47737 (Низькорівневе програмування контроллера клавіатури), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Низькорівневе програмування контроллера клавіатури", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "информатика" из 1 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "информатика, программирование" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "47737"
Текст 3 страницы из документа "47737"
void irq_keyboard(void)
{
char scan,tmp;
/* отримуємо сканкод */
scan = inb(0x60);
/* проводимо його обробку */
...
/********************************/
/* ось ця частка мені не зрозуміла */
/********************************/
/* через порт 0x61 відключають клавіатуру */
tmp = inb(0x61);
outb(tmp|0x80,0x61);
/* потім назад включають */
outb(tmp,0x61);
/********************************/
/* скидання контроллера переривань */
outb(0x20,0x20);
}
Якщо встала необхідність прямої роботи з клавіатурою, застосовується наступний метод: на 9-е переривання встановлюється "латка", яка насамперед обробляє стан порту, а потім, за бажання, передає управління старому обробникові клавіатури BIOS. Якщо управління BIOS не передається, необхідно не забути команду виведення значениа 20h а порт 20h, щоб вирішити наступні переривання від клавіатури.
IDEAL
P386
MODEL MEDIUM
STACK 400
DATASEG
PressCounter DW ?
OldKbdIntOffset DW ?
OldKbdIntSegment DW ?
CharInputFlag DB 0
ASCIICode DB 0
label RusNorm byte
DB 0,0,'1','2','3','4','5','6'
DB '7','8','9','0','-','=',0,0
DB 'й','ц','у','к','е','н','г'
DB 'ш','щ','з','х','ъ',0,0
DB 'ф','ы','в','а','п','р','о'
DB 'л','д','ж','э','Ё',0,'\'
DB 'я','ч','с','м','и','т','ь'
DB 'б','ю','.',0,'*',0,' '
ENDS
CODESEG
PROC KeyboardDriver
mov AX, DGROUP
mov DS,AX
mov [PressCounter],0
call SetKeyboardInterrupt
@@NextChar:
cmp [CharInputFlag],0
je @@NextChar
mov [CharInputFlag],0
mov DL,[ASCIICode]
mov AH,2h
int 21h
inc [PressCounter]
cmp [PressCounter],80
jb @@NextChar
call RestoreOldKeyboardInterrupt
mov AH,4Ch
int 21h
ENDP KeyboardDriver
proc KeyboardInterrupt far
pusha
push DS
mov AX,DGROUP
mov DS,AX
in AL,60h
push AX
mov AL,20h
out 20h,AL
pop AX
sti
cmp AL,39h
ja @@End
xor BX,BX
mov BL,AL
add BX, offset RusNorm
mov AL,[BX]
cmp AL,32
jb @@END
mov [ASCIICode],AL
mov [CharInputFlag],1
@@End: pop DS
popa
iret
endp KeyboardInterrupt
PROC SetKeyboardInterrupt NEAR
pusha
push ES
mov AX,0
mov ES,AX
mov AX,[ES:9*4]
mov [OldKbdIntOffset],AX
mov ax,[ES:9*4+2]
mov [OldKbdIntSegment],AX
cli
mov AX,offset KeyboardInterrupt
mov [ES:9*4],AX
mov AX,CS
mov [ES:9*4+2],AX
sti
pop ES
popa
ret
ENDP SetKeyboardInterrupt
PROC RestoreOldKeyboardInterrupt NEAR
pusha
push ES
mov AX,0
mov ES,AX
cli
mov AX,[OldKbdIntOffset]
mov [ES:9*4],AX
mov AX,[OldKbdIntSegment]
mov [ES:9*4+2],AX
sti
pop ES
popa
ret
ENDP RestoreOldKeyboardInterrupt
ENDS
END
А ось приклад розробки програми на мові С:
void interrupt (*SvInt09)(void)=NULL;
int IsBIOSActive=1;
char KeyPressed[256];
char CurKey;
void ProcessKeyb(void)
{ static PrevKey=0;
char key,IsGray;
key=inportb(0x60);
if(PrevKey==224) IsGray=0x80; else IsGray=0;
if(key!=224) /* если не признак черной клавиши"... */
{ if(key&0x80) /* клавиша отпущена */
KeyPressed[(key&0x7F)|IsGray]=0;
else /* клавиша нажата */
KeyPressed[(key&0x7F)|IsGray]=1;
}
if(!(key&0x80)) CurKey=key|IsGray;
PrevKey=key;
}
void interrupt NewInt09(void)
{ ProcessKeyb();
if(IsBIOSActive) SvInt09(); /* не блокировать BIOS? */
else outportb(0x20,0x20); /* ... нужно блокировать */
}
void CloseKeyboard(void); /* предварительное определение */
void OpenKeyboard(int LockBIOS)
{ memset(KeyPressed,0,256); CurKey=0;
SvInt09=getvect(9);
setvect(9,NewInt09);
IsBIOSActive=!LockBIOS;
atexit(CloseKeyboard);
}
void CloseKeyboard(void)
{ if(!SvInt09) return; /* клавиатура не открыта */
setvect(9,SvInt09); SvInt09=NULL;
}
Безумовно, існують і інші можливості по програмуванню контроллера клавіатури (наприклад, включение/выключение її лампочок). Проте ці можливості використовуються вже дуже рідко.
На закінчення можна привести одну корисну інформацію про обробника клавіатури BIOS. Байт пам'яті з адресою 40h:17h містить інформацію про стан спеціальних клавіш клавіатури:
Бит 7 - INSert активний
Бит 6 - CapsLock активний
Бит 5 - NumLock активний
Бит 4 - ScrollLock активний
Бит 3 - Alt натиснутий
Бит 2 - Ctrl натиснутий
Бит 1 - LeftShift натиснутий
Бит 0 - RightShift натиснутий
Висновок
Навіщо може знадобитися низькорівневе програмування клавіатури? Саме, мабуть, головне, це те, що при написанні дуже багатьох програм (в основному, звичайно, ігор) необхідно уміти "уловлювати" одночасне натиснення декількох клавіш (наприклад, одночасне натиснення стрілки вгору і пропуску і т.д). Стандартні засоби BIOS дозволяють це робити, але тільки не з будь-якими клавішами, а з функціональними (такими, як Shift, Alt і др). Насправді, у недосвідченого програміста може скластися враження, що, наприклад, Shift - клавіша особлива, оскільки вона, нібито, змінює значення останніх, тоді як насправді вона з погляду контроллера клавіатури абсолютно нічим не відрізняється від всіх останніх клавіш. Відмінності здійснюються тільки на рівні BIOS.
Інша причина прямого програмування контроллера клавіатури - це небажання програміста вирішувати BIOS обробку клавіш, що натискують, наприклад, з метою блокування роботи комбінацій Ctrl+Break або Ctrl+Alt+Del. Відмова від використання буфера введення - теж вимушена необхідність, оскільки деякі версії BIOS при натисненні на клавішу видають дуже короткий звуковий сигнал, який, звичайно, буде порить власні звуки програми (наприклад фонову музику).
Список літератури
1. Вострікова З. П. Программірованіє на мові асемблера ЄС ЕОМ. М.: Наука, 1985.
2. Галісєєв Г. В. Ассемблер для Win 32. Самовчитель. - М.: «Діалектика», 2007. - З. 368. - ISBN 978-5-8459-1197-1
3. Зубків С. В. Ассемблер для DOS, Windows і UNIX.
4. Кіп Ірвіна. Мова асемблера для процесорів Intel = Assembly Language for Intel-Based Computers. - М.: «Вільямс», 2005. - З. 912. - ISBN 0-13-091013-9
5. Магда Ю. З. Асемблер. Розробка і оптимізація Windows-приложений. СПб.: БХВ-Петербург, 2003.
6. Нортон П., Соухе Д. Язик асемблера для IBM РС. М.: Комп'ютер, 1992.
7. Владислав Пірогов. Асемблер для Windows. - СПб.: БХВ-Петербург, 2007. - 896 з. - ISBN 978-5-9775-0084-5
8. Владислав Пірогов. Асемблер і дизасемблювання.. - СПб.: БХВ-Петербург, 2006. - 464 з. - ISBN 5-94157-677-3
9. Сингер М. Міні-ЕВМ PDP-11: Програмування на мові асемблера і організація машини. М.: Мир, 1984.
10. Ськенлон Л. Персональниє ЕОМ IBM РС і XT. Програмування на мові асемблера. М.: Радіо і зв'язок, 1989.
11. Юров Ст, Хорошенко З. Assembler: учбовий курс. - СПб.: «Пітер», 2000. - З. 672. - ISBN 5-314-00047-4
12. Юров Ст І. Assembler : підручник для вузів. / 2-е видавництво СПб.: «Пітер», 2004.
13. Юров Ст І. Assembler. Практикум. : підручник для вузів / 2-е видавництво СПб.: «Пітер», 2004.
14. Юров Ст І. Assembler. Спеціальний довідник. СПб.: «Пітер», 2000.
15. Річард Саймон. Microsoft Windows API Довідник системного програміста.
16. Фрунзе А. Ст Мікроконтролери? Це ж просто! Т. 1.
18