147584 (Скрепер), страница 5

R₂=G_T+y_L-R₁=76+35,59-49,85=61,74 кН.

3.4 Четверте розрахункове положення

Транспортний режим, прямолінійний рух навантаженого скрепера. Скрепер рухається по горизонтальній поверхні, ківш наповнений з шапкою, коефіцієнт динаміки, одержаний за наслідками випробувань в НДІ Стройдормаш КД=2.

3.4.1 Реакція на задні колеса скрепера

де х=654 мм; у=312 мм; h=0; x2=3202 мм, на Рис. 3.10.

Слід зазначити, що ці розміри не співпадають з їх значеннями, визначеними для режиму копання.

3.4.2 Потрібне тягове зусилля трактора необхідне для руху агрегату в транспортному режимі

Т=fR3=0,1•180,5=18,05 кН.

3.4.3 Відповідні реакції, діючі з боку скрепера на трактор

XL=R3f=180,5•0,1=18,05 кН;

YL=KgGCK-R3=2•136,55-180,5=92,6 кН.

3.4.4 Сумарне зусилля на гідроциліндрах приводу ковша

S=(R3(x3-x4)+R₃fy₀-G_K(x5-x4)Kg) /H6;

де х4=4243 мм, х5=3479 мм, у0=744 мм, Н6=2295 мм.

Розміри, вказані на рис.3.4, описані в 3.1.4.

S=(180,5•(4243-3479)+180,5•0,1•744-113,04•(3479-4243)•2)/2295=141,2 кН.

3.4.5 Горизонтальна і вертикальна складові сумарних реакцій, що доводяться на два упряжні шарніри

XE=R3•f-S•sinб0;

YE=K3•GK•R3-S•cosб0,

де α₀=0 - кут, позначений на Рис. 3.4.

звідки

XE=180.5*0,1=18.05кН;

YE=2*113,04-180,5-141,2.

3.4.6. Становлячі реакції на одному упряжному шарнірі, пералельниє і перпендикулярні осі тягової рами.

NE=(X3 cosα1+ YEsinб1) /2=18.5cos120+(-95.6) sin120)/2=1.11 kH;

QE=(X3 sinα1+ YEcosб1) /2=18.5sin120+(-95.6) cos120)/2=48.6 kH,

де α1=12 – кут нахилу осі тягової рами і горизонталі.

3.4.7. Результуюча реакція на упряжному шарнірі.

3.4.8. Реакція в підп'ятниках кріплення арки-хобота в ССУ.

Де X8=33мм, X3=3362 мм, H2=2354 мм

Розміри вказані на Рис. 3.5., пояснення до них дане в 3.1.7.

P7=R3•f•cosв0+(R3-KgGCK)sinβ0-P8=180.5*0.1*cos(-0.080)+(180.5-2*129.42)sin(-0.080) - (216.5) =234.66 kH;

P6=(KgGCK-R3) cosβ0+R3•f•sinβ0=(2*129.42-180.5) cos(-0.080) +180.5*0.1*sin(-0.080)=78.3 kH;

де cosβ0=0,080 – кут, показаний на рис 3.5., і поясненний в 3.1.7.

3.4.9. Зусилля в тязі ССУ.

Де β1=15,350, β2=40,080-σγλϋ указаниє на Рис. 3.6. і пояснення в 3.1.8.

3.4.10. Зусилля в підп'ятниках гребеня.

S4=P6-S5=78,3-191=-112.3 кН

S3=P7-S8=234,66+(-216,5)=18,16 кН

3.4.11. Реакції на передній і задній мості трактори.

Результати розрахунку по всіх розрахункових положеннях заносимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1.

4. Розрахунок металоконструкції арки-хобота скрепера ДЗ-87

4.1 Визначення основних геометричних характеристик перетинів арки-хобота

Виробимо розрахунок нормальних напруг для п'яти перетинів арки-хобота, вказаних на рис.4.1 для чого спочатку визначимо геометричні характеристики цих перетинів.

Оскільки перетини арки-хобота є симетричними і складені з прямокутників, по формулі для визначення геометричних характеристик мають вигляд.

4.1.1 Площа перетину

де n – кількість прямокутників, що становлять перетин;

bi, hi – відповідно довжина і висота прямокутника, що має і–тий номер, см.

4.1.2 Приймаємо Декартову систему координат – таким чином, що вісь Z проходить через вісь симетрії перетину, а вісь У через нижній пояс арки-хобота. Тоді координати центру тяжкості перетину розраховуються по формулах\

де Zi – амплітуда центру тяжкості і - того прямокутника щодо вибраної системи координат, см.

4.1.3 Осьові моменти інерції перетину

4.1.4 Моменти опору вигину на нижньому і верхньому поясах арки-хобота

де Z₁, Z₂ – відповідно растоянія від центру тяжкості перетину до нижнього і верхнього поясів, см.

4.1.5 Момент опору вигину перетину щодо осі симметрі

W_Z=2•y_z/b_max,

де b_max – максимальний габаритний розмір перетину по горизонталі.

4.1.6 Радіус нейтрального шару в криволінійних ділянках арки-хобота розраховується по формулі:

де F – площа перетину, см²;

R_1i, R_2i – відповідно радіуси верхнього і нижнього шару i – того прямокутника перетину

R_1i=R_min+ri+0,5h_i;

R_2i=R_min+ri-0,5h_i.

4.1.7 Статичний момент перетину щодо нейтрального шару

S=F(R₀-R), см³,

де R₀=R_min-Z₀ – радіус шаруючи, на якому знаходиться центр тяжкості.

4.1.8 При рассчете на міцність кривих брусів необхідно знати величину:

,

де ρ=R_min – для нижнього поясу;

ρ=R_max – для верхнього поясу.

На малюнках 4.2 показані перетини, для яких слід визначити геометричні характеристики. Перетин ІІІ-ІІІ не показано, оскільки воно таке ж, що і перетин ІІ-ІІ. На полицях виносних ліній вказані номери прямокутників, що становлять перетин, а в таблиці 4.1 представлені значення bi, Hi, Zi, yi залежно від номера прямокутника для вищезгаданих перетинів.

4.1.8.1 Площа перетину ІІ-ІІ

F25•1+1•30,3+1•30,3+25•1+1•29,3+2,5•2,5+2,5•2,5=152,4 см2.

4.1.8.2 Аплікати центру тяжкості перетину ІІ-ІІ

Z₀=(0,5•1•25+16,15•1•30,3+16,15•1•30,3+31,8•25•1+15,65•1•29,3+2,25•2,5+2,25•2,5•2,5)/152,4=14,91 см.

Таблиця 4.1

Значення R, H, Z, у залежно від центру прямокутника.

4.1.8.4 Осьові моменти інерції перетину ІІ-ІІ