145224 (Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці), страница 14

(а) захист фінансових інтересів Співтовариства та його держав-членів,

(b) захист Співтовариства від несправедливої та незаконної торгівлі при підтримці законної бізнесової діяльності,

(с) підтримка безпеки Співтовариства та його резидентів, та захист навколишнього природного середовища, за доцільності – у тісному співробітництві з іншими органами,

(d) збереження належного балансу між митним контролем та спрощенням законної торгівлі.

4. «Митні органи» означає митні адміністрації держав-членів, відповідальні за застосування митного законодавства, та будь-які інші органи, уповноважені згідно з національним законодавством застосовувати окремі положення митного законодавства,

5. «Митне законодавство» означає масив законодавства, що складається з:

(а) Кодексу та положень, ухвалених на рівні Співтовариства, та, за доцільності, на національному рівні, для його імплементації,

(b) Спільного митного тарифу,

(с) законодавства, що запроваджує у Співтоваристві систему звільнень від сплати мита,

(d) міжнародних угод, що містять положення в галузі митного права, в тому ступені, в якому вони застосовуються у Співтоваристві,

6. «Митний контроль» означає спеціальні дії, що виконуються митними органами з метою забезпечення правильного застосування митного законодавства та іншого законодавства, що регулює ввезення, вивезення, транзит, передачу, зберігання та кінцеве використання товарів, переміщуваних між митною територією Співтовариства та іншими територіями, та наявність і переміщення в межах митної території товарів, що не є товарами Співтовариства, та товарів, розміщених у митний режим для кінцевого використання.

Митний Кодекс ЄС [14] регламентує митні процедури, які повинні бути обов’язково враховані в митному законодавстві України, оскільки вона має митні кордони з ЄС:

Розділ 4 «Товари, ввезені на митнцу територію Співтовариства»

4.1. На товари, що ввозяться на митну територію Співтовариства, подається попередня ввізна митна декларація, за виключенням тимчасово ввезених транспортних засобів та транспортних засобів та товарів, які ними перевозяться, що лише переміщуються через територіальні води або повітряний простір митної території Співтовариства без зупинки в межах такої території.

4.2. Окрім випадків, окремо встановлених в митному законодавстві, попередня ввізна декларація подається у відповідний митний орган до ввезення товарів на митну територію Співтовариства. Замість подання попередньої ввізної декларації митні органи можуть дозволити подання повідомлення та надання доступу до даних попередньої ввізної декларації в комп'ютерній системі суб'єкта господарювання.

4.3. Попередня ввізна декларація подається з використанням електронних технологій обробки даних. Може бути використана комерційна, портова або транспортна інформація, якщо вона містить необхідні дані для попередньої ввізної декларації. У виключних обставинах митні органи можуть прийняти попередню ввізну декларацію в паперовій формі, за умов застосування ними такого же рівня управління ризиком, як і при поданні попередніх ввізних декларацій з використанням електронних технологій обробки даних, і можливості виконання вимоги щодо обміну такими даними з іншими митними органами.

4.4. Попередня ввізна декларація подається особою, яка ввозить товари на митну територію Співтовариства, або яка несе відповідальність за переміщення товарів на вказану територію. Незважаючи на зобов’язання особи, зазначеної у частині 2, попередня ввізна декларація може подаватися однією з таких осіб:

(а) імпортером або утримувачем вантажу або особою, від імені якої або на користь якої діє особа, зазначена у частині 2;

(b) будь-якою особою, яка здатна представити товари, про які йдеться, або забезпечити їх представлення відповідному митному органу.

4.5 Якщо попередня ввізна декларація подається особою, іншою, аніж оператор транспортного засобу, на якому товари було ввезено на митну територію Співтовариства, то такий оператор подає до відповідного митного органу повідомлення про прибуття у формі маніфесту, повідомлення про відправлення або завантажувальної відомості, що містять інформацію, необхідну для надання можливості ідентифікації всіх транспортованих товарів, на які було подано попередню ввізну декларацію.

Типи митних декларацій (стаття 107) [14]:

Митна декларація подається з використанням електронних технологій обробки даних. Митні органи можуть дозволити набуття митною декларацією форми запису у звітності декларанта, за умови наявності у митних органів доступу до таких даних в електронній системі декларанта, та виконання вимог щодо будь-якого необхідного обміну такими даними між митними органами.

Якщо таке передбачене митним законодавством, митні органи можуть прийняти митну декларацію, подану в паперовій формі або усно, або подано за допомогою будь-якої іншої дії, згідно з якою товари можуть бути розміщені в митний режим.

Стандартна митна декларація (стаття 108) – це митна декларація містить всі відомості, необхідні для застосування положень щодо митного режиму, в який за-декларовані товари. Митні декларації, подані з використанням електронних техно-логій обробки даних, містить електронний підпис або інший засіб аутентифікації. Декларації, подані в паперовій формі, підписуються. Супровідні документи, необ-хідні для застосування положень щодо митного режиму, в який задекларовано товари, надаються митним органам разом з декларацією.

При поданні митної декларації з використанням електронних технологій обробки даних, митні органи можуть також дозволити подання супровідних документів з використанням вказаних технологій. Замість подання таких вказаних документів митні органи можуть дозволити надання ним доступу до відповідних даних в комп’ютерній системі суб’єкта господарювання.

Також передбачені:

- Спрощена декларація (стаття 109):

- Додаткова декларація (стаття 110)

Без шкоди частини 1 статті 110, мита декларація може бути подана будь-якою особою, яка здатна представити або надати усі документи, необхідні для застосування положень щодо митного режиму, в який задекларовано товари. Така особа також здатна представити відповідні товари або забезпечити їх представлення у відповідний митний орган.

Водночас, коли прийняття митної декларації накладає певні зобов’язання на окрему особу, то декларація має бути подана такою особою або її представником.

Декларант має бути зареєстрований на митній території Співтовариства. Водночас, від таких декларантів не вимагається бути зареєстрованими в межах Співтовариства:

- особи, які подають декларацію для режиму транзиту або тимчасового ввезення,

- особи, які декларують товари несистематично, за умови, що митні органи вважають це обґрунтованим.

Попередня вивізна декларація:

1. Якщо товари призначено для вивезення за межі митної території Співтовариства, і не вимагається митної декларації або повідомлення про реекспорт, то до відповідного митного органу подається попередня вивізна декларація.

2. Попередня вивізна декларація оформлюється з використанням електронних технологій обробки даних. Може бути використана комерційна, портова або транспортна інформація, якщо вона містить необхідні дані для попередньої вивізної декларації.

3. У виключних обставинах митні органи можуть прийняти попередню вивізну декларацію в паперовій формі, за умов застосування ними такого же рівня управління ризиком, як і при поданні попередніх вивізних декларацій з використанням електронних технологій обробки даних, і можливості виконання вимоги щодо обміну такими даними з іншими митними органами.

4. Замість подання попередньої вивізної декларації митні органи можуть дозволити подання повідомлення та надання доступу до даних попередньої вивізної декларації в комп'ютерній системі суб'єкта господарювання.

5. Попередня вивізна декларація подається однією з таких осіб:

(а) особою, яка вивозить товари або на яку покладено відповідальність за вивезення товарів за межі митної території Співтовариства;

(b) експортером або відправником вантажу або іншою особою, від імені або на користь якої діють особи, зазначені у пункті (а);

(с) будь-якою особою, здатною представити відповідні товари або забезпечити їх представлення відповідному митному органу.

3.3 Розробка заходів щодо підвищення ефективності інформаційної системи МОУ (із застосуванням ПЕОМ)

http://www.customsbooks.com/img/etapy_vprovadzennia_it_big.jpgАналіз ефективності і кількості митних процедур, які застосовуються на сьо-годнішній день, показує що воні не в повній мірі відповідають визнаним в усьому світі таким процедурам як: попереднє інформування, електронне декларування, система керування ризиками, пост-аудит, рамкові стандарти безпеки і сприяння торгівлі, впровадження яких можливо лише шляхом реалізації мір, спрямованих на використанні принципів інтегрованого керування за допомогою інформа-ційних технологій [40].

Застосування інформаційних технологій в митній службі України, створення інформаційного середовища розпочалося в 1992 році та по етапам провадження поділяється на чотири етапи. Спочатку це було формування бази даних електрон-них копій вантажних митних декларацій з паперових примирників та подальшою обробкою і наданням керівництву держави статистичних даних зовнішньоеконо-мічної діяльності.

http://www.customsbooks.com/img/4_etap_big.jpgПротягом 1994-2005 років відбувалося застосування новітніх інформаційних технологій, вдосконалення вже існуючих побудованих автоматизованих систем та розвиток власних інформаційних ресурсів. В результаті створено центральну базу даних електронних копій вантажних митних декларацій, автоматизовано процеси контролю доставки вантажів та митного оформлення, формування електронних копій вантажних митних декларацій здійснюється суб’єктами зовнішньоекономіч-ної діяльності, впроваджено відомчу електронну пошту і транспортну мережу су-путникового зв’язку, розпочато побудову відомчої телекомунікаційної мережі та комплексної системи захисту інформації.

Сьогоднішній ІV етап включає створення сучасних механізмів, які реалізу-ють інформаційні технології митного оформлення та контролю за митною діяль-ністю.

http://www.customsbooks.com/img/organizacia_elektronnogo_seredovyscha_big.jpgФактично створення та організація електронного інформаційного середови-ща в митній службі можливо представити як перехід від інформаційного сховища до інформаційно-довідкової системи, яка, в свою чергу, потребує перетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну.

Наріжним каменем, на якому базується вищенаведена система, є „Електрон-на митниця”, складовими елементами якої повинні бути такі підсистеми, як: елек-тронне декларування; електронний документообіг; аналіз ризиків і керування ни-ми; контроль за транзитом; єдина міжвідомча автоматизована система збору, збе-реження й обробки інформації, в тому числі від різних відомств; автоматизоване здійснення усіх видів державного контролю; уніфікована база нормативних та довідкових документів, які використовуються в митних цілях; інформаційне за-безпечення пост-аудиту та правоохоронної діяльності.

Тобто замість придатка до митних процедур вона повинна стати ядром, стрижнем не тільки митних технологій, але ще й інструментом керування та контролю митної діяльності, тобто головним механізмом забезпечення митної справи.

«Електронна митниця» – це багатофункціональна комплексна система, яка поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх засто-сування і дає можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки України, шляхом [12]:

- технологічного забезпечення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, органами державної влади України і суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності;

- впровадження новітніх сучасних електронних процедур митного контролю і оформлення та їх супроводження;

- створення та технічної підтримки організаційно-технічних систем для функціонування всеохоплюючих автоматизованих процедур оцінки якості виконання митної справи;

- інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності та контролю за переміщенням товарів.

Держави-члени ЄС прийняли рішення діяти в рамках структури „Електрон-ної Європи” та затвердили Рішення Ради щодо простого та безпаперового середо-вища для митниці та торгівлі. ЄС розробив Багаторічний стратегічний план впро-вадження „Електронної митниці”, яким пропонується [14]:

- об'єднати існуючи системи контролю за експортом, імпортом та транзитом в єдину систему;

- увести систему єдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі;

- надати суб’єктам ЗЕД можливість використання місць єдиного електронного доступу для оформлення зовнішньоекономічних операцій;

- проводити усі фактичні перевірки товару в єдиний час в єдиному місці;

- забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб'єктами, задіяним в зовнішньоекономічних операціях (у тому числі з 3-ми країнами). Митниця буде діяти для цих органів та агентів як єдине вікно;

- відбір товарів для митного догляду на прикордонних та внутрішніх пунктах митного оформлення (ПМО) проводити на основі автоматизованого аналізу ризиків;

- збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати уповноваженим суб'єктом в місці, де він зареєстрований та де знаходяться його документи;

- уведення безпаперового середовища для митниці та торгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого місця розташування, в незалежності від країни відправлення або ввозу товарів;

- проводити електронний обмін інформацією між митними пунктами пропуску на територій усього ЄС, де вона необхідна для митних процедур.

http://www.customsbooks.com/img/etapy_vprovadzennia_big.jpgЦей план розрахований на впровадження до 2013 року. Для його реалізації планується унесення змін до Митного кодексу Євросоюзу, головною метою якого є використання інформаційних технологій замість паперових.

У рішеннях Євросоюзу „Електронна митниця” є базою для створення „єдиного вікна”, яке зобов'язані використовувати інші відомства, що задіяні у митній справі. Тому і на митні органи України також повинні бути покладені додаткові обов'язки з координації дій міністерств та відомств в цьому напрямку, затвердження яких необхідно відповідними рішеннями Уряду. Для реалізації зазначеного потрібно розробити та представити розширений детальний план переведення митної служби України на інформаційні технології, відмови від паперових технологій, введення контрольної системи, яка буде охоплювати усі сфери митної діяльності та стане базою для прийняття управлінських рішень.