17131 (Організація та методика обліку активів, зобов’язань, капіталу, доходів та витрат на прикладі ВАТ "Рівненський ЦУМ"), страница 3

Заступник головного бухгалтера безпосередньо підпорядковується директору підприємства та головному бухгалтеру. Він здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько - фінансової діяльності підприємства іц контроль за економічним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Організовує облік надходження грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, відповідає за своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з їх рухом,облік витрат виробництва та обігу, виконання кошторису витрат,реалізації продукції,виконання робіт, розрахунки по заробітній платі з працівниками підприємств, правельне нарахування і перерахування платежів у державний бюджет. Здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних документів, розрахунків і платіжних зобов’язань,витратою коштів на оплату праці за встановленням посадових окладів,проводить інвентаризацію грошових коштів, іншого майна, організації бухгалтерського обліку і звітності,а також документальних ревізій у підрозділах підприємства. Складає і віддає у відповідні інстанції місячну, квартальну та річну податкову та бухгалтерську звітність.

Бухгалтер по заробітній платі займається нарахуванням заробітної плати працівникам та пов’язаних із нею утриманнями, а також іншими розрахунковими операціями.

До обов’язків бухгалтера касира входить виконання операцій з прийому, обліку та зберігання коштів і цінних паперів з обов’язковим дотриманням правил, що забезпечують їх збереження. Одержувати за оформленими відповідно до встановленого порядком документами кошти і цінні папери в банку. Здійснювати виплату працівникам підприємства заробітної плати, премій,оплату витрат на відрядження та інших витрат. Вести касову книгу, на підставі прибуткових та видаткових документів звіряти фактичну наявність грошових сум і цінних паперів з книжковим залишком, складати касову звітність.

В плановому відділі працює головний економіст та економіст по цінах.

Економічний відділ у своїй діяльності керується положенням “Про економічний відділ ВАТ “Рівненський ЦУМ’’,законодавчими та нормативними документами з економічних питань, постановами Міністерства праці та соціальної політики України,та інше.

Економічний відділ займається проведенням економічних аналізів і розрахунків, розробляє і впроваджує заходи з прискорення темпів зростання продуктивності праці, ефективного використання потужностей,матеріальних і трудових ресурсів підприємства, контролює правильність застосування тарифних ставок і розцінок при нарахуванні заробітної плати працівникам підприємства.

2.Організація та вимоги до первинного обліку

Бухгалтерський облік здійснює суцільне й безперервне спостереження за господарськими процесами і відображає його в документах, які складають на кожну господарську операцію.

Будь-яка господарська діяльність відображається в бухгалтерському обліку способом суцільного і безперервного документування всіх господарських операцій, які здійснюють на підприємстві. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996–ХІV, затверджений 16.07.99 р. та «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджене наказом МФУ № 88 від 24 травня 1995 р. визначають порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку та вимоги щодо складання документів. Відображення об’єктів обліку у первинних бухгалтерських документах називається документацією.

Документ — це безперечне письмове свідчення про здійснення господарської операції або письмове розпорядження на право її здійснення. Термін «документ» походить від латинського documentum і буквально означає свідоцтво, доказ. У теорії і практиці під документом розуміють матеріальний носій, на якому зафіксована інформація за допомогою різних засобів і способів.

Бухгалтерський документ — це документ певної форми і змісту, що містить інформацію про господарську операцію та юридич­но підтверджує факт її здійснення або розпорядження на право її проведення.

Первинний документ — це документ, який складено безпосередньо в процесі ведення господарської операції або відразу після її завершення.

Дані первинних бухгалтерських документів є основою первинної облікової інформації, а первинна документація — першим етапом облікового процесу.

Зведений обліковий документ — це документ, складений на підставі декількох первинних документів для використання їх для контролю та впорядкування оброблення даних.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’яз­кові реквізити:

• назву документа (форми);

• дату і місце складання;

• назву підприємства, від імені якого складено документ;

• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

• особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операцій і технології опрацювання облікової інформації до первинних документів можуть бути внесені й інші додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства; номер документа; підстава для здійснення операцій; дані про документ, що засвідчує особу одержувача, тощо.

Документи складаються на бланках типових форм, затверджених Державним комітетом статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України, або виготовлених самостійно бланках, які повинні обов’язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм. Головною складовою документа є інформація. Інформація може бути недокументальною — не закріпленою, та документаль­ною — закріпленою на відповідному носії (папері, магнітній стрічці, дискеті, лазерному диску тощо), який призначений для її зберігання та передавання в просторі та часі.

Матеріальний об’єкт, спеціально призначений для запису, збе­рігання та передачі інформації, називають матеріальним носієм або носієм інформації.

Нижче наведено перелік типових форм які використовують на ВАТ “Рівненський ЦУМ’’для документації господарських явищ і процесів (табл.2.1.).

Таблиця 2.1

Перелік форм первинної облікової документації ВАТ “Рівненський ЦУМ”

Класифікація документів

Бухгалтерські документи, що використовуються для оформлення господарських операцій, на практиці класифікують за різними ознаками: за ступенем узагальнення господарських операцій; за способом використання; за місцем складання; за призначенням; за характером задокументованих операцій; за кількістю позицій (записів); за технікою складання та опрацювання.

За ступенем узагальнення господарських операцій документи поділяються на первинні і зведені. Первинні документи складають в момент здійснення господарської операції або відразу після її здійснення. Прикладом первинних документів є прибуткові й видаткові касові ордери, накладні, приймальні квитанції, вимоги, наряди тощо. Зведені документи складають на підставі первинних документів, вони узагальнюють господарські операції, які вже зафіксовані в первинних документах. Прикладом зведених документів є звіти касира, звіти про рух виробничих запасів, авансові звіти та ін. Застосування в обліку зведених документів значно зменшує обсяг облікових записів на синтетичних та аналітичних рахунках.

За способом використання документи поділяють на разові та накопичувальні. Разові документи використовують для оформлення кожної господарської операції в момент її здійснення (вимоги, накладні, акти, чеки, касові ордери, приймальні квитанції тощо). Накопичувальні документи використовуються для відображення протягом тижня, декади, місяця однорідних господарських операцій відповідно до їх здійснення (лімітно-забірні картки, особисті картки працівників, бригадні наряди, відомості ви­пуску готової продукції).

За місцем складання документи поділяють на внутрішні та зовнішні. Внутрішні — це такі документи, які складають на самому підприємстві (вимоги, прибуткові ордери, звіти матеріально відповідальних осіб та ін.). Зовнішні — це такі документи, які надходять від інших підприємств і організацій (рахунки-фактури, платіжні вимоги, платіжні доручення тощо).