49966 (Створення синтезатора мови), страница 2

2016-07-30СтудИзба

Описание файла

Документ из архива "Створення синтезатора мови", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "информатика" из 1 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "информатика, программирование" в общих файлах.

Онлайн просмотр документа "49966"

Текст 2 страницы из документа "49966"

Перш ніж приступити до синтезування мови, необхідно визначити які фонеми, де і в якому порядку повинні відтворюється. Для цього спочатку текст розбивається на окремі слова, а слова потім на фонеми. Коли ми маємо список фонем, між фонемами приголосна-голосна вставляється згенерованих послідовність. Метод генерації описаний в пункті 3.2. Потім все слово згладжується, для придушення клацань, які виникають при різких перепадах значення сигналу. Метод згладжування описаний в пункті 3.3. Повна схема алгоритму наведена у додатку А.

3.2 Генерація проміжків між фонемами

Для генерації послідовності береться остання частина лівої фонеми довго рівний періоду повторення схожих ділянок у звуці. А так само початок правою за тим же принципом. Потім генеруються п'ять ділянок, які плавно перетікають з лівої фонеми в праву. Тобто перший ділянка дуже схожий на ліву фонему, третій щось середнє між лівою і правою, а п'ятий дуже схожий на праву. Фактично фонеми частково накладаються один на одного. На малюнках 3.1, 3.2, 3.3 відображує графічне представлення цих звуків. Як видно з малюнка 3.3, згенерованих частина сильно виділяється різкими переходами, що призводить до клацанням під час відтворення звуку.

Рисунок 3.1 – Фонема “Р_”

Рисунок 3.2 – Початок фонеми “А”

Рисунок 3.3 – Згенерований проміжок між фонемами “Р_” і “А”

3.3 Згладжування звуку

Після злиття фонем та згенерованих ділянок, може утворитися місця різкого перепаду сигналу, що веде за собою клацання, на кожному такому перепаді. Що в середньому складає по півтора клацання на кожну букву в слові. Це призводить до постійного клацання, для усунення якого був використаний усереднюються фільтр за трьома точками.

Рисунок 3.4 - Згенерований проміжок між фонемами "Р_" і "А" із застосуванням усереднює фільтра.

3.4 Обробка вихідного звуку

Перед відтворенням звук ще два рази зазнає обробці. При першій його гучність коригується залежно від установок користувача. Для чого значення сигналу множиться на коефіцієнт гучності, який варіюється від нуля і до 1.5. На малюнках 3.5 - 3.8 зображена фонема "Р" при різних рівнях гучності.

Рисунок 3.5 – Фонема "Г" при гучності 100%

Як видно з малюнка 3.8, при гучності 250% фонема "Г" значно спотворюється і перетворюється на шум. Для різних фонем максимальна гучність різна, тому було прийнято рішення обмежити користувача максимальним рівнем 150%. Даних рівень підходить для всіх використовуваних фонем.

Рисунок 3.6 – Фонема “Г” при гучності 40%

Рисунок 3.7 – Фонема “Г” при гучності 150%

Потім відрегульований по гучності звук приводиться до необхідної швидкості. Для цього він розтягується на заданий користувачем коефіцієнт. Фактично для звуку змінюється частота дискретизації за часом. Коефіцієнт варіюється від 0.5 до 5. Але при підвищенні швидкості за позначку 2.0, мова перестає бути розбірливим. На малюнку 3.5 зображена фонема "Г" при швидкості 100%. На малюнках 3.9 - 3.11 наведена вона ж, але на різних швидкостях. За зовнішнім виглядом вони здаються однаковими, але з тимчасової шкалою помітно відмінність. На малюнку 3.11 також помітно що графік стає грубим через дуже малої частоти дискретизації.

Рисунок 3.8 – Фонема “Г” при гучності 250%

Рисунок 3.9 – Фонема “Г” при швидкості 50%

Рисунок 3.10 – Фонема “Г” при швидкості 200%

Рисунок 3.11 – Фонема “Г” при швидкості 500%

3.5 Аналіз результатів синтезування

Для аналізу якості синтезування звуків, найкращим методом буде порівняння синтезованої мови з оригінальною. Для цього візьмемо пару слів, запишемо їх і синтезуємо. Потім порівняємо графіки. В якості тестових слів візьмемо "Мурка" і "кактуси". Їхні зображення наведені на малюнках 3.12 - 3.15.

Рисунок 3.12 – Слово "мурка" (оригінал)

Рисунок 3.13 – Слово "мурка" (синтезоване)

Як видно з малюнків 3.12 і 3.13, графіки досить схожі, за винятком того, що в оригіналі, пере звуком "до", знаходиться пауза. Тривалість паузи приблизно 50 мкс. З'єднання "до" і "а" практично ідентичні, лише за винятком того, що звук "а" в оригіналі голосніше. Звуки "ма" в синтезованому слові є монолітними, тобто записаними відразу разом.

Щодо слова "кактуси" (Мал. 3.14 і 3.15) простежуються ті ж тенденції. Помічені 50 мілісекундного проміжки перед і після звуку "т". Отже між вибуховими звуками можна спробувати вставляти пази, що можливо призведе до поліпшення звучання.

Рисунок 3.14 – Слово "кактусы" (синтезоване)

Рисунок 3.15 – Слово "кактусы" (оригінал)

4. ІНСТРУКЦІЯ КОРИСТУВАЧА

4.1 Опис головного вікна програми

Інтерфейс користувача являє собою вікно програми зображене на малюнку 4.1. Вся робота ведеться саме в ньому. У верхній частині вікна знаходиться головне меню (1), а під ним панель інструментів (2), яка повністю дублює меню. Ще нижче знаходиться панель модифікаторів (3). Частину, що залишилася вікна займає текстове поле, для введення тексту, який буде проговорюватися (4).

Рисунок 4.1 – Головне вікно програми

4.2 Відтворення мови

Для відтворення мови, потрібно в текстове поле ввести текст, або відкрити файл, вибравши в меню Файл-> Відкрити. У вікні вказати потрібний файл. На поточний момент підтримуються формати. Txt і. Rtf. Для відтворення звуку необхідно вибрати пункт меню Програвач-> Говорити. Для припинення, необхідно натиснути в тому ж пункті вибрати пункт Пауза, а для зупинки Стоп. Усі ці пункти продубльовані в панелі інструментів. Якщо необхідно відтворити не весь текст, а його частина, то можна виділити частину тексту запустити програвання, як вказано на малюнку 4.2.

Рисунок 4.2 – Відтворення виділеного тексту

4.3 Модифікація мови

На панелі модифікаторів знаходяться повзунки швидкості і гучності. При їх пересування змінюються відповідні параметри мови. Всі зміни застосовуються динамічно, тобто не непотрібно перезапускати відтворення.

4.4 Збереження мови

Для збереження мови в файл, необхідно вибрати пункт меню Файл-> Зберегти. У вікні, вказати місце збереження і зберегти. На даний момент доступний тільки формат. Wav. Звук зберігається з урахуванням положення повзунків.

СИСТЕМНІ ВИМОГИ

Операційна система Windows XP/Vista/7.

Необхідна версія Framework 3.5/4.0

Пристрій виведення звуку.

Для установки програми необхідно 1Мб вільного місця на жорсткому диску.

ВИСНОВОК

Створення синтезатора мови є досить трудомісткою роботою. А створення синтезатора розбірливим мови, ще більш складним завданням. Створити ж синтезатор, голос якого можна було б відрізнити від справжнього, вимагає великої кількості досліджень. Так само його доцільно створювати з допомогою синтезу за правилами, а не готовими фонемами. У даній же курсової роботі була здійснена спроба створення синтезатора, який хоча би задовольняв вимогам чіткість. Для створення повноцінного синтезатора необхідна величезна база слів, хоча б для того, що б у словах відтворювати наголосу, а також врахування особливостей вимови деяких слів. Але деякі особливості мови не піддаються алгоритмізації ні якими шляхами. Приміром наголосу деяких слів залежить від контексту їх використання. Одним з таких слів є замок.

Створений у цій курсової роботі синтезатор, є дуже наближеною моделлю того, яким повинен бути справжній синтезатор мови. Але для розробки дійсно стоїть синтезатора потрібно значний проміжок часу і велика кількість досліджень.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Синтез мови - http://ru.wikipedia.org/wiki/

  2. Винцюк Т.К. - Анализ, распознавание и интерпретация речевых сигналов, 1987, Киев - Наукова Думка

  3. Фланаган Дж.Л. - Анализ, синтез и восприятие речи, 1968, Связь – Москва

  4. Сорокин - Синтез речи, 1992, Связь – Москва

  5. Кучеров, Лобанов -Синтезированная речь в СМО, 1983, Киев - Наукова Думка.

Свежие статьи
Популярно сейчас
А знаете ли Вы, что из года в год задания практически не меняются? Математика, преподаваемая в учебных заведениях, никак не менялась минимум 30 лет. Найдите нужный учебный материал на СтудИзбе!
Ответы на популярные вопросы
Да! Наши авторы собирают и выкладывают те работы, которые сдаются в Вашем учебном заведении ежегодно и уже проверены преподавателями.
Да! У нас любой человек может выложить любую учебную работу и зарабатывать на её продажах! Но каждый учебный материал публикуется только после тщательной проверки администрацией.
Вернём деньги! А если быть более точными, то автору даётся немного времени на исправление, а если не исправит или выйдет время, то вернём деньги в полном объёме!
Нет! Мы не выполняем работы на заказ, однако Вы можете попросить что-то выложить в наших социальных сетях.
Добавляйте материалы
и зарабатывайте!
Продажи идут автоматически
4121
Авторов
на СтудИзбе
667
Средний доход
с одного платного файла
Обучение Подробнее