135489 (База даних "Теорія та практика прикладного програмування"), страница 3

Перехід від логічного до фізичного опису моделі складається з наступних кроків: [7]

1. Всі прості сутності перетворюються у зв’язки, ім'я сутності стає ім'ям відношення.

2. Кожен атрибут стає можливим стовпцем з тим же ім'ям. Стовпці, що відповідають необов'язковим атрибутам, можуть містити NULL-значення.

3. Компоненти унікального ідентифікатора сутності перетворюються в первинний ключ відношення.

4. Зв'язки «багато до одного» стають зовнішніми ключами.

З огляду на пряму відповідність логічної моделі та фізичної реалізації, остання чітко відображає перше, вносячи деякі уточнення за способом зберігання інформації. Тобто з урахуванням всього вищесказаного про розробку логічної моделі АС і логічної схеми БД отримана фізична модель БД.

2.3.1 СУБД Access

Система управління базами даних (СУБД) — спеціалізований комплекс програм, призначений для зручної та ефективної організації, контролю та адміністрування баз даних. В якості структурної форми СУБД може бути використана будь-яка з існуючих на сьогодні моделей. Прикладом такої моделі може служити реляційна СУБД або мережева СУБД. [8]

Microsoft Access — реляційна СУБД корпорації Microsoft. Має широкий спектр функцій, включаючи зв'язані запити, сортування по різних полях, зв'язок із зовнішніми таблицями і базами даних. Завдяки вбудованій мові VBA, в самому Access можна писати програми, що працюють з базами даних.

Основні компоненти MS Access:

• будівник таблиць;

• будівник екранних форм;

• будівник SQL-запитів (мова SQL в MS Access не відповідає стандарту ANSI);

• будівник звітів, що виводяться на друк.

Microsoft Access на сьогоднішній день є одним з найпоширеніших настільних додатків для роботи з базами даних. Це пов’язано з тим, що Access володіє дуже широким діапазоном засобів для введення, аналізу та представлення даних.

2.3.2 Об’єкти Access

Таблиці — це основні об'єкти будь-якої бази даних. По-перше, в таблицях зберігаються всі дані, які є в базі, а по-друге, таблиці зберігають і структуру бази (поля, їх типи і властивості).

Запити — це об'єкти, що служать для отримання даних з таблиць і надання їх користувачеві в зручному вигляді. За допомогою запитів виконують такі операції як відбір даних, їх сортування і фільтрацію. За допомогою запитів можна виконувати перетворення даних по заданому алгоритму, створювати нові таблиці, виконувати автоматичне наповнення таблиць даними, імпортованими з інших джерел, виконувати найпростіші обчислення в таблицях і багато іншого. [9]

Якщо запити — це спеціальні засоби для відбору та аналізу даних, то форми — це засоби для введення даних. Сенс їх той самий — надати користувачеві засоби для заповнення лише тих полів, які йому заповнювати належить. Одночасно з цим у формі можна розмістити спеціальні елементи управління (лічильники, що розкриваються списки, перемикачі, прапорці та інше) для автоматизації введення. Переваги форм розкриваються особливо наочно, коли відбувається введення даних з заповнених бланків. У цьому випадку форму роблять графічними засобами так, щоб вона повторювала оформлення бланка — це помітно спрощує роботу складача, знижує його стомлення і запобігає появі друкарських помилок.

По своїх властивостях і структурі звіти багато в чому схожі на форми, але призначені тільки для виводу даних, причому для виводу не на екран, а на принтер. У зв'язку з цим звіти відрізняються тим, що в них прийняті спеціальні заходи для групування виведених даних і для виведення спеціальних елементів оформлення, характерних для друкованих документів.

Макроси та модулі. Ці категорії об'єктів призначені як для автоматизації повторюваних операцій при роботі з СУБД, так і для створення нових функцій шляхом програмування. В СУБД Microsoft Access макроси складаються з послідовності внутрішніх команд СУБД і є одним із засобів автоматизації роботи з базою. Модулі створюються засобами зовнішнього мови програмування, в даному випадку мови Visual Basic for Applications. Це один із засобів, за допомогою яких розробник бази може закласти в неї нестандартні функціональні можливості, задовольнити специфічне вимоги замовника, підвищити швидкодію системи управління, а також рівень її захищеності. [10]

2.3.3 Створення таблиць

При створенні бази даних дані зберігаються в таблицях — списках рядків і стовпців, що відносяться до конкретної області. Визначення структури бази даних потрібно завжди починати зі створення її таблиць. Таблиці створюються раніше будь-яких інших об'єктів бази даних.

Проста база даних може складатися всього з однієї таблиці.

Усі таблиці бази даних «Теорія та практика прикладного програмування» були створені у режимі конструктора.

Рисунок 2.3.1 – Таблиця «Глава»

Рисунок 2.3.2 – Таблиця «Листинги»

Рисунок 2.3.3 – Таблиця «Операторы»

Рисунок 2.3.4 – Таблиця «Параграфы»

Рисунок 2.3.5 – Таблиця «Примечания»

Рисунок 2.3.6 – Таблиця «Рисунки»

Рисунок 2.3.7 – Таблиця «Таблицы»

Так як дана база є реляційною, то вона містить не окремі таблиці, а групи взаємопов'язаних таблиць. Для створення зв'язків між таблицями використовувалася команда Схема даних меню Сервіс.

Рисунок 2.3.8 – Схема даних

2.3.4 Створення запитів

Запит (query) — це засіб вибору необхідної інформації з бази даних. Питання, що сформоване по відношенню до бази даних, і є запит.

Існує кілька типів запитів: на вибірку, на оновлення, на додавання, на видалення, перехресний запит, створення таблиць. Найбільш поширеним є запит на вибірку. Запити на вибірку використовуються для відбору потрібної користувачу інформації, що міститься в таблицях. Вони створюються тільки для пов'язаних таблиць. [9]

Запит «Использование компонент в параграфе» виводить інформацію про те, чи використовуються у даних параграфах компоненти.

Рисунок 2.3.9 – Запит «Использование компонент в параграфе» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.10 – Робота запиту «Использование
компонент в параграфе»

Запит «Использование операторов в листингах» дозволяє отримати інформацію про те, які лістинги які оператори містять.

Рисунок 2.3.11 – Запит «Использование операторов в листингах»
у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.12 – Робота запиту «Использование операторов
в листингах»

Запит «Использование операторов в параграфах» є параметричним запитом, що надає відомості про те, які оператори містить зазначений користувачем параграф.

Рисунок 2.3.13 – Запит «Использование операторов в параграфах»
у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.14 – Робота запиту «Использование операторов в параграфах»

Запит «Количество рисунков в параграфе» надає відомості про загальну кількість рисунків у кожному параграфі. Для створення цього запиту використовувалась функція Count.

Рисунок 2.3.15 – Запит «Количество рисунков в параграфе» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.16 – Робота запиту «Количество рисунков в параграфе»

Перехресний запит «Количество страниц в параграфе» виводить результат розрахунку загальної кількості сторінок у кожному параграфі.

Рисунок 2.3.17 – Перехресний запит «Количество страниц в параграфе» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.18 – Робота перехресного запиту «Количество страниц в параграфе»

Запит «Операторы в главе» виводить інформацію про оператори (назву, синтаксис, семантику та лізинг, у якому вони зустрічається).

Рисунок 2.3.19 – Запит «Операторы в главе» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.20 – Робота запиту «Операторы в главе»

Параметричний запит «Операторы и листинги в параграфах» надає відомості про те, скільки разів кожен оператор та лістинг зустрічається у параграфі.

Рисунок 2.3.21– Запит «Операторы и листинги в параграфах»
у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.22 – Робота запиту «Операторы и листинги в параграфах»

Запит «Рисунки в главе» надає інформацію про рисунки, що містяться у главі (назву параграфа, у якому зустрічається, назву рисунка, сторінку та власне сам рисунок).

Рисунок 2.3.23– Запит «Рисунки в главе» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.24 – Робота запиту «Рисунки в главе»

Параметричний запит «Сведения об операторах» дозволяє побачити детальну інформацію про зазначений користувачем оператор.

Рисунок 2.3.25– Запит «Сведения об операторах» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.26 – Робота запиту «Сведения об операторах»

Запит «Содержательность главы» надає інформацію про кожний параграф (назву, короткий зміст, початкову та кінцеву сторінки).

Рисунок 2.3.27– Запит «Содержательность главы» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.28 – Робота запиту «Содержательность главы»

Запит «Таблицы в параграфах на И» дозволяє побачити таблиці, що містяться у відсортованих за літерою «И» параграфах.

Рисунок 2.3.29– Запит «Таблицы в параграфах на И» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.30 – Робота запиту «Таблицы в параграфах на И»

2.3.5 Створення форм

Всі форми БД «Теорія та практика прикладного програмування» були створені за допомогою Майстра. Відкриття форм здійснюється натисканням відповідних кнопок на кнопковій формі (Рисунок 2.3.31), яка створена за допомогою Диспетчеру кнопкових форм. При запуску БД кнопкова форма запускається автоматично.

Рисунок 2.3.31 – Кнопкова форма

Форми «Использование компонент в параграфе» (Рисунок 2.3.32), «Использование компонент в параграфе» (Рисунок 2.3.33), «Использование операторов в параграфах» (Рисунок 2.3.34), «Количество рисунков в параграфе» (Рисунок 2.3.35), «Количество страниц в параграфе» (Рисунок 2.3.36), «Операторы и листинги в параграфах» (Рисунок 2.3.37), «Операторы в главе» (Рисунок 2.3.38), «Рисунки в главе» (Рисунок 2.3.39) та «Таблицы в параграфах на И» (Рисунок 2.3.40) відображають зміст однойменних запитів.

Рисунок 2.3.32 – Форма «Использование компонент в параграфе»

Рисунок 2.3.33 – Форма «Использование операторов в листингах»

Рисунок 2.3.34 – Форма «Использование операторов в параграфах»