163031 (Фінансовий стан підприємства), страница 9
Описание файла
Документ из архива "Фінансовий стан підприємства", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "финансовые науки" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "финансовые науки" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "163031"
Текст 9 страницы из документа "163031"
Позитивною є тенденція до збільшення цього показника.
Цей показник розраховується за формулою (2.36) | |||
Кд.з. = | чиста виручка від реалізації продукції / середньорічна вартість чистої дебіторської заборгованості | = | (2.36) |
= |
|
2002 | Кд.з. | = | 449,8 / 0,5 * 379,7 = 2,590 |
2003 | Кд.з. | = | 545,2 / 0,5 * 300,2 = 3,632 |
2004 | Кд.з. | = | 343,1 / 0,5 * 282 = 2,643 |
Період погашення дебіторської заборгованості (дн) – характеризує середній період інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення.
Позитивною є тенденція до зменшення цього показника, в період інфляції, і навпаки, збільшення, якщо додаткова вартість коштів компенсується додатковим прибутком від збільшення обсягів реалізації продукції.
Цей показник розраховується за формулою (2.37) | |||||||
Чд.з = | 360 / Чд.з | (2.37) | |||||
2002 | Чд.з | = | 360 / 2,59 = 138,9 | ||||
2003 | Чд.з | = | 360 / 3,632 = 99,1 | ||||
2004 | Чд.з | = | 360 / 2,643 = 136,1 |
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості – показує скільки оборотів потрібно підприємству для оплати наявної заборгованості.
Позитивною є тенденція до зменшення цього показника.
Цей показник розраховується за формулою (2.38) | |||
Кк.з. = | собівартість реалізації / середньорічна вартість чистої кредиторської заборгованості | = | (2.38) |
= |
|
2002 | Кк.з. | = | 358,8 / 0,5 * 366,7 = 1,957 |
2003 | Кк.з. | = | 431,5 / 0,5 * 382,6 = 2,256 |
2004 | Кк.з. | = | 275,3 / 0,5 * 390,6 = 1,41 |
Тривалість операційного циклу – показує скільки в середньому днів необхідно для виробництва, продажу і оплати продукції підприємства, тобто на протязі якого періоду грошові кошти зв‘язані в запасах.
Позитивною є тенденція до зменшення цього показника.
Цей показник розраховується за формулою (2.39) | |||||||
Чо.ц. = | Чз + Чд.з | (2.39) | |||||
2002 | Чо.ц | = | 58,57 | ||||
2003 | Чо.ц | = | 79,17 | ||||
2004 | Чо.ц | = | 159,17 |
Результати розрахунків показників ділової активності наведені у таблиці 2.8.(рис. 2.3)
Таблиця 2.8.
Показники ділової активності
2002 | 2003 | 2004 | ||
коефіцієнт обіговості активів | Коа | 1,795 | 2,138 | 1,271 |
фондовіддача | Фо.ф. | 1,779 | 2,077 | 1,271 |
коефіцієнт оборотності запасів | Ко.з. | 6,430 | 4,765 | 2,300 |
період одного обороту запасів (дн.) | Чз | 55,987 | 75,546 | 156,527 |
коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | Кд.з. | 2,590 | 3,632 | 2,643 |
коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | Ккд | 1,957 | 2,256 | 1,410 |
період погашення дебіторської заборгованості (дн) | Чд.з. | 138,9 | 99,1 | 136,1 |
період операційного циклу | Чо.ц. | 58,577 | 79,178 | 159,171 |
За результатами розрахунків показників ділової активності можна зробити висновок, що загалом підприємство можна визнати таким, що має низький рівень ділової активності.
Рисунок 2.3 Показники ділової активності
Слід відмітити, що умовно кращою можна назвати діяльність підприємства у 2002 році, так як майже усі показники за це період кращі, ніж у попередній та наступний. Що стосується обіговості активів, то якщо за станом 2003 року можна було говорити про покращення результатів, то за станом 2004 року ситуація погіршилася. У порівнянні з попереднім періодом ситуація погіршилась майже на 40%, таким чином за станом 2004 року від 1 одиниці коштів, інвестованих у активи підприємство має 1,2 чистої виручки від реалізаціїї. Для порівняння на кінець 2003 року цей показник становив 2,1. Також має міяце негативне явище зниження фондовіддачі, майже на 37%. Оборотність запасів також знижується, що свідчить про недостатній рівень діяльності із запасами. Так період одного обороту запасів (дн.) за станом 2004 року становить 156 днів, на відміну від 75 днів за станом на кінець 2003 року. Як видно із форми №1, підприємство має досить велику дебіторську заборгованість за товари, але разом з тим за станом 2004 року виручка у 2,6 рази перевищує середню дебіторську заборгованість, доті як у 2003 року цей показника становив 3,6. це свідчить про те, що період інкасації дебіторської заборгованості за станом 2004 року становив 136 днів на відміну від 99 днів за станом на кінець 2003 року. Загалом має місце негативна тенденція щодо збільшення періоду операційного циклу на підприємстві. Так за станом 2004 року він становив 159 днів на відміну 58 днів за станом 2003 року і 79 днів за станом на кінець 2003 року.
Проведений аналіз показникув фінансового стану свідчать про необхідність розробки заходів, щодо покарщення фінансового стану підприємства ТОВ „Андор”.
3. НАПРЯМКИ ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «АНДОР»
За умов ринкової економіки, самостійності підприємств, їхньої відповідальності за результати діяльностівиникає об‘єктивна необхідість визначення тенденції розвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. На вирішення таких питань і спрямовано фінансову стратегію підприємства. розробка фінансової стратегії – це галузь фінансового планування. Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства. зміна ситуації на макрорівні та на фінансовому ринку спричиняє коригування як фінансової, так і загальної стратегії розвитку підприємства.
Теорія фінансової стратегії, досліджуючи об‘єктивні економічні закономірності ринкових відносин, розробляє форми та способи виживання й розвитку за нових умов. Фінансова стратегія включає методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та забезпечення фінансової стійкості підприємства за ринкових умов господарювання.
Всебічно враховуючи фінансові можливості підприємств, об‘єктивно оцінюючи характер внутрішніх та зовнішніх факторів, фінансова стратегія забзпечує відповідність фінансово-економічним можливостям підприємства умовам, які склалися на ринку товарів та фінансовому ринку. Фінансова стратегія передбачає визнання довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимізацію прибутку та ринкової вартості підприємства. За розробки фінансової стратегії слід ураховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливості диверсифікації діяльності підприємства.
Фінансова стратегія підприємства забезпечує:
-
формування та ефективне використання фінансових ресурсів;
-
виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;
-
відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;
-
визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.
Завданнями фінансової стратегії є:
визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей;
визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб‘єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами;
фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності на перспективу;
вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;
розробка способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємств.
У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється повноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх рсурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених коштів, ефективному використанню капіталу підприємств.
Важливе значення для формування фінансової стратегії має врахування факторів ризику. Фінансова стратегія розробляється з урахуванням ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи та інших непередбачувальних обставин.
Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на ринку. Фінансове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану підприємства на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких відповідно до тенденції зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один із варіантів розвитку фінансового стану підприємства.
Основою фінансового прогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступним моделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуації та фінансових показників. Методи та способи прогнозування мають бути достатньо динамічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.
Результатом перспективного фінансового планування є розробка прогнозу балансу активів та пасивів підприємства.
Успіх фінансової стратегії підприємства гарантується, коли фінансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фінансовим можливостям підприємства, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.
Результативність діяльності підприємства може бути оцінена передусім на основі прогнозних розрахунків раніше розглянутої системи основних коефіцієнтів ліквідності та платоспроможності. Розроблення прогнозу дає можливість відповісти на життєво важливі питання: що чекає на підприємство в оглядаємому майбутньому – зміцнення чи втрата платоспроможності.