19737 (Управлінський облік використання запасів на підприємстві)

Реферат

Курсової роботи "Управлінський облік використання запасів на підприємстві" студентки гр.Еко-43 прізвище ініціали

Ключові слова: запаси, матеріальні ресурси, малоцінні швидкозношувані предмети, списання запасів, оцінка запасів , зберігання запасів, управлінський облік.

В курсовій роботі досліджується зміст запасів, особливості зберігання запасів, необхідність ведення управлінського обліку запасів та контроль обґрунтованості їх вибуття. Досліджуються основні особливості управлінського обліку вибуття запасів і його відмінності від бухгалтерського обліку.

Сторінок: 63 Таблиць: 7 Рисунків: 5 Формул: 8 Джерела літератури: 24

Додатків 10

Міністерство освіти і науки україни

Львівський національний університет імені івана франка

Економічний факультет

Курсова робота

на тему:

"Управлінський облік використання запасів на підприємстві"

Виконала:

студентка спеціальністі "Облік і аудит"

Науковий керівник:

асистент кафедри "Обліку і аудиту"

Львів 2010

Зміст

Вступ

I. Теоретична частина

1.1 Сутність запасів та необхідність управління ними

1.2 Управлінський облік малоцінних швидкозношуваних предметів

1.3 Методи оцінки запасів при їх вибутті

1.4 Управлінський облік вибуття запасів

1.5 Контроль обгрунтованості вибуття запасів

II. Практична частина

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Запаси, як правило, є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності; при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан.

Виробничі запаси займають провідну роль в системі управлінського обліку, вони є складовою частиною виробничих витрат, а управлінський облік у своїй діяльності націлений саме на розгляд поведінки і управління витрат, методів і способів обліку витрат та калькулювання собівартості, аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень.

Для управління запасами в управлінському обліку використовують багато процедур і технічних прийомів.

Ефективність управління виробничими сапасами має велике значення, особливо на підприємствах, де зосереджуються великі потоки матеріальних цінностей.

Досвід розвинутих країн свідчить про те, що основним інструментом для підвищення ефективності є використання концепції логістики в організації економічної діяльності підприємства. Інформаційне забезпечення логістики обліково-аналітичними даними є передусім завданням управлінського обліку.

Реалізація більшості логістичних концепцій і систем та якість їх функціонування була б неможливою без отримання своєчасної, повної і достовірної інформації. ЇЇ роль обумовлена, передусім, такими причинами: вона збільшує гнучкість логістичної системи для досягнення конкурентних переваг, а з позиції управління запасами дає змогу скоротити потребу в запасах і трудових ресурсах за рахунок зменшення невизначеності рівня попиту.

Найбільшу частку займає інформація, що формується бухгалтерським обліком, зокрема обліком управлінським, який на відміну від фінансового обліку, спрямований на внутрішніх користувачів (менеджерів підприємства), і націлений на надання допомоги адміністрації в плануванні, управлінні і контролі виконання управлінських рішень.

Отже, тому метою написання даної курсової роботи є: теоретичне обґрунтування сутності запасів підприємств, визначення існуючих проблем та розробка наукових і практичних рекомендацій щодо вдосконалення методики управлінського обліку запасів з урахуванням передового вітчизняного, зарубіжного досвіду та сучасних комп’ютерних технологій обробки інформації; розглянути та узагальнити причини, що спонукають підприємства створювати і утримувати запаси, досліджувати ефективність їх використання, а також економічні наслідки цього для підприємства.

Отже, основними завданнями управлінського обліку матеріально-виробничих запасів є:

1. щоденне отримання інформації про надходження та витрачання запасів в розрізі їх кількості, якості та матеріально відповідальних осіб;

2. Контроль за дотриманням встановлених підприємством норм запасів, що забезпечує безперебійний випуск продукції;

3. Безперервна оцінка реальної вартості запасів на складі та проведення аналізу ефективності використання запасів;

4. Оптимізація обсягу закупівлі запасів, виявлення резервів зниження витрат, пов’язаних із заготівлею запасів;

5. Вибір методів оцінки запасів при їх вибутті, який найкраще підходить для підприємства;

6. Підвищення достовірності відображення на рахунках аналітичного обліку господарських операцій з надходження та використання запасів;

7. Вчасне складання та подання звітності про рух запасів;

Питання управлінського обліку виробничих запасів сьогодні широко розглядають як вітчизняні, так і зарубіжні вчені: Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В., Герасимчук Н.В., Атамас П.Й., Каверіна О.Д., Друрі К. Головними питаннями, що порушуються в дослідженнях, є розробка нових і впровадження існуючих методів і способів обліку виробничих витрат (зокрема матеріальних затрат виробничих запасів), калькулювання собівартості продукції, бюджетування та проведення аналізу інформації для використання під час прийняття управлінських рішень.

У цій роботі розглядається інструментарій управлінського обліку виробничих запасів в контексті його використання для інформаційного забезпечення під час побудови логістичних систем управління на підприємстві.

Для забезпечення конкурентоспроможності підприємства промисловості змушені шукати шляхи зниження витрат на виробництво продукції. Основним з резервів зниження витрат є підвищення ефективності використання матеріальних запасів. Належним чином побудований облік матеріальних запасів безпосередньо впливає на ефективність діяльності господарюючих суб’єктів.

Отже, управлінський облік запасів – це насамперед управління ними. На відміну від традиційного обліку, коли увага бухгалтерів зосереджена лише на забезпеченні точного оприбуткування і повного збереження запасів, управлінський облік своєю метою має таку функціональну діяльність менеджерів, котра спрямована на доведення витрат на утримання запасів до мінімуму за умови повного постачання ними виробничих потреб. Загалом ця мета узагальнюється поширеним виразом "час – гроші", щодо матеріально- технічного постачання означає скорочення проміжку часу між надходженням сировини й матеріалів на склад та їхнім використанням у виробництві.

Інформаційною базою дослідження курсової роботи стали такі нормативно-правові акти: Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-14, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 " Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99р., Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", наказ Міністерства статистики України " Про затвердження типових первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів " № 193 від 21.06.96 р та література вітчизняних вчених: Бутинця Ф.Ф., Голова С.В., Нападовської Л.В., Сажинця С.Й., Захарчина З.М., Нашкерської Г.В.

I. Теоретична частина

1.1 Сутність запасів та необхідність управління ними

В основі розвитку людського суспільства лежить матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Для підприємства, щоб виготовити продукцію, надати послуги важливо мати виробничі запаси [18, 95]. Ефективним засобом управління запасами на підприємствах покликаний стати управлінський облік, основною метою якого, в частині запасів є збереження та раціональне їх витрачання на всіх етапах руху.

В сучасних умовах господарювання погано налагоджена та неефективно діюча система управління запасами призводить до несвоєчасного забезпечення виробництва необхідною сировиною і матеріалами або до надлишкового їх накопичення на підприємстві, неможливості вчасної акумуляції обігових коштів для придбання оборотних матеріальних запасів і, що може бути наслідком, до зупинки виробництва тощо [9, 91]. Тому найважливішою функцією управлінського обліку запасів є забезпечення взаємної незалежності окремих стадій виробництва і збуту.

Правильне управління товарно-матеріальними запасами, всебічне планування виробничого процесу в тісному взаємозв’язку з матеріально-технічним постачанням багато в чому визначають успіх підприємства. І, навпаки, нехтування цим зумовлює низьку ефективність діяльності підприємства, навіть його банкрутство. Таким чином, управлінський облік запасів має забезпечувати не тільки оперативну інформації про їхню наявність на певну дату, а й відповідність цієї наявності визначеній потребі. Тому традиційна організація бухгалтерського обліку, коли інформація про виробничі запаси формувалась у сальдових відомостях лише на кінець місяця, в управлінському обліку недостатня. Забезпечити оптимальне співвідношення між виробничою програмою і запасами можна за умови, що інформація про їхню наявність є якомога оперативнішою. В цьому випадку можна так само оперативно контролювати відповідність фактичної наявності запасів визначеній потребі [12, 193-4].

Згідно з Положенням бухгалтерського обліку 9 "Запаси", запаси - це активи, які:

1. утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

2. перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

3. активи, що утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Визнання — це процес опису, оцінки та включення до фінансового звіту певної статті. Отже, визнання передбачає словесний опис статті та визначення грошової суми, в якій елементи звітності, а саме такий елемент як активи - запаси можуть бути відображені в балансі.

Запаси призначені для виробництва продукції, надання послуг або для перепродажу потягом короткого періоду часу, визнаються активом, якщо:

1. існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням;

2. їх вартість може бути достовірно визначена.

Запаси класифікуються за трьома ознаками (табл. 1.1) [2].

Таблиця 1.1 Групування запасів за П(С)БО 9 „Запаси"

Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. До них відносяться: сировина і матеріали, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, передані в переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів відносять предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

Брак – це продукція, напівфабрикати, деталі, вузли і роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані лише після додаткових витрат та виправлення.

Під напівфабрикатом розуміють продукт окремих технологічних фаз (переробок, цехів, дільниць, бригад тощо), який повинен пройти ще одну або декілька технологічних фаз обробки, перш ніж стати готовою продукцією.

До незавершеного виробництва відносять закінчену, виготовлену, але не повністю укомплектовану або ж не прийняту замовником продукцію, незакінчені або не прийняті замовником роботи і послуги товарного характеру.