113996 (Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами), страница 11

На даному етапі діти дізнаються, що є слова, які можуть виразніше і яскравіше позначати ті, чи інші поняття; учні вчаться обирати влучні слова для вираження своїх думок, уникати вживання одноманітних слів у зв’язному висловлюванні.

В аспекті нашого дослідження розглянемо наявні відомості з фразеології, а відповідно знання, уміння і навички, якими повинні володіти учні після вивчення даного матеріалу.

У програмі за початкову школу [58] розділу «Фразеологія», як такого, немає. Адже, як вже зазначалося, початкова школа припадає на пропедевтичний етап вивчення фразеології. Проте роботу над фразеологічними одиницями передбачено, хоча і не конкретизовано.

Ознайомлення з фразеологією відбувається паралельно із вивченням інших розділів та тем, які передбачені програмою.

На початковому етапі навчання мови виділяють такі основні аспекти роботи: «Мовленнєва діяльність», «Знання про мову, мовні вміння», «Правопис».

Охарактеризуємо кожен аспект щодо вивчення фразеології.

1. «Мовленнєва діяльність». Мовленнєва діяльність молодших школярів складається з таких її видів: слухання – розуміння усного мовлення (аудіювання), говоріння, читання і письмо. Даний аспект передбачає сприймання на слух і розуміння найчастіше вживаних фразеологічних одиниць; розпізнавання вивчених фразеологізмів; роботу над образними, влучними словами та словосполученнями в почутій розповіді; переказ чи побудову власної розповіді з використанням фразеологічних одиниць; висловлення власної думки з приводу тлумачення того чи іншого фразеологічного звороту; розпізнавання чи знаходження в тексті вивчених фразеологічних одиниць; відокремлення стійких словосполучень від вільних; складання діалогів, відповіді на запитання з використанням фразеологізмів; складання письмових висловлювань за прочитаним твором, переглянутим фільмом, ситуацією із власного життя, вживаючи стійкі словосполучення.

2. «Знання про мову, мовні вміння». Даний аспект передбачає пояснення і вживання в усному і писемному мовленні (навчальних творчих роботах) опрацьованих за підручником фразеологізмів; вживання фразеологізмів відповідно до контексту; вміння відрізняти лексичне значення (в слові і фразеологізмі) від граматичного; групувати вивчені фразеологізми; добирати слова і словосполучення для точного вираження думки.

3. «Правопис». Робота з правопису передбачає правопис найуживаніших фразеологізмів; використання фразеологічних словників для пояснення та тлумачення невідомих фразеологічних одиниць.

Бачимо, що даною програмою ознайомлення з фразеологізмами в початкових класах передбачено лише з практичної сторони. Зазначаємо, що вивчення елементів фразеології розвиває увагу учнів до значення і вживання стійких словосполучень, виховує у них потребу у виборі потрібного фразеологізму для вираження тієї чи іншої думки у власному висловлюванні, формує вміння користуватися тлумачними та фразеологічними словниками. Через інтерес до фразеології в учнів розвивається і інтерес до української мови в цілому.

Аналіз підручників з української мови за початкову школу

У рамках теми нашого дослідження ми проаналізували такі діючі підручники з рідної мови:

1. Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підр. для 2 кл..- 8-ме вид.. – К.: Освіта, 2000.- 272с.

2. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підр. для 3 кл..- К.: Освіта, 2003.- 126с.

3. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І., Дубовик С.Г., Скуратівський Р.М. Рідна мова: Підр. для 4 кл..- К.: Освіта, 2004.- 128с.

4. Савченко О.Я.,Скрипченко Н.Ф. Читанка: Підр. для 3 кл..- К.: Освіта, 2003.- 142 с.

5. Скрипченко Н.Ф.,Савченко О.Я. Читанка: Підр. для 2 кл..- 6-те вид..-К.: Освіта, 1996.- 336 с.

6. Скрипченко Н.Ф.,Савченко О.Я., Волошина Н.Ф. Читанка: Підр. для 4 кл.- 5-т вид.- к.: Освіта, 1997.- 288 с.

При аналізі підручників були поставлені такі завдання:

• виявити об’єм фразеологічних одиниць, з якими зустрічаються учні на сторінках підручників;

• визначити характер вправ, поданих у підручниках.

Почнемо з підручників для 2 класу (українська мова і читанка).

На сторінках підручників для 2 класу ми виявили близько 50 фразеологізмів, а також прислів’я і приказки, які подаються за тематичними групами.

Це, зокрема, такі:

брати штурмом, пройти крізь пустині та хащі, не знати ні злиднів, ні горя, з палець, спробувати легкого хліба, яблуку ніде впасти, податися світ за очі, змокнути до нитки, накивати п’ятами, з роду – віку, ні кінця, ні краю, скільки оком кинеш, поміняти шило на мило, бігти стрімголов, хвацько козиряти, соловейком заливатися, аж луна розлягається, пропав ні за цапову душу, піти в світ широкий, ні пари з вуст, добра душа, строчити як з кулемета, тягнути за язик, ні за холодну воду не візьметься, палець об палець не вдарить, наламати дров, докласти рук, на головах ходять, не пасти задніх, робити з мухи слона, заливатися сміхом, слізьми вмиватися, на вус мотати, дерти оса, гострий на язик, ловити гав, може гори перевернути, крутитися дзигою, на швидку руку та інші.

Прислів’я та приказки: Навчання і труд поруч ідуть. Зробив діло гуляй сміло. Усе трудом славиться. Без охоти немає роботи. Без діла слабіє сила.

Чужому лихові не смійся. Хто сміється, тому не минеться.

Дерево сильне корінням, а людина – знаннями. Важко у навчанні – легко в труді.

Маленька праця краща за велике безділля. Є терпіння – буде й уміння та інші.

Щодо вправ, які наводяться в підручниках для 2 класу, то їх основу складають вправи на засвоєння семантики фразеологічних одиниць як ізольованих одиниць мови без врахування складності їх смислової структури і системних зв’язків у мові.

Це вправи типу: «Прочитай вирази (прислів’я). поясни їх значення. Склади з ними речення».

Наприклад: Вправа 512. Прочитай і поясни прислів’я.

Дерево сильне корінням, а людина – знаннями. Важко у навчанні – легко в труді.

Маленька праця краща за велике безділля. Є терпіння – буде й уміння та інші [11, 249].

Вправа 467. Як ви розумієте вираз «на швидку руку» ? Складіть з ним речення [11, 227]

Фрагментарно вводяться вправи типу: «Допиши прислів’я, користуючись словами з довідки» або «Кожен вислів заміни одним словом. При потребі користуйся довідкою».

Наприклад: Вправа 295. Допиши прислів’я, користуючись словами з довідки.

1. Праця годує, праця одягає, праця зігріває…

2. Дружно працювати - …

3. Робиш наспіх - …

Довідка: втоми не знати, на розум наставляє, зробиш на сміх [11, 152].

Вправа 302. Прочитай вислови. Кожен із них заміни одним словом. При потребі користуйся довідкою.

Заливатися сміхом, слізьми вмиватися, на вус мотати, робити з мухи слона, дерти носа.

Довідка: перебільшувати, реготати, зазнаватися, плакати, запам’ятовувати [11, 156].

Перейдемо до підручників для 3 класу початкової школи (українська мова і читанка).

У 3 класі крім фразеологічних одиниць, з якими учні зустрічалися на сторінках підручників за 2 клас, додаються ще близько 20 нових, невідомих фразеологічних одиниць.

Це, зокрема, такі:

молоти язиком, зарубати на носі, в дальному коліні, вуха нашорошити, дати драла, гнути спину, байдики бити, взяти ноги на плечі, набрати води в рот, викинути з голови, вертітися під ногами, пекти раків, замилювати очі, розбити глека, вийти сухим з води, сидіти в печінках, вцілити в око, заварити кашу, попасти пальцем в небо, з’їсти разом пуд солі та інші.

Прислів’я та приказки: Будь господарем свого слова. Гостре слово коле сердечко. Слово не горобець: вилетить – не спіймаєш. Від теплого слова і лід розмерзає. Погане слово краще проковтнути, ніж промовити. Доброму слову ціни немає та інші.

У підручнику «Читанка» дається пояснення, що прислів’я і приказки – це короткі, влучні образні вислови, що часто містять римовані слова. Вони передають досвід народу: поради, застереження [68, 79].

Вправи на ознайомлення з фразеологічними одиницями аналогічні до тих, які представлені у підручниках для 2 класу.

Наводимо приклади вправ.

Вправа 140. Прочитай і поясни прислів’я.

Хто з розумним поведеться, той розуму набереться. Мудра голова дбає про хороші слова. Розуму чоловік вчиться цілий вік. Сила перед розумом поступається [14, 63].

Вправа 144. Замініть вислови одним словом. Складіть речення з одним з них.

Байдики бити, взяти ноги на плечі, набрати води в рот, викинути з голови, вертітися під ногами, пекти раків.

Довідка: заважати, побігти, почервоніти, лінуватися, забути, замовкнути [14, 65].

Вправа 197: Прочитай вирази. Що вони означають? Склади з трьома речення.

Вцілити в око, з ним каші не звариш, попасти пальцем в небо, з’їсти разом пуд солі, пасти задніх [14, 74].

У підручниках для 4 класу ми виявили ще близько 20 нових фразеологічних одиниць, крім тих, які вже знайомі учням.

Наводимо приклади фразеологічних одиниць.

Що не сільце, то своє слівце, чого доброго, кидати на поталу, заклякнути на кістку, лагодити на весну, забити тривогу, світла голова, не велика наука, пуститися гопака, перехопити дух, аж гай шумить, содухи спустити, з досвідку вік не зімкне, берегти як зіницю ока, сім п’ятниць на тиждень, опинитися просто неба, кинутися з усіх ніг, йти як не своїми ногами, спати без задніх ніг, жити на широку ногу та інші.

Прислів’я та приказки: Їй кажи – овес, а вона каже – гречка. Ви нам, а ми – вам. Радий би небо прихилить, та не хилиться. Ночвами моря не перепливеш. Кінці з кінцями не сходяться. Як не щастить, то й у печі не горить. Добрі вісті не стоять на місці. Гуртом можна й море загатити. Вовків боятися – в ліс не ходити.

Основу вправ, які подані у підручниках для 4 класу, складають завдання на засвоєння семантики фразеологізмів. Це вправи типу: «Прочитай і поясни значення висловів». Рідко зустрічаються вправи типу: «Добери до поданих висловів синоніми (антоніми) ». Така фрагментарність суперечить принципу системності і не відіграє суттєвої ролі у роботі над фразеологічними одиницями.

Приклади вправ.

Вправа 5. Прочитай висловлювання і поміркуй над їх змістом.

1. Великі знання починаються з малої книжки. 2. Книга – джерело знань. 3. Книга мовчки все розкаже. 4. Людина без книги як риба без води [15, 9].

Вправа 95.До лівого стовпчика добери продовження з правого.

Літо збирає а у матері серце болить.

Якщо не навчив батько, то чоловік мудріє.

Краще без вечері лягати, а зима з’їдає.

Хто багато читає то не навчить і дядько.

Як голова сивіє той багато знає.

Дітки плачуть, але без ворогів уставати [15, 67].

Вправа 176. Поясни, що означають вислови. Добери до них синоніми. Виконання завдання перевір за фразеологічним словником.

Опинитися просто неба, намокнути до нитки, кинутися з усіх ніг, йти як не своїми ногами, спати без задніх ніг, жити на широку ногу [15, 85].

Вправа 194. Прочитай прислів’я і спиши, вставляючи замість крапок антоніми до виділених слів. Поясни, коли так говорять.

1. Маленька праця краща за … безділля. 2. Праця чоловіка годує, а … марнує. 3. Ранні пташки росу п’ ють, а … сльози ллють. 4. Руки білі, а сумління …. 5. Ластівка день починає, а соловей …. [15, 118].

З аналізу підручників з української мови та читанок для початкових класів бачимо, що обсяг і різновиди вправ, які подані у підручниках на засвоєння і вживання фразеологічних одиниць, не відповідають обсягу власне фразеологічних одиниць.

Основу становлять вправи на усвідомлення і розуміння значення фразеологічних одиниць. Вправи на засвоєння і активізацію фразеологізмів вводяться епізодично. Одноманітні також способи і методи роботи із вивчення фразеологізмів в початковій школі. Така одноманітність і фрагментарність деяких видів вправ порушує такі важливі принципи навчання, як логічність, послідовність та систематичність.

2.3 Науково–методичне обґрунтування експериментального дослідження

Проаналізувавши підручники з української мови для початкової школи, ми побачили, що основу в оволодінні фразеологічним матеріалом становлять вправи на усвідомлення і розуміння значень фразеологізмів.

Тому з метою виявлення ефективності даних вправ для вивчення фразеологічних одиниць, а також рівня фразеологічних умінь (пояснення значення фразеологічних одиниць, знаходження їх у реченні, правильне вживання фразеологічних зворотів у мовленні) ми провели констатувальний експеримент.

У цьому експерименті брали участь учні 3 і 4 класів шкіл м. Тернополя (школа № 7) та с. Олесино Козівського району Тернопільської області. Учні 3-А і 4-А - експериментальні класи, а учні 3-Б і 4-Б – контрольні.

Експеримент полягав у тому, що учням були запропоновані три варіанти завдань, а саме:

1. Пояснити значення стійких словосполучень.

2. У поданих реченнях підкреслити (фразеологізми) стійкі словосполучення.

3. Скласти речення з поданими (фразеологізмами) висловами.

Завдання 1. Учні повинні були пояснити фразеологічні звороти, подані на картках. Для першого завдання фразеологічні звороти добиралися без особливої диференціації. Ми використали ті стійкі словосполучення, які наявні у навчальній літературі з української мови для початкових класів. Зокрема, це такі:

1. Золоті руки;

2. зарубати на носі;

3. ні живий ні мертвий;

4. кіт наплакав;

5. кури не клюють;

6. строчити як з кулемета;

7. наламати дров;

8. дерти носа;

9. пекти раків;

10. взяти ноги на плечі.

Такий варіант завдання виявився важким для учнів. На жаль, далеко не всі учні справилися із розкриттям семантики «ізольованих словосполучень». Повні відповіді були рідкістю. Так, наприклад, учениця 4 класу Тернопільської школи пояснила значення фразеологічних одиниць таким чином:

1. Золоті руки – вміти все робити;

2. зарубати на носі – запам’ятати;