ІІ. Вивчення нового матеріалу*

Розповідь учителя.

Лишайники — це організми, утворені спільним існуванням гриба і водорості. Вони утворилися в результаті переходу представників різних систематичних груп грибів від гетеротрофного живлення до використання продуктів асиміляції деяких водоростей. Раніше взаємини гриба і водорості розглядалися як симбіотичні, але тепер їх звичайно розглядають як паразитичні (особливо з боку гриба).

Будова лишайників

Вегетативне тіло лишайника — талом (слань). Воно утворено в результаті переплетення гіф гриба і клітин водорості. Клітини водорості можуть бути рівномірно розкидані по всій товщині талома (гомеомерний талом), або сконцентровані в особливому шарі (гетеромерний талом). Забарвлення лишайників дуже різноманітне. За формою талома лишайники поділяються на три групи. Перша — накипні або коркові лишайники (талом у вигляді тонкої або товстої кірки). Друга група — листуваті лишайники (талом у вигляді листоподібної пластинки). І, нарешті, третя група — кущисті лишайники (талом у вигляді прямостоячого кущика або бороди, що повисає).

Розмноження лишайників

Вегетативне розмноження лишайників здійснюється спеціальними утвореннями (соредіями і ізидіями), що містять і гіфи гриба і клітини водорості. Статеве і нестатеве розмноження лишайників являє собою, фактично, розмноження гриба, спори якого утворюються і поширюються звичайним способом. При потраплянні на придатний субстрат спори проростають. Потім вони утворюють тонкі гіфи, що поширюються в усі сторони для пошуку придатної водорості. Після виявлення водорості починається формування слані j лишайника. Якщо водорость не виявлена, міцелій, як правило, і гине.

Значення лишайників

Лишайники дуже поширені, особливо в тундрі, лісотундрі і лісових екосистемах. Вони беруть участь у хімічному вивітрюванні гірських порід. їх широко використовують для одержання антибіотиків, ароматичних речовин, фіксаторів запахів і барвників. Лишайники звичайно чуттєві до забруднення атмосфери, тому вони , також використовуються в якості біоіндикаторів забруднення повітряного середовища.

III. Узагальнення, систематизація і контроль знань і умінь учнів ,

Запитання до учнів.

1. Що таке лишайники?

2. Яка будова тіла лишайників?

3. Як живляться лишайники? ,4.Як розмножуються лишайники?

5. Яке значення лишайників у природі і житті людини?

IV. Самостійна робота учнів

Складіть список родів лишайників, що живуть у вашій місцевості.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: § 66, 67 підручника.

Для проведення тематичного оцінювання можна використовувати контрольні картки до теми.

КАРТКА 1

Виберіть правильну відповідь.

1. Їстівний гриб:

а) несправжній опеньок; б) бліда поганка; в) опеньок осінній;

г) сатанинський гриб.

2. Фітофтора викликає захворювання:

а) пшениці; б) сосни; в) картоплі; г) винограду.

3. До нижчих грибів належать:

а) фітофтора; б) сажка; в) трюфель; г) бліда поганка.

КАРТКА 2

Виберіть правильну відповідь.

1. Отруйний гриб:

а) трюфель;

б) пантерний мухомор;

в) опеньок осінній;

г) опеньок літній.

2. Сажка викликає захворювання:

а) пшениці; б) сосни; в) картоплі; г) винограду.

3. До вищих грибів належить:

а) фітофтора; б) мукор; в) трюфель; г) синтрихіум.

КАРТКА З

Дайте відповіді на питання.

1. Чим відрізняються вищі і нижчі гриби?

2. Яка будова тіла лишайників?

КАРТКА 4

Знайдіть зайвий термін. Поясніть, чому він зайвий. Фітофтора, губка, сажка, бліда поганка, ольпідіум, синтрихіум.

КАРТКА 5

Складіть схему використання продуктів, що людина одержала із грибів.

2.3 Спостереження за лишайниками

Мета: Конкретизувати знання про зовнішню будову, різноманітність та умови існування лишайників.

1. Пошукайте на стовбурах дерев, парканах чи дерев'яних будівлях лишайники. Чи є серед них відомі вам? Яка їх зовнішня будова? Яке вони мають забарвлення? Що спільного і що відмінного між ними? Як вони живляться, звідки беруть воду і мінеральні речовини? Пригадайте, з чого складається тіло лишайника.

2. Пошукайте лишайники на ґрунті в сухому, сосновому лісі. Які з них ви вивчали на уроці? Які особливості їх зовнішньої будови? Як швидко вони ростуть?

3. Пошукайте лишайники на каменях. Який вони мають вигляд? Чи легко відділяються від субстрату? Що дає змогу їм жити на такому субстраті?

4. Як розмножуються лишайники? Яка їх роль у природі та народному господарстві? Чому лишайники називають піонерами рослинності?

5. Простежте за частотою зустрічання та різноманітністю лишайників у населеному пункті, на його окраїнах. Чому лишайники вважають індикаторами стану навколишнього середовища (чистоти повітря)?

6. Зберіть колекцію лишайників. Результати спостережень запишіть у щоденник.

Висновки

Лишайники — це особливі організми, утворені в результаті симбіозу водорості й гриба, з новими морфологічними, фізіологічними та екологічними властивостями. Відомо понад 20 тис. видів лишайників. Характерна біологічна особливість лишайників — утворення так званих лишайникових кислот, які відкладаються на поверхні гіфів у вигляді кристалів, паличок, зерняток тощо.

У зв'язку із значним поширенням лишайники відіграють важливу роль у природі як продуценти біомаси. Селячись на гірських породах, вони сприяють їх вивітрюванню, а після відмирання утворюють невелику кількість гумусу, на якому можуть оселятися інші рослини. Ось чому їх називають "піонерами рослинності". Лишайники є укриттям та їжею для багатьох безхребетних тварин. Ними живляться і деякі хребетні.

Лишайники широко використовує людина в своїй господарській діяльності. Насамперед вони є цінним кормом для північних оленів (ягель). Деякі з них використовує в їжу людина (цетрарія ісландська, умбілікарія їстівна). В їжу використовують також лишайники роду аспіцилія, відомі під назвою "манна небесна". З лишайників добувають спирт (цетрарія ісландська, деякі види кладоній), лакмус (леканора їстівна, рочела), фарби (охролехія, деякі види рочел), їх використовують як сировину для парфумерної промисловості (евернія сливова), в медицині для виготовлення ліків (цетрарія, леканора, лобарія).

Враховуючи повільний ріст лишайвдщів, їх використання має бути планомірним, щоб не аввдати непоправної шкоди природі.

Вивченням в шкільному курсі біології закінчується другий розділ при вивченні біології в 6 класі. Дана тема підводить підсумок вивчення рослин та є узагальнюючою темою щодо вивчення грибів та водоростей.

В курсовій роботі представлені методичні розробки уроків та спостереження за лишайниками.

Список літератури

1. Биологические экскурсии / Сост. И.В. Измайлов, В.Е. Михлин, Е.В. Шашков и др. — М.: Просвещение, 1983.

2. Біологія. Програма для середньої загальноосвітньої школи. — К.: Перун, 2000.

3. Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методика викладання біологи. К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1980.

4. Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии в средней школе. — М.: Просвещение, 1985.

5. Зошити з біології. Для лабораторних і практичних робіт з біології для учнів 6-11 класів. — К.: Генеза, 2000.

6. Калинова Г. С., Мягкова А.Н. Методика обучения биологии. — М.: Просвещение, 19§5.

7. Конюшко В. С. Как подготовить урок биологии. — Минск: Нар. освита, 1988.

8. Корнева И.Д., Шубкина Л.С. Хрестоматия по методике преподавания биологии. — М.: Просвещение, 1977.

9. Короткова Л.С. Дидактический материал к зачетам по биологии. — М.: Просвещение, 1976.

10. Корчагина В.А. Биология: Растения, Бактерии, грибы, лишайники: Учебник. – М.: Просвещение. – 1989. – 256 с.

11. Кузнецова В.И. Уроки биологии. — М.: Просвещение, 1991.

12. Максимова В.Н. Проблемный подход к обучению в школе. — Л.: Просвещение, 1973.

13. Максимова В.Н., Груздева Н.В. Межпредметные связи. — М.: Просвещение, 1987.

14. Максимова В.Н., Конева Т.Е., Голънева Д.П. Современный урок биологии. — М.: Просвещение, 1985.

15. Матвеева Г.В., Тарабрин А.Д. Ботаника – 3-е изд., перераб. и доп. М.: Агропромиздат, 1989. 286 с.

16. Мороз І.В., Гришко-Богмако Б.К. Ботаніка з основами екології: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1994. – 259 с.

17. Муртазин Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. — М.: Просвещение, 1989.

18. Мягкова О.М., Комісаров Б.Д. Методика навчання загальної біології. — К.: Рад. шк., 1982.

19. Никишов А.И., Макева З.А., Орловская Е. В. Внекласная работа по биологии. — М.: Просвещение, 1980.

20. Поповська Е.М., Яцина Я.П. Методика лабораторних і демонстраційних дослідів з ботаніки. — К.: Рад. шк., 1965.

21. Родионова А.С., Барчукова М.В. Ботаника. – Л.: Агропромиздат, 1990 – 302 с.

22. Розенштейн А.М. Самостоятельные работы учащихся по ботанике. — М.: Просвещение, 1988.

23. Самостоятельные работы учащихся по биологии / Под ред. Е.П. Бруновт, А.Е. Богоявленской, Е. Т. Бровкина и др. — М.: Просвещение, 1984.

24. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаника 2-е издание доп. и перераб. – М.: Агропромиздат – 1988. – 382 с.

25. Шухова Е.В., Лаврух Л.П., Тшяоха Л.П. Форми і методи перевірки знань учнів з біології. — К.: Рад. шк., 1980.

26. Яковлева Э. В. Уроки біології: Методичний посібник для вчителів біології. — Запоріжжя: Просвіта, 1999.

27. Яковлєв Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника – М.: Высш. шк.. – 1990. – 366