183167 (Функціонування існуючої інформаційно-керуючої системи управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області), страница 3

Комплексні системи керування мають модульну структуру і можуть включати десятки, і навіть сотні додатків для автоматизації різних напрямків діяльності. Системи цілком інтегровані. Усі додатки використовують єдину базу даних. На підставі додатків і загальних даних системи створюється інформаційний простір підприємства, на якому базується система керування і прийняття рішень.

Для спрощення введення і систематизації даних використовуються довідники загальнодоступні для всіх додатків системи, що містять можливі параметри і властивості об'єктів, що вводяться, які систематично поповнюються різними підрозділами підприємства в процесі роботи із системою.

Створена в такий спосіб база даних підвищує продуктивність праці співробітників підприємства за рахунок скорочення часу на пошук і обробку даних. Система надає одночасний доступ до даних великому числу користувачів. Кожен користувач системи має ім'я, пароль, визначений пріоритетом доступу до даних.

Як приклад розглянемо комплексну систему Fin Expert. Система дозволяє одночасно вести облік діяльності декількох підрозділів, корпорацій, філій і юридичних осіб з можливістю консолідації даних та може включати підсистеми:

1. Господарська діяльність – включає набір функцій по забезпеченню діяльності підприємства, упровадженню комплексних рішень для автоматизації бізнес-процесів. Розробки інтегруються з додатками, обліковими функціями і базою даних нормативно-справочної інформації і включають додатки:

• Керування виробництвом, якістю, метрологія;

• Керування ресурсами і персоналом;

• Керування фінансами і проектами;

• Капітальне будівництво, калькуляції і кошториси;

• Керування продажами і закупівлями, облік устаткування, магазин;

• Керування безпекою, автотранспорт, екологія.

2. Аналіз і планування – призначене для аналізу керування фінансовими потоками, статтями витрат, виробництвом, реалізацій і постачанням, а також підготовки оперативних і стратегічних рішень, моделювання і планування в нестабільних економічних умовах. Включає додатки:

• Планування;

• Бюджет;

• Фінансові потоки;

• Аудит;

• Логістика;

• Економічний аналіз;

• Маркетинг.

3. Бухгалтерський і податковий облік – використовується для додатків господарської діяльності, планування й аналізу в масштабах усього підприємства. Включає десятки бухгалтерських додатків для автоматизації всіх ділянок обліку, інтегрованих у загальну модель синтетичного й аналітичного обліку з використанням єдиного Плану рахунків в одному полі бухгалтерських проводок. Дозволяє одержувати Оборотний баланс і всі облікові регістри підприємства в режимі реального часу. Будь-який первинний документ, що створюється реєструється в системі один раз.

Допускається ведення багато валютного обліку, робота з різними формами власності, наприклад госпрозрахунковий і бюджетний, створення єдиного довідника типових бухгалтерських проводок, що включає всі застосовувані на підприємстві методологічні рішення, групування типових операцій по об'єктах обліку (основні засоби, матеріали, готова продукція, каса і т.д.).

Система передбачає використання різних первинних документів, таких як платіжні доручення, вимоги-доручення, валютні платіжні доручення, касові прибуткові і видаткові ордери, валютні касові ордери, посвідчення про відрядження, авансові звіти. А також заяви на продаж і покупку валюти, розподіл валютного виторгу, гарантійні доручення, доручення, бухгалтерські довідки, службові записки та приймально-здавальні акти, авізо, оголошення на внесок наявними, заяви на акредитив. Застосування різних форм облікових регістрів, таких як план рахунків, журналів-ордерів, оборотного й аналітичного балансу, головної книги, фінансового обліку, касових і банківських операцій та фінансової і корпоративної звітності. Облік розрахунків по авансах, векселям, кредитах та розрахунках з різними контрагентами: постачальниками, покупцями, дебіторами, кредиторами, підзвітними особами, засновниками. Додатки по розрахунках з бюджетними і позабюджетними фондами, по претензіях, витратах майбутніх періодів, інвестиціях та інших операціях.

Групування документів по категорії управлінського обліку, що включає розрахунок заробітної плати, облік основних засобів, матеріалів і нематеріальних активів та товарів і готової продукції, складський облік включаючи розрахунок собівартості.

Групування документів по категорії податкового обліку, представленого податковими накладними, книгами закупівель і продажів та валовими доходами і витратами;

4. Адміністративне керування – забезпечує подачу необхідної інформації керівнику фірми в потрібний момент часу, надаючи йому можливість доступу зі свого робочого місця до всіх даних системи але фінансам, дебіторської і кредиторський заборгованості, реалізації, витратам, запасам, фондам, зарплаті й іншим даним у супроводі графіків і діаграм.

Додаток має наочний інтерфейс, що не вимагає витрат на навчання й освоєння, інтегрується із системою електронної пошти для обміну даними і розпорядженнями між співробітниками і підрозділами підприємства і включає наступні робочі місця:

• Президент;

• Головний бухгалтер;

• Керівник, Адміністратор;

• Менеджер, Менеджер проектів;

• Референт, Секретар, Асистент;

• Інспектор служби безпеки.

5. Документообіг – підсистема призначена для підвищення ефективності й оперативності обробки потоку документів і дозволяє створити розподілену модель обміну документами електронної пошти між вилученими філіями і підрозділами, включити в неї необхідних співробітників підприємства та реалізовувати задачі оптимізації бізнес-процесів, обліку виконання договірних зобов'язань, контролю над дисципліною, документального забезпечення бізнесу, документообігу, ведення архіву, обліку цінних паперів.

2. Аналіз функціонування існуючої інформаційно-керуючої системи управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області

2.1 Загальна характеристика фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Вивчення матеріалів розвитку системи соціального страхування в Україні свідчить, що першим законом, який поклав початок формуванню елементів соціального страхування на території нинішньої України був Закон Російської Думи від 2 червня 1903 р. «Про винагороду потерпілих внаслідок нещасних випадків робітників та службовців, а рівно членів їх сімейств на підприємствах фабрично-заводської, гірничої і гірничозаводської промисловості». Цей Закон поширювався на робітників та службовців приватних підприємств.

Основні закони про державне обов’язкове страхування були прийняті Думою 23 червня 1912 року.

Підґрунтям цих законів були основні страхові принципи німецьких законів 1883–1889 років, які передбачали страхове забезпечення на випадок захворювання, трудового каліцтва, допомогу на випадок вагітності, пологів і на поховання.

Починаючи з 1917 року, коли почала формуватись державна форма власності, держава, як загальний підприємець і страховик (гарант), а також основний виробник та головний споживач не була зацікавлена у системі страхування, тому вона створила систему соціального забезпечення (безкоштовного медичного та пенсійного).

Перехід України у 90-х роках минулого століття до ринкових відносин при одночасному функціонуванні застарілої системи соціального забезпечення, коли власник підприємства повинен був відшкодувати шкоду нанесену здоров’ю працівника під час виконання ним професійних обов’язків, а також закриття великої кількості підприємств призвели до зростання заборгованості перед потерпілими на виробництві, безробітними, пенсіонерами.

Перед новою незалежною державою Україна постало нелегке завдання, здійснити реформування системи соціального забезпечення замінивши її на систему соціального страхування.

Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21 грудня 2000 року №2180-ІІІ, від 22 лютого 2001 року №2272-ІІІ був прийнятий Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, або загибелі застрахованих на виробництві.

Розглядаючи страхування від нещасних випадків, слід мати на увазі, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві» чітко визначає види та поняття добровільного і обов'язкового страхування.

За видами страхування від нещасних випадків поділяється так:

• індивідуальне – у даному разі страхувальником є фізична особа, яка укладає договір стосовно самої себе або іншої фізичної особи, а сплата страхових платежів здійснюється за рахунок застрахованих;

• колективне – коли страхувальником є юридична особа (підприємство або організація), яка укладає договір страхування на користь своїх працівників, і сплата страхових платежів здійснюється за рахунок організацій, з якими застраховані перебувають у трудових або інших передбачених законом відносинах.

Удосконалення індивідуального та колективного страхування відбувається насамперед за рахунок розширення обсягів страхової відповідальності, контингенту страхувальників і застрахованих, підвищення рівня страхового забезпечення, платоспроможності страховиків, спрощення порядку та механізму виплат.

Обов'язкові види страхування запроваджуються законами України. З метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й усього суспільства в цілому та його складових зокрема здійснюється обов'язкове страхування в порядку та за умовами, що їх затверджує Кабінет Міністрів України.

Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування 1996 року передбачено п’ять видів соціального захисту населення:

• пенсійне страхування;

• страхування на випадок безробіття;

• страхування від тимчасової втрати працездатності;

• медичне страхування;

• страхування від нещасного випадку на виробництві на професійних захворювань.

За загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

1. пенсійне страхування:

• пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання

(втому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

• пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

• медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

• допомога на поховання пенсіонерів.

1. медичне страхування:

• діагностика та амбулаторне лікування;

• стаціонарне лікування;

• надання готових лікарських засобів та виробів медичного призначення;

• профілактичні та освітні заходи;

• забезпечення медичної реабілітації осіб, які перенесли особливо важкі операції або мають хронічні захворювання.

1. страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:

• допомога по тимчасовій працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

• допомога по вагітності та пологах;

• допомога при народженні дитини та догляд за нею;

• допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

• забезпечення оздоровчих заходів.

1. страхування від безробіття:

• допомога по безробіттю;

• відшкодування витрат, пов’язаних із професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією;

• матеріальна допомога безробітному та членам його сім’ї;

• дотація роботодавцю для створення робочих місць;

• допомога на поховання безробітного.

5) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:

• профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

• відновлення здоров’я та працездатності потерпілого;

• допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

• відшкодування збитків, заподіяних працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним своїх трудових обов’язків;

• пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

• допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

На теперішній час в Україні діють всі вище перераховані форми загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім медичного.

Добровільне страхування здійснюється на підставі договору між страхувальником і страховиком. Умови та порядок проведення страхування визначаються правилами, які встановлюються страховиком самостійно, але з урахуванням чинного законодавства.

Страхування від нещасного випадку є однією з найважливіших складових державної політики у сфері соціального захисту населення.