100709 (Методи оцінки ефективності функціонування інформаційної логістичної системи), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Методи оцінки ефективності функціонування інформаційної логістичної системи", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "менеджмент" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "менеджмент" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "100709"
Текст 3 страницы из документа "100709"
-релевантність (лат. геlеvаnt — суттєвий, доречний). Одержувана інформація (мусить бути відповідною запитам будь-якій особі, що приймає рішення (директора, майстра та ін.). Існують відмінності між даними й інформацією. Інформація — це дані, релевантні споживачеві;
-управління за відхиленнями. Це не потребує значної кількості детальної інформації. Особи, що приймають рішення повинні бути поінформовані про критичні чинники, що впливають на результати підприємства (фірми);
-точність. Дані, на основі яких формується інформація, мають бути адекватними і відображати поточний стан об’єкта управління (не застарілі);
-своєчасність. Інформація має бути подана тоді, коли вона потрібна користувачеві;
-пристосованість. Система повинна задовольняти різні запити користувача. Наприклад, запит підсумковий (про обсяг збуту продукції), запит детальний (про обсяг збуту продукції за споживачами).
Під час проектування в інформаційної логістичної системі мають бути закладені адаптивні властивості, які б давали змогу оперативно модернізувати її згідно зі змінами, які виникли, в економічній інформаційній та організаційних системах управління економічним об'єктом, а також в інформаційно-обчислювальній системі.
Адаптивні властивості системи мають забезпечувати її адекватність реальному процесу управління об'єктом.
Ефективність системи – це ступінь її відповідності своєму призначенню. Розрізняють економічну та функціональну ефективність.
Критерій ефективності – не число, як показник, а тенденція (наприклад, звести до мінімуму витрати).
Оцінка економічної ефективності основана на співставленні витрат та результатів. Основним показником економічної ефективності інформаційної логістичної системи є річний економічний ефект.
Річний економічний ефект визначається за наступною формулою:
Е = Ерічн – Є·К , | (1) |
де Ерічн – річна економія (прибуток), що викликана інформаційною системою. Це господарський чи бухгалтерський прибуток. Він являє собою різницю між виручкою та явними витратами. Явні витрати – це усі грошові витрати підприємства, включаючи амортизацію;
К – одноразові витрати (капіталовкладення), що пов’язані зі створенням інформаційної системи;
Є – норма прибутку (нормативна прибутковість).
З точки зору економічного змісту величина Є складається з норми віддачі на капітал та норми підприємницького доходу.
Добуток ЄК на ринковій термінології називається неявними витратами бізнесу, оскільки характеризує віддачу капіталу, яка могла би бути у іншій сфері, наприклад, при його розміщенні в банку. Величина Є в ринкових умовах не повинна бути менше річної банківської ставки (надійного банку).
Одиниці виміру у формулі (розмірність величин) наступні: Е – грн./рік; Ерічн – грн./рік; К – грн.; Є– 1/рік.
Річний економічний ефект являє собою абсолютний показник ефективності. Система вважається ефективною, якщо Є ≥ 0.
Річний економічний ефект також можна визначати як суму внутрішнього та зовнішнього ефектів:
Е=Езовн+Евн , (2)
де Езовн – зовнішній ефект;
Евн - внутрішній ефект.
Зовнішній економічний ефект – це ефект, що забезпечується за рахунок удосконалення зовнішніх функцій керування та поліпшення господарської діяльності об’єкта керування.
Зовнішній економічний ефект визначається за формулою:
Езовн=Сзовн+А+Ш+ЄО ,(3)
де Сзовн – економія на собівартості продукції об’єкта управління;
А – приріст виручки від реалізації продукції або нереалізаційної діяльності, що пов’язана з інформаційною системою;
Ш – скорочення штрафів та інших незапланованих витрат;
О – скорочення обсягів оборотних коштів, яке має разовий характер, тому у формулі використовується коефіцієнт приведення до року Є.
Склад статей, за якими розраховується економія на собівартості продукції за рахунок інформаційної системи, зазвичай наступний:
Сзовн=Ссм + Сте + Сзппр + Ссэо + Сбр ,(4)
де Ссм – економія на сировині та матеріалах;
Сте – економія на паливі та енергії на технологічні цілі;
Сзппр – економія на заробітній платі виробничих працівників;
Ссэо – економія на утриманні та експлуатації обладнання;
Сбр – скорочення втрат від браку.
Якщо впровадження інформаційної логістичної системи не впливає на якусь статтю витрат у складі собівартості, то ця стаття, звичайно, не фігурує в розрахунках зовнішнього економічного ефекту.
Основними факторами економічної ефективності є зниження собівартості та збільшення обсягів реалізації продукції (робіт, послуг).
Внутрішній економічний ефект – ефект, що забезпечується за рахунок внутрішніх функцій керування й утворюється всередині економічних підрозділів (відділів) за рахунок підвищення продуктивності праці і скорочення чисельності керуючого персоналу при впровадженні інформаційної системи.
Внутрішній економічний ефект визначається за такою формулою:
Евн=ПБ – П ,(5)
де ПБ - річні приведені витрати по базовому варіанту інформаційної системи;
П - річні приведені витрати по запропонованому варіанту інформаційної системи.
В свою чергу, річні приведені витрати по пропонованому системи визначаються за формулою:
П = С + ЄК , (6)
де С - річні експлуатаційні витрати на інформаційну систему;
ЄК - приведені капітальні витрати (оскільки капітальні витрати мають разовий характер, то у формулі використовується коефіцієнт приведення до року Є.)
Капітальні витрати на логістичної інформаційну систему носять разовий характер. Вони направляються в основні й оборотні кошти, тобто в засоби виробництва. Свою вартість вони переносять на продукцію вроздріб за рахунок амортизаційних відрахувань. Капітальними їх називають тому, що вони не втрачаються, а відтворюються.
Стосовно до інформаційної логістичної системи прийнято групувати капітальні витрати в такий спосіб:
К=Кпр+Ктс+Клс+Кпо+Кио+Куп+Кво+Кпл+Коэ ,(7)
де Кпр — витрати на проектування системи ;
Ктс — витрати на технічні засоби керування;
Клс — витрати на створення ліній зв'язку локальних мереж;
Кпо — витрати на програмне забезпечення;
Кио — витрати на формування інформаційної бази.
Куп — витрати на навчання персоналу;
Кво— витрати на допоміжне устаткування (пристрої пожежегасіння, джерела безперебійного електропостачання та ін.);
Кпл— витрати на виробничу площу;
Коэ— витрати на ввідну експлуатацію.
До складу експлуатаційних витрат на входять наступні витрати:
С = Сзп+Сао+Сто+Слс+Сиоц+Сні+Сел+Сін (8)
де СЗП — зарплата управлінського персоналу, що працює з використанням системи;
САВ — амортизаційні відрахування;
СТО — витрати на технічне обслуговування;
СЛЗ — оренда ліній зв'язку (глобальних обчислювальних мереж);
СІОЦ — оренда машинного часу зовнішнього інформаційно-обчислювального центра, що здійснює обслуговування інформаційної системи даного підприємства;
СНІ— витрати на носії інформації;
СЕЛ — витрати на електроенергію;
СІН — інші витрати.
Таким чином, розрахунок внутрішнього економічного ефекту зводиться до наступного: визначається різниця в річних приведених витратах за базовим і пропонованим варіантами інформаційної системи :
ЕВН=ПБ-П=СЗП-САВ-СТО-СЛЗ-СІОЦ-СНІ-СЕЛ-СІН-ЄК ,(9)
де Є – норма прибутку (більше річної банківської ставки).
Економія на заробітній платі управлінського персоналу в зв’язку з впровадженням інформаційної логістичної системи складає величину:
СЗП= СЗПБ*(1(1+χb)/(1+b)) ,(10)
b – приріст продуктивності праці управлінського персоналу.
Важливим моментом є визначення середньозваженої величини b при впровадженні системи. Особливістю цього розрахунку є аналіз структури робіт управлінського персоналу підрозділу та можливості підвищення продуктивності праці за допомогою інформаційної системи по кожному виду роботи. Тобто, потрібне попереднє обстеження характеру роботи управлінського персоналу. Приріст продуктивності праці в залежності від виду роботи наведено в таблиці 1 [2;с.184].
Таблиця 1.
Приріст продуктивності праці в залежності від виду роботи
Вид роботи | Приріст продуктивності праці, у % | Фактор приросту |
Реєстрація інформації в журналах та картотеках | 80-100 | Виключення дублювання |
Пошук інформації | 100-120 | Електронні картотеки |
Друкарські роботи | 200-250 | Текстові редактори |
Економічні розрахунки | 300-500 | Висока швидкість розрахунків |
Участь у виробничих нарадах | 10-50 | На робочому місці |
Обмін службовою документацією | 50-80 | Електронна пошта |
Оформлення графічних матеріалів | 150-300 | Машинна графіка |
Професійне навчання | 50-100 | Автоматизовані навчальні системи |
Допоміжними показниками економічної ефективності є розрахункова прибутковість:
ЕР=(ЕРІЧН / К)*100%(11)
та обернена величина – строк окупності:
ТОК=1/ ЕР = К / ЕРІЧН .(12)
Розглянуті показники є статичними показниками ефективності, оскільки не враховують невідповідності у часі витрат на інформаційну систему та результатів від її функціонування.
Показники, які враховують розподіл витрат та результатів в часі на основі концепції тимчасової вартості грошей, називаються динамічними, і використовують їх при значних строках оцінки витрат та результатів створення системи. [8;с.40].
Ці методи є способом визначення розмірів інвестицій в довгострокові проекти капіталовкладень. Процес аналізу і вибору різних способів вкладення коштів має назву фінансового планування.
Для оцінки капітальних проектів використовуються 6 методів фінансового планування:
-
Метод окупності.
-
Коефіцієнт окупності капіталовкладень ( ROT ).
-
Метод чистої приведеної вартості.
-
Коефіцієнт витрати/ прибуток.
-
Показник рентабельності.
-
Внутрішній коефіцієнт окупності капіталовкладень.
Аналіз ефективності системи пов'язаний з багатьма проблемами. Він не може виразити ступінь ризику і невизначеності при оцінці витрат і прибутку. Витрати і прибуток рознесені за часом; витрати - первинні і відчутні, а прибуток - вторинний і невідчутний. Інфляція може по-різному впливати на витрати і прибуток. Міняється інформаційна техніка - міняються й оцінки в процесі роботи над проектом. Нематеріальний прибуток важко виразити кількісно. Ці фактори впливають на методи фінансового планування. Прикладна спрямованість фінансових моделей обумовлена труднощами в кількісному визначенні прибутку. Системи, призначені для канцелярської роботи і висновку торгових угод, витісняють працю людей і заощаджують простір, дають більш реальний, відчутний прибуток, ніж системи у менеджменті, ніж системи забезпечення прийнятих рішень.
Є ряд причин вважати, що інвестиції в інформаційну техніку вимагають особливого розгляду фінансового моделювання. Фінансове планування, пов'язане з довгостроковими інвестиціями у виробниче устаткування - електротехнічне устаткування, телефонний зв'язок і ін. Ці інвестиції розраховані на термін від 1 до 25 років. Інвестиції в компьютеризовані інформаційні системи подібні іншим інвестиціям у тім, що вони вимагають негайної витрати грошей, а прибуток передбачається не раніше ніж через рік.