49911 (Програма емуляції роботи командного процесора операційної системи), страница 2

1.Точку входу в програму;

2.Головну суперпетлю (частина інтерактивної програми, яка містить нескінченний цикл чекання дії користувача);

3. Модуль аналізу команди користувача;

4. Модулі, які відповідають командам, реалізованим в даному варіанті.

Крім того, програма обов’язково повинна реагувати на команди exit (або аналогічну), за якою програма повинна коректно завершувати свою роботу, та help (або аналогічну), за якою видається коротка довідка про написану програму. Кожна з команд повинна мати такий параметр (наприклад, “/?”), за яким користувачу повинна надаватись довідка по використанню даної команди.

3. Практична частина

3.1 Розробка алгоритму програми

В даному пункті описується алгоритм по якому буде написана програма емуляції роботи командного процесора ОС. Дані в програму будуть передаватись за допомогою командної стрічки. В тимчасову змінну будуть потрапляти дані введені у командній стрічці. Командна стрічка буде розбиватись на команду і відповідні аргументи, після чого буде проводитись аналіз командної стрічки наступним чином:

Алгоритм основної програми

1. Створюємо масив command_line довжиною 100 символів та встановлюємо command_number=6 – максимальна кількість команд.

2. Зчитуємо command_line, поки він не перестане бути порожнім.

3. Ріжемо стрічку по пробілам до кінця. Перше слово – команда, яку необхідно виконати, іші – аргументи функції.

4. У структурі CommandLIST шукаємо номер введеної команди і присвоюємо його змінній cmd.

5. Відповідно до номера команди виконуємо функції. Якщо 0 то виводимо повідомлення, що введена невідома команда, 1 – завершуємо виконання програми, 2 – виводимо допоміжну інформацію по програмі, 3-6 виконуємо відповідні функуції згідно структури CommandLIST.

3.2 Опис системних функцій

Join

Для реалізації команди join потрібно відкрити перший файл скопіювати його вміст в буфер, створивши новий файл копіюємо в нього вміст буфера. Після цього відкриваємо другий файл копіюємо його вміст в буфер, після чого копіюємо вміст буфера в створений файл, при цьому продовжуючи інформацію від першого файлу. Для реалізації даної команди використані такі функції як: fopen, fclose, fread, fwrite, fflush.

Ar

В даній команді реалізовано наступний підхід: ми використовуємо функцію мови С++ spawnl або system, які дозволяють запускати на виконання зовнішні програми з нашої. Потім, передаємо архіватору необхідні команди і виконуємо вказану дію, інформуючи користувача.

Edit

Дана команда виконує функцію створення файлу. Для цього їй потрібно відкрити файл із заданою назвою, зчитати його зміст, а якщо він не існує то створити його. Після чого відбувається емуляція текстового редактора і обробляються команди користувача. При натисненні клавіші Tab користувачем, файл зберігається, включаючи зміни. Для реалізації даної команди використані такі функції як: fopen (відкриває потік і зв’язує з цим потоком визначений файл), fseek ( функція яка виконує операції прямого доступу до файлу), fclose ( закриває потік, відкритий функцією fopen), ftell (повертає поточне значення показника поточній позиції ф файлі), putc (записує символ в файл), getc ( функція зчитує символ з файлу).

Split

Формат команди за технічним завданням повинен мати наступний вигляд:

Після аналізу команд, дана підпрограма проводить аналіз існування вхідного файлу. У випадку, якщо даний файл існує, він відкривається для читання, і виконується подальший алгоритм його обробки. Інакше, якщо файл не існує, виводиться інформація про не існування даного файлу, і підпрограма припиняє своє виконання.

У випадку, якщо файл знайдено і відкрито, відкриваються два вихідних файл для запису. У випадку, якщо файли не існували, вони будуть створені програмою, однак якщо вони вже були створені, то необхідно бути обережним, оскільки вони будуть цілком перезаписаними програмою, і всі попередні дані будуть втраченими.

Опис функцій які використовувались при написанні програми.

Функція fopen

Функція fopen ( ) відкриває потік і пов'язує з цим потоком певний файл. Потім вона повертає покажчик цього файлу. Найчастіше під файлом мається на увазі дисковий файл. Прототип функції fopen () такий:

FILE *fopen(const char *імя_файла, const char *режим)

де ім’я файла — це покажчик на рядок символів, що є допустимим ім'ям файлу, в яке також може входити специфікація шляху до цього файлу. Рядок, на яку вказує режим, визначає, яким чином файл буде відкритий.

Функція fopen () повертає покажчик файлу.

Функція fclose

Функція fclose () закриває потік, який був відкритий за допомогою виклику fopen (). Функція fclose () записує у файл всі дані, які ще залишалися в дисковому буфері, і проводить офіційне закриття файлу на рівні операційної системи. Відмова при закритті потоку несе всілякі неприємності, включаючи втрату даних, зіпсовані файли і можливі періодичні помилки в програмі. Функція fcloseO також звільняє блок управління файлом, пов'язаний з цим потоком, даючи можливість використовувати цей блок знову. Оскільки кількість одночасно відкритих файлів обмежена, то, можливо, доведеться закривати один файл, перш ніж відкривати інший. Прототип функції f close () такий:

int fclose(FILE *пф);

пф — покажчик файлу, повернений в результаті виклику fopen (). Повернення нуля означає успішну операцію закриття. У разі ж помилки повертається EOF.

Щоб точно взнати, в чому причина цієї помилки, можна використовувати стандартну функцію ferror (). Звично відмова при виконанні fclose () відбувається тільки тоді, коли диск був передчасно видалений (стертий) з дисковода або на диску не залишилося вільного місця.

Функція putc ()

У системі введення/виведення мови С++ визначаються дві еквівалентні функції, призначені для виведення символів: putc () і fputc (). (Насправді putc () зазвичай реалізується у вигляді макросу).

Функція putc () записує символи у файл, який за допомогою fopen () вже відкритий в режимі запису. Прототип цієї функції наступний:

int putc(int ch, FILE *пф);

Де пф — це покажчик файлу, повернений функцією fopen (), а ch — що виводиться символ. Покажчик файлу повідомляє putc (), в якій саме файл слід записувати символ. Хоча ch і визначається як int, проте записується тільки молодший байт. Якщо функція putc () виконалася успішно, то повертається записаний символ. У протилежному випадку повертається EOF.

Функція getc ()

Для введення символу також є дві еквівалентні функції: getc() і fgetc (). Обидві визначаються для збереження сумісності із старими версіями С++.

Функція getc () записує символи у файл, який за допомогою fopen() вже відкритий в режимі для читання. Прототип цієї функції наступний:

int getc(FILE *пф);

пф— це покажчик файлу, що має тип FILE і повернений функцією fopen(). Функція getc () повертає ціле значення, але символ знаходиться в молодшому байті. Якщо не відбулася помилка, то старший байт (байти) буде обнулений.

Якщо досягнутий кінець файлу, то функція getc () повертає EOF.

Функція fseek

Повторно поміщає вказівник файлу потоку. Тобто встановлює

вказівник файлу, зв’язаний з потоком в нове положення. Fseek використовується з введенням-виведенням потоку. Якщо вказівник переміщений успішно fseek повертає 0, а при помилці fseek повертає якесь інше відмінне від 0. fseek повертає значення помилки лише в тих випадках коли не відкривається файл. Замість FILE *stream вказується ім’я файлу, long offset – , int whence – зазначається місце куди потрібно відправити вказівник.

fseek(FILE *stream, long offset, int whence);

Функція ftell.

Повертає поточний вказівник файлу. Точніше кажучи повертає вказівник файлу для потоку. Функція ftell, яка повертає вказівник може використовуватись в наступному запиті до функції fseek. При успішній роботі функція повертає поточне положення вказівника файлу. При помилці повертає –1. FILE *stream – вказується назва файлу, тобто файл якому потрібно повернути вказівник.

ftell(FILE *stream);

ВИСНОВКИ

В результаті виконання курсового проекту було створено програму-емулятор командного процесора, яка в свою чергу виконує наступні команди: створення текстових файлів, з'єднання текстових файлів в один (зміст з'єднуваних файлів подається одним суцільним текстом в результуючому файлі), архівація файлів та розріз файлів на частини. В процесі виконання даної роботи було досліджено принципи функціонування командного процесора та розроблено програму на мовах програмування C++ та Асемблера. При написанні програми було використано принципи функціонування командного процесора.

Програма має головну довідку, яка містить перелік виконуваних команд, довідки по кожній команді з правильним синтаксисом, що значно спростить використання її користувачем

У курсовому проекті було використано функції мови програмування С++ та мови низького рівня програмування – Асемблера. Використання різних методів та ресурсів програмування дозволило створити невелику за об’ємом та швидкодіючу програму емуляції роботи командного процесора ОС.

2. ЛІТЕРАТУРА

1. Баженова І. Ю. Visual C++ 6.0 Уроки програмування. – Київ: Фоліо, 1997

2. Б. Керниган, Д. Ричи. Язык программирования «С». – Москва: Видавництво 1996

3. Белецкий Я. И. Turbo C++. М. : Видавництво Машиностроение 1994.

4. Прокофьев Б. П. Turbo C и Turbo C++. - Москва: СП «Ланит», 1992

5. Бъерн Страуструп. Язык программирования «С». – Москва: Видавництво 1998

6. Джес Либерти. Освой самостоятельно С++ за 21 день. – Москва:

Вільямс, 2001

7. Тед Фейсон Borland C. Обьектно ориентированое прорамирование. – Москва: SAMS, 1996

8. Зубков С. В. Assembler для DOS, Windows и Unix ., Москва: ДМК, 2005

9. С. Бочков. Д. Субботин. Язык программирования Си для персонального компьютера. М: Радио и связь, 1990

10. Стенли Б. Язык программирования С++. - Москва: SAMS, 2000

11. Страуструп Б.В. Язык программирования С++. - М. : Радио и связь, 1991.

2. ДОДАТОК А

Лістинг головної програми та команд мовою С++

#pragma option -ms

#include

#include

#include

#include

#include

#define maxarg 10

extern "C" void joinhelp(void);

extern "C" void joinexec(unsigned,char **);

typedef void(* exec)(unsigned ,char **);

typedef void(* help)(void);

struct CLIST{

char* cmdname;

exec execu;

help hlp;

};

unsigned argc;

char* args[maxarg];

unsigned cmdnum,cmd;

void Help(unsigned, char**){

printf("\n\nGladkyj A.V. - 4ok2\nVar. 14\nCom: Ar, Split, Edit, Join\n\n");

}

void arexec(unsigned ,char **argv){

int res;

if(argv[1][0]=='a'){

res=spawnl(P_WAIT,"rar.exe","","a",argv[2],argv[3],NULL);

if(res!=-1) printf("Done archive creation\n");

}

if(argv[1][0]=='e'){

res=spawnl(P_WAIT,"rar.exe","","e",argv[2],NULL);

if(res!=-1) printf("Done archive unpacking\n");

}

if(res==-1){

printf("Error executing application\n");

}

}

void arhelp(void){

printf("Usage:\n"

"\tar a arc file - Create an archive\n"

"\tar e arc - Unpack archive\n");

}

#define min(a,b) ((a)<(b))?(a):(b)

#define bufsz 512

void splitexec(unsigned argc,char** args){

FILE *fi,*fo;

char buf[bufsz];

if(argc!=4){

printf("Illegal parameter count\nType \"split /?\" for help\n");

return;

}

fi=fopen(args[1],"rb");

if(!fi){

printf("Fatal error: cannot open source file\n");

return;

}

fseek(fi,0,SEEK_END);

fpos_t fsize=ftell(fi);

if(fsize==0){

printf("Cannot split empty file\n");

fclose(fi);

return;

}

fpos_t sz1=fsize/2, sz2=fsize-sz1;

fseek(fi,0,SEEK_SET);

fo=fopen(args[2],"wb");

if(!fo){

printf("Fatal error: cannot open destantion file\n");

fclose(fi);

return;

}

while(sz1){

fpos_t i;

fpos_t toread;

toread=min(bufsz,sz1);

i=fread(buf,1,toread,fi);

if((i==0)&&(sz1!=0)){