132329 (Діяльність психолога освітньої організації з розвитку особистості дитини), страница 6
Описание файла
Документ из архива "Діяльність психолога освітньої організації з розвитку особистості дитини", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "психология" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "психология" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "132329"
Текст 6 страницы из документа "132329"
Оцінка результатів.
За допомогою ключа до даної методики, представленого в таблиці (Додаток Б), визначається кількість балів, отриманих випробуваним за вибрані їм відповіді на судження наведених вище шкал. Загальна кількість балів, набраних із всіх питань шкали, ділиться на 20, і підсумковий показник розглядається як індекс рівня розвитку відповідного виду тривожності в даного випробуваного. (Бланк ключа до методики Додаток Б).
Висновки про рівень розвитку
3,5 – 4,0 бали – дуже висока тривожність
3,0 – 3,4 бали – висока тривожність
2,0 – 2,9 бали – середня тривожність
1,5 – 1,9 бала – низька тривожність
0,0 – 1,4 бали – дуже низька тривожність.
2) Діагностика стану агресії в підлітків.
Термін "агресія" надзвичайно часто вживається сьогодні в самому широкому контексті й тому має потребу в серйозному "очищенні" від цілого ряду нашарувань і окремих змістів. Прояв агресії в дитячому віці є проблемою, що усе більше хвилює вчителів і батьків. Завданням психолога повинна стати психокоррекционная робота з особами, які більше агресивні в порівнянні з іншими. Але, як визначити це "більше" або "менш"? Відповідь на це питання неможливий без досить точного визначення понять "агресії" і "агресивності". Необхідність такого визначення обґрунтовується тим, що термін "агресія" надзвичайно часто вживається сьогодні в самому широкому контексті й тому має потребу в серйозному "очищенні" від цілого ряду нашарувань і окремих змістів.
Різні автори у своїх дослідженнях по-різному визначають агресію й агресивність: як уроджену реакцію людини для "захисту, займаної території" (Лоренц; Ардри); як прагнення до панування (Моррисон); реакцію особистості на ворожу людині навколишню дійсність (Хорни, Фромм). Дуже широке поширення одержали теорії, що зв'язують агресію й фрустрацію (Маллер, Дуб, Доллард).
Під агресивністю можна розуміти властивість особистості, що характеризується наявністю деструктивних тенденцій, в основному в області субъектно-субъектных відносин. Імовірно, деструктивний компонент людської активності є необхідним у творчій діяльності, тому що потреби індивідуального розвитку з неминучістю формують у людях здатність до усунення й руйнування перешкод, подоланню того, що протидіє цьому процесу.
Агресивність має якісну й кількісну характеристики. Як і всяка властивість, вона має різний ступінь виразності: від майже повної відсутності до її граничного розвитку. Кожна особистість повинна мати певний ступінь агресивності. Відсутність її приводить до пасивності, відомості, конформности й т.д.
Надмірний розвиток її починає визначати весь вигляд особистості, що може стати конфліктної, нездатної на свідому кооперацію й т.д. Сама по собі агресивність не бажає суб'єкта свідомо небезпечним, тому що, з одного боку, існуюча зв'язок між агресивністю й агресією не є твердої, а, з інший, сам акт агресії може не приймати свідомо небезпечні й несхвалювані форми. У життєвій свідомості агресивність є синонімом "зловмисної активності". Однак саме посебе деструктивне поводження "зловмисністю" не володіє, такий його робить мотив діяльності, ті цінності, заради досягнення й володіння якими активність розвертається. Зовнішні практичні дії можуть бути подібні, але їхні мотиваційні компоненти прямо протилежні.
Виходячи із цього, можна розділити агресивні прояви на два основних типи: перший - мотиваційна агресія, як самоцінність, другий - інструментальна, як засіб (маючи на увазі при цьому, що й та, і інша можуть проявлятися як під контролем свідомості, так і поза нього, і сполучені з емоційними переживаннями: гнів, ворожість). Практичних психологів більшою мірою повинна цікавити мотиваційна агресія як прямий прояв реалізації властивих особистостей деструктивних тенденцій. Визначивши рівень таких деструктивних тенденцій, можна з великим ступенем імовірності прогнозувати можливість прояву відкритої мотиваційної агресії.
Однієї з подібних діагностичних процедур є опросник Басса-Дарки.
А.Басс, що сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресії й ворожість і визначив останню як: "... реакцію, що розвиває негативні почуття й негативні оцінки людей і подій". Створюючи свій опросник, що диференціює прояву агресії й ворожості, А.Басс і А.Дарки виділили наступні види реакцій:
1. Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи.
2. Непряма агресія, обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована.
3. Подразнення - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні (запальність, брутальність).
4. Негативізм - опозиційна манера в поводженні від пасивного опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів.
5. Образа - заздрість і ненависть до навколишнім за дійсні й вигадані дії.
6. Підозрілість - у діапазоні від недовіри й обережності стосовно людей до переконання в тім, що інші люди планують і приносять шкоду.
7. Вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (лемент, вереск), так і через зміст словесних відповідей (прокльону, погрози).
8. Почуття провини - виражає можливе переконання суб'єкта в тім, що він є поганою людиною, що надходить зло, а каяття, що відчувають також їм, совісті.
Впросник складається з 75 тверджень, на які випробуваний відповідає "так" або "ні".
Бланк опросника Баса - Дарки
№ | Опросник | ТАК | НЕМАЄ |
1. | Часом я не можу впоратися з бажанням заподіяти шкоду іншим. | ||
2. | Іноді брешу про людей, яких не люблю. | ||
3. | Я легко дратуюся, але швидко заспокоююся. | ||
4. | Якщо мене не попросять по^-гарному, я не виконаю. | ||
5. | Я не завжди одержую те, що мені покладене так немає. | ||
6. | Я не знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною. | ||
7. | Якщо я не схвалюю поводження друзів, я даю їм це відчути. | ||
8. | Коли мені траплялося обдурити кого-небудь, я випробовував болісні каяття совісті. | ||
9. | Мені здається, що я не здатний ударити людини. | ||
10. | Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами. | ||
11. | Я завжди поблажливий до чужих недоліків. | ||
12. | Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його. | ||
13. | Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами. | ||
14. | Я тримаюся насторожено з людьми, які ставляться до мене трохи більш дружественно, ніж я очікував. | ||
15. | Я часто буваю незгодний з людьми | ||
16. | Іноді на розум приходять думки, яких я соромлюся | ||
17. | Якщо хто-небудь першим ударить мене, я не відповім йому. | ||
18. | У подразненні ляскаю дверима. | ||
19. | Я набагато більше дратівливий, чим, здається. | ||
20. | Якщо хтось уявляє із себе начальника, то я завжди надходжу йому всупереч. | ||
21. | Мене небагато засмучує моя доля. | ||
22. | Я думаю, що багато з людей не люблять мене. | ||
23. | Я не можу удержатися від суперечки, якщо люди не згодні із мною. | ||
24. | Люди, увиливающие від роботи, повинні випробовувати почуття провини. | ||
25. | Той, хто ображає мене й мою родину, напрошується на бійку. | ||
26. | Я не здатний на грубі жарти. | ||
27. | Мене охоплює лють, коли треба мною насміхаються. | ||
28. | Коли люди будують із себе начальників, я роблю всі, щоб вони не зазнавалися. | ||
29. | Майже щотижня я бачу кого-небудь, хто мені не подобається. | ||
30. | Досить багато з людей заздрять мені. | ||
31. | Я вимагаю, щоб люди поважали мене. | ||
32. | Мене гнітить те, що я мало роблю для своїх батьків. | ||
33. | Люди, які постійно переводять вас, коштують того, щоб їх "клацнули по носі". | ||
34. | Я ніколи не буваю, похмурий від злості. | ||
35. | Якщо до мене ставляться гірше, ніж я того заслуговую, я не розбудовуюся. | ||
36. | Якщо хтось виводить мене із себе, я не обертаю уваги. | ||
37. | Хоча я й не показую цього, мене іноді гризе заздрість. | ||
38. | Іноді мені здається, що треба мною сміються. | ||
39. | Навіть якщо я злюся, я не прибігаю до "сильного" вираженням. | ||
40. | Мені хочеться, щоб мої гріхи були прощені. | ||
41. | Я рідко даю здачі, навіть якщо хто-небудь ударить мене. | ||
42. | Коли виходить не по-моєму, я іноді ображаюся. | ||
43. | Іноді люди дратують мене однією своєю присутністю. | ||
44. | Ні людей, яких би я по-справжньому ненавидів. | ||
45. | Мій принцип: "Ніколи не довіряти "чужинцям". | ||
46. | Якщо хто-небудь дратує мене, я готовий сказати, що я про нього думаю. | ||
47. | Я роблю багато такого, про що згодом жалую. | ||
48. | Якщо я розлючуся, я можу вдарити кого-небудь. | ||
49. | З дитинства я ніколи не проявляв вибухів гніву. | ||
50. | Я часто почуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути. | ||
51. | Якби всі знали, що я почуваю, мене б уважали людиною, з яким нелегко працювати. | ||
52. | Я завжди думаю про те, які таємні причини змушують людей робити що-небудь приємне для мене. | ||
53. | Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь. | ||
54. | Невдачі засмучують мене. | ||
55. | Я б'юся не рідше й не частіше чим інших. | ||
56. | Можу згадати випадки, коли був настільки зол, що вистачав першу річ, що попалася під руку, і ламав її. | ||
57. | Іноді я почуваю, що готово першим почати бійку. | ||
58. | Іноді я почуваю, що життя надходить із мною несправедливо | ||
59. | Раніше я думав, що більшість людей говорить правду, але тепер я в це не вірю. | ||
60. | Я лаюся тільки зі злості. | ||
61. | Коли я надходжу неправильно, мене мучить совість. | ||
62. | Якщо для захисту своїх прав мені потрібно застосувати фізичну силу, я застосовую її. | ||
63. | Іноді я виражаю свій гнів тим, що стукаю кулаком по столі. | ||
64. | Я буваю, грубуватий стосовно людей, які мені не подобаються. | ||
65. | У мене немає ворогів, які б хотіли мені нашкодити. Я не вмію поставити людини на місце, навіть якщо він того заслуговує. | ||
66. | Не вмію поставити людини на місце, навіть якщо він цього заслуговує. | ||
67. | Я часто думаю, що жив неправильно. | ||
68. | Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки. | ||
69. | Я не засмучуюся через дріб'язки. | ||
70. | Мені рідко спадає на думку, що люди намагаються розлютити або образити мене. | ||
71. | Я часто тільки загрожую людям, хоча й не збираюся приводити погрози у виконання. | ||
72. | Останнім часом я став занудою. | ||
73. | У суперечці я часто підвищую голос. | ||
74. | Я намагаюся звичайно приховувати своє погане ставлення до людей. | ||
75. | Я краще погоджуся із чим-небудь, чим стану сперечатися. |
Примітка
1. Питання може ставитися тільки до однієї форми агресії.