147013 (Ділянка діагностики та ремонту ДВС у АТП на 350 автомобілів), страница 9

ТО - 1 і ТО - 2 на проїзних спеціалізованих постах;

ЩО – виконується на потоковій лінії;

ТР – на проїзних універсальних постах;

Д – на тупикових специалізірованих постах.

3.5. Розрахунок постів і потокових ліній зон ТО і поточного ремонту

Для універсального і операційно-постового методу ТО число постів визначається:

,

деn, i - такт поста даного вигляду ТО, хв.;

Ri - ритм виробництва даного вигляду ТО, хв.

Такт поста n, i є середнім часом зайнятості поста. Воно складається з часу простою автомобіля під обслуговуванням на даному посту і часі пов'язаного з установкою автомобіля на пост, вивішуванням його на підйомнику і т.п.

,

де ti - трудомісткість робіт даного виду обслуговування виконуваного на посту, чол. -год.;

mn - число робітників, що одночасно працюють на посту;

tn - час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його на пост і з'їзд з поста, tn=13 хв.

Ритм виробництва Ri – це час, що доводиться в середньому на випуск одного автомобіля з даного вигляду ТО:

,

де tсм - тривалість зміни, ч.;

у-число змін;

Ni. c-добова виробнича програма роздільне по кожному вигляду ТО і діагности.

Число постів ТО2 через велику їх трудомісткість, а також можливе збільшення часу простою автомобіля на посту визначається з урахуванням коефіцієнта використовування робочого часу поста 2 рівного 0,850,9.

.

Число спеціалізованих постів діагностики Д-1 або Д-2 по таблиці

,

де Д=0,60,75 - коефіцієнт використовування робочого часу діагностичного поста.

При відомому річному об'ємі діагностичних робіт розраховується число діагностичних постів:

,

де ТДi-річний об'єм діагностичних робіт, чол. -год.;

Фn - річний фонд часу поста діагностики, год.

Результати розрахунків зводимо у таблицю 3.12.

Таблиця 3.12

Число постів по видах обслуговування

Потокові лінії безперервної дії застосовуються для виконання прибирально-мийних робіт ЩО з викоРис. танням механізованих установок для миття і сушки (обдува) автомобілів.

Число потокових ліній:

,

деЩО. . п-такт лінії безперервної дії, хв.;

RЩО-ритм виробництва ЩО.

, приймаємо ;

, приймаємо ;

, приймаємо .

При повній механізації робіт по миттю і сушці автомобілів і відсутністю прибиральних робіт, виконуваних уручну, число постів лінії відповідає числу механізованих установок. В цьому випадку такт лінії і необхідна швидкість конвейєра визначається з виразу:

;

;

м/хв;

м/хв;

м/хв,

де ny-продуктивність механізованої мийної установки автомобілів на лінії;

la-габаритна довжина автомобіля (автопоїзда);

а-відстань між автомобілями, що стоять на двох подальших постах, м.

Для розрахунку числа постів ТР використовують річний об'єм постових робіт ТР.

Необхідне число постів для проведення ТР визначають по таблиці

,

де -річний об'єм робіт, виконуваних на постах ТР, чол. -год.;

Фп- річний фонд часу поста, год.;

- коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости, =1,21,5;

mn-число робітників на посту.

Визначення числа постів підпору.

Це пости на яких автомобілі, потребуючі в тому або іншому вигляді ТО або ТР чекають своєї черги для переходу на відповідний пост або потокову лінію. Вони забезпечують безперебійну роботу зон ТО і ТР. Пости очікування можуть передбачатися роздільно для кожного виду обслуговування або разом, розміщуються як у виробничих приміщеннях, так і на відкритих майданчиках.

Число постів очікування визначається:

перед постами ЩО виходячи з 1525% годинної здатності постів (лінії) ЩО: iЕО. п=4;

перед постами ТО - 1 виходячи з 1015% змінної програми: iТО - 1. п=1;

перед постами ТО - 2 виходячи з 3040% змінної програми: iТО - 2. п=1;

перед постами ТР виходячи з 2030% кількості постів ТР: iТР. п=1.

Число постів контрольно-пропускного пункту визначається по таблиці

,

деХВ-число в'їзних постів на КПП;

Хвиїзд - число виїзних постів на КПП, Хвыезд=12.

,

де КВ-коефіцієнт нерівномірності повернення автомобілів, КВ=1,051,1;

t возв. тривалість повернення автомобілів на територію підприємства, год., tвозв=13 год.

3.6 Визначення потреби в технологічному устаткуванні

До технологічного устаткування відносяться стаціонарні і переносні станції стенди, прилади, пристосування і виробничий інвентар. Технологічне устаткування по виробничому призначенню підрозділяється на основне, комплектне, підйомно-осмотрове, підйомно-транспортне, загального користування і складське.

Кількість основного устаткування для кожної виробничої ділянки визначають по річній трудомісткості робіт і річному фонду часу устаткування або по ступеню використовування устаткування і його продуктивності.

Розрізняють номінальний і дійсний річні фонди часу устаткування. Номінальний визначається по таблиці

ч,

де0-коефіцієнт використовування устаткування за часом.

ч.

Число одиниць основного устаткування по трудомісткості робіт:

,

де То. г-річний об'єм робіт по даній групі або виду робіт, чол. -год.;

m-число робітників працюючих на даному устаткуванні.

Таблиця 3.13

Кількість устаткування для зон ТО і ТР, виробничих ділянок

Продовження таблиці.

По ступеню використовування і продуктивності устаткування може бути визначене число механізованих мийних установок

,

де NЕО. с-число машин підлягаючих миттю за добу;

Пу-продуктивність роботи установки, авт/ч.;

Тсут-тривалість роботи установки в добу, год.;

уЕО-коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на миття, уЕО=1,21,3;