МВД = П + Н. (2.21)

Звідси

П = МВД – Н. (2.22)

Сума маржинального доходу можна в свою чергу представити у вигляді добутку кількості проданої продукції (К) і ставки маржинального доходу на одиницю продукції (Дс):

П = К*Дс – Н, (2.23)

Дс = Ц – V,

П=К (Ц–V) – Н, (2.24)

де V – змінні витрати на одиницю продукції.

Формула (2.25) використовується для аналізу прибутку від реалізації одного виду продукції.

Вона дозволяє визначити зміну суми прибутку за рахунок кількості реалізованої продукції, цін, рівня питомих змінних та суми постійних витрат. Вихідні данні для аналізу приведені в табл. 2.11.

Для аналізу ми візьмемо показники за виробами що віднесені до групи Г (це печиво) і занесемо їх до таблиці 2.11 данні для факторного аналізу виробничий потенціал по виробу Г.

Таблиця 2.11. Дані для факторного аналізу прибутку по групі виробів Г

Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку виконаємо методом базисних підстановок:

П _б = К _б (Ц _б – V_б) – Н _б; (2.16)

П _{умов. 1} = К _ф (Ц _б – V_б) – Н _б; (2.17)

П _{умов. 2} = К _ф(Ц _ф – V_б) – Н _б; (2.18)

П _{умов. 3} =К _ф(Ц _ф – V_ф) – Н _б; (2.19)

П_Ф =К _ф(Ц _ф – V_ф) – Н_ф; (2.20)

Покажемо ці розрахунки у формі таблиці (табл. 2.11).

Таблиця 2.11. Факторний аналіз прибутку за виробом Г 2007–2008 р

Аналогічний розрахунок зробимо для періоду 2007–2009 р, в табл. 2.12

Таблиця 2.12. Факторний аналіз прибутку за виробом Г 2007–2009 р

Розрахунок змін прибутку та його складових зведемо в табл. 2.13.

Таблиця 2.13. Розрахунок зміни прибутку за рахунок кожного фактору

В таблиці зведемо показники і покажемо зміни прибутку за виробом Г у 2008 і 2009 роках.

Порівнявши отримані результати даними табл. 2.6 отримуємо вони дещо різні. За рахунок спаду виробництва у 2008 році підприємство втратило не 11875.29 тис. грн., а 11241,65 тис. грн., тоді як у 2009 році за рахунок збільшення обсягу реалізації прибуток збільшився не на 6105,55, а на 6106,22. Хоча різниця і незначна, але вона свідчить, що розглянута методика дозволяє більш вірно визначити вплив факторів на зміну суми виробничого потенціалу, так як вона враховує взаємозв’язок обсягу виробництва, собівартості та прибутку.

Висновок

Провівши ознайомлення з економічною діяльністю підприємства ВАТ «Жовтоводський хлібозавод» та проаналізувавши деякі основні показники, можна зробити певні висновки.

Підприємство ВАТ «Жовтоводський хлібозавод» працює у важливій галузі – харчування, але на даний час галузь потерпає через недостатнє державне фінансування. Виробничі потужності підприємства не працюють на повну міру, на підприємстві існує багато площ, які планували задіяти під нове виробництво, але через брак коштів вони й досі пустують.

Структура ВАТ «Жовтоводський хлібозавод» сформувалась під впливом багатьох факторів, основними та найвпливовішими є особливість виробничого процесу та масштаби виробництва.

Виробничий процес на підприємстві складний та вимагає великого використання енергоресурсів, палива та є водомістким. Також визначальною характеристикою підприємства є те, що воно не викидає над нормований обсяг шкідливих речовин. Загалом виробництво на підприємстві досить нешкідливе з екологічного аспекту.

На ВАТ «Жовтоводський хлібозавод» виробляється хлібобулочна, кондитерська продукція, об’єми товарної та реалізованої продукції збільшуються з року в рік, що є позитивною тенденцією.

Під час вивчення стану основних виробничих фондів з’ясувалося, що середньорічна вартість ОВФ з роками зростає, також зростає фондоємність, одночасно знижується фондовіддача, що є позитивною характеристикою, проте зростає коефіцієнт оновлення ОВФ і хоча коефіцієнт вибуття змінюється незначно, це вказує на позитивну тенденцію функціонування підприємства. Після розрахунку рентабельності видно, що протягом останніх п’яти років підприємство отримувало прибуток. Це говорить про те, що основні фонди на даному підприємстві використовуються достатньо ефективно, але підприємству необхідно шукати шляхи вдосконалення подальшого використання основних засобів.

Щодо оборотних засобів на ВАТ «Жовтоводський хлібозавод» було досліджено стан за декількома показниками. Внаслідок чого, можна сказати, що на підприємстві досить тривалий час обертання оборотних засобів. Також стан оборотних засобів визначається досить невисоким коефіцієнтом обертання (19,06) в той час коли найнижчий коефіцієнт закріплення оборотних засобів становить 0,05, а найвищий – 0,1, що виявляє не досить ефективне використання оборотних засобів на ВАТ «Жовтоводський хлібозавод». Рентабельність оборотних засобів зпадала лише у період з 2005 по 2006 рік. Починаючи з 2006 року цей показник почав зростати.

В ході роботи було проаналізовано стан трудових ресурсів на ВАТ «Жовтоводський хлібозавод» та проаналізовано ефективність використання робочої сили. Було з’ясовано, що на підприємстві протягом 2005–2009 років показник виробітки, який характеризує кількість виробленої продукції за одну людино – годину також є досить низьким. Даний показник знижується протягом періоду, що аналізується.

На противагу показникам виробітки зростає трудомісткість, що характеризує скільки часу необхідного для виробництва одиниці продукції. Зниження цього показника є ознакою продуктивної роботи підприємства. Що ж до ВАТ «Жовтоводський хлібозавод», протягом періоду з 2005 по 2009 роки спостерігається значне зростання цього показника.

Можна зробити висновок, що збільшення фонду оплати праці на підприємстві відбулося значним чином внаслідок збільшення мінімальної заробітної плати та збільшення середньо облікової кількості штатних працівників.

Підводячи підсумок аналізу використання трудових ресурсів на ВАТ «Жовтоводський хлібозавод», можна сказати, що трудові ресурси на підприємстві використовуються неефективно, виробництво одиниці продукції на підприємстві потребує великих затрат робочого часу, що призводить до обмеження виробництва.