37219 (Підготовка до судового розгляду цивільних справ по суті)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КУРСОВА РОБОТА

на тему «Підготовка до судового розгляду цивільних справ по суті»

з дисципліни “Статус судів в Україні”

Харків 2011

Вступ

Організаційні заходи, що здійснюються суддею при підготовці до розгляду та безпосередньо при судовому розгляді цивільних справ по суті дещо схожі з організацією подібної роботи судді в кримінальному судочинстві, які були розглянуті в попередньому параграфі. Тому далі будуть розглянуті лише особливості організації провадження цивільної справи в суді першої інстанції.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цивільно-процесуальним законодавством, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи інтересів.

В порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Ці справи суди розглядають згідно з цивільно-процесуальним законом в порядку позовного, наказного та окремого провадження. В цьому параграфі буде розглянуто організацію цивільного процесу в порядку позовного провадження.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, а у випадках, встановлених ЦПК - колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Справи між суддями розподіляються головою суду в порядку черговості.

1. Відкриття провадження у цивільній справі

Провадження цивільної справи в суді першої інстанції здійснюється в три стадії:

1). Відкриття провадження у цивільній справі;

2) Підготовка справи до судового розгляду;

3) Судовий розгляд.

Провадження в суді першої інстанції починається зі стадії відкриття провадження у цивільній справі. Це самостійна стадія цивільного процесу, перший та дуже важливий ланцюг в системі процесуальних дій, що забезпечує рух справи.

Згідно з цивільним законодавством суддя на цій стадії діє одноособово. Від дій та рішень судді в цій стадії залежатиме, чи буде фактично реалізовано право зацікавленої особи на судовий захист, чи йому буде відмовлено в цьому захисті.

Рішення щодо відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.

Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК.

Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.

Процесуальне завдання, що вирішується суддею в цій стадії процесу, це перевірка підстав для прийняття заяви. Суддя з'ясовує, чи додержано порядок подання заяви до суду:

- форми та змісту позову;

- підсудність справи суду загальної юрисдикції та цьому конкретному суду; подання заяви належною особою; наявність всіх документів, заявлених у переліку документів, що додаються до заяви;

- відповідність кількості наданих копій заяви та копій всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб;

-відомості про забезпечення доказів або позову;

- сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи тощо.

Не додержання передбаченого законом подання позову, є ухвала судді: (а) про залишення позовної заяви без руху;

(б) повернення заяви;

(в) відмову у відкритті провадження у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:

1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;

2) ким і до кого пред'явлено позов;

3) зміст позовних вимог;

4) час і місце попереднього судового засідання;

5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі - копія позовної заяви.

2. Підготовка цивільної справи до судового розгляду

Наступною стадією цивільного провадження в суді є підготовка справи до судового розгляду, яка здійснюється шляхом проведення заходів процесуального та адміністративного характеру, які повинен здійснити суддя та інші працівники суду при призначенні судового слухання справи, та безпосередньо перед судовим засіданням й без яких судовий процес не може відбутися.

Це важлива обов'язкова стадія провадження по цивільній справі. Підготовка цивільних справ до судового розгляду – основа успішності всього судового процесу, від її якості залежать кінцеві результати судового слухання справи. Саме ця стадія процесу покликана вирішити основні завдання, що стоять перед суддею на цьому етапі:

• уточнити обставини, що мають значення для справи;

• визначити правовідносини сторін та закон, яким слід керуватися;

• вирішити питання про склад осіб, що будуть приймати участь у судовому розгляді справи;

• визначити докази, які кожна сторона повинна надати для обґрунтування своєї позиції.

Підготовка цивільних справ до судового розгляду можлива лише після відкриття провадження по справі.

Закон не встановлює строк, протягом якого суддя зобов'язаний здійснити підготовку справи до судового розгляду. Але ст.157 ЦПК передбачає, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. Очевидно, суддя в своїй ухвалі про відкриття провадження у цивільній справі повинен вказати розумний строк (але не більше двох місяців), протягом якого можливо вчинити всі необхідні адміністративні та процесуальні заходи, що забезпечать оперативний судовий розгляд справи, та будуть сприяти постановленню справедливого рішення.

До заходів адміністративного характеру з підготовки справи відносяться:

(а) непроцесуальні дії судді, які він повинен здійснити в стадії підготовки справи до слухання;

(б) непроцесуальні дії працівників апарату суду, без яких судовий процес не може відбутися.

А). До непроцесуальних дій судді відносяться: вивчення матеріалів справи; контроль за діями працівників апарату суду щодо підготовки справи до судового засідання; планування судового засідання; складання проекту судового рішення по справі тощо.

Планування судового процесу повинно забезпечити оперативне та повне дослідження обставин, що мають значення для справедливого вирішення справи по суті в суворій відповідності вимогам процесуального законодавства та з додержанням прав учасників судового розгляду.

Судовий процес повинен відбутися відповідно до встановленої законом процедури. Судова процедура розгляду цивільних справ є однією з найважливіших гарантій винесення вірного рішення по справі, саме вона відрізняє здійснення судочинства від інших форм і способів вирішення спірних або конфліктних ситуацій в суспільстві. Судове засідання, проведене з порушенням процедури, не може вважатися «справедливим розглядом справи незалежним та безстороннім судом», як того вимагає ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. Тому суддя зобов'язаний добре знати вимоги процесуального закону щодо процедури судового розгляду та суворо її дотримуватись при розгляді цивільної справи.

В залежності від складності справи та досвіду судді план судового розгляду може складатися в обсязі, необхідному та достатньому для конкретного судді. План складається у зручній для судді формі, може бути частиною робочих записів по справі.

За змістом план складається з двох основних частин:

1. планування послідовності процесуальних дій (відповідно до закону);

2. планування дослідження обставин, які необхідно з'ясувати по справі.

Складання першої частини плану особливо актуально для суддів з небагатим досвідом роботи. За своїм змістом ця частина плану є стислим викладенням норм процесуального законодавства щодо послідовності дій судді, допиту учасників процесу тощо. Фактично це схематичне викладення порядку та послідовності здійснення процесуальних дій від початку і до закінчення судового засідання.

Якщо суддя спеціалізується на розгляді будь-якої категорії справ, то можливо складання одного універсального плану, в якому можуть бути передбачені різні процесуальні ситуації (заявлення відводів, клопотань, призначення експертизи тощо).

Наявність "під рукою" такого плану-конспекту значно полегшує ведення процесу і багато в чому знімає розумову та емоційну напругу головуючого у справі.

Друга частина плану містить записи, що дозволяють забезпечити повноту дослідження обставин, що мають значення для вірного вирішення конкретної справи. В них фіксуються, які питання, обставини і в якій послідовності, виходячи з предмета доказування по даній справі та позицій сторін, необхідно з'ясувати в судовому засіданні.

В плані судового засідання суддя фіксує ті положення, які повинні бути обов'язково дослідженні безпосередньо судом, а також існуючі протиріччя та шляхи їх подолання; формулює питання для учасників процесу; розподіляє у часі черговість виклику до залу судового засідання та допиту свідків, експертів тощо.

Найчастіше план судового засідання за формою та змістом пов'язаний з робочими записами судді, які він склав при вивченні справи. Це полегшує користування всіма матеріалами одночасно.

В судове засідання суддя бере з собою справу, цивільний процесуальний кодекс, план та робочі записи, якими користується за необхідністю.

Щодо написання проекту рішення по цивільній справі, то будь-якому судді, незалежно від досвіду роботи, добре відомо, що при написанні тексту судового рішення обов'язково виникають питання, що потребують звернення до матеріалів справи та тексту закону. Ці питання можуть стосуватися обставин, що не торкаються суті справи ("технічні питання"), а можуть мати пряме відношення до змісту судового рішення. Наприклад, до першої категорії відносяться питання про правильну назву, адресу та реквізити юридичних осіб; про анкетні та біографічні дані фізичних осіб; про різні документи, дати, цифри тощо, які необхідно відобразити в судовому рішенні. До другої категорії відносяться питання, що стосуються доведеності тієї чи іншої обставини; правильності застосування норм матеріального закону та термінології, що використовується в судовому рішенні. Іноді матеріали справи не містять однозначних відповідей на деякі з цих питань.

Наприклад, в цивільних справах достатньо часто в копіях бухгалтерських та фінансових документах немає текстового пояснення, про які суми в них йде мова. Попередити виникнення цих питань в нарадчій кімнаті при написанні судового рішення по справі дозволяє завчасна підготовка його проекту або основних положень.

Складання проекту судового рішення зовсім не свідчить про вирішення суддею справи заздалегідь. Такий проект лише робочий матеріал, при роботі над яким суддя наочно бачить ще не враховані ним питання, протиріччя, сильні та слабкі позиції сторін, правові проблеми, що виникнуть при судовому розгляді справи. Тому попередня робота над проектом судового рішення допомагає судді: побачивши проблемні питання, суддя має можливість з'ясувати їх в судовому засіданні, до виходу в нарадчу кімнату.

Деякі судді готують проекти не лише кінцевих, але й проміжних судових рішень. Зокрема, проекти постанов та ухвал про призначення експертизи, про вирішення клопотань та відводів тощо. Це також достатньо виправдано та доцільно з точки зору економії часу після початку судового засідання.

Б). До непроцесуальних дій працівників апарату суду, без яких судовий процес не може відбутися, відносяться: своєчасне надіслання судових викликів та судових повідомлень; підготовлення приміщень суду та залу судового засідання; призначення секретаря судового засідання; підготовлення технічних засобів, які планується використовувати для фіксації судового процесу; вирішення питань щодо забезпечення порядку в залі судового засідання тощо.

Зокрема, своєчасне надіслання судових викликів та судових повідомлень передбачає, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.