17430-1 (Екологія та економіка (минуле, сучасне, перспективи)), страница 4

Технологія регенерації може застосовуватися і для твердих відходів металургійних підприємств, електростанцій та шахт.

Контроль в кінці технологічного циклу при помірних витратах. Стандартним прикладом подібних заходів є встановлення більш ефективних пилових фільтрів на металургійних та металообробних заводах з метою зменшення викидів металічного пилу разом з топковими газами. Велика кількість підприємств кольорової металургії в Центральній та Східній Європі – джерела шкідливих викидів свинцевого, цинкового, нікелевого, кадмієвого та інших видів металічного пилу, який завдає суттєвої шкоди здоровю людей, що живуть поблизу. На відміну від цього, пилові фільтри та інші засоби, що застосовуються в США на підприємствах із виплавлення свинцю, настільки ефективні, що у тих, хто живе на віддалі 1 км від підприємства, кількість свинцю у крові не вища за ту, що мають мешканці інших штатів. Подібну картину можна бачити при аналізі аналогічних проблем, повязаних з викидами бензолу та інших токсичних органічних відходів від підприємств нафтопереробної та хімічної промисловості. Неможливо радикально скоротити обєм шкідливих викидів, але значних змін на краще можна досягти, як правило, за рахунок невеликих витрат.

Таким чином, інвестиції в основні фонди лише один із способів поліпшення стану довкілля економічними новаціями. Але жодні внески в більш досконале виробництво чи екологічний контроль не вирішать проблеми охорони довкілля у країнах Центральної та Східної Європи, якщо вони не будуть доповнені ефективним керівництвом та експлуатацією.

З іншого боку, можна досягнути значного прогресу при мінімальних витратах ресурсів, якщо просто забезпечити належне керівництво підприємством, ефективну експлуатацію його обладнання, функціонування заходів екологічного контролю відповідно з технічними умовами та швидку ліквідацію наслідків шкідливих викидів. Значною мірою цей процес залежить від ступеню відповідальності за доручену справу та бажання досягти кращих показників у справі охорони довкілля.

Так, наприклад, такі загалом тривіальні кроки, як донесення до широкого загалу досягнень підприємств або робочих колективів сфері поліпшення стану довкілля можуть принести великі прибутки. Все сказане вище означає, що інвестиції мають підсилюватися видатками на організацію правильної управлінської діяльності, навчання персоналу тощо.

ЕКСПЛУАТАЦІЯ, УТРИМАННЯ ТА РЕМОНТ

Існує думка, що права на постачання питної води, знищення комунальних відходів, нормальне функціонування системи громадського транспорту належать до основних прав. Одночасно, створюється враження, що капіталовкладення в дані галузі необовязкові. Помилка виникає тому, що часто плутають інвестиції в основні фонди та витрати на покриття поточних витрат з ЕУР.

Як свідчить досвід роботи в Центральній та Східній Європі системи водопостачання в урбанізованих районах вимагають значно кращого утримання, але не обовязково потребують інвестицій в основні фонди. Аналогічно, система громадського транспорту має підтримуватися на адекватному рівні, але в коротко- та середньостроковій перспективі інвестиції в її основні фонди необовязкові. Актуальною стає проблема управління комунальними відходами, але видатки мають спрямовуватися на запровадження більш досконалого обладнання для пресування сміття та створення управління звалищами для їх ефективнішого та безпечнішого використання. І нарешті, систематична переробка небезпечних ядерних чи токсичних відходів виходить далеко за межі того, що можуть дозволити собі країни ЦСЕ (навіть найбагатші країни ОЕВР утримуються поки що від такої діяльності), але це не повинно виключати ретельний моніторинг знищення таких відходів, їх інвентаризації та вжиття термінових заходів у тих випадках, коли є ризик для здоровя населення.

ПРІОРИТЕТИ У ГАЛУЗІ ДЕРЖАВНИХ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ

Аналіз проблем пов’язаних із станом довкілля і попереднє порівняння витрат та екологічних вигод від виконання різних інвестиційних програм показують що наведені нижче заходи мають стати пріоритетними при розподілі інвестицій протягом наступних 5-7 років.

а) Встановлення систем пилових колекторів та фільтрів на підприємствах кольорової металургії що розташовані в межах 5 км з навітряного боку від великих населених пунктів. Особливу увагу слід звернути на підприємства - виробники свинцюцинку міді алюмінію.

б) Встановлення обладнання для зменшення викидів пилу диму сажі а також диоксиду вуглецю підприємствами - виробниками чавуну та сталеливарними заводами особливо там де використовуються подові доменні печі.

в) Інвестиції або для заміни вугілля природним газом або для переведення районних ТЕС на використання бездимного твердого палива в тих містах де середній рівень концентрації твердих частинок в повітрі узимку перевищує 150 мкг/м3.

г) Забезпечення підприємств засобами попередньої очистки промислових витоків в тих місцях де забруднення річок важкими металами розглядають як серйозну проблему наприклад в містах з високою концентрацією металопереробних дубильних та електролітичних підприємств.

д) Надання матеріальної допомоги на встановлення септичних баків внутрішнього користування та на відповідні заходи для позбавлення від гною (результату інтенсивного тваринництва в сільській місцевості) там де рівень нітратів у питній воді невеликих колодязів вищий за 10 мг нітратів-N на літр води.

е) Заходи що забезпечили б суворий контроль за захоороненням відходів внутрішнього виробництва, а також заходи щодо попередження витоків таких відходіав у місцях їх захоронення.

ІНВЕСТИЦІЇ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ НЕВІДКЛАДНИХ ПРОБЛЕМ СПЕЦИФІЧНИХ ДЛЯ РІЗНИХ КРАЇН

Пріоритети про які мова буде вестись далі як правило стосуються всіх країн регіону хоча масштаби кожної проблеми різняться в залежності від характеру промислового виробництва та використання палива.

є) Встановлення споруд для очистки стічних вод у містах що межують із зонами важливими для туризму чи охорони дикої природи особливо на узбережжі Адріатики Балтійського та Чорного морів в районах озера БалатонМазурських озер, Карпат та Родопів.

ж) Закінчення будівництва об’єктів для очистки стічних вод в районах де бактеріологічна якість води особливо низька.

з) Виконання проектів стійкого розвитку для сільської місцевостів районах з високим біологічним різноманіттям та великою екологічною цінністю яким загрожує небезпека. Такі проекти повинні поєднувати більш ефективне управління підохоронними територіями з екологічно безпечною діяльністю в галузі сільського та лісового господарства, туризму тощо.

НИЗЬКОВИТРАТНІ ЗАХОДИ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ДОВГОСТРОКОВИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ

Наприкіннці огляду пріоритетів в інвестуванні не можна не згадати про інші триваліші екологічні проблеми вартість вирішення яких в майбутньому може значно знизитися за рахунок відносно дешевих заходів у наш час. Найбільш значними з цих довгострокових пріоритетів є ті що пов’язані з проблемою подальшого спаду якості повітря в містах через збільшення транспортних потоків. Зараз ця проблема не стоїть так гостро як наприклад викиди свинцю шкідливих домішок та частинок від стаціонарних джерелпроте в таких містах як Будапешт Москва і навіть Варшава автомобільний рух поступово стає а в майбутньому і стане основною причиною середнього та високого рівня забрудненості повітря. Наступні типи видатків - високоокупні завдяки зниженню викидів у наш час а також за рахунок уникнення набагато більших проблем у майбутньому.

и) Організація станцій з перевірки автомобілів в поєднанні з установкою на автотранспорті необхідного регулювального обладнання. Це потрібно для посилення дії обгрунтовано суворих стандартів щодо вихлопних газів дизельних автомобілів. Як відомо автобуси та вантажівки - основні джерела викидів твердих частинок.

і) Виконання програми із поступового припинення використання бензину із високим вмістом свинцю. Також суттєво могло б допомогти введення нових правил згідно з якими всі нові автомобілі (легкові вантажні та автобуси) мають відповідати новим стандартам ЄС. Основні витрати із втілення в життя даної програми понесуть нафтопереробні підприємства виробники автомобілів та їх покупці. Разом з тим певні інвестиції для надання технічної допомоги та подолання проблем перехідного періоду сприятимуть швидкому виконанню цієї програми.

ї) Кошти також необхідні для фінансування прикладних досліджень щодо вирішення екологічних проблем. Їх вартість може бути досить високою наприклад, очистка земної поверхні при забрудненні її нафтою. Такі дослідження можуть звернути увагу на екологічно допустимі способи ведення сільського та лісового господарства особливо на засадах економічних витрат та прибутків. Фінансова підтримка може стосуватися і спеціалізованих дослідницьких установ що займаються проблемами збереження флори і фауни (наприлад ботанічні сади) і організації конкретних дослідницьких робіт щодо визначення екологічних збитків, які були завдані масштабними але не добре продуманими проектами (будівництво заплав каналів активний розвиток туризму тощо).

й) Знадобляться також ресурси на підтримання на належному рівні системи збору та поширення інформації щодо стану навколишнього середовища та природних ресурсів.

ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ В ОХОРОНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Як загальний принцип можна взяти варіант згідно з яким державна допомога при інвестиціях в програму підприємств щодо охорони навколишнього середовища буде здійснюватися лише в тому випадку коли підприємство також бере участь у фінансуванні. Крім того має виконуватися ще одна умова: вартість таких інвестицій повинна бути відшкодована за час функціонування даного підприємства. Це означає що даний вид інвестицій не стосуватиметься тих підприємств що нежиттєздатні в умовах світових цін. Такі підприємства підлягають якнайшвидшій ліквідації.

Разом з тим є можливість продовжити короткострокові програми урядової або іноземної допомоги для боротьби із забрудненням навколишнього середовища в ряді екологічно небезпечних галузей промисловості. При цьому перед кожним з підприємств має стояти запитання: чи зможуть майбутні прибутки мати додатній баланс у цінах на даний час якщо справжня вартість основних фондів оцінюється як нульова (тобто залишкові основні фонди не мають ніякої цінності)?

Якщо ці умови виконуються‚то уряд може брати участь в таких природоохоронних інвестиціях‚ пропонуючи гранти (базуються на надходженнях від зборів) або позики з реальнимим ставками‚що мають повертатися за 5-7 років.

Підприємства із від’ємним балансом можуть продорвжувати свою діяльність на тимчасовій основі‚ якщо вони отримали субсидії для забезпечення зайнятості або випуску продукції. У цьому випадку треба шукати компроміс між розміром витрат на охорону довкілля та часом‚ протягом якого дане підприємство може існувати.

Майбутня конкурентоспроможність та попит на продукцію різних підприємств невизначені. Але мало галузей промисловості‚ попит на продукцію яких знизиться більш ніж на 50% у середньостроковій перспективі. В зв’язку з цим можливо використовувати простий механізм відбору підприємств для здійснення природоохоронних інвестицій. Нижче запропонована схема‚ яку легко реалізувати.

Організація спеціального фонду для боротьби із промисловим забрудненням навколишнього середовища (ФПЗ) для фінансування екологічних інвестицій в найбільш забруднюючі галузі промисловості‚ такі як металургія‚ хімічна‚ целюлозно-паперолва промисловість‚ виробництво металовиробів немінерального походження.фонд забезпечить комбінацію грантів та позик в розмірах не більших, наприклад, за 2.5 млрд доларів США для фінансування високопріоритетних екологічних капіталовкладень. Дуже велика ймовірність того, що цей Фонд буде функціонувавти як спеціалізований підрозділ Національного екологічного фонду і звітувати одночасно перед міністерствами промисловості та Мінекобезпеки.

Підприємства зможуть отримувати фінансову допомогу від ФПЗ‚ якщо увійдуть до першої частини списку підприємств своєї галузі за наступними двома категоріями: рентабельність та середня новизна основних засобів виробництва.

Рентабельність розраховується за формулою:

R = (P – S) / P‚

Де Р - прибутки‚ S – витрати.

ФПЗ повинен мати консультантів‚ які могли б швидко проводити екологічні ревізії підприємства‚ яке звернулося з проханням про інвестиції‚ за умови його відповідності наведеним вище критеріям. Консультанти мають визначати‚ чи приведуть капіталовкладення до стабільного зниження викидів речовин‚ небезпечних для здоров’я працівників підприємства‚ а також осіб‚ що живуть поблизу. Необхідно також з'ясувати, чи є запропонований підприємством метод зниження викидів екологічно ефективним. Такі роботи мають проводитися протягом місяця‚ і у випадку позитивної відповіді пропозицію підприємства слід прийняти.

Від підприємств необхідно вимагати‚ щоб витрати точно відповідали (із розрахунку долар до долара) сумі‚ що інвестується Фондом. Фінансові кошти надаються‚ в основному‚ у вигляді позик з умовою виплати протягом 5 років при помірному розмірі відсоткової ставки‚ наприклад‚5% річних.

Фонд можуть підтримувати зовнішні донори‚як безпосередньо‚ так і на утримання співробітників на термін не менший за 6 місяців (для начання персоналу‚ відповідального за проведення термінових екологічних ревізій та оцінки фінансової ситуації підприємств).

Додатково до тих типів видатків‚ що оприсані у пп а)‚ б)‚ г) ФПЗ може також фінансувати наступні заходи: