Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Інформаційні логістичні системи відрізняються від виробничих систем тим, що їхній термін служби коротше. Більшість систем застаріває через 5-8 років. Хоча елементи старих систем функціонують як кодові сегменти у великих програмах (деякі програми функціонують 15 років) більшість великих інтегральних систем через 5 років вимагають значних інвестицій для реконструкції. При фінансуванні інформаційних логістичних систем необхідно враховувати високий ступінь їхнього старіння для того, щоб скоротити період окупності, збільшити коефіцієнт окупності капіталовкладень на відміну від звичайних капітальних проектів, розрахованих на більш тривалий життєвий цикл.

Суть фінансових моделей у тім, щоб використовувати їх обдумано, піддаючи їх ретельному аналізу.

1. Метод окупності

Метод окупності визначає період часу, необхідний для окупності первісного капіталу, вкладеного в проект. Період окупності T_ok обчислюється по формулі :

,(14)

де K_p - первісне капіталовкладення, а R_g - чистий річний доход.

Цей метод широко застосовується, тому що він - простий і дозволяє визначити, чи варто далі витрачати гроші і час на розробку проекту. Особливо він ефективний при розробці проектів з високим ступенем ризику, де важко визначити життєвий цикл. Якщо система окупає себе за 2 роки, то уже не так важливо, скільки років вона буде працювати. Цей метод не враховує тимчасову вартість грошей, суму грошей, що надходять після періоду окупності і прибутковість від інвестицій.

З урахуванням тимчасової вартості грошей період окупності T_ok розраховується зі співвідношення :

,(15)

де R_i і K_i доходи і витрати ІС в i - рік роботи відповідно, d - дисконт (процентна ставка чи вартість капіталу на ринку).

1. Метод рентабельності інвестицій

Фірми вносять капіталовкладення з метою одержання задовільного коефіцієнта рентабельності. Визначення задовільного коефіцієнта рентабельності залежить від суми внесених грошей, а також і від інших факторів, наприклад, від коефіцієнта рентабельності, передбачуваного фірмою. У кінцевому рахунку коефіцієнт рентабельності повинний дорівнювати чи перевищувати вартість капіталу на ринку. Інакше, ніхто не вкладе гроші у фірму. Проста рентабельність інвестицій обчислює коефіцієнт рентабельності інвестицій, регулюючи потік готівки, створюваний інвестиціями для амортизації. Це дає приблизний розрахунок доходу, одержуваного від проекту. Щоб обчислити рентабельність інвестицій, спочатку обчислюють середній чистий доход R_srch по формулі:

,(16)

де R_o - загальний доход (прибуток), K_o - загальні витрати, а T_sl - термін служби системи.

Щоб одержати рентабельність інвестицій r_inv, чистий прибуток ділиться на суму первісних інвестицій по формулі :

,(17)

де K_p - первісні капіталовкладення.

Недолік методу рентабельності інвестицій у тім, що він не враховує дисконт. Майбутні заощадження в грошах не рівнозначні нинішнім заощадженням. З іншого боку, метод рентабельності інвестицій можна видозмінити (зазвичай так і робиться) так, щоб майбутній прибуток і витрати обчислювалися в грошах, що знаходяться в обороті.

1. Метод чистої приведеної вартості

Оцінка капітального проекту вимагає, щоб витрати на інвестиції (відтік грошей зазвичай в рік 0) порівняти з чистим грошовим припливом, що буде через багато років. Але ці два грошових потоки не можна порівняти через дисконт. Гроші, що одержуємо через 3-4-5 років, не рівнозначні грошам, одержуваним сьогодні. Гроші, одержувані в майбутньому, повинні перетерпіти знижку у відповідному процентному відношенні - зазвичай перевищуючи процентну ставку, а іноді вартість капіталу.

Приведена вартість - це вартість платежу чи платежів у грошах, що знаходяться в обороті, що буде отримана в майбутньому. Приведену вартість S_pr можна обчислити по формулі :

,(18)

де S - неприведена вартість, d - дисконт (процентна ставка і вартість капіталу на ринку), а t - розрахунковий рік.

Таким чином, для того щоб порівняти інвестиції, зроблені в сьогоднішніх грошах, з майбутніми чи заощадженнями заробітками, ми повинні знизити заробітки до приведеної вартості, а потім обчислити чисту приведену вартість інвестиції. Чиста приведена вартість - це сума грошей, яку коштує інвестиція, з огляду на її витрати, заробітки (зароблені гроші) і часову вартість грошей. Чиста приведена вартість S_prch обчислюється по формулі :

,(19)

де F_pr - приведена вартість очікуваного грошового потоку, K_p - первісні витрати інвестиції. Приведена вартість грошового потоку F_pr обчислюється по формулі :

,(20)

де R_i і K_i доходи і витрати ІС в i - рік роботи відповідно, d - дисконт (процентна ставка і вартість капіталу на ринку), а T_sl - термін служби системи.

1. Коефіцієнт витрати/прибуток

Простим методом для обчислення прибутку (рентабельності) від капіталовкладень є обчислення коефіцієнта витрати/прибуток r_k/r, що є відношенням загальних доходів і загальних витрат і визначається по формулі:

,(21)

де R_o - загальний доход (прибуток), K_o - загальні витрати.

Цей коефіцієнт можна використовувати для того, щоб дати оцінку різним проектам при їхньому порівнянні. Деякі фірми встановлюють мінімальний коефіцієнт витрат і прибутку, що повинні бути отримані від капітальних проектів.

Цей коефіцієнт можна також обчислити, використовуючи приведену вартість до дисконту (тимчасової вартості грошей).

1. Індекс прибутковості

Якщо фірмі потрібно порівняти декілька різних потенційних інвестицій, то простіше це зробити, обчисливши індекс прибутковості. Індекс прибутковості r_pr обчислюється шляхом розподілу приведеної вартості загального грошового потоку від інвестицій на первісні витрати інвестицій формула (22)).

,(22)

де F_pr - приведена вартість очікуваного грошового потоку, K_p - первісні витрати інвестиції.

Індекс прибутковості можна використовувати для порівняння прибутковості альтернативних інвестицій. Показник дозволяє фірмам зосередити свою увагу на найприбутковіших проектах.

1. Внутрішній коефіцієнт рентабельності

Внутрішній коефіцієнт рентабельності - це варіант методу чистої приведеної вартості. Він враховує тимчасову вартість грошей (дисконт). Внутрішній коефіцієнт рентабельності визначають як коефіцієнт рентабельності чи прибутку, що припускають одержати від інвестицій. Внутрішній коефіцієнт рентабельності - це дисконтна ставка, при якій приведена вартість майбутніх грошових потоків проекту дорівнює первісним витратам проекту. Іншими словами, величина дисконтної ставки така, що приведена вартість - первісні витрати = 0. Внутрішній коефіцієнт рентабельності r_vn розраховується зі співвідношення :

,(23)

де R_i і K_i доходи і витрати ИС в i - рік роботи відповідно, а T_sl - термін служби системи.

Розділ 2. Сучасний рівень інформаційного забезпечення управлінських процесів в умовах державного підприємства пенітенціарної системи України (Житомирська в’язниця № 8)

1. Загальна характеристика підприємства

Державне підприємство Житомирська в’язниця № 8 було було створено в 1972 році. Вид діяльності металообробка. За розмірами це середне підприємство, за типом це воєнізоване формування з управлінням у вигляді багаторівневої ієрархії. Керуючим органом є Державний Департамент з питань виконання покарань.Персонал підприємства ( керівники, спеціалісти та службовці) це вільнонаймані та війскові.

Основний предмет діяльності підприємства – виробництво пружинних елементів для м’яких побутових меблів. Підприємство є одним з провідних виробників цієї продукції в Україні, виготовляючи щомісяць її на суму близько 100 000 грн. Номенклатура типорозмірів, пружинних блоків, підприємства містить більш 80 наїменувань. Форма власності – державна.

Схема структури управління представлена на рисунку 2.1.

Фінансовий відділ

Рис. 2.1 Схема структури управління

Відділ маркетингу, збуту і матеріально-технічного постачання є самостійним структурним підрозділом підприємства.

Задачі відділу:

1. Забезпечення реалізації продукції підприємства.

2. Забезпечення 100% виконання завдань і зобов’язань по постачанню продукції і товарів у відповідності із заключеними договорами і замовленнями-підрядами зовнішньо-торгових організацій.

3. Раціоналізація роботи збутової служби підприємства, зниження затрат на збут продукції.

В склад відділу можуть входити підрозділи вивчення попиту і реклами, планування по окремим видам готової продукції.

На підприємстві сформована необхідна виробнича і фінансова база для здійснення виробничої діяльності, встановлене високопродуктивне обладнання, яке дозволяє випускати продукцію високої якості. При цьому підприємство має цілий ряд виробничих факторів, сприяючих його діяльності, це:

1. Сучасні промислово-виробничі споруди.

2. Наявність високопродуктивного обладнання.

3. Наявність власного транспорту для доставки сировини і допоміжних матеріалів.

4. Висока якість продукції при низькій ціні.

Фінансова діяльність кожного промислового підприємства здійснюється способом використання системи грошових відносин, що складаються в процесі виробництва і реалізації продукції.

Організація фінансової роботи на підприємстві проводиться фінансовим відділом і базується на таких принципах:

• самостійність підприємства;

• безперервність діяльності підприємства;

• можливість поділу безперервної діяльності підприємства на звітні періоди та періодичність виявлення результатів діяльності;

• грошовий вираз всіх господарських операцій.

Керівник фінансового відділу – головний бухгалтер, який несе відповідальність за фінансову дисципліну та фінансовий станпідприємства.

До його функцій відносяться:

• облік та аналіз результатів фінансово-господарської діяльності;

• контроль обліку фінансових, розрахункових та кредитних операцій;

• Крім головного бухгалтера у фінансовому відділі працює ще три співробітника.

На даному підприємстві готується обов’язкова фінансова звітність , а саме “Баланс”, “Звіт про фінансові результати”, “Звіт про рух грошових коштів” та “Звіт про власний капітал”. Така звітність складається 1 раз на рік, але завдяки тому, що впроваджена інформаційна система 1С-бухгалтерія, складати таку звітність можна за потребою.

Слід зазначити, що на підприємстві не проводиться детальна оцінка фінансового стану, а фінансовий аналіз носить нерегулярну та вибіркову форму.

Причиною такої ситуації може бути відсутність задовільного методологічного забезпечення фінансового аналізу та стратегічного планування. Саме тому для економічної служби підприємства була створена підсистема планування рентабельності в межах інформаційної логістичної системи.

Підсистема створювалась для рівня стратегічного управління, що є функцією вищого управлінського персоналу.

Таблиця 2.1

Показники структури капіталу, власних та залучених коштів

Виходячи з результатів аналізу майнового стану та структури капіталу, можна зробити висновок, що майновий стан підприємства за останній рік покращився, але не на багато. Причиною незначного зростання сукупного капіталу є ледь помітне зростання частки та абсолютної суми основних фондів (8712,7 та 8719,2 тис.грн.).

З даних про структуру капіталу видно, що частка власного капіталу підприємства на протязі останнього року зросла на 9%, а зобов’язання за цей період зросли лише на 1,3%.

Характеристики

Список файлов курсовой работы