Формування економічної моделі майбутнього світової економіки

Курсова робота

Зміст

Вступ

Розділ 1. Основні моделі та сутність економічного розвитку

1.1. Неокласична модель

1.2. Кейнсіанські моделі

1.3. Сучасні неокласичні та посткейнсіанські моделі формування економіки

Розділ 2. Головні закономірності світового економічного розвитку

2.1. Головні елементи глобальної економіки

2.2 Сутність світової економічної рівноваги

2.3. Основні пропорції світової економіки

Розділ 3. Формування економічної моделі майбутнього світового господарства

3.1. Формування моделі економічної єдності світу

3.2. Глобалізація економічних процесів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

На рубежі двох тисячоліть різко загострилися проблеми соціально-економічного розвитку. Головна суперечність світової економіки дедалі більше проявляється у скороченні й поступовому вичерпуванні традиційних ресурсів господарського зростання за істотного збільшення кількості населення планети. Розв'язання вказаної суперечності спонукає до активного пошуку нової моделі економічного розвитку, яка б передбачала, з одного боку, перехід до використання принципово нових джерел і видів ресурсів господарського розвитку, а з іншого – до певної регуляції співвідношення між кількістю населення та наявним обсягом споживчих благ для задоволення його потреб.

Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації третього тисячоліття. Розв'язання цих нагальних завдань здійснюється на різних рівнях та у різноманітних сферах суспільства. Світові проблеми обговорюються, вивчаються й вирішуються певною мірою в Організації Об'єднаних Націй та її підрозділах, регіональні питання – у межах сучасних інтеграційних об'єднань, економіка окремих країн – державними й іншими установами, науково-дослідними інституціями. За такого великого розмаїття неабиякого значення набуває наукове узагальнення, синтез існуючих теорій і концепцій та їх адаптація до потреб і реалій економіки України.

Механізми регуляції економічного життя є багатошаровою розгалуженою структурою, фундаментом якої слугує сучасний ринок з іманентними атрибутами: приватною власністю, конкуренцією, вільним підприємництвом, ініціативою, законодавством, що регулює увесь комплекс господарських і соціально-трудових відносин.

Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що господарська практика країн світового співтовариства засвідчує, що оптимізація економічних відносин, вирішення проблем розвитку вимагають застосування багатоступінчастих підходів, які ґрунтуються на широкому врахуванні загальноцивілізаційних закономірностей, регіональних та національних особливостей, історико-генетичних і етнічних факторів, географічних, психологічних та інших чинників. Вивчення цих аспектів неможливе без вивчення закономірностей розвитку сучасної економічної моделі, без аналізу факторів та чинників формування економічної моделі майбутнього.

Метою даної курсової роботи є аналіз сукупності економічних відносин, які виникають при формування сучасної моделі світового ринку.

Для вирішення означеної мети, ми поставили перед собою ряд наступних задач:

• розглянути існуючі основні моделі формування світової економіки;

• визначити сутність економічного розвитку;

• проаналізувати головні закономірності розвитку сучасного світового господарства;

• вивчити основні тенденції формування економічної моделі світового господарства майбутнього.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступають процеси розвитку сучасної світової економіки.

Предмет дослідження даної курсової роботи – тенденції формування економічної моделі третього тисячоліття.

Теоретико-методологічну основу курсової роботи складають досягнення світової економічної думки, класичні та сучасні теорії макроекономічних відносин, дослідження міжнародних економічних.

На сучасному етапі розвитку макроекономічної думки здійснюється багато наукових досліджень, мета яких – розгляд та встановлення взаємозв'язків між тими процесами, що відбуваються в світовій економіці. Серед зарубіжних науковців вивченням макроекономічних моделей розвитку економіки займалися – Е. Долан, Д. Ліндсей, К. Макконел, П. Самуельсон, Р. Ф. Харрод та інші. Серед українських вчених вивченню макроекономічних аспектів економіки присвячено праці, підручники та посібники таких авторів як А. С. Філіпенко, В. А. Вергун, І. В. Бураківський, В. Д. Сікора, О. І. Рогач, М. А. Дудченко, О. K. Кузьмінська, В. С. Будкін, В. Я. Красильчук, Н. А. Черних, Ю. С. Скороход, Є. Ф. Ростов, О. Г. Голиченко та інші.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. У першому розділі «Основні моделі та сутність економічного розвитку» нами розглянуті теоретичні питання щодо визначення сутності розвитку світової економіки та розглядаються існуючі моделі економічного зростання. У другому розділі «Головні закономірності світового економічного розвитку» проаналізовано головні елементи глобальної економіки та сутність світової економічної рівноваги й пропорції. У третьому розділі «Формування економічної моделі майбутнього світового господарства» висвітлено проблеми формування економічної моделі майбутнього та визначення головних тенденції розвитку світової економіки ХХІ століття..

Розділ 1. Основні моделі та сутність економічного розвитку

1.1. Неокласична модель

Економічне зростання виражається у зростанні реального національного обсягу виробництва у вигляді ВВП, ВНД або цих показників на душу населення:

(1.1)

Розрізнюють поняття екстенсивного та інтенсивного економічного зростання. Перше відбувається за рахунок застосування додаткових ресурсів, горизонтального розширення виробництва, при цьому рівень продуктивності праці залишається незмінним [9, с. 452]. Неокласична модель Р. Солоу, відомого економіста, лауреата Нобелівської премії з економіки, ілюструє вплив заощаджень, інвестицій, технічного прогресу та демографічного фактора на зростання обсягу виробництва. Як і більшість інших моделей, вона є екзогенною. Попередньо передбачається, що трудові ресурси і технологія мають константний характер. Пропозиція товарів за Р. Солоу визначається виробничою функцією. При цьому вважається, що існує постійна віддача від масштабу. В якості виробничої функції застосовується функція Кобба-Дугласа. Якщо використовувати не абсолютні показники, а показники в розрахунку на одного робітника, тобто показники капіталоозброєності одного робітника та продуктивності праці одного робітника, то можна визначити, що:

(1.2.)

де k – капіталоозброєність одного робітника, у – продуктивність праці

одного робітника. Відповідно, можна записати:

(1.3.)

Графічне відображення цієї функції представлене на рис. 1.1

Рис. 1.1. Виробнича функція

Нагромадження капіталу забезпечує економічне зростання. Р. Солоу вважає, що обсяг інвестицій на одного робітника залежить від доход і = sy; а доход, у свою чергу, є функцією від рівня капіталоозброєння:

y = f(k)=>i = s f(k) (1.4.)

Отже, чим вищий рівень капіталоозброєння, тим вищий рівень інвестицій і доходу, що відображає рис. 1.2. [9, с. 456].

Рис. 1.2. Доход, споживання та Рис. 1.3. Вибуття капіталу

інвестиції

З іншого боку, важливий вплив на визначення точки довгострокової рівноваги економіки чинить норма вибуття капіталу. Якщо 5 – норма вибуття (амортизації), то кожний рік внаслідок зношення вибуває 8-к капіталу (рис. 1.3). Зростання капіталоозброєння відповідає більшому вибуттю капіталу.

Сукупний вплив інвестицій і амортизації на зміну запасу капіталу на одного робітника на рік має вигляд:

Ak = i-6k; i = s f(k); Ak = s f(k)-5k (1.5.)

Таким чином, величина s виступає як головна детермінанта рівня стійкого капіталоозброєння [9, с. 455].

Рівень накопичення капіталу, який забезпечує стійке капіталоозброєння з максимальним рівнем споживання (с**), називається золотим рівнем накопичення капіталу (к**) за Е. Фелпсом. Тож якщо:

то максимальний обсяг споживання можна забезпечити у випадку:

с = f(k )-8k (1.6.)

З багатьох можливих стійких рівнів капіталоозброєння слід визичити такий, за якого споживання має максимальний рівень (рис. 1.4): точка, де зростання запасу капіталу на одиницю забезпечить зростанню пуску, що дорівнює граничному продукту капіталу МРК та забезпечення, збільшення вибуття на величину 5.

Рис. 1.4. Максимальний рівень споживання

Зростання заощаджень забезпечує тимчасове економічне зростання до стійкого стану. Модель Р. Солоу доводить, що норма заощадження є головним фактором, що детермінує стійкий рівень капіталоозброєнн – рівень випуску. Але така модель не в змозі пояснити перманентне стабільне економічне зростання, характерне для більшості розвинутих країн протягом XIX - XX ст. Для пояснення причин безперервного зростання Р. Солоу використовує два основних фактори.

1. Зростання чисельності населення. Зростання населення призводить до зниження капіталоозброєння на одного працівника:

де (5 + n)k – критична величина інвестицій. Це інвестиції, що необхідна для підтримання запасу капіталу на одного працівника на постійному рівні. Вона забезпечує заміщення вибуття капіталу 5к новим капіталом і новими робітниками з колишнім рівнем капіталоозброєності.

2. Технологічний прогрес в моделі розглядається через ефективність праці одного робітника:

(1.7.)

де Е – ефективність праці одного робітника; L • Е – ефективні одиниці робочої сили.

Якщо припустити, що технічний прогрес призводить до приросту з постійним темпом g, то L • Е зростає з темпом п + g. Зростання ефективності праці аналогічне за дією зі зростанням кількості населення [9, с. 457].

Отже, виходячи з рівнянь:

можна отримати модифікацію «золотого правіша», яке враховує дію факторів зростання населення та науково-технічного прогресу:

(1.8.)

Модель Р. Солоу розкриває механізм довгострокового економічного зростання. В якості основи вона визначає технологічний прогрес і пропонує механізм забезпечення стабільного зростання добробуту населена.

1.2. Кейнсіанські моделі

В кейнсіанських моделях в якості стратегічної величини, за допомогою якої можливе регулювання економічного зростання, виступають інвестиції.

Модель Є. Домара

Є. Домар виходив з припущення, що на ринку праці існує постійне перевищення пропозиції над попитом. Це забезпечує незмінність цін. Для збереження повної зайнятості ресурсів в довгостроковому періоді сукупний попит повинен зростати пропорційно виробничим можливостям:

(1.9.)

де Pt*Pt+l – виробничі можливості в момент t та t+1; y_t, y_t+1 – сукупний попит в момент t та t+1.

Якщо в момент t досягається повна зайнятість ресурсів, то зміна р залежить від зміни чистих інвестицій, де а – гранична продуктивність інвестицій [17, с. 391].

Стан повної зайнятості можна отримати лише тоді, коли інвестиції і доход будуть постійно зростати на величину, що дорівнює добутку граничної схильності до заощаджень на граничну продуктивність інвестицій.

Модель Р. Харрода