Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому визначаються згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи особливості кожного зі зборів (внесків) до соціальних фондів, неважко помітити, що при визначенні бази оподатковування в них є багато загального. Зокрема, це стосується розміру максимальної величини сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати), з яких утримуються страхові внески (збори) до соціальних фондів.

Щодо організації обліку розрахунків з державними фондами соціального страхування, діючим Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням", на якому ведеться облік розрахунків за зборами на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, страхуванням майна та за іншими розрахунками за страхуванням.

Рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням" має такі субрахунки:

651 "За пенсійним забезпеченням"

652 "За соціальним страхуванням"

653 "За страхуванням на випадок безробіття"

654 "За індивідуальним страхуванням"

655 "За страхуванням майна"

За кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" відображаються нараховані зобов'язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, за дебетом - погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві. Порядок справляння та використання зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття та на інші види страхування регулюється чинним законодавством.

Аналітичний облік ведеться за кожним видом зборів і відрахувань, по страхувальниках та окремих договорах страхування.

Типові господарські операції наведемо в таблиці 2.6

Таблиця 2.6 Кореспонденція рахунків з розрахунків з державними фондами соцстрахування

3. МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ УТРИМАНЬ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Із сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюються обов'язкові та добровільні утримання.

До обов'язкових утримань належать:

• податок на доходи фізичних осіб;

• внески до Пенсійного фонду;

• внески на соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності ;

• внески на соціальне страхування на випадок безробіття;

• утримання за виконавчими листками і приписами нотаріальних конторна користь юридичних та фізичних осіб.

За письмовою згодою працівника (на підставі поданої заяви) можуть здійснюватися такі утримання з нарахованої заробітної плати:

• профспілкових внесків;

• сум недостач матеріальних цінностей та грошові кошти;

• за товари придбанні в кредит;

• погашення отриманої позики;

• невикористанні підзвітні суми;

• відрахування на індивідуальне соціальне страхування;

• інші утримання.

Невикористанні і неповерненні вчасно своєчасно в касу підзвітні суми, надлишково виплачені суми внаслідок облікових помилок, суми збитку, заподіяні працівником підприємству в розмірі не більше середньомісячного заробітку, суми отриманих відпускних за невідпрацьований період, суми авансів, виплачених у рахунок заробітної плати утримуються без письмової згоди працівника на підставі наказу керівника підприємства.

Розглянемо більш детально порядок методики та організації обліку обов’язкових утримань, зокрема до позабюджетних фондів соціального страхування та утримань за виконавчими листами.

Згідно зі статтею 46-ою Конституції України право громадян на соціальний захист гарантується і забезпечується державним соціальним страхуванням.

Так, перелічивши види утримань наведемо ставки утримань до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Ставки внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування

На рахунках бухгалтерського обліку суми утримань із заробітної плати відрахувань в фонди соціального страхування відображають наступним чином (таблиця 3.2).

Таблиця3.2

Кореспонденція рахунків з нарахуванням утримань з фондам и соціального страхування

Щодо неподаткових утримань із заробітної плати робітників то їх провадяться тільки за наявності однієї з двох обов’язкових умов:

1. Згода працівника на здійснення відповідних утримань із його заробітної плати.

2. Рішення суду (утримання аліментів, відшкодування матеріального збитку нанесеного працівником підприємству та інше).

Оформляються такі (неподаткові) утримання по різному. Якщо ці утримання ініційовані працівником, то для їх здійснення необхідна заява працівника з указівкою періодичності здійснення утримань (щомісяця, щокварталу і т.д.), суми і призначення утриманих коштів (на який рахунок утримані кошти повинні бути перераховані чи в оплату чого), відсоток утримання.

Якщо ці утримання ініційовані адміністрацією підприємства, то це оформляється, як правило, наказом (розпорядженням) керівника. При цьому бухгалтеру необхідно пам’ятати, що ніякий наказ керівника про здійснення утримань із заробітної плати працівника не має юридичної сили, якщо на здійснення таких утримань немає згоди працівника. Отже, здійснювати такі утримання тільки на підставі наказу не можна. Навіть якщо заборгованість працівника документально підтверджена, все рівно він повинний дати свою згоду на її погашення в письмовому вигляді. Це може бути оформлено окремим документом або розписом працівника на наказі (розпорядженні) керівника про здійснення утримань. І в першому і в другому випадку в тексті повинна бути ключова фраза наступного змісту: "З наказом (розпорядженням) ознайомлений. Згодний на здійснення щомісячних утримань з моєї заробітної плати в розмірі ХХХ грн. на погашення заборгованості...". У випадку, коли працівник не дивлячись на наявність документальних свідчень його заборгованості підприємству (це може бути неповернені кошти, видані працівнику під звіт, нестача ТМЦ, виявлена в результаті інвентаризації та інше) не дає своєї згоди на здійснення утримань, то підприємство повинне звернутися до суду.

Якщо утримання здійснюються на підставі рішення суду, то бухгалтер, перш ніж він приступить до здійснення утримань, повинен мати відповідний документ, наприклад виконавчий лист (у даному правилі є виключення – див. утримання аліментів).

Розмір вищевказаних утримань обчислюється із суми зарплати, що залишається після утримання податків і зборів, зокрема: прибуткового податку з громадян, збору на обов’язкове пенсійне страхування, внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

При цьому законодавством про працю встановлені обмеження щодо розміру утримань.

Згідно ст. 26 Закону № 108 [14] і ст. 128 КЗпП [20] загальний розмір всіх утримань при кожній виплаті зарплати не може перевищувати 20 %, а в окремих випадках, передбачених законодавством, - 50 % зарплати, що підлягає виплаті працівнику. При цьому необхідно враховувати, що в даному випадку це стосується тільки утримань по виконавчих листах (які ми розглянемо нижче, і до яких відносяться, наприклад, аліменти), і не стосується утримань обов’язкових податків і зборів, а також утримань, що здійснюються за заявою працівника, наприклад, утримання в рахунок погашення працівником кредиту, сплати ним комунальних платежів.