Вступ

Технічний прогрес є безупинним рухом. Розвиток людства не міг би проходити без втілення в їх життя новітніх методів і технологій. В останні десятиліття найбільш стрімко і революційно проходить розвиток новітніх комп’ютерних та інформаційних систем, який веде за собою глобальну автоматизацію. Підприємства, установи та інші об’єкти переходять на автоматизовану роботу, що значно полегшує працю простих людей та веде до зниження затрат на виробництво тих чи інших продуктів чи благ. Автоматизація торкнулась і баз даних працівників різних структур. Саме тому потреба у розробці автоматизованих баз даних є доволі великою.

В майбутньому проекті розглянемо роботу та побудову автоматизованої бази даних для продавця-консультанта магазину з продажу побутової техніки.

Метою даної дипломної роботи є розробка автоматизованої бази даних в середовищі Microsoft Visual FoxPro 7.0.

CУБД FoxPro (Microsoft) має виключно високі швидкісні характеристики. Набір команд і функцій відповідає всім сучасним вимогам до представлення і обробки даних. Надається можливість використовувати максимально зручний інтерфейс. Підтримуються різноманітні багаторівневі меню, робота з комп’ютерним маніпулятором (мишкою) та з вікнами. Дані можуть бути представлені у вигляді таблиці, саме так вони представлені в даній роботі. Наявність у FoxPro мови програмування дозволяє створювати складні системи обробки даних, орієнтовані під конкретно поставлені завдання

Декілька років тому бази даних були орієнтовані насамперед на професійних програмістів, а не звичайних користувачів. Основним споживачем таких систем був військово-промисловий комплекс. З часом бази даних як і всі інформаційні технології починають застосовуватись практично у всіх сферах людської діяльності банківській, акціонерних товариств, приватних компаній. Люди розуміють, що інформація – це гроші. Її втрата або несвоєчасне одержання можуть дорого коштувати. Саме цим можна пояснити настільки бурхливий ріст інформаційних технологій і стрімкий розвиток систем управління базами даних (СУБД).

Перші системи керування базами даних з'явилися в середині шістдесятих і підтримували ієрархічну модель даних, у якій між записами існували відносини предок / нащадок. Через короткий час, були розроблені мережеві бази даних, в основу яких була закладена значно більш складна мережева модель. У кожної з цих моделей були свої плюси і мінуси, що зіграли ключову роль у розвитку реляційної моделі.

У 1970 році стаття наукового співробітника компанії IBM доктора Е.Ф. Кодда про реляційні моделі даних зробила революцію в підході до збереження й обробки інформації. На основі цієї моделі в сімдесяті роки були розроблені перші реляційні бази даних, а в даний час вони розглядаються як стандарт для сучасних комерційних СУБД.

У реляційних базах даних вся інформація зведена в таблиці, рядки і стовпці яких називаються записами і полями відповідно. Ці таблиці одержали назву реляцій, тому модель стала називатися реляційною. Записи в таблицях не повторюються. Їхня унікальність забезпечується первинним ключем, що містить набір полів, які однозначно визначають запис. Для швидкого пошуку інформації в базі даних створюються індекси по одному або декільком полям таблиці. Значення індексів зберігаються в упорядкованому виді і містять посилання на записі таблиці. Для автоматичної підтримки цілісності зв'язаних даних, що знаходяться в різних таблицях, використовуються первинні і зовнішні ключі. Для вибірки даних з декількох зв'язаних таблиць використовуються значення одного або декількох співпадаючих полів. [1]

Сучасне виробництво немислимо без систем різного ступеня складності, що управляють певними процесами. Але будь-якій системі, що управляє, необхідне відповідне інформаційне і програмне забезпечення, інакше вона не зможе продуктивно працювати. Якщо розглядати інформаційне забезпечення (бази даних), то сучасний ринок програмного забезпечення може запропонувати досить великий вибір систем управління базами даних (СУБД), орієнтованих на різних користувачів: від дрібних підприємців до крупних підприємств і корпорацій. Наш вибір FoxPro обумовлений перш за все різносторонністю цієї СУБД, зручністю як для розробника додатків, так і для звичайного користувача. Наявність в ній мови програмування дозволяє створювати складні системи обробки даних, орієнтовані на конкретні завдання і навіть під конкретного користувача. З іншого боку, в ній відбиті і в різній мірі використовуються багато сучасних технологій програмування: ActiveX, COM, SQL, ODBC, OLE, DCOM, API і ISAPI, і багато що інше. При всьому цьому вона зберегла сумісність із старими версіями під DOS, створеними ще фірмою Fox Software. Якщо ще додати, що FoxPro реалізований також в середовищах Macintoch і Unix, то наш вибір стає обґрунтованим.

Завданням даної дипломної роботи є побудова бази даних і виконання над нею заданих операцій. База даних і таблиця були створені за допомогою діалогових вікон, а операції з базою даних виконані за допомогою програм.

У даній дипломній роботі розглянуте питання реалізації реляційної бази даних, що містить дві таблиці. Поставлене завдання реалізації самої бази даних, а також інформаційних запитів до неї в СУБД FoxPro. База даних і таблиця були створені за допомогою внутрішніх візуальних засобів вибраної СУБД, а інформаційні запити оформлені у вигляді окремих програм, що входять в проект Visual FoxPro.

1. Інформаційні системи ти засоби їх програмної реалізації

База даних – це єдине, централізоване і певним чином впорядковане сховище даних певної предметної області, тобто якоїсь галузі виробничої чи невиробничої сфери, яка займається вирішенням задач певного напрямку. Наприклад, завод, фабрика, магазин, кур’єрська служба. Отримати доступ до певних баз даних за допомогою спеціальних програм, які одержали назву систем управління базами даних (СУБД).

Як приклад бази даних можна навести бібліотеку, картотеку відділення міліції, журнал академгрупи, відеокасети певної камери спостереження та ін.

Бази даних мають декілька рівнів представлення. Найнижчий – це фізичний, на якому дані представляються байтами на певних типах пристроїв для запам'ятовування. Фізичний рівень представлення інформації у базах даних доступний тільки для вузького кола спеціалістів.

Термін «інформація» означає пояснення, викладання, повідомлення. Відомо багато визначень цього поняття, які даються за різних підходів до нього в різних наукових галузях. Наприклад, під інформацією розуміють ті відомості, які зменшують ступінь невизначеності нашого знання про конкретний об’єкт. Кібернетика, для якої інформація є центральним поняттям, визначає його як співвідношення між відомостями (даними) та їх одержувачами. У такому разі під відомостями розуміють будь-які дані, які містять знання відносно будь-кого і будь-чого.

У теорії інформаційних систем обробки даних інформація ототожнюється з будь-якими відомостями (даними), тобто тлумачиться як сукупність відомостей про будь-кого. При кібернетичному підході інформацією є лише нові, корисні, вагомі для користувача відомості, і задача полягає в їх здобутті. Природно, що така інформація має потенційно міститися в згаданих відомостях. В іншому випадку ніякої інформації одержати не вдасться. При підході о інформації з позиції теорії автоматизованої обробки даних задачі надається інший відтінок із «сирої» інформації здобути «готову».

Розглянуті підходи до поняття інформації можна використовувати не лише при аналізі різних об’єктів, а й при дослідженні однієї загальної проблеми, наприклад, управління народним господарством. Необхідно лише чітко визначити, який зміст вкладається в інформацію. Кожна наукова галузь, а також людська практика пов’язані зі «своєю» інформацією. Залежно від того чи іншого тлумачення інформації застосовується відповідний апарат аналізу. [3]

Широке коло користувачів працює з базою даних за допомогою зручних засобів, тобто готової оформленої оболонки, що не викликає труднощів при роботі та не потребує знань формування інформації на фізичному рівні (про це говорилося вище).

Таким чином, в базах даних дані розробляються і зберігаються як єдине ціле в інтересах розв'язування всіх задач предметної області.

Кожна програма вибирає із бази лише ті дані, які потрібні тільки для даної задачі. Наприклад, для нарахування заробітної платні учителям будуть вибрані прізвища учителів, їх кваліфікація, педагогічний стаж, навчальне навантаження, а для програми складання розкладу – прізвища учителів, їх навчальне навантаження та ін.

Відмітимо ще одну важливу перевагу використання баз даних, яка полягає у тому, що забезпечується незалежність прикладних програм від даних. Це означає, що зміни в даних не викликають за собою необхідність змін у програмі. Аналогічно зміни у логіці програми не викликають необхідності зміни механізму доступу до даних. Тут, звичайно, необхідно виключити випадки видалення із бази тих даних, які використовує власна програма. При звичайному ж використанні наборів даних будь-яка зміна в даних вимагає внесення змін у відповідну програму, і навпаки.

Функцію забезпечення незалежності даних від програм реалізує система управління базами даних.

Таким чином, база даних містить інформацію, необхідну для розв'язування цілого комплексу задач даної установи, підприємства та ін. База даних може поповнюватися новими даними, а раніше введені дані можуть змінюватися або зовсім видалятися. При цьому зміни в базі даних не вимагають внесення змін у прикладні програми. [2]

В проекті передбачено можливість зручного редагування та видалення непотрібних даних.

Всяка прикладна програма є відображенням якоїсь частини реального світу і тому містить його формалізований опис у виді даних. Великі масиви даних розміщають, як правило, окремо від коду програми, що виконується, і організують у виді бази даних. Починаючи з 60-х років для роботи з даними стали використовувати особливі програмні комплекси, названі системами керування базами даних (СУБД). Системи керування базами даних відповідають за:

• фізичне розміщення даних і їхніх описів;

• пошук даних;

• підтримка баз даних в актуальному стані;

• захист даних від некоректних відновлень і несанкціонованого доступу;

• обслуговування одночасних запитів до даних від декількох користувачів (прикладних програм).

База даних – це організована структура, призначена для зберігання інформації. У сучасних базах даних зберігаються не тільки дані, але й інформація.

Це твердження легко пояснити, якщо, наприклад, розглянути базу даних обліку товарів на складі. Доступ до цієї бази можуть мати декілька працівників. Крім даних, база містить методи й засоби, що дозволяють кожному зі співробітників оперувати тільки даними, які входять до бази. У результаті взаємодії даних, що втримуються в базі, з методами, доступними співробітникам, утворюється інформація, яку вони споживають і на підставі якої в межах власної компетенції роблять введення й редагування даних.

З поняттям бази даних тісно зв'язане поняття системи керування базою даних. Це комплекс програмних засобів, призначених для створення структури нової бази, наповнення її вмістом, редагування вмісту й візуалізації інформації. Під візуалізацією інформації бази розуміється відбір відображуваних даних відповідно до заданого критерію, їхнє впорядкування, оформлення й наступна видача на пристрої виводу або передача по каналах зв'язку[3].

В світі існує безліч систем керування базами даних. Незважаючи на те що вони можуть по-різному працювати з різними об'єктами й надають користувачеві різні функції й засоби, більшість СКБД опираються на єдиний устояний комплекс основних понять. Це дає нам можливість розглянути одну систему й узагальнити її поняття, прийоми й методи на весь клас СКБД.

Відразу пояснимо, що якщо в базі немає ніяких даних (порожня база), то це однаково повноцінна база даних. Цей факт має методичне значення. Хоча даних у базі й немає, але інформація в ній все-таки є – це структура бази. Вона визначає методи занесення даних і зберігання їх у базі. Найпростіший «некомп'ютерний» варіант бази даних – діловий щоденник, у якому кожному календарному дню виділено по сторінці. Навіть якщо в ньому не записано рядків, він не перестає бути щоденником, оскільки має структуру, що чітко відрізняє його від записних книжок, робочих зошитів й іншої паперової продукції.

Бази даних можуть містити різні об'єкти. Основними об'єктами будь-якої бази даних є її таблиці. Найпростіша база даних має хоча б одну таблицю. Відповідно, структура найпростішої бази даних тотожно дорівнює структурі її таблиці.

Структуру двовимірної таблиці утворять стовпці й рядки. Їхніми аналогами в найпростішій базі даних є поля й записи. Якщо записів у таблиці поки немає, виходить, її структура утворена тільки набором полів. Змінивши склад полів базової таблиці (або їхні властивості), ми змінюємо структуру бази даних й, відповідно, одержуємо нову базу даних[1].