48171 (Прикладна теорія цифрових автоматів), страница 2

= 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*2 + 1*1 +1*1 + 1*2 + + 2*1 + 1*2 + 1*2 + 1*1 + 1*2 + 2*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*2 + 1*1 + 1*1 + +1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*2 + 1*2 + 2*1 + 1*1 + 1*1 + 1*2 + 1*1 + +1*1+ 1*2 + 1*2 = 53

Мінімальна можлива кількість переключень тригерів:

Wmin = E P(i,j) = 42

Коефіцієнт ефективності кодування: 1.26

2.1.4. Структурний синтез автомата на підставі заданого типу тригерів

Таблиця переходів Т-тригера:

Табл.2. Таблиця переходів Т-тригера

На підставі цієї таблиці я вказую у табл.1 який тригер встановиться в 1, а який в 0.

2.1.5. Функції збудження тригерів та вихідних сигналів

Введемо слідуючі позначення:

А= ; B= ; C= ; F= ; G= ;

L= ; P= ; Q= ; R= ; S= ;

T= ; U= ; V= ; Б= ; Y= ;

Z= ; D= ; E= ; H= ; I= ;

J= ; K= ; O= ; W= ; X= ;

Г= ; Д= ; M= ; N= .

=

=

+ ;

;

;

;

.

;

;

;

;

;

;

;

;

;

.

2.2. Структурний синтез автомата Мура

2.2.1. Розмітка станів ГСА

Для автомата Мура на етапі одержання відміченої ГСА розмітка провадиться відповідно до наступних правил:

1) символом а₁ відмічаються початкова і кінцева вершини;

2) різні операторні вершини відмічаються різними символами;

3) всі операторні вершини повинні бути відмічені.

Відповідно до цих правил я відмітив 25 станів, які показані на рис. 2.

2.2.2. Таблиця переходів автомата

Для кожного стану a_i визначаю по ГСА всі шляхи, які ведуть в інші стани.

Я буду будувати зворотну таблицю переходів для автомата Мура, тому що я синтезую автомат на базі D-тригера.

Табл.3. Таблиця переходів D-тригера

2.2.3. Кодування станів

Кодування станів буде проводитися за таким алгоритмом:

1. Кожному стану автомата а_m (m = 1,2,...,M) ставиться у відповідність ціле число N_m, рівне числу переходів у стан а_m (N_m дорівнює числу появ а_m у поле таблиці ).

2. Числа N₁, N₂, ..., N_m упорядковуються по убуванні.

3. Стан а_s з найбільшим N_s кодується кодом: , де R-кількість елементів пам'яті.

4. Наступні R станів згідно списку пункту 2 кодуються кодами, що містять тільки одну 1:00 ... 01, 00 ... 10, ... , 01 ... 00, 10 ... 00.

5. Для станів, що залишилися, знову в порядку списку п.2. використовують коди з двома одиницями, потім із трьома і так далі поки не будуть закодовані вес стани.

У результаті виходить таке кодування, при якому чим більше мається переходів у деякий стан, тим менше одиниць у його коді. Вираження для функцій збудження будуть простіше для D-тригерів, тому що функції порушення однозначно визначаються кодом стану переходу.