ретроспективний аспект) і відпо-вiдальнiсть за майбутню поведінку людей (перспективний аспект). Якщо у першому випадку відповідальність має організаційно-правове регламентування, то в основі відповiдaльності за майбутнє лежать внутрішні регулятори поведінки людини, самоконтроль, почуття обов'язку і зобов'язання.
В практиці управління підприємствами знаходить більш широке застосування моральна, дисциплінарна, а іноді адміністративна і кримінальна відповідальність У той же час порівняно рідко мають місце еквівалентно-відшкодувальні відносини, коли службова особа своєю діяльнiстю (бездіяльнiстю) спричиняє майнові витрати для підприємства.
Відповідальність в менеджменті повинна визначатися за кінцевими показниками, що найбільш повно віддзеркалюють результати виробничо-фінансової і маркетингової діяльності підприємств