48867 (Розробка алгоритму операційного автомату, синтез керуючого автомату з жорсткою логікою типу Мілі), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Розробка алгоритму операційного автомату, синтез керуючого автомату з жорсткою логікою типу Мілі", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "информатика" из 1 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "информатика, программирование" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "48867"
Текст 2 страницы из документа "48867"
Таким чином, будь-який операцiйний пристрiй - процессор, канал вводу-виводу, пристрiй управлiння зовнiшнiм пристроєм - є композицiєю операцiйного та керуючого автоматiв. Операцiйний автомат, реалiзовуючи дiї над словами iнформацiї, є виконавчою частиною пристрою, роботою якого управляє керуючий автомат, генеруючий необхiднi послiдовностi управляючих сигналiв.
На даному етапi розгляду питання операцiйний та керуючий автомати можуть бути визначенi своїми функцiями - списком дiй, що ним виконується, виходячи iз яких в подальшому буде визначена структура автоматiв.
Функцiя операцiйного автомату визначається слiдуючою єднiстю вiдомостей:
Множиною вхiдних слiв d={d(1),...,d(H)}, що вводиться в автомат в якостi операндiв.
Множиною вихiдних слiв R={r(1),...,r(Q)}, що представляє результати операцiй.
Множиною мiкрооперацiй Y={y(m)}, m=1,...,M, реалiзуючих перетворення S={f(m)}(S) над словами iнформацiї, де f(m) - шукана функцiя.
Таким чином, функцiя операцiйного автомату задана, якщо визначенi множини D,R,S,Y,X. Час не є аргументом функцiї операцiйного автомату. Функцiя встановлює список дiй - мiкрооперацiй i логiчних умов,- якi може виконувати автомат, але нiяк не визначає порядок слiдування цих дiй у часi. Iнакше кажучи, функцiя операцiйного автомату характеризує засоби, якi можуть бути використанi для обчислень, але не сам обчислювальний процес. Порядок виконання дiй у часi визначається у формi функцiй управляючого автомату.
-
1.2.2 Структурна схема операційного автомату
В загальному випадку операційний пристрій будується по схемі.
Операційний автомат ОА розділяється на три частини: пам'ять S; комбінаційну схему Ф, яка реалізує мікрооперації; комбінаційну схему ψ, яка обчислює значення логічних умов. Пам’ять S забезпечує збереження слів s1,…sN, які представляють значення операндів D, проміжкові значення і кінцеві результати R. Для виконання мікрооперацій Y={ ym} служить комбінаційна схема Ф. Керуючі сигнали Y, що формуються управляючим автоматом УА, ініціюють виконання необхідних мікрооперацій. Так, якщо надходять сигнали ym1 і ym2, то схема Ф виконує дві мікрооперації що зводиться до обчислення значень і присвоєння їх словам . Для обчислення значень логічних умов служить комбінаційна схема ψ, що реалізує систему булевих функцій , значення яких представляються інформаційними сигналами X={xl}.
1.3 Розробка машинного алгоритму
-
-
1.3.1 Побудова граф-схеми алгоритму
-
Побудова словесного алгоритму:
1) У регістр А записується прямий код множеного А, який передається із вхідної шини:
РгА:=Швх1
2) У регістр В записується прямий код множника В, який передається із вхідної шини:
РгВ:=Швх2
3) Встановлюємо в нуль накопичувальний суматор:
НСМ:=0
4) У лічильник записуємо кількість разів повторення циклу:
ЛІЧ:=29
5) Перевіряємо чи рівні знакові розряди співмножників:
РгА[31]=РгВ[31] ?
Якщо так,то переходимо до пункту 7.
Якщо ні, то переходимо до пункту 6.
6) Знаковий розряд НСМ виставляється в 1:
НСМ[63]:=1
7) Аналізуємо старший розряд регістра В:
РгВ[30]=1?
Якщо так, тоді переходимо до пункту 8.
Якщо ні, тоді переходимо до пункту 9.
8) Додаємо до вмісту накопичувального суматора значення коду регістра А:
НСМ:=НСМ+РгА
9) Відновлюємо попередній вміст регістра В, циклічно зсуваючи його вліво на один розряд:
L1.РгB[0:30]
10) Вміст накопичувального суматора циклічно зсуваємо на один розряд вліво:
L1.НСМ[0:62]
11) Декрементуємо значення лічильника:
ЛІЧ:=ЛІЧ-1
12) Молодший розряд накопичувального суматора приймає значення нуль:
НСМ[0]=0
13) Перевіряємо, чи лічильник рівний нулеві:
ЛІЧ=0?
Якщо так, то переходимо до пункту 14
Якщо ні, то переходимо до пункту 7.
14) Значення накопичувального суматора циклічно зсуваємо на один розряд вправо:
R1.НСМ[0:62]
15) Закінчення операції множення. Значення результату, яке записане у накопичувальному суматорі, передається на шину даних:
Швих:=НСМ[0:63]
Для наочного зображення алгоритму виконання операцій використовують граф-схеми алгоритмів.
Граф-схема алгоритма (ГСА) - орієнтований зв'язаний граф, який містить одну початкову вершину (Початок), одну кінцеву вершину (Кінець) і довільну кількість умовних і операторних вершин. Вершина "Початок" входів не має.
Кінцева, операторна і умовна вершини мають по одному входу, початкова вершина входів не має. Вершина "Початок" і будь-яка операторна мають по одному виходу, умовна вершина має два виходи, позначених символами «1» та «0». Вершина "Кінець" виходів не має.
ГСА має задовольняти наступні умови:
входи і виходи вершин з'єднуються один з одним за допомогою дуг, направлених завжди від виходу до входу;
кожен вихід з'єднано лише з одним входом;
кожен вихід з'єднується лише з одним входом;
будь-який вхід з'єднується принаймні з одним виходом;
будь-яка вершина ГСА лежить принаймні на одному шляху від початкової вершини до кінцевої;
один із виходів умовної вершини може з'єднуватись з її входом, що є недопустимим для операторної вершини. Такі умовні вершини іноді називаються зворотними;
в кожній умовній вершині записується логічна умова із множини логічних умов;
в кожній операторній вершині записується оператор, який являє собою вихідний сигнал або сукупність вихідних сигналів управляючого автомата.
При проектуванні різноманітних пристроїв ЕОМ зазвичай використовуються змістовні граф-схеми алгоритмів, які описують не лише формальні елементи, а також логічні умови і мікрооперації у змістовних термінах.
Структурна схема операційного автомата – на рисунку 1.
Рисунок 1 - Структурна схема операційного автомата
-
-
1.3.2 Приклад реалізації алгоритму
Приклад: Перемножити на суматорі прямого коду починаючи з старших розрядів множника А=57, В=-923 з використанням описаного у пункті 1.3.1 алгоритму.
Розв’язання.
Спочатку запишемо машинні зображення чисел А та В в прямих кодах з заданою розрядністю:
А = 0,[0] 30...[0] 6111001; В = 1,[0] 30…[0] 111110011011
Послідовність дій, що виконуються над числами, наведена у таблиці 1.
Відповідь: 1,[0] 62…[0] 1701100110011011000.
Таблиця 1 – Приклад реалізації алгоритму множення, починаючи зі старших розрядів множника
Суматор НСМ | Регістр РгА | Регістр РгВ | Примітки |
0,[0]62…[0]1700000000000000000 | 0,[0]30...[0]6111001 | 1,[0]30…[0]111110011011 | НСМ:=0; РгА:=Швх1; РгВ:=Швх2; ЛІЧ:=29; |
1,[0]62…[0]18000000000000000000 | 0,[0]30...[0]6111001 | 1,[0]30…[0]121110011011_ | НСМ[63]:=1; РгВ[30]=0; L1.РгВ[0:30]; ЛІЧ:=28; L1.НСМ[0:62]; НСМ[0]:=0; |
1,[0]62…[0]1700000000000000000 | 0,[0]30...[0]6111001 | 1,01110011011[ _ ] 19…[ _ ] 0 | РгВ[30]=0; L1.РгВ[0:30]; L1.НСМ[0:62]; НСМ[0]:=0; ЛІЧ:=10; |
1 ,[0]62…[0]1700000000000000000 1 ,[0]62…[0]1700000000000111001 1,[0]62…[0]1700000000001110010 | 0,[0]30...[0]6111001 | 1,1110011011[_] 20…[_] 0 | РгВ[30]=1; НСМ:=НСМ+РгА; L1.РгВ[0:30]; L1.НСМ[0:62]; НСМ[0]:=0; ЛІЧ:=9; |
1 ,[0]62…[0]1700000000001110010 1 ,[0]62…[0]1700000000010101011 1,[0]62…[0]1700000000101010110 | 0,[0]30...[0]6111001 | 1,110011011[_] 21…[_] 0 | РгВ[30]=1; НСМ:=НСМ+РгА; L1.РгВ[0:30]; L1.НСМ[0:62]; НСМ[0]:=0; ЛІЧ:=8; |
1 ,[0]62…[0]1700000000101010110 1 ,[0]62…[0]1700000000110001111 1 ,[0]62…[0]1700000001100011110 | 0,[0]30...[0]6111001 | 1,10011011[_] 22…[_] 0 | РгВ[30]=1; НСМ:=НСМ+РгА; L1.РгВ[0:30]; L1.НСМ[0:62]; НСМ[0]:=0; ЛІЧ:=7; |
1,[0]62…[0]1700000001100011110 1,[0]62…[0]1700000011000111100 | 0,[0]30...[0]6111001 | 1,0011011[_] 23…[_] 0 | РгВ[30]=0; L1.РгВ[0:30]; L1.НСМ[0:62]; НСМ[0]:=0; ЛІЧ:=6; |
1 ,[0]62…[0]1700000011000111100 1,[0]62…[0]1700000110001111000 | 0,[0]30...[0]6111001 | 1,011011[_] 24…[_] 0 | РгВ[30]=0; L1.РгВ[0:30]; L1.НСМ[0:62]; НСМ[0]:=0; ЛІЧ:=5; |
1 ,[0]62…[0]1700000110001111000 1 ,[0]62…[0]1700000110010110001 1,[0]62…[0]1700001100101100010 | 0,[0]30...[0]6111001 | 1,11011[_] 25…[_] 0 | РгВ[30]=1; НСМ:=НСМ+РгА; L1.РгВ[0:30]; ЛІЧ:=4; L1.НСМ[0:62]; НСМ[0]:=0; |
1 ,[0]62…[0]1700001100101100010 1 ,[0]62…[0]1700001100110011011 1,[0]62…[0]1700011001100110110 | 0,[0]30...[0]6111001 | 1,1011[_] 26…[_] 0 | РгВ[30]=1; НСМ:=НСМ+РгА; L1.РгВ[0:30]; ЛІЧ:=3; L1.НСМ[0:62]; НСМ[0]:=0; |
1 ,[0]62…[0]1700011001100110110 1,[0]62…[0]1700110011001101100 | 0,[0]30...[0]6111001 | 1,011[_] 27…[_] 0 | РгВ[30]=0; L1.РгВ[0:30]; L1.НСМ[0:62]; НСМ[0]:=0; ЛІЧ:=2; |
1 ,[0]62…[0]1700110011001101100 1 ,[0]62…[0]1700110011010100101 1,[0]62…[0]1701100110011011000 | 0,[0]30...[0]6111001 | 1,11[_] 28…[_] 0 | РгВ[30]=1; НСМ:=НСМ+РгА; L1.РгВ[0:30]; ЛІЧ:=1; L1.НСМ[0:62]; НСМ[0]:=0; |
1 ,[0]62…[0]1701100110011011000 1 ,[0]62…[0]1701100110110000011 1,[0]62…[0]1711001100110110000 | 0,[0]30...[0]6111001 | 1,1[_] 29…[_] 0 | РгВ[30]=1; НСМ:=НСМ+РгА; L1.РгВ[0:30]; ЛІЧ:=0; L1.НСМ[0:62]; НСМ[0]:=0; |
1 ,[0]62…[0]1711001100110110000 1,[0]62…[0]1701100110011011000 | 0,[0]30...[0]6111001 | 1,1[_] 29…[_] 0 | R1.НСМ[0:62]; Швих:=НСМ[0:63] |
-
-
2. СИНТЕЗ КЕРУЮЧОГО АВТОМАТУ
-
2.1 Основи теорії керуючих автоматів
Керуючий автомат (КА) генерує послідовність керуючих сигналів, яка передбачена мікропрограмою і відповідає значенням логічних умов. Інакше кажучи, керуючий автомат задає порядок виконання дій в операційному автоматі, який виходить з алгоритму виконання операцій. Найменування операції, яку необхідно виконувати у пристрої, визначається кодом операції. По відношенню до керуючого автомату сигнали коду операції, за допомогою яких кодується найменування операції, і повідомлювальні сигнали х1,...,хi, які формуються в операційному автоматі, грають однакову роль: вони впливають на порядок генерування керуючих сигналів y. Тому сигнали коду операції і умовні сигнали відносяться до одного класу – до класу повідомлювальних сигналів, які поступають на вхід керуючого автомату.