48405 (Проектування друкованих плат в САПР P-CAD 2000), страница 2

Прокладені між компонентами провідники утворюють зв’язки, які є локальними. Але часто існує необхідність з'єднати такі локальні зв’язки в однин великий. Це можна здійснити за допомогою з'єднання їх провідниками. Проте нерідко це призводить до великого ускладнення схеми проекту. Для того, щоб просто і зручно з'єднувати окремі локальні зв’язки в єдину цілу існують порти. Зв’язки, в які поміщені порти називаються глобальними. Також глобальними є зв’язки, які під'єднані до джерел живлення (символів, що означають джерело живлення). Щоб покласти порт, потрібно використати команду Place Port. Після цього слід вибрати тип порта і назву зв’язка, до якої його буде під'єднано. Якщо назва зв’язка і назва порта не співпадають, зв’язок буде перейменований назвою порта. Якщо ж тепер одноіменний порт покласти в інший локальний зв’язок, то обидва підзв’язка стануть єдиним цілим глобальним зв’язком, хоч і провідникового з'єднання між ними немає.

Друк проекту

P-CAD Schematic має можливість друкувати проект на принтері. Для настройки параметрів друку використовується клавіша на панелі команд File Print Setup. Для виводу діалогу друку слід використовувати команду File Print. В діалозі буде відображений список листів, які підлягатимуть друку. Друк виконується конпкою Generate Printouts.

Створення списку зв'язків

Завершуємо роботу по створенню проекту в P-CAD Schematic генерацією списку зв'язків (Netlist Generation)- це список переліку мереж і компонентів, які вони з'єднують. Netlist може бути сворений у форматах: Tango, P-CAD ASCII, FutureNet Netlist, FutureNet Pinlist, P-CAD, EDIF 2.0.0, PSpice.

2.4 Загальний огляд P-CAD PCB

Дана програма являється потужним інструментом для проектування друкованих плат. По-суті PCB є основною програмою пакету P-CAD, тобто вона виконує основну функкцію пакету (розведення плат). Тому потрібний більш детальний огляд роботи даної програми.

Інтерфейсами P-CAD Schematic та P-CAD PCB дуже схожі, тому будемо звертати увагу тільки на відмінностi між даною програмою та вищеописаною P-CAD Schematic.

Отже P-CAD PCB не використовує роботи з листами, проте на заміну втраченого терміну з’являється новий-це "слої". Термін "слой" (прошарок) використовується для розділення всієї маси доріжок друкованої плати на ортогональні рівні, тобто спрощується, а деколи, взагалі, вирішується проблема розводки плати, так як скупчення доріжок веде до того, що розводчик (router) не може вирішити задачу графів. Кількість слоїв обмежена числом : 1..99. Проблема підключення чи відключення "слоїв" вирішуєтьсяя через діалог, що викликається командою Options Layers. Можна вказати тип "слою" (провідний чи непровідний), розведення доріжок на платі відбувається тільки на повідному "слої".

"Слої" можна вибирати на панелі статусу або клавішами L і +L.

2.5 Проектування друкованих плат в P-CAD PCB

Для настойки проекту по розширеній програмі потрібно скористатись командами меню Options-Configure, Display, Layers, Grids. Всі настройки відповідно будуть збережені у файлі проекту.

Configure – дана команда визначає розмір робочої області.

Display- команда встановлює відображення інформації на дисплеї.

Layers-ця команда спеціалізується на оперуванні з слоями, тобто вона дає змогу додавати, віднімати, перейменовувати, вказувати і під’єднуватти слої до проекту. Між назвою слою та його номером знаходиться символ, який визначає тип слою. Список всіх символів приводиться нижче:

S-провідний слой;

E-увімкнений слой;

A-автоматичне прокладення маршруту;

N-непровідний;

D-слой вимкнений;

P-слой планування;

H-горизонтальна тенденція прокладання;

V-вертикальна тенденція маршруту прокладання доріжок. Curent Line- товщина лінії по замовчуванню.

P-CAD PCB підтримує контактні площадки (Pad) і міжпрошаркові з’єднання (Via) двох типів - прості та складні. Контакні площадки і стандартні форми, наскрізні площадки і міжпрошаркові з’єднання, що монтуються на поверхні називаються простими, якщо ж вони знаходяться між слоями, то вони називаються складними.

Design Rules- команда, що встановлює правила проектування.

Розведення друкованих плат В P-CAD PCB плати можна розвести (route) декількома способами :

Автоматичним-для автоматичної розводки використовується команда меню Route->Autoroutes. В вікні вибираємо алгоритм розведення (Quiq Route). Натискуємо клавішу Start для запуску трасування.

Послідовним-користувач самостійно проводить доріжки, з’єднуючи компоненти. Прокладання зв’язків проходить на поточному слої. Щоб перейти до розводки слідуючого слою слід скористатись клавішами L та Shift+L. Відповідно в точці перемикання слоїв автоматично ставиться Via. При успішному трасуванні кінець сегмента позначається хрестиком.

Інтерактивним-інтерактивний режим схожий на послідовний, але в ньому є одна відмінність – досить потягнути мишку зі зв’язком у потрібному напрямку і лінія зв’язку автоматично визначає будь-які перешлоди.

Друк проекту

P-CAD PCB має можливість друкувати проект на принтері.

Для настройки параметрів друку використовується клавіша на панелі команд File->Print Setup. Для виводу діалогу друку слід використовувати команду File Print. В діалозі буде відображений список листів, які підлягатимуть друку.

В P-CAD PCB можна роздрукувати кожну частину проекту окремо. Для кожної частини проекту генерується робота(job), в якій описані конкретні елементи друку.

Друк виконується кнопкою Generate Printouts.

2.6 Принципи створення власних компонентів

Компоненти P-CAD 2000 зберігаються в бібліотеках (у файлах з розширенням *.lib). Розробку компонентів можна розбити на 3-и етапи. Розробка символьного позначення (Symbol) в P-CAD Schematic, розробка монтажного позначення (Pattern) в P-CAD PCB і накінець об’єднання цих 2-х частин в повноцінний компонент відбувається в P-CAD Library Executive.

Символ - схематичне позначення компоненту. Він складається з прямих та кривих ліній з контактів (pin), обов’язково має бути точка Reference Point, атрибути посилання та типу (Ref Des, Type)

Отож для створення компоненту ми набираємо схематичне позначення, потім встановлюємо на нього контакти (pins) (контакти – це основна частина компоненту, без неї символьне позначення не має змісту). Кожній ніжці, контакту треба присвоїти оригінальний атрибут (PinDes), він повинен співпадати з (PinDes) аналогічними ніжками монтажного позначення (Pattern). Для збереження символьного позначення потрібно виділити всі частини символу. Зберігання символу в бібліотеку відбувається шляхом виконання команди Library Symbol->Save As.

Зовнішнє представлення компоненту-монтажне позначення компонента, яке відповідає реальним розмірам та формі компонента. Він складається контактних площадок (контактні площадки повинні знаходитись на провідному слої) та малюнку(знаходження малюнку на провідному слої небажано), звичайно присутня там, і контрольна точка Reference Point , і атрибут посилання, і атрибут типу (Ref Des, Type). Перед тим як записати зовнішній вигляд компоненту треба виконати перенумерацію контактних площадок за допомогою команди Utils->renumber спочатку по PadNum а потім по Default Pin Des. І ось зовнішній вид компонента готовий до запису в бібліотеку, що й здійснюється за допомогою команди Library Pattern->Save As

Потім зовнішній та символьний вигляди об’єднуються в повноцінний компонент в програмі P-CAD Library Executive. Для того щоб з’єднати 2-і частини компонента потрібно, щоб у них співпадав RefDes Prefix, а також заповнити поля діалогового вікна Pins View. Серед них:

-Gate#- номер воріт(вбудованого елементу) до якого належить дана нога;

-Sym Pin#- номер контакту у символі;

-Pin Name#- ім’я контакту;

-Gate Eq- еквівалентність іншим воротам;

-Pin Eq- еквівалентність контакту;

-Elec. Type- електричний тип контакту;

Новий компонент створюється шляхом реалізації команди Component->Save As, в вікні, що виплило після реалізації команди, записуємо ім’я під яким надалі буде відображатись компонент в бібліотеці ( повноцінний компонент зберігається в тій бібліотеці, де знаходяться його символьний та зовнішній вигляд).

Список літератури

1. P-CAD 2000 User Manual. © 2000 ACCEL Tech.

2.P-CAD 2000 Help System

Додаток 1.

Перелік використаних елементів