183454 (Економіко-математичне обґрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканалу"), страница 5

1) зниження валюти балансу в кінці звітного періоду проти його початку;

2) зростання темпів приросту усіх активів над темпи приросту необоротних активів;

3) перевищення власного капіталу підприємства над позичковим і зниження темпів його зростання проти темпів зростання залученого капіталу;

4) приблизно однакові темпи приросту кредиторської і зниження дебіторської заборгованості;

5) перевищення частки власних оборотних коштів понад 5%.

Щоб по приведеним даним таблиці 2.4 побудувати діаграму, що відбиває структуру порівнюваних сукупностей по співвідношенню в них окремих розділів балансу, ряд абсолютних показників заміняються рядом відносних величин. У цьому випадку кожна зі смуг діаграми буде мати однакову довжину, тому що при переході до відносних величин погашаються розходження в абсолютних розмірах сукупностей. У той же час структурні розходження виявляються значно чіткіше. Графічне зображення структури за допомогою столбчикових (смугових) діаграм дозволяє вивчити особливості багатьох досліджуваних економічних явищ. Так, приведена на малюнку 2.1 діаграма, побудована за даними таблиці 2.4, характеризує збільшення частки усіх статей, окрім власного капіталу та довгострокових зобов’язань.

Рисунок 2.1 - Питома вага окремих статей у загальній сумі валюти балансу і оцінка змін питомої ваги

1. Розрахунок фінансових коефіцієнтів

2.3.1 Аналіз складу майна та джерел його утворення

Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерела його утворення, а також причини їх зміни. Особлива увага при цьому приділяється вивченню причин, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства [7].

Майновий стан підприємства аналізується на підставі розрахунку показників (таблиця 2.5):

Таблиця 2.5 – Загальна оцінка стану майна МКВП "Дніпроводоканалу"

У цілому вартість майна підприємства зросла. Однак це збільшення практично цілком пояснюється переоцінкою основних фондів у відповідність з індексом цін, тобто інфляційній складовій.

Реальна характеристика майнового стану підприємства відображена стійкою динамікою росту коефіцієнта вибуття стосовно коефіцієнта відновлення. Ця динаміка в сукупності зі зносом основних фондів, що збільшується, свідчить про відсутність реальних засобів, що направляються на відтворення матеріальної бази підприємства.

Якщо ця тенденція збережеться і надалі, то це буде означати неможливість здійснення процесу простого відтворення, не говорячи вже про розширений, тобто це шлях до фінансового і фізичного краху. Сформована ситуація при який знос основних фондів на кінець 2008 року складає 63,2% при питомій вазі активної частини 7,3% є просто катастрофічною.

У цих умовах потрібна кардинальна система заходів для реорганізації і фінансового оздоровлення підприємства з обов'язковим залученням інвестицій.

2.3.2 Оцінка ліквідності

У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їх банкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність.

Фінансовий стан підприємств можна оцінити з погляду його короткострокової та довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями. Термін "ліквідний" передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідність підприємства — це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів [4].

Ліквідність підприємства аналізується на підставі розрахунку показників (таблиця 2.6):

Таблиця 2.6 – Загальна оцінка ліквідності МКВП "Дніпроводоканалу"

В цілому підприємство є не ліквідним. Це підтверджено стійкою тенденцією перевищення поточних зобов’язань над поточними активами, що призводить до повної відсутності власних обігових коштів.

Але не тільки обіговий капітал, але й частка основного фінансується за рахунок залученого капіталу. Залучення не є наслідком успішної роботи керівництва підприємства, а є слідством не своєчасного погашення заборгованості з боку користувачів послуг водопостачання та водовідведення. Все це і обумовлює рівень ліквідності за межею допустимої норми.