50155 (Електронні архівні публікації в Інтернеті)

2016-07-30СтудИзба

Описание файла

Документ из архива "Електронні архівні публікації в Інтернеті", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "информатика" из 1 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "информатика, программирование" в общих файлах.

Онлайн просмотр документа "50155"

Текст из документа "50155"

План

Вступ

  1. Архівні веб-сайти

2. Інформаційні ресурси інтернет-архівів

3. Огляд сайтів зарубіжних архівних установ

Висновок

Список використаної літератури та джерел





Вступ

З того часу, як абревіатура «WWW» увійшла до нашого лексикону, минуло не так багато років, однак, важливість Інтернету в житті суспільства стала досить відчутною. Інформаційне суспільство, яке на межі століть прийшло на зміну традиційному «паперовому», докорінно змінило діяльність архівних служб і національних архівів. У наш час у багатьох архівних закладах світу користувачі мають можливість отримувати архівні документи в електронній формі. Тобто архіви намагаються іти в ногу з прогресом, розуміючи важливість Інтернету в забезпеченні доступу до архівних документів та інформації. Сьогодні в Інтернеті зафіксовано понад 5 тис. архівних сайтів, тобто сайтів архівів, музеїв, бібліотек, які заявили про себе як сховища документальних джерел і писемних пам'яток.1 Закордоном уже накопичений важливий досвід, і прикладом вдалої роботи закордонних архівних закладів у цій галузі можуть бути Адміністрація національних архівів та документації (NARA - National Archives and Records Administration, США) (в Інтернет див. http://www.nara.gov/), Національний архів Великобританії (The National Archives of Great Britain) (в Інтернет див. http://www.nationalarchives.gov.uk/), Національний архів Канади (National Archives of Canada) (в Інтернет див. http://www.archives.ca/), та ін. (посилання на закордонні архівні заклади див. на сайті «Архіви України» http://www.archives.gov.ua).

На сторінці одного із зарубіжних архівних сайтів розташовано девіз «Демократія починається тут» 2. Справді важко переоцінити важливість архівів у зберіганні історичного досвіду попередніх поколінь, у розвитку громадянського суспільства, демократичних прав і свобод. Однак, архіви, які покликані виконувати це важливе завдання, повинні бути максимально відкритими. Під «відкритістю» потрібно розуміти не тільки відсутність заборон і перешкод на шляху громадян до отримання архівної інформації (зрозуміло, з урахуванням певного ступеню секретності деяких документів), але й наявністю доступних сучасних технічних засобів і методів представлення інформації. У зв’язку з цим украй важливим завданням є просування архівних фондів до Інтернету, що забезпечує віддалений доступ до архівних документів.

У цій курсовій роботі спробуємо дослідити здобутки зарубіжних архівів у цьому новому і дуже цікавому та важливому напрямі архівістики. Адже впровадження в архівній справі нових технологій, це є (як зазначалося вище) прямий перехід до побудови інформаційного суспільства.





  1. Архівні веб-сайти

Сьогодні інтенсивне впровадження інноваційних технологій і поширення телекомунікаційних засобів передачі інформації в світі сприяє продуктивному ознайомленню суспільства зі змістом глобального інформаційного середовища. Сучасні умови для створення веб-ресурсів у архівній справі сприяють постійному збільшенню кількості архівних веб-сайтів різних країн в Інтернеті. Виникає питання: наскільки користування ними є раціональним та ефективним? Також цікавим є питання -- для кого створюють архівні сайти? Наскільки вони запитуванні і яку аудиторію цікавлять? Якщо йдеться лише про науковців, зацікавлених у проведенні своїх досліджень, то, можливо, вони й зовсім не потрібні? Професійні вчені добре знають у яких архівах можуть знаходитися фонди, що цікавлять їх, де ці архіви розташовано, а необхідні архівні довідники стоять на полицях їхніх домашніх бібліотек.

Головною специфікою ведення архівного сайту є те, що, з одного боку, практично будь-яка людина (а не лише дослідник або студент-історик) може зіткнутися з необхідністю звернення до архіву або сайту архіву, а з іншого боку, незначна частина користувачів знає до якого архіву їм потрібно звернутися, або передбачає що та інформація, яка їм потрібна, зберігається в архіві. Серед відвідувачів архівних сайтів багато груп, що здаються випадковими. Як правило, вони потрапляють на сайт по так званих низькочастотних запитах і виявляють, що саме тут знаходиться та інформація, яка їх цікавить, або інформація про те, куди ще можна звернутися. Це один з проявів просвітницької місії архівних сайтів, здатних відчинити двері до дивного світу документів і джерел школяру, студентові і взагалі будь-якій людині, не пов'язаній за родом своєї діяльності з історією чи наукою.

До того ж архівні сайти відіграють важливу роль і в повсякденній роботі самих архівістів. Вони допомагають обмінюватися досвідом і спрощують міжорганізаційні, міжособові комунікації. Публікація методичних і нормативних документів, актуальної контактної інформації різних архівних установ, інформаційних листів від організаторів наукових конференцій, текстів наукових статей, описів різних архівних проектів — усе це перетворює архівні сайти в надійний інструмент повсякденної роботи архівіста.

Отже, ми можемо зробити певний висновок, щодо головних цілей присутності архівів в Інтернеті. До цих завдань належить:

• надання загальної довідкової інформації про архівні документи і архіви;

• постійне інформування про архівну діяльність;

• сприяння пошуку архівних документів і здобуттю архівних послуг;

• взаємне інформування архівістів і обговорення професійних архівних питань;

• популяризація архівної справи, формування позитивного іміджу архівів у громадян і суспільства.

Загалом можна виокремити три основні форми представлення архівних ресурсів у Інтернеті: бази даних, електронні довідники, цифрові зображення документів. Окремі архівні установи надають доступ і до кінодокументів. Спробуємо розглянути їх детальніше:

Бази даних з пошуковим апаратом: фондові каталоги і тематичні бази. Про кількість реально доступних на сьогодні в Інтернеті архівних баз даних можемо дізнатись на архівному порталі ЮНЕСКО (http://www.unesco-ci.org) у розділі Primary Sources Online називається 173 довідника (Finding Aids), маючи на увазі власне онлайнові бази даних(одразу зауважимо, що наведені тут дані є неповними або несповна коректними - тут відсутні, наприклад, польська система «Сезам»). Із них 54 - у Північній Америці й 97 - в Європі, а саме: 36 -- у Великобританії, 21 -- у Франції, 13 -- у Німеччині, 5 – у Швейцарії, по 2 -- в Угорщині, Швеції, Росії, Ірландії, по одній -- у Фінляндії, Чехії, Ізраїлі, Ліхтенштейні, Норвегії, Словенії, Туреччині, Іспанії.

Побіжне ознайомлення з характером онлайнових баз дозволяє зробити висновок: із цих 97 європейських електронних довідників власне реєстрів фондів (колекцій) загальнонаціонального рівня зареєстровано 63 одиниці, у Північній Америці таких ресурсів -- 3, Азійський регіон налічує 21 електронний каталог, в Африці -- 18, в Карибському регіоні -- 7, у Латинській Америці -- 18 та 6 -- в Арабських країнах.

Серед представлених баз даних не можна залишити поза увагою творіння наших «ближніх сусідів» - польський фондовий каталог загальнонаціонального рівня - систему «Сезам» (http://www.archiwa.gov.pl), яку розробляли з 1993 р. В Інтернеті вона функціонує з 2001 р. під егідою Генеральної дирекції державних архівів Польщі. Система базується на традиційному обліковому документі - аркушах фондів, а також додатковій інформації. Каталог побудовано відповідно до принципів польської архівістики та з урахуванням вимог Міжнародного дескриптивного стандарту ISAD(G)3.

База даних SEZAM містить інформацію щодо національних архівних фондів, що зберігаються в Державному Архіві, Польській Академії Наук, архівах Університету Миколи Коперника та Університету Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві, університетських бібліотеках, музеях, архівах Суспільства Солідарності, архівах Асоціації Сибірських Засланців, у Центральній Медичній Бібліотеці Варшави, в Інституті Америки і Польському Інституті Мистецтв і Наук Америки в Нью-Йорку. Також заслуговує на увагу класифікаційний перелік «категорій і підкатегорій фондів», як додатковий інструмент пошуку базою.

Електронні довідники різноманітних жанрів і видів - путівники, пофондові й тематичні каталоги і т.п. Сучасні інтернет-технології дозволяють створити єдиний ресурс (що фізично знаходиться на одному, або на декількох зв'язаних сайтах) в уніфікованому форматі з єдиними правилами надання і пошуку інформації. Прикладом такого ресурсу є база даних «Путівники по російських архівах» (http://guides.rusarchives.ru), розміщена на порталі «Архіви Росії». Вона містить структуровану інформацію -- 60 путівників по федеральних і регіональних архівах загальним обсягом у 103 тис. описів фондів.

Цифрові зображення документів. Створення банку таких зображень - один із магістральних напрямів надання інформації про архівні ресурси в Інтернеті в діяльності багатьох архівних служб. Корпус давніх документів з історії держави - це не тільки важлива складова документальних ресурсів суспільства і держави: символізуючи процеси державотворення, він відіграє роль важливого фактора самоусвідомлення і консолідації нації. Своїми найдавнішими документами пишаються народи Європи; писемні пам'ятки інтенсивно представляються в Мережі й на інших континентах, - у країнах, які не мають тисячолітньої писемної історії. Кількість опублікованих в Інтернеті документів визначається десятками мільйонів. Реєстри цифрових зображень архівних документів і найцінніших рукописних пам'яток виставляють на сайтах національних архівів Великобританії, Ісландії, Канади (325 тис. документів), США (124 тис. документів), ін.; 5 тис. цифрових зображень давніх документів з'явилися в Інтернеті в результаті реалізації у Великобританії демонстраційного проекту в рамках програми за підтримки Європейської комісії суспільства інформаційних технологій (на базі двох регіональних архівів - Нотгептомшира і Сасекса). Узагальнені відомості про оцифровування документів пам'яток представлені, зокрема, в огляді "IFLA/UNESCO Survey on Digitisation and Preservation".





2. Інформаційні ресурси архівів в Інтернет

Веб-сайт архівної установи можна умовно назвати новим видом архівного довідника – комплексним електронним довідником оперативного характеру. Можливості такого довідника досить широкі: він може включати описову (повідомлення, хроніка, огляд тощо), бібліографічну та археографічну (каталоги, покажчики, списки, переліки), едиційно-текстову (публікація джерел та наукових ресурсів), зображувальну (в тому числі й кінофоторесурси) інформацію (мал.2), бази даних тощо. Разом з тим, розв’язання питань організації раціональної структури зазначеного довідника, окреслення оптимального складу джерел його формування та засобів керування ресурсами довідника перебувають на стадії розбудови. Нагальним є також визначення таких архівознавчих аспектів, як види і зміст ресурсів, пошук інформації, система послуг для прискорення пошуку та, головне, методи управління інформацією, зокрема побудова сайту і його ресурсів. Існування такого сайту є неодмінною умовою подальшого розвитку засобів надання оперативної архівної інформації споживачам, науково-довідкового апарату архівних установ, теорії і практики архівної справи в умовах інформаційного суспільства в цілому. Водночас, питання архівної інформатизації, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в архівну діяльність набувають особливої актуальності для теорії та методології архівознавства.

Інформаційні ресурси архівів за масштабами (рівнями) кумуляції інформації можна класифікувати за типологічною ознакою на такі: міжнародні, національні, державні, регіональні (обласні), муніципальні (міські), ресурси інших архівних установ, громадських організацій тощо; за змістом – універсальні та тематичні; за характером інформації – первинні, вторинні, змішані.

Усі зарубіжні архівні ресурси, що представлені на веб-сайтах у мережі Інтернет, як правило, структуровані так: пошукові засоби; нормативно-правова база (архівне законодавство); виставки он-лайн; міжнародне співробітництво; конференції та зустрічі; загальна контактна інформація; публікації; довідкова інформація; послуги, які надають установи; генеалогічні дослідження; бази даних та каталоги; зворотний зв’язок із користувачем; питання – відповіді; мовні версії. Також зарубіжні інформаційні ресурси архівних веб-сайтів представлені двома-трьома мовами, переважно – мовою країни, що створила сайт, а також англійською або французькою.

Цікавою характерною рисою електронних довідників, на відміну від інших форм публікацій в Інтернеті, є домінування національних мов. Між тим на багатьох сайтах є і англомовний варіант. Так, англомовну версію має фінський збірний каталог, каталоги Національного архіву Угорщини, польська система "Сезам", російські бази, Цифровий архів переписів населення Норвегії. У цілому, англомовні версії - це, як правило, бази національними мовами, але з пошуковими засобами англійською й з англійським інтерфейсом.

Західні архіви і міжнародні архівні організації, маючи чималий практичний досвід, надають великі інтерактивні можливості, їх сайти володіють складною структурою, вони значною мірою орієнтуються на діалог з користувачем. Наприклад, на сайті Міжнародної ради архівів (МРА) (в Інтернет див. http://www.ica.org) можна не тільки докладно ознайомитися з діяльністю цієї організації, але й узяти участь у розробці проектів із різних напрямів архівної справи.

Отже, одні веб-сайти надають лише контактну інформацію, інші – крім контактної та довідкової інформації містять нормативно-правову, довідкову інформацію та відомості про міжнародне співробітництво. Деякі веб-сайти додатково надають інформацію про послуги, які пропонують та чи інша установа, зокрема, щодо генеалогічних розшуків. Майже всі веб-сайти мають окремі веб-сторінки під назвою «Карта сайту», що суттєво полегшує орієнтування користувача в масивах інформації.

Сьогодні надання онлайнового доступу до архівних і бібліотечних інформаційних ресурсів стає стратегічним напрямом діяльності національних архівів і бібліотек світу. Багато веб-сайтів (Archivia Net, Repositories of Primary Sources, національних архівів Канади, Великобританії, Швеції, Чеської Республіки, Національної архівної служби США, Державної архівної служби Новосибірської області РФ, Системи Державних архівів Латвії, Генеральної дирекції державних архівів Польщі, «Архіви Росії», «Архіви Білорусі», Державного архіву Російської Федерації, «Архівна справа», Архіву Відкритого Суспільства, Центрального Державного архіву Праги) оприлюднюють у мережі Інтернет бази даних та фондові каталоги. Загалом найбільш потужними є архівні інформаційні ресурси таких країн, як США, Канада, Велика Британія, Австралія. Цікавим і корисним є досвід Польщі, Швеції, Росії, Латвії.

Отже, рівень організації сайтів – різний у різних країнах; він залежить від основного призначення довідкової системи, від інформаційного потенціалу держави та підтримки нею архівної галузі, концепцій розвитку сайтів, наявності висококваліфікованих фахівців у цій галузі тощо.

3. Огляд сайтів зарубіжних архівних установ

Свежие статьи
Популярно сейчас
А знаете ли Вы, что из года в год задания практически не меняются? Математика, преподаваемая в учебных заведениях, никак не менялась минимум 30 лет. Найдите нужный учебный материал на СтудИзбе!
Ответы на популярные вопросы
Да! Наши авторы собирают и выкладывают те работы, которые сдаются в Вашем учебном заведении ежегодно и уже проверены преподавателями.
Да! У нас любой человек может выложить любую учебную работу и зарабатывать на её продажах! Но каждый учебный материал публикуется только после тщательной проверки администрацией.
Вернём деньги! А если быть более точными, то автору даётся немного времени на исправление, а если не исправит или выйдет время, то вернём деньги в полном объёме!
Нет! Мы не выполняем работы на заказ, однако Вы можете попросить что-то выложить в наших социальных сетях.
Добавляйте материалы
и зарабатывайте!
Продажи идут автоматически
4098
Авторов
на СтудИзбе
667
Средний доход
с одного платного файла
Обучение Подробнее