16470 (Економічна сутність виробничих запасів)

План

Вступ

1. Економічна сутність виробничих запасів згідно П (С) БО 9 ”Запаси"

2. Документальне оформлення операцій виробничих запасів

2.1 Документальне оформлення операцій при надходженні запасів

2.2 Документальне оформлення вибуття виробничих засобів

3. Аналітичний облік виробничих запасів

3.1 Синтетичний облік виробничих запасів

4. Методи оцінки запасів при їх вибутті

Вступ

З переходом України до ринкових умов господарювання бухгалтерський облік зазнав докорінних змін: введено новий план рахунків, затверджено П (С) БО, які регламентують методологічні засади бухгалтерського обліку.

Основним законодавчим актом, що регулює бухгалтерський облік в Україні є Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" від 16 липня 1999р.

Дана курсова робота написана на матеріалах підприємства ВАТ “Рівне Азот", яке було засноване в червні 1969р., дане підприємство являється юридичною особою. Основна діяльність підприємства ВАТ “Рівне Азот” виготовлення мінеральних добрив. Які реалізує по регіонах України та за її межами.

На підприємстві ВАТ “Рівне Азот” до запасів відносять: сировину, основні й допоміжні матеріали, малоцінні швидкозношувані предмети, напівфабрикати, товари, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності.

На даному підприємстві періодично проводять інвентаризацію запасів, мета її проведення: контроль за збереженням матеріалів і роботою матеріально відповідальної особи, перевірка якісного стану матеріальних цінностей, переоцінка вартості залишку цінностей. Періодичність і строки її проведення є обов’язковим до складання річної звітності.

Принцип формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності встановлено П (С) БО 9 “Запаси”.

Мета написання даної курсової роботи - закріплення та поглиблення теоретичних знань студента, набуття навиків роботи бухгалтера.

Завданням написання курсової роботи є:

засвоєння економічної сутності виробничих запасів згідно П (С) БО 9 “Запаси”;

ознайомитись з документальним оформленням операцій з виробничими запасами;

засвоєння аналітичного та синтетичного обліку операцій з виробничими запасами;

засвоїти методи оцінки виробничих запасів при їх вибутті;

ознайомитись з автоматизацією процесу обліку виробничих запасів.

Жодне підприємство - як у сфері матеріального виробництва, так і у виробничій сфері - не може обійтися без запасів.

1. Економічна сутність виробничих запасів згідно П (С) БО 9 ”Запаси"

Найбільш важливою і значною часткою активів підприємства ВАТ “Рівне Азот” є запаси. Жодне підприємство не може обійтися без них.

Запаси - це матеріальні ресурси, які необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.

Методологічні засади і принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності встановлено П (С) БО 9 “Запаси”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246.

Запаси згідно з П (С) БО 9 - це активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримують для використання у процесі виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, управління підприємством.

На ВАТ “Рівне Азот” запаси поділяють на дві групи:

Виробничі: сировину, МШП, комплектуючі та запасні частини, напівфабрикати.

Товарні: товари, ГП, напівфабрикати які призначені для продажу.

Придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю. Формування первісної вартості відбувається залежно від форми надходження запасів на підприємство (грошові розрахунки, бартер, безоплатне одержання тощо).

Підприємство ВАТ “Рівне Азот” відображаючи вартість запасів у фінансовій

звітності, використовує меншу з двох оцінок:

первісну вартість;

чисту вартість реалізації.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням не прямих податків;

суми ввізного мита;

суми не прямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

ТЗВ (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи, витрати на перевезення, включаючи витрати на страхування ризиків транспортування запасів). ТЗВ включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів.

Інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається П (С) БО 16 “Витрати”.

Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визначається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Згідно з П (С) БО 19 справедливою вартістю виробничих запасів, зокрема, матеріалів, є їхня відновна вартість (сучасна собівартість придбання) - вартість їх відтворення в сучасних умовах і цінах.

Відповідно до П (С) БО 9 чисту вартість реалізації визначають за кожною одиницею запасів (найменування за групою або видом) відніманням від очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва та збут.

На ВАТ “Рівне Азот” чиста вартість реалізації використовується для тих видів запасів, ціна яких на дату складання фінансової звітності знизилась або ж вони зіпсувалися, застаріли чи іншим чином утратили очікувану початкову економічну вигоду. Порядок визначення чистої вартості реалізації встановлено наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 15.12.1999р. №149\300.

До складу запасів включаються всі цінності, якими володіє підприємство не залежно від місця їх знаходження.

Підприємство ВАТ “Рівне Азот” визнає запаси активом якщо:

Існує ймовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди пов’язані з використанням даного активу;

Їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання не закінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

готова продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбачених договором або іншим нормативно-правовим актом;

товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року, або нормального операційного циклу, якщо він більше

одного року.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

На підприємстві ВАТ “Рівне Азот” крім придбання за грошові кошти, досить поширеним є одержання виробничих запасів за бартером.

Згідно з П (С) БО 9 первісна вартість запасів придбаних в обмін на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів.

На ВАТ “Рівне Азот” запаси, які не принесуть економічних вигод в майбутньому визнаються не ліквідними і списуються в бухгалтерському обліку на витрати звітного періоду, та згідно п.27 П (С) БО 9 враховуються на позабалансовому рахунку 007.

Значна увага в П (С) БО 9 приділена питанням оцінки запасів. Згідно з П (С) БО оцінку запасів за їх окремими видами слід розглядати на наступних етапах їх руху:

при надходженні запасів (детальніше буде розглядатися в наступному питанні);

при вибутті запасів (детальніше буде розглядатися в наступному питанні);

на дату складання звітності.

На даному підприємстві транспортно-заготівельні витрати включають до собівартості придбаних запасів або загальною сумою відображають на окремому субрахунку рахунків обліку запасів. Суму транспортно-заготівельних витрат, яка узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляють між сумою залишків запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані на виробництво, реалізовані, безоплатно передані, тощо) за звітний місяць.

Отже, запаси є невід’ємною складовою частиною як на підприємстві ВАТ “Рівне Азот” так і на інших виробничих підприємствах.

2. Документальне оформлення операцій виробничих запасів

2.1 Документальне оформлення операцій при надходженні запасів

На виробничому підприємстві ВАТ “Рівнеазот” при надходженні запасів використовують наступні документи:

прибутковий ордер;

податкова накладна;

накладна на внутрішнє переміщення;

підписка;

відомість 3.3;

картка складського обліку матеріалів;

довіреність;

реєстр здачі документів в бухгалтерію.

Прибутковий ордер - призначений для оприбуткування матеріалів, які надійшли на підприємство від постачальника, або з переробки. Використовується для оперативного обліку на складах, аналітичний та синтетичний обліку надходження запасів. Заповнюється при відсутності якісних та кількісних розбіжностей з документами постачальників, а також при оприбуткування запасів переробки. Заповнює МВО, а номер їм присвоює бухгалтер (працівник складу одержує книжку, заздалегідь пронумерованих прибуткових ордерів). Ці документи виписують за наявністю у підприємства складів. В прибутковому ордері зазначається: назва постачальника та одержувача; дата; вид операції; склад на який оприбутковують запаси; кореспондуючий рахунок; номер по порядку; найменування, сорт, розмір запасів; одиниця виміру; кількість (згідно документів та фактично прийнятих); ціна; сума; номер по порядку запису згідно складської картотеки; підпис та реквізити особи, що прийняла запаси.

Податкова накладна - виписується в трьох екземплярах (оригінал та перша копія видається покупцю, друга копія видається продавцю). В ній зазначаються такі реквізити: дата виписки податкової накладної; порядковий номер; продавець та покупець, їхні індивідуальні податкові номер, місце знаходження, номери телефонів, номери свідоцтв про реєстрацію платників податку; умова продажу; форма проведених розрахунків; дата відвантаження; номенклатура поставки товарів продавця; одиниця виміру; кількість; ціна без ПДВ; обсяг продажу без ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками; загальна сума коштів, що підлягає оплаті; ПДВ; загальна сума з ПДВ; підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну; підписи і прізвища: директора, головного бухгалтера і платника ПДВ; печатка продавця; дата отримання податкової накладної; підпис посадової особи покупця.

Відомість 3.3 по розрахунках з постачальниками та підрядниками в якій зазначаються такі реквізити: порядковий номер операції; реєстраційний номер розрахунку; постачальник; залишок на початок місяця по дебету чи кредиту; з кредиту рахунку № 63 в дебет рахунків; суми за товар, що не надійшов; суми акцепту по рахунках постачання; відмітки про оплату; залишок на кінець місяця по дебету чи кредиту; а в кінці місяця збиваються підсумки по колонкам та ставиться дата закінчення відомості і підписи виконавця.

Картка складського обліку, в ній зазначають такі реквізити: назву підприємства; номер складу, стелажу, комірки; номер запису; одиницю виміру; марку, сорт матеріалу; облікову ціну, номенклатурний номер; найменування матеріалу; дата запису; номер документа; порядковий номер запису згідно складської картотеки; від кого отримано або кому відпущено; прибуток, видаток та остача запасів; контроль (підпис, дата). Даний документ заповнюють до кінця.

Довіреність - це бланк суворої звітності, і дійсний протягом десяти днів. Довіреність призначена для оформлення права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів. В довіреності зазначають такі реквізити: її номер; адреса підприємства - одержувача, його назва, ідентифікаційний код ЄДРПОУ; підприємство-платник і його адреса, рахунок МФО, назва банку; по яке число дійсна; дата видачі; кому видано (посада, ПІБ); документ, що засвідчує особу, серія, номер, дату видачі і ким виданий; які цінності має отримати.

Накладна на внутрішнє переміщення матеріалів (див. дод.6), застосовується для обліку руху матеріалів в середині підприємства. Використовується для оперативного обліку на складах, аналітичного та синтетичного обліку руху запасів в бухгалтерії. В даній накладній зазначають такі реквізити: підприємство; вид операції; цех, відділ, склад-відправник; склад, об’єкт-отримувач; шифр затрат; номер накладної; кореспондуючий рахунок; номенклатурний номер; найменування, сорт, розмір запасів; одиниця виміру; кількість (відправлено, прийнято); ціна; сума; порядковий номер запису по складській картотеці; особа, яка здала, дозволила та прийняла матеріали.

Підписка, дає матеріально-відповідальна особа в тому, що всі прибуткові і видаткові документи включені в звіт. Проведення інвентаризації оформляють інвентаризаційним описом де вказують: номер по порядку; назву цінностей, їх фактичну кількість, а в бухгалтерії проставляють ціну і суму. Після закінчення перевірки зазначають загальну кількість порядкових номерів, загальний підсумок цінностей у вартісному вимірнику цифрами та прописом, ставлять підписи всі члени комісії, після цього матеріально-відповідальна особа дає підписку в тому, що інвентаризація проведена в її присутності і претензій до комісії не має.

Реєстр приймання-здачі документів, складається в одному примірнику матеріально-відповідальною особою і передається до бухгалтерії підприємства разом з первинними документами і необхідними додатками. В реєстрі зазначають такі реквізити: дату (за який місяць); підприємство; номер накладної; номер по порядку; кому видано (від кого отримано); одиницю виміру; найменування запасів їх кількість; кількість даних документів; підпис бухгалтера та хто прийняв.

Відомість обліку залишків матеріалів на складі, складається на основі матеріальних звітів матеріально-відповідальної особи і показує рух матеріальних цінностей на складі за день. В ній зазначають такі реквізити: дату складання; код матеріалу; найменування матеріальних ресурсів; одиниця виміру; ціна; залишок на початок (кількість і сума); прибуток (кількість і сума); видаток (кількість і сума); залишок на кінець (кількість і сума); всього по складі.

2.2 Документальне оформлення вибуття виробничих засобів

При вибутті запасів на підприємстві ВАТ “Рівнеазот” використовують такі документи: