Сімейні традиції та їх вплив на розвиток дитячого алкоголізму

Бакалаврська робота

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретично-методологічні аспекти визначення поняття та особливостей дитячого алкоголізму

1.1 Алкоголізм як форма девіантної поведінки. Поняття «дитячого алкоголізму»

1.2 Неблагополучні сім’ї – фактор соціального ризику для розвитку дитини

1.3 Сімейні «алкогольні традиції» та їх вплив на дитячу свідомість

Розділ 2. Соціально-педагогічна проблема дитячого алкоголізму

2.1 Причини та чинники виникнення дитячого алкоголізму

2.2 Основні прояви у поведінці дитини схильної до алкоголізму

2.3 Наслідки девіантної поведінки молодої людини пов’язаної зі схильністю до алкоголізму

Розділ 3. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми схильними до вживання алкоголю

3.1 Соціально-педагогічна діяльність с сім’єю алкоголіків

3.2 Робота соціального педагога з дітьми та підлітками по профілактиці схильності до алкоголізму

3.3 Особливості психотерапії при лікуванні та профілактики алкогольної залежності в дітей та підлітків

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Вступ

Початок XXI століття в Україні, як і в ряді інших країн СНД, характеризується ускладненням і загостренням комплексу проблем, пов'язаних із споживанням алкогольних напоїв. Пияцтво в сучасному українському суспільстві набуло особливо хворобливого характеру майже за всіма показниками – рівнем споживання алкоголю, захворюваності, смертності на ґрунті зловживання спиртними напоями, прилученням до споживання алкоголю наймолодшої частини населення. І як наслідок, дитячий алкоголізм є сьогодні одною з серйозних соціально-педагогічних проблем.

Виробництво і вжиток алкоголю в нашій країні постійно зростає. Згідно даним Всесвітній організації охорони здоров'я, вжиток алкоголю понад 8 літрів на душу населення в рік веде до зміни генофонду нації, оскільки дітей з психічними і фізичними відхиленнями від норми при такому положенні народжується більше, ніж здорових. Особливо тривожним чинником є раннє залучення і швидке звикання до спиртного дітей і підлітків.

Нове дослідження Всесвітньої організації здоров’я дійшло висновку, що українська та ізраїльська молодь займають перші місця у рейтингу вживання алкоголю серед дітей та молоді. У межах дослідження наукові працівники опитали понад 200 тис. учнів п’ятих, восьмих та десятих класів із 41-ї країни світу.

І це не дивує в світлі того, що пиво, джин-тоніки, лонгери та ром-коли стали невід’ємним атрибутом відпочинку молодих людей і не вважаються алкоголем. «Легкий» алкоголь завдяки популярності і доступності вже давно затьмарив наркотики».

З медицинської точки зору, алкоголізм – це хронічне захворювання, яке характеризується сильним потягом до алкогольних напоїв. З соціальної позиції, зловживання алкоголем призводить до деградації особистості, це – форма девіантної поведінки, що характеризується патологічним потягом до спиртного і подальшою соціальною деградацією особи.

Особливість пияцтва і алкоголізму як форма поведінки, що відхиляється, полягає в тому, що ці явища зумовлюють взаємозв'язані з ними інші соціальні відхилення: злочинність, правопорушення, соціальний паразитизм, аморальна поведінка, самогубства.

Початковий період, коли з’являються перші ознаки алкоголізму – дошкільний та молодший шкільний вік. Найсуттєвішими причинами є халатність батьків або ж сімейні «алкогольні» традиції. І хоча біологічні дослідження доводять, що алкоголізм генетично не передається, але передається схильність до нього. Вирішальну роль відіграють погані приклади батьків, «алкогольна» атмосфера в домі. А в нашому суспільстві ще й досить комфортно прижились хибні уявлення про чудесне лікуванням алкоголем, який начебто пробуджує апетит, зігріває, поліпшує сон. А як розплата за неграмотність це нерідко призводить до смертельного наслідку.

В дітей залежність виникає швидше, ніж в дорослих, оскільки в них нестійка психіка. І найчастіше у випадках, коли алкоголізм виступає, як наслідок способу життя батьків. Також підлітки починають «гратись» алкоголем для самоствердження у своїх компаніях, а оскільки в них фізіологічно незрілий організм, це спричиняє отруєння, що призводить до хімічної залежності.

Алкоголь може служити й засобом утекти через слабкість особистих якостей або ж пошук забуття реалії життя. Найчастіше залежність виникає в людей зі слабкою емоційно-вольовою сферою, які схильні до навіювання. У наш час людина часто не витримує стресових ситуацій, тож алкоголь стає засобом зняття напруження.

Протягом підліткового та юнацького віку, коли є надмірність вільного часу та відсутність знань про наслідки алкоголізму, треба бути особливо уважним. Занадто «просунута» молодь деколи чомусь вважає, що соромно жити, якщо ти не встиг ще спробувати випити «ста грамів», забуваючи про те, що це не відкриє шлях до популярності та престижу. Не за горами й швидке звикання до алкогольних напоїв, особливо за наявності будь-якого приводу, який неможливо не відсвяткувати.

Дитячий алкоголізм, досить відносне поняття. Опис що це таке ви швидше за все не знайдете в медичних довідниках виданих до 1991 року; чого там говорити – навіть в нових медичних довідниках практично немає інформації на тему дитячого алкоголізму. Проте не дивлячись на це проблема продовжує існувати і як це не сумно починає прогресувати і розвиватися як хронічна хвороба. Непоінформованість дорослих і медичних фахівців недостатність їх знань з цієї області готують сприятливий ґрунт для розвитку цієї проблеми.

Вік неповнолітніх, вживаючих спиртні напої, в Україні нестримно знижується. Особливо гостро проблема дитячого алкоголізму стає в неблагополучних сім'ях. Як правило, батьки в таких сім'ях страждають алкоголізмом. Діти швидко заробляють алкоголізм. Відомі випадки, коли за шість місяців систематичного вживання формувалася перша стадія. Дитину вже перестає хвилювати, коли йому говорять: «Виженемо з дому, не дамо грошей», – і так далі. Він готовий піти з дому. Тому що основна домінанта у нього в голові це вже випивка.

На жаль, процес залучення дітей до спиртного проходить досить активно і навіть з раннього дитинства. На дитячий організм Алголь діє сильніше і небезпечніше, ніж на дорослий. Адже в цьому віці утверджуються і посилено розвиваються всі життєво важливі системи.

Педагогічна необізнаність батьків виявляється в існуючих забобонах і помилках про цілющу дію алкоголю: алкоголь підсилює апетит, виліковує недокрів'я, покращує сон, полегшує прорізання зубів. Розплачуються батьки за свою необізнаність алкогольним отруєнням дітей, яке може навіть привести до смертельного результату. Алкоголізація дітей і підлітків сприяє алкогольне оточення, яке складають питущі найближчі родичі. У розвитку пияцтва у дітей вирішальну роль грають погані приклади батьків, обстановка пияцтва в сім'ї.

Актуальність теми даної бакалаврської роботи визначається тим, що із-за проблеми вживання алкоголю дітьми та молоддю зумовлений великий діапазон вираженості поведінкових розладів, високою частотою їх появи, непосильними для дітей та підлітків труднощами їх навчальної та соціальної адаптації. Зокрема, спектр проблем, пов'язаних із зловживанням молоддю алкогольними напоями, у широкому соціальному контексті можна віднести до проблеми девіантної поведінки, тобто до ненормативної поведінки особистості в суспільстві.

Останніми роками найбільш серйозною тенденцією в зловживанні алкоголем є швидке зростання вживання молоддю слабоалкогольних напоїв. Особливої уваги у розв'язанні цієї проблеми потребує дослідження соціально-психологічних чинників.

Саме вивчення проблеми соціально-психологічних причин поширення пияцтва в молодіжному та дитячому середовищі в теперішній час слід вважати надзвичайно актуальним завданням як у теоретичному, так і в практичному вимірах. Це явище є досить розповсюдженим, але, на жаль, суспільство належним чином не усвідомлює його небезпеки для сучасності та майбутнього української держави і українського суспільства.

Метою бакалаврської роботи є розкрити сутність явища схильності до алкоголізму, впливу сімейних традицій на розвиток дитячого алкоголізму та соціально-педагогічної діяльності з дітьми схильними до алкоголізму.

Для досягнення визначеної мети, ми поставили перед собою ряд наступних задач:

• обґрунтувати теоретико-методологічні рамки проблеми дитячого алкоголізму;

• визначити сутність поняття «дитячий алкоголізм»;

• розглянути явище алкоголізму як форму девіантної поведінки;

• окреслити проблему впливу сімейних традицій на поширення дитячого алкоголізму;

• проаналізувати чинники та стадії розвитку дитячого алкоголізму;

• вивчити соціальний вимір проблеми вживання алкоголю дітьми та молоддю;

• охарактеризувати особливості соціально-педагогічної діяльності з дітьми схильними до вживання алкоголю.

Об'єкт дослідження даної бакалаврської роботи – сукупність проявів дитячого алкоголізму.

Предмет дослідження – вплив сімейних традицій на розвиток дитячого алкоголізму.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс психологічних методів і соціальних методик: теоретичний аналіз, порівняння і узагальнення наукових матеріалів із зазначеної проблеми; організаційно-порівняльний аналіз; емпіричні спостереження.

Враховуючи постійну актуальність та загострення окресленої проблеми останніми двома десятиріччями та масштабами поширення дитячого та підліткового алкоголізму саме з соціальних чинників, цій проблеми присвячено багато уваги в дослідженнях російських та українських вчених – педагогів, медиків, соціологів та психологів. Проблему розвитку алкоголізму серед дітей та молоді та впливу на нього сімейних «алкогольних» традицій вивчали такі науковці, як – російські – Ф.Г. Углов, Жданов В. Г., українські – Т. Андреева, К. Краковский, О. М. Балакірєва, О. О. Яременко, С.І. Болтівець та інші.

Джерельною базою нашого дослідження виступають різні нормативні акти стосовно прав дитини – «Конвенція ООН про права дитини», Конвенцію ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 [2], у якій визначено порядок діяльності Комітету з прав дитини. Слід зазначити, що дуже важливим є закріплення у Конвенції положення про те, що Держави-сторони зобов'язані подавати Комітету через Генерального секретаря Організацій Об'єднаних Націй доповіді про вжиті ними заходи щодо закріплення визнаних у Конвенції прав та прогрес, досягнутий у здійсненні цих прав. «Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні», Постанова № 1-7/6-98 від 01.07.2004 [3], в якій розглянути основні положення соціальної підтримки держави у вихованні дітей та учнівської молоді. Закон України «Про охорону дитинства» [1], визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

Теоретично-методологічною базою нашого дослідження виступає ряд наукових праць та статей як українських, так і зарубіжних науковців. В процесі роботи над даною бакалаврською роботою нами використано наукові праці такі, як книга Балакірєвої О. М., Яременко О. О. «Рівень розповсюдження та структура вживання алкоголю та інших наркотичних речовин серед підлітків в Україні: соціологічний вимір» [5], в якій взято за мету ознайомити громадськість та науковців з проектом ESPAD «Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин» та його реалізацію в Україні. Вона містить інформацію про структуру і процедуру дослідження. Вибіркову сукупність та інструментарій, методологічні та методичні проблеми, а також основні результати дослідження.

Монографія «Динаміка поширення тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед учнівської молоді України: 1995, 1999, 2003 роки» [16] О. М. Балакірєвої, О. О. Яременко, О. Р. Артюр та інших знайомить громадськість з проектом ESPAD – Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин та його реалізацію в Україні. Вона містить інформацію про рівень та структуру куріння, вживання алкоголю та наркотиків серед підлітків, динаміку окремих показників за 1995, 1999, 2003 роки, аналіз гендерних особливостей, порівняльні дані з іншими європейськими країнами та інструментарій опитування.

«Тютюн, алкоголь, наркотики в молодіжному середовищі: вживання, залежність, ефективна профілактика» [49] – монографія О. О. Яременко, О. М. Балакірєвої, О. О. Стойко та колективу авторів – одна з серії видань Українського інституту соціальних досліджень та Державного інституту проблем сім’ї та молоді, які містять матеріали для навчання основам формування здорового способу життя молоді та впровадження цієї діяльності у практику роботи державних організацій, причетних до розв’язання молодіжних проблем. У книзі представлена інформація про психоактивні речовини: тютюн, алкоголь та наркотики. Подано також ситуаційний аналіз щодо вживання психоактивних речовин в Україні, інші статистичні дані, показана особлива актуальність цієї тематики з урахуванням стану здоров’я молоді України. Книга містить практичні поради та рекомендації щодо проведення тренінгів з профілактики негативних явищ.

Важливими для розуміння методів роботи з відхиленнями у поведінці дітей є досвід роботи Макаренко А. С. – українського і російського педагога-новатора, класика світової педагогіки, в його збірці праць «Педагогічна поема» [26] проаналізовано і узагальнено досвід видатного педагога.

«Методичні рекомендації до комплексної програми «Профілактика негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі» [29] колективу авторів – Павленко А. М., Пінчук І. М., Шнеренко Л. П. містять аналіз нормативно-правової бази, поради щодо організаційного, інформаційного та методичного забезпечення діяльності мобільного консультативного пункту та практичні рекомендації для роботи з підлітками та молоддю, схильною до правопорушень.