169928 (Стан та перспектики екологічної конверсії промислових і сільськогосподарських підприємств Чернігівської області), страница 5

У 2006 році потужність експозиційної дози гамма-випромінювання по області становила 8-13 мкР/год, сумарна бета-активність випадінь у м. Чернігові - 764,6 Бк/м², у м. Щорсі - 778,2 Бк/м² (при допустимому рівні 3300 Бк/м²).

Чернігівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією за 2006 р. проведено 2438 досліджень проб забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, з них з перевищенням ГДК 49 (1,9%), в т. ч. в міських поселеннях 2146 проб, з них з перевищенням ГДК 42 проби (1,9%), в сільських поселеннях 222 проби, з них з перевищенням ГДК 7 проб (2,4%). Дослідження шкідливих речовин в атмосферному повітрі проводились за такими показникам: пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, фенол, формальдегід, сірчана кислота, диніл, аміак, свинець, ацетон, толуол, ксилол, бензол.

В містах Чернігові, Ніжині, Прилуках, Н. - Сіверський, згідно вказівки МОЗ України з 1995 р. проводиться спостереження забруднення атмосферного повітря на маршрутних постах (м. Чернігів - 13, м. Ніжин - 9, м. Прилуки -31, м. Н-Сіверський - 6). по 16 інгредієнтах: пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, фенол, формальдегід, сірчана кислота, диніл, толуол, аміак, свинець, ацетон, сірководень, ртуть, ксилол, бензол.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області при здійсненні держконтролю першочергова увага приділялась екологічно-небезпечним підприємствам області. До яких відносяться: ВАТ "Чернігівське Хімволокно", ВАТ "Чернігівавтодеталь", ВАТ "ЧеЗаРа", ВАТ "Корюківська фабрика технічних паперів", філія "Менський сир" ППКФ "Прометей", Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів. Перевищення встановлених нормативів за вмістом вуглецю оксиду виявлено на філії "Менський сир" ППКФ "Прометей" та ВАТ "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла". Понаднормативний викид ліквідовано шляхом проведення пусконалагоджувальних робіт, відповідальних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності.

Значну кількість вимірювань проведено на ВАТ "Чернігівський хлібокомбінат" хлібозавод № 1 та № 2, мехпекарні в зв’язку з необхідністю оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

На ЗАТ "Планета-Інкс" спеціалістами відділу практично впроваджена методика виконання вимірювань масової концентрації етилацетату в організованих викидах стаціонарних джерел фотоколориметричним методом (Свідоцтво про атестацію № 193 від 19.12.2006). Перевищень допустимого викиду не встановлено.

В перелік підприємств - основних забруднювачів навколишнього природного середовища Чернігівської області входить Комунальне енергогенеруюче підприємство „Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми „ТехНова", яке занесено до „Переліку екологічно-небезпечних об’єктів загальнодержавного рівня". Контроль за обсягом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у 2006 р., проводився ЗАТ „Техенерго” (м. Львів). Перевищень нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин не зафіксовано.

3.3 Антропогенна дестабілізація земельних і лісових ресурсів

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси залишаються сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт та оборонна діяльність.

Зокрема, формування потужних аграрних підприємств у сільському господарстві, які орендують масиви орних земель, що налічують десятки тисяч гектарів, веде до максимального спрощення агроландшафтів. Окремі поля, зайняті зерновими культурами, досягають площі багатьох сотень гектарів, на яких відсутнє належне невиснажливе чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах.

Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями. Низькостійкими та найбільш вразливими в екологічному відношенні залишаються території південних районів області, зокрема: Носівського, Варвинського, Бахмацького, Срібнянського, Талалаївського, Прилуцького, Ічнянського.

За даними Державної станції захисту рослин Чернігівської області в 2006 році використано в сільському господарстві 501,1 тонн пестицидів на загальній площі 732,71 тис. га. Зокрема, використано інсектицидів - 35,715 тонн на площі 232,7 тис. га, фунгіцидів - 78,73 тонн на площі 92,21 тис. га, гербіцидів - 284,348 тонн на площі 394,6 тис. га, протруювачів - 65,91 тонн, інших засобів захисту рослин - 36,4 тонн на площі 4,54 тис. га. Оброблено біометодом 4,542 тис. га сільськогосподарських угідь.

Земельний фонд Чернігівської області станом на 1 січня 2007 року складає 3190,3 тис. га. Структура земельного фонду свідчить, що 2090,9 тис. га (65,5%) зайнято сільськогосподарськими угіддями; ліси та інші лісовкриті площі по області становлять 724,0 тис. га (22,7%); забудовані землі становлять 99,8 тис. га (3,1%); заболочені землі 123,2 тис. га (3,9%); відкриті землі без рослинного покриву складають 28,3 тис. га (0,9%); води 67,7 тис. га (2,1%); інших земель 56,4 тис. га (1,8%).

Таблиця 3.3. Структура земельного фонду Чернігівської області

Структура земель, в порівнянні з 2005 роком, майже не змінилася і використання земель за цільовим призначенням свідчить про високе антропогенне навантаження на земельні ресурси.

До основних земельних угідь, від стану яких в значній мірі залежить екологічна ситуація в області, відносяться сільськогосподарські угіддя, землі лісового та природно-заповідного фонду. Питома вага площ сільськогосподарських угідь відносно до площі суші в різних адміністративних районах області становить від 50 до 84 відсотків.

Розораність території області в 2006 році складала 43,1% до загальної площі області, планується зменшення розораності на 2015 рік до 40%.

Частка ріллі до площі сільськогосподарських угідь по області в 2006 році складає 65,8%, планується зменшення цієї частки до 64% на 2015 рік.

Для державних та громадських потреб у 2006 році відведено 168,7 га земель з них сільськогосподарських угідь 34,3 га, в тому числі ріллі - 23,9 га.

Аналіз стану земельних ресурсів області свідчить про наявність деградованих та малопродуктивних земель, які підлягають консервації на загальній площі 138,3 тис. га. У 2006 році здійснено консервацію 0,5 тис. га малопродуктивних земель, консервація деградованих земель не проводилась. Станом на 01.01.2007 року потребують консервації 137,8 тис. га земель.

Проблеми відтворення і підвищення родючості ґрунтів не можна вирішувати ізольовано від проблеми ерозії ґрунтів. Разом з природними факторами, розвитку ерозійних процесів сприяють високий ступінь розораності території.

Вилученню зі складу ріллі підлягають площі всіх середньо - та сильнозмитих ґрунтів схилів крутизною більше 50 градусів, площі слабозмитих ґрунтів схилів крутизною 30-50 градусів з переведенням в кормові угіддя та під залісення.

Всього в області сільськогосподарських угідь, що зазнають впливу водної ерозії, налічується біля 81 тис. га, в т. ч. ріллі 50,6 тис. га. Консервацію цих земель рекомендується проводити залуженням із переведенням (шляхом трансформації угідь) під сіножаті, пасовища та залісення. Тимчасову консервацію слід здійснювати залуженням із наступним поверненням до складу орних земель. Ґрунти легкого механічного складу необхідно вилучати зі складу сільськогосподарських угідь. Для ґрунтів важкого механічного складу потрібно проводити залуження. Дуже змиті й розмиті ґрунти повинні вилучатись зі складу орних земель із залученням їх до луко-пасовищних угідь або залісення. Землі із середньозмитими ґрунтами доцільно залужити (забезпечити тимчасову консервацію). Після певного часу фітомеліоративного періоду їх доцільно повернути до складу орних земель за умови відновлення модульних показників, характерних для даного ґрунту.

З огляду на екологічну доцільність необхідно провести оптимізацію структури ґрунтового покриву луко-пасовищних угідь. Ці угіддя традиційно приурочені до менш родючих, відносно ріллі, ґрунтів, які мають певні обмеження щодо використання під польові культури, але цілком придатні для вирощування трав.

Реалізація запропонованих заходів щодо консервації деградованих, малородючих ґрунтів орних земель та трансформації луко-пасовищних угідь дозволить отримати в першому наближенні екологічно оптимізовану структуру земельного фонду.

Оптимізація співвідношення ріллі, сінокосів і пасовищ має велике значення, тому що це - найдешевший доцільний спосіб врегулювання еколого-економічних взаємозв’язків у природно-антропогенних відносинах.

Аналіз динаміки агрохімічних показників ґрунтів за 7 останніх років показав, що вміст основних елементів живлення (фосфору і калію), кальцію суттєво знизився, ґрунти підкислились, вміст гумусу дещо підвищився.

В 2006 році у ґрунтах сільськогосподарських угідь Варвинського, Талалаївського, Бахмацького, Борзнянського та Куликівського районів визначався вміст найбільш небезпечних для довкілля важких металів - свинцю та кадмію.