100709 (Методи оцінки ефективності функціонування інформаційної логістичної системи), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Методи оцінки ефективності функціонування інформаційної логістичної системи", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "менеджмент" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "менеджмент" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "100709"
Текст 2 страницы из документа "100709"
Взаємозв’язок матеріального та інформаційного потоків є очевидним, однак відповідність одного потоку іншому є умовною. Власне кажучи, вміст матеріального потоку, як правило, відображають дані інформаційного потоку, але за часовими параметрами вони можуть не збігатися. На практиці в логістичних системах матеріальні та інформаційні потоки нерідко випереджають або запізнюються один щодо одного.
Шлях, яким рухається інформаційний потік у загальному випадку може не збігатися з маршрутом переміщення матеріального потоку.
Вимірюється інформаційний потік кількістю обробленої або переданої інформації за одиницю часу. Інформаційний потік ґрунтується на переміщенні паперових або електронних документів. Залежно від цього, він може вимірюватися або кількістю оброблених і переданих одиниць паперових документів або сумарною кількістю документорядків у цих документах, або кількістю інформації (біт), яка міститься в тому чи іншому повідомленні.
Інформаційний потік характеризується такими параметрами: - джерело виникнення; - напрямок руху потоку; - періодичність; - вид існування; - швидкість передачі та прийому; - інтенсивність потоку та ін.
Управління інформаційним потоком можна здійснювати таким чином: - змінюючи напрямок потоку; -обмежуючи швидкість передачі до відповідної швидкості прийому; - обмежуючи обсяг потоку до величини пропускної здатності окремого вузла або ділянки шляху.
Отже, різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють всередині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють логістичну інформаційну систему. Логістична інформаційна система - це певним чином організована сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними потоками [4;с.55].
Так само як і будь-яка інша система, інформаційна система повинна складатися з впорядковано взаємозалежних елементів та володіти деякою сукупністю інтегративних якостей. Декомпозицію інформаційних систем на складові елементи можна здійснювати по-різному. Найчастіше інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну. Функціональна підсистема складається із сукупності розв’язуваних завдань, згрупованих за ознакою спільності мети. Забезпечувальна підсистема у свою чергу, включає такі елементи: - технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків; - інформаційне забезпечення, які містить у собі різні довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних; - математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення функціональних завдань.
Інформаційні логістичні системи, як правило, є автоматизованими системами управління логістичними процесами. Тому математичне забезпечення в логістичних інформаційних системах-це комплекс програм і сукупність засобів програмування, які забезпечують вирішення задач управління матеріальними потоками, обробку текстів, отримання довідкових даних і функціонування технічних засобів. Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні. На рівні окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу, поділяють на три групи:
- планові; - диспозитивні (або диспетчерські); - виконавчі (або оперативні).
Інформаційні логістичні системи, які входять у різні групи, відрізняються як своїми функціональними, так і забезпечувальними підсистемами. Функціональні підсистеми відрізняються складом розв’язуваних завдань. Забезпечувальні підсистеми можуть відрізнятися всіма своїми елементами, тобто технічним, інформаційним і математичним забезпеченням. Різні інформаційні системи мають свою специфіку .
Серед розв’язуваних завдань можуть бути такі:
- створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга; - управління мало змінними даними; - планування виробництва; - загальне управління запасами; - управління резервами та інші завдання. У планових інформаційних системах найвищий рівень стандартизації під час вирішення задач, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати тут стандартне програмне забезпечення. Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управління складом або цехом і служать для забезпечення налагодженої роботи логістичних систем. Тут можуть вирішуватися такі завдання:
- детальне управління запасами (місцями складування); - керування внутрішньо складським або внутрішньозаводським транспортом; - відбір вантажів за замовленням та їх комплектування, облік вантажів, які відправляються, та інші завдання.
У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакет програм нижча. Це викликано рядом причин, наприклад: - виробничий процес на підприємствах зумовлюється історично і важко піддається суттєвим змінам заради стандартизації;
- структура оброблюваних даних істотно розрізняється в різних користувачів.
Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністративного або оперативного управління. Обробка інформації в цих системах здійснюється в темпі, зумовленому швидкістю її надходження на ЕОМ. Це так званий режим роботи в реальному масштабі часу, який дозволяє отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі впливи на об’єкт управління. Цими системами можуть вирішуватися різноманітні завдання, пов’язані з контролем матеріальних потоків, оперативним управлінням переміщеннями і т.п.
Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, які належать до різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють вертикальну і горизонтальну інтеграцію.
Вертикальною інтеграцією вважається зв’язок між плановою, диспозитивною і виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.
Горизонтальною інтеграцією вважається зв’язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків. В цілому переваги інтегрованих інформаційних систем можна сформулювати так:
- зростає швидкість; - зменшується кількість помилок в обліку; - зменшується обсяг непродуктивної, “паперової” роботи; - поєднуються раніше розрізнені інформаційні блоки.
1.2 Використання OLTP i OLAP технологій в логістичних системах
В обчислбвальних мережах інформаційних логістичних систем відомо кілька технологій роботи, особливе місце серед яких посідають мережні технології, що забезпечують взаємодію багатьох користувачів корпорації. Перша (найпростіша) технологія не передбачає спеціально виділеної ЕОМ, ресурси якої розподіляються між іншими комп'ютерами. Кожна ЕОМ має власні ресурси та ресурси, що надаються іншим комп'ютером. Друга технологія передбачає виділення спеціальної ЕОМ для обслуговування мережних програм та інших ЕОМ. Тільки на цій машині можуть знаходитися спільні програми і база даних. Така ЕОМ називається файлом-сервером. Третя технологія також передбачає виділення окремої ЕОМ і називається технологією "клієнт—сервер". На відміну від попереднього, в цьому випадку на виділеній ЕОМ знаходяться не тільки спільна БД, а й програми пошуку та запису, що дає змогу клієнтам запитувати не всю інформацію з БД, а тільки частково або повністю оброблену сервером.
Інформаційні технології в інформаційних логістичних системах різняться типом інформації, що обробляється, але можуть об'єднуватися в інтегровані технології [6;с.249]. За мірою взаємодії між собою інформаційні технології в інформаційних логістичних системах поділяють на декілька класифікаційних груп. Вони можуть бути реалізовані різними технічними засобами (дискретні та мережні взаємодії), а також з використанням різних концепцій оброблення і зберігання даних. При цьому здійснюються взаємозв'язок та взаємодія таких технологій: збирання, передачі, операційного й аналітичного оброблення (ОLТР та ОLАР), подання результатів оброблення, зберігання, сервісного обслуговування, одержання експрес-інформпцїі.
У інформаційних логістичних системах застосовуються два класи технологій: технології, що реалізують операційне оброблення інформації, та технології, які реалізують аналітичне її оброблення. Перші орієнтовано на підтримку щоденної діяльності фірм. До їхніх функцій належать введення даних за замовленнями, відстеження їх виконання, оформлення платежів за товари і послуги та ін. Такі технології називаються обробленням транзакцій в реальному часі(On –Line Тransaktion Processing, або ОLТР).
Операційна БД зберігає дані, актуальні до хвилин і секунд. Згодом вони можуть неодноразово модифікуватися, їхня актуальність зберігається до кінця звітного періоду (наприклад, протягом року).
Крім того, операційні дані завжди детальні, специфічні, локалізовані. В ОLТР вони задаються з'ясуванням окремих питань: чи пішов конкретний вантаж, який стан рахунку з усіма його реквізитами в конкретному банку та ін.
Розробляючи технології для ОLТР , орієнтуються на бізнес-процеси, що відбуваються у певній системі. Всі ці процеси вже відпрацьовано і є безліч даних в яких слід розбіратися. Наприклад, треба встановити наскилькі успішними були на той час виробничо-економічні процеси.
Технології, що реалізують аналітичне оброблення інформації, орієнтоване на вирішення стратегічних питань життєдіяльності фірми взагалі. Цім займаються менеджери всіх рівнів в межах тієї або іншої СППР ( Decision Support System, або DSS). Ці технології дістали назву аналітичного оброблення інформації в реальному часі (On –Line Analytical Processing або ОLAР). Технології ОLAР ніколи не оперують даними реальногочасу. Ці дані постійно змінюються, тому будувати аналіз на них не можливо. В межах DSS, як правило, проводчть порівняльний аналіз, для якого потрібні дані, що не змінюються у часі.
База даних для аналітичного оброблення має зберегати дані, актуальні на певний період часу (день, але не хвилину) і такі, що змінюються. Тривалість зберегання їх обчислюється роками (приблизно 5-10 років).
Технологія ОLAР оперує підсумковими значеннями: який загальний обсяг продажу за певний період часу без урахування будь-якої специфікі окремого продажу.
Інформація є ключовим корпоративним ресурсом. Технологія сховищ даних дає змогу одержати точну інформацію, постійний доступ до якої є перевагою цієї технології.
Якщо мережа є нервовою системою корпорації, то база даних-її пам'ять. Бази даних - це водночас інструментальні засоби й інформація, з якою ці засоби працюють.
Якщо клієнти, сервери, мережі, великі універсальні ЕОМ купуються підприємством як компоненти, то бази даних - технологія.
Фундаментальна відмінність у філософії природи реального часу транзакційних систем (ОLТР) і природи тривалого часу СППР (ОLAР) привела до поділу баз даних на операційні й аналітичні.
1.3 Якість та ефективність функціонування логістичних інформаційних систем
Проектування інформаційної логістичної системи є особливо важливим етапом, адже саме тоді закладаються її базові характеристики (споживчі властивості), найголовнішими серед яких є якість і надійність[5;с.21]. Це означає, що інформаційна система у процесі свого функціонування має забезпечити:
- інформаційні потреби користувачів;
- адекватність реальним інформаційним і технологічним процесам об’єкту управління;
- високу економічну ефективність.
Споживчі властивості виражають:
- функціональна повнота. Відображає рівень задоволення інформаційних потреб користувачів — осіб, які приймають рішення, та рівень автоматизації управлінських робіт на заданому об’єкту управління;
-своєчасність. Забезпечується можливістю своєчасного здобуття потрібної інформації;
функціональна надійність. Відображає надійність інформаційного, програмного, технічного та ергономічно го забезпечень під час оброблення даних;
-адаптивна надійність. Виражається у властивості системи виконувати свої функції при їх зміні під впливом навколишнього середовища (зміна ресурсів, структури інформаційно-обчислювальної системи та ін).
Під час розроблення інформаційної логістичної системи слід ураховувати, що інформаційні потреби користувача залежать від рівня структури управління, на якому він знаходиться.
Перший, найнижчий, рівень (управління дільницею, робочим місцем) — оперативне управління. Саме таким є управління процесом випуску продукції. Суть його полягає в тому, що інженерно-технічний персонал під час управління виносить оперативні рішення, які визначаються набором різноманітних чітко визначених правил. Наприклад, прийняття рішення щодо збільшення запасів матеріалів, якщо їхній рівень стає нижчим від установленого.
Другий рівень стосується технічного або адміністративного втручання (управління цехом). Працівники цього рівня можуть приймати як регламентовані, так і нерегламентовані рішення. Управління будується на основі застосування методів моделювання процесів.
На цих рівнях прийняття управлінських рішень про виконання задач системою повинно бути добре структурованим, а також мають бути задані правила вироблення рішень для можливих ситуацій, крім аварійних.
На третьому рівні реалізується стратегічне управління, що є функцією вищого управлінського персоналу. Процес прийняття рішень нерегламентований, тому особливо важливою для нього є довідкова функція системи. Керівники системи управління, які не володіють формальними методами програмування, можуть використовувати мову запитів для доступу до інформації, що зберігається у файлах, не вдаючись до посередництва технічного персоналу. Тому під час проектування слід ураховувати вимоги, пов'язані з функціями управління об'єктом, які вона має задовольняти: