64484 (Поняття проблеми та перспективи розвитку середніх міст України), страница 2

У грудні 1917 року, коли на Україну почався наступ 30-тисячного корпусу російських більшовицьких частин під командуванням В.Антонова-Овсієнка. Після взяття Харкова, червоноармійські загони під командою О.Єгорова і М.Руднєва взяли напрямок на Павлоград. 14 грудня вони наблизилися до станції Лозова. Але на підступах до станції їх зустрів запеклий спротив невеликих загонів Лозівського Гайдамацького куреня і Павлоградського Вільного козацтва. Попри значну перевагу в чисельності й озброєнні червоні змогли розгромити оборонців станції лише на 3-й день безперервних боїв. Вибиті зі станції рештки гайдамаків і козаків продовжували оборонятись і затримували просування більшовиків на південь. Останній бій воїнів УНР відбувся 17 грудня 1917 року на місці сучасного парку Перемоги і тривав кілька годин. За спогадами, тоді ніхто з гайдамаків і козаків не лишився живим. Близько 10 українських воїнів були поховані в шанцях на місці останнього бою.

В квітні 1918р. Лозова була звільнена українськими військами генерала Всеволода Петріва. В кінці 1918р. вівся братовбивчий бій між військами Армія УНР та махновцями. В січні 1919р. Лозову захопили червоні війська Павла Дибенка. Влітку того ж року селище захопили російські білі війська. Того ж року їх змінили червоні, встановивши тут радянську владу. Проти неї боролися загони повстанських отаманів та українське підпілля.

В 1926 році почали функціонувати паровозне депо, дві електростанції, млини, маслобойні, завод безалкогольних напоїв, хлібопекарні. До кінця 1927 року селище вже налічувало понад 12 тисяч жителів. В 1928 році Лозова стала великим залізничним вузлом. Через Лозову в промислові райони держави йшло вугілля із Донбасу, нафта та сільськогосподарські продукти з півдня. В серпні 1928 року Харківський окружний виконком постановив віднести селище Лозова до категорії міст. До початку 40-х були відстроєні промислові підприємства: масловий, цвяховий та дротяний заводи. Збудовано водопровід, засновано парк культури та відпочинку, споруджено будинок культури, стадіон. Восени 1941 року Лозова була захоплена німецькими військами. Фашистське командування надавало великого значення місту, яке було воротами до Донбасу. Під час війни місто шість разів переходило з одних рук до інших. Місто було сильно зруйноване. В 1944 році в місті лишилося біля 7 тисяч населення.

Друга світова війна перешкодила соціально-економічному розвитку Лозівщини. Вигідне її розташування відповідало статегічним інтересам і радянських, і окупаційних військ, у результаті чого через Лозову неодноразово проходила лінія фронту. Всі підприємства були зруйновані, а кількість населення скоротилася із 24 тис. до 7 тис. чол. (1944 рік).

Втім, як і вся Україна, місто і район, завдяки зусиллям людей були відбудовані, затяглися рани, нанесені війною. А з 1963 року, від початку будівництва Лозівського ковальсько-механічного заводу, який згодом став містоутворюючим підприємством, значення міста значно зросло.

Лозова має зручне транспортно-географічне розташування, є однією з найбільших вузлових станцій не тільки Південної залізниці, але й усієї України. У чотирьох напрямках на Харків, Полтаву, Крим і Донбас розходяться звідси залізничні магістралі.

Отже як зазначалось вище також на утворення міста Лозова мало будівництво ковальсько-механічного заводу. Завдяки його відкриттю Лозова почала розвиватись не лише як потужний транспортний вузол, а й як промисловий. З його будівництвом почали відкриватись і інші заводи.

Промисловий комплекс (станом на 01.10.2009 р.) нараховує 11 підприємств (без підприємств малого бізнесу). Загальний обсяг випуску продукції з початку року - 493,4 млн. грн., темп зростання до минулого року - 135,74 %.Обсяг реалізованої продукції складає 746,6 млн. грн.

ЗАТ "Лозівський ковальсько-механічний завод" є унікальним підприємством з обробки металів. Потужна виробнича база підприємства забезпечує замкнений цикл ковальського, механообробного, зварювального, інструментального, ремонтного виробництв. Лозівський ковальсько-механічний завод, найбільше ковальсько-штампувальне підприємство України, що входить до Індустріальної групи УПЕК, приступив до організації випуску повного спектра багатоопераційних причіпних агрегатів.

Виробляєма продукція: гаряча штамповка, тракторокомплекти до тракторів типа “Т-150”, запчастини до тракторів, авто- і сільгосптехніки, оригінальні мости ОДМ, мости до комбайну „Єнісей”, гепоїдні мости для мікроавтобусів, сільськогосподарська техніка (зчіпки, культиватори та ін.), полотно кришки люків для вагонів, запчастини до тракторів, авто- і сільгосптехніки

Завод є унікальним виробником прогресивної грунтообробної техніки, яка агрегатується з технікою (імпортною та вітчизняною) лідерів тракторобудування:

- борони пружинні гідрофіковані ЗПГ-24 и ЗПГ-15, котра виконує наступні операції;

- вирівнювання поверхні рілля;

- закриття вологи;

- додавання мінеральних добрив;

- прополювання технічних та зерновых культур;

- культиватори лемешно-дискові КЛД-3,0; КЛД-2.0.

Збут і сервіс машинобудівної продукції для аграріїв організовано через ділерську мережу, що охоплює Україну, Росію та Казахстан. Найближчим часом підприємство має намір також вийти на ринки Білорусі і Молдови.

УДЦ “Укрспецвагон” у наш час є одним з потужніших підприємств міста, що забезпечує роботою велику кількість людей. Рік заснування - 1869 (до 1996 року – Панютинський вагоноремонтний завод.

Виробляєма продукція : ремонт вантажних вагонів, виробництво вагонів-обкотишовозів, ремонт та формування колісних пар, з 1996 року – експлуатація та обслуговування спеціалізованих вагонів, гумовотехнічні вироби на вантажні вагони, модернізація мінераловозів під перевезення сипучих вантажів та візків вантажних вагонів, комплекси спеціалізованих машин для вирощування цукрового буряка, товари народного споживання (будівельні матеріали з шлакобетону). На підприємстві за рік освоєно новий вид продукції, а саме: будівництво піввагонів.

АТЗТ “Лозівський молокозавод”. Є головним підприємством харчової промисловості в місті. Рік заснування : з 1970 року завод функціонує в теперішньому вигляді.

Виробляєма продукція: молоко згущене з цукром, масло тваринне, продукція з незбираного молока, сир твердий.

ЗАТ “Лозівський завод “Трактородеталь”. Рік заснування – 1959 та приватизован – 2003.

Виробляєма продукція: диски муфт зчеплення до тракторів, сільськогосподарчої техніки, вантажних та легкових автомобілів, гальмові стрічки, втулки, вузли та деталі для гальмових систем та рульового управління до тракторів Т-40, Т-25, дт-75, прокладки до тракторних і автомобільних двигунів. В серійне виробництво запущені фільтруючі елементи паливних, масляних та повітряних систем двигунів, шланги високого тиску, шкворні поворотного кулака. Вся продукція сертифікована в системі Укрсепро, маркована товарним знаком підприємства.

ВАТ “Лозівський завод металоконструкцій”. Виготовляє продукцію в основному продукцію для машинобудування. Рік заснування: 1930, рік приватизації: 1995.

Виробляєма продукція : металоконструкції, зерносховища, модулі, криті площадки, метизи, секції огорожі, ворота опори для басейну, двері, товари народного споживання з металу та пластмаси.

ВАТ ”Лозівський авторемонтний завод”. Виробляєма продукція : завод спеціалізувався на ремонті агрегатів автомобілів ГАЗ-53 та виробництві гаражного обладнання. В теперішній час виробляє пересувні та стаціонарні автоматичні установки для миття та сушіння автомобілів, поїздів метрополітену, установка для миття трамваїв, установки зворотного водопостачання, підйомники на автомобілі, електрогідравлічні преса зусиллям 50 т, плуги до тракторів, плющили зерна, установки очисних споруд.

Завод “Електродвигун”( відділення філії управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” ДК “Укртрансгаз”). Рік заснування 1989.

Виробляєма продукція: завод спеціалізується на виробництві електродвигуна КД-60 до складно-побутової техніки (річна потужність – 25 тис. шт.) В теперішній час виробляє на замовлення УМГ “Харківтрансгаз” станції катодного захисту для трубопроводів, контрольно-вимірювальні колонки, блоки захисту комунікацій, високовольтні блок-бокси, трансформатори ОМП 10/10, ПТКЗ-А (з мікропроцесором).

Провідною галуззю економіки Лозової є сільське господарство, річний обсяг якого становить 123 млн. грн. Близько 79% сільськогосподарського виробництва припадає на рослинництво, а 21% - на тваринництво. Площа сільськогосподарських угідь (по всіх товаровиробниках, включаючи підсобні господарства) складає 80,1 тис. га, або 5,0 % угідь області, з яких:

• ріллі 74,3 тис.га;

• пасовища 5,8 тис. га.

Основні напрямки виробництва у рослинництві - вирощування зернових і технічних культур. В тваринництві - вирощування великої рогатої худоби м'ясо-молочного напрямку й свинарство.

У результаті реформування аграрного сектора в Лозівському районі створено 15 приватно-орендних сільськогосподарських підприємств, 1 закрите акціонерне товариство, 8 товариств з обмеженою відповідальністю, 2 державних підприємства, 35 фермерських господарств, 2 підприємства з переробки промислової продукції, 61 підприємство малого бізнесу. 730 фізичних осіб займається підприємницькою діяльністю. З метою захисту майнових прав власників землі в районі було проведено заміну земельних сертифікатів на державні акти на право власності на землю.

Транспортна мережа насичена залізничними і автомобільними дорогами, трубопроводами. Протяжність доріг із твердим покриттям складає 476 км. Загальна протяжність газопроводів становить 391,7 км. В районі газифіковано 31 населений пункт. Транспорт розширює економічний та промисловий потенціал міста. Він дозволяє безперервному та безперебійному перевезенню продукції до підприємств або міст які потребують продукцію. З будівництвом і розширенням транспортної мережі стали задовольнятись потреби в перевезенні населення. В перевезеннях як і продукції так і населення переважає залізничний транспорт, на другому місті автомобільний. Також велике значення мають трубопроводи. Адже це великий промисловий і транспортний вузол, то продукцію яка поступає на станцію необхідно розвантажити і доправити до пункту призначення. І в цьому дуже допомагають трубопроводи.

В місті проживає 70 тис. осіб, велику частку займає працездатне населення і молодь. Більшість з людей працює і навчається в обласному центрі. Створюючи тим самим маятникову міграцію.

Маятникова міграція — це регулярнее переміщення населення із одного населеного пункту в інший на роботу або навчання без зміни місця проживання. Маятникові міграції зумовлюються невідповідністю між розміщенням виробництва і розселенням населення. Головний напрям цих міграцій — із села в місто, із малого міста у велике місто. Найбільше маятникові міграції спостерігаються в приміських зонах великих міст, в міських агломераціях. Ці міграції поширені і в зоні середніх і малих міст, в сільській місцевості урбанізованих територій.

З відкриттям ковальсько-пресового заводу люди почали мігрувати з села в місто задля задоволення своїх фінансових та житлових проблем. І це сприяло утворенню Лозової як середнього міста. Зараз рівень міграції підтримують на ряду з цим підприємством ряд інших які забезпечують робочими місцями багато людей які прибули до міста з села. Соціальний фактор утворив потужну мережу по обслугованою населення і тим самим забезпечує збільшення чисельності населення тому, що їх робота сприяє задоволенню потреб населення і може спричинити великий потік міграції.

У місті функціонує 30 загальноосвітніх навчальних закладів, загальну середню освіту, в яких отримують 4297 учнів, з них 173 вихованці відвідують районну заочну школу. У 2008 році відкрито багатопрофільний ліцей в смт. Краснопавлівка, в якому навчається 698 учнів. У міжшкільному навчально-виробничому комбінаті 264 старшокласники отримують професії за п'ятьма спеціальностями.

В освітніх установах міста працює 532 педагогічних працівника (486 вчителів та 46 вихователів).

25% загальноосвітніх закладів міста оснащені сучасними комп'ютерними класами.

У спортивних секціях дитячо-юнацької спортивної школи "Спартанець" тренується 404 вихованця. 840 учнів шкіл району відвідують гуртки, які працюють при районному Будинку дитячої та юнацької творчості.

Дошкільною освітою, яку здійснюють 9 навчальних закладів та 3 навчально-виховні комплекси, охоплена більш ніж 380 дітлахів.

У районі працює 34 клубних, 34 бібліотечних заклади і Краснопавлівська дитяча музична школа. У роботі 147 гуртків художньої самодіяльності бере участь понад 1199 чоловік. Самодіяльні артисти району - неодноразові учасники і переможці обласних оглядів художньої самодіяльності.

Охорона здоров'я Лозівщини представлена розгалуженою мережею лікувально-профілактичних закладів: працює центральна районна лікарня з поліклінікою на 375 відвідувань та стаціонаром на 255 ліжок у складі якої: терапевтичне, хірургічне, травматологічне, урологічне, пологове та гінекологічне відділеня. У селищах Краснопавлівка та Орілька функціонують поліклінічні відділення ЦРЛ. В районі працює 6 амбулаторій сімейної медицини та 26 ФАП-ів. У травні 2006 року в Лозівському районі створено Міжрайонну лікарняну касу, як перший крок до страхової медицини. В районі діє територіальний центр з обслуговування одиноких і непрацездатних громадян з 5 відділеннями соціальної допомоги, які обслуговують майже 817 одиноких громадян і інвалідів. Жителі району мають можливість дивитися телепередачі УТ-1, Студия "1+1", Інтер, ICTV, Новий канал, ТЕТ, НТН, ТРК "Україна", СІГМА (ТОНІС). Найбільш популярною та впливовою районною газетою є міськрайонна газета "Голос Лозівщини".