У процесі дипломного дослідження ми поставили перед собою завдання здійснити аналіз сучасної практики правового виховання молодших школярів з виявлення найістотніших позитивних і негативних сторін у плані його змісту, шляхах його реалізації в процесі позаурочної виховної роботи, підготовленості класоводів і батьків до правовиховної роботи з учнями молодших класів.

Аналіз науково-методичної літератури з питань правовиховної роботи з учнями молодших класів у сучасній школі показав, що в окремих школах України мають місце цікаві технології організації різних аспектів цієї роботи, які варто творчо використати і в інших школах.

Так, наприклад, вдало організовано правове виховання учнів початкових класів у середній загальноосвітній школі №58 м. Львова [38].

Тут здійснюється робота з ознайомлення класоводів зі змістом Конвенції прав дитини, законодавством України про права дитини, про правовий статус учнів, батьків, учителів та іншими документами, в яких задек­ларовано права дитини. Спільно з психологами розроблена програма вивчення особистості учнів молодших класів. Учителі використовують її, особливо, коли йдеться про ранню профілактику правопорушень.

Серед учнів проведено конкурс на кращу казку, оповідання, малюнок за темою "Права дитини". Періодично організовують виставки учнівських робіт. Так, учениця 2 класу Анелія Троценко зайняла III місце у конкурсі малюнків, організованому Української Фондацією. Дівчинка одержала Диплом і цінний подарунок. До тематики методичної роботи вчителів 1-4 класів введено питання про вивчення досвіду роботи з правового та морально-етичного виховання.

У цій школі розроблено програму "Права дитини", яку запроваджено у навчальний процес. Вона містить 17 тем, розрахованих на 17 уроків (Додаток 2). Запропоновані теми вивчаються в 3-4 класах цієї школи.

Позитивно оцінюючи зміст даної програми і досвід правового виховання молодших школярів у даній школі, слід зауважити, що зміст правового виховання учнів молодших класів не можна обмежувати тільки вивченням прав дитини. Адже у своєму житті молодший школяр має справу з багатьма нормами різних галузей права, яких він повинен дотримуватись чи ними користуватися.

Вивчення досвіду шкіл з правовиховної роботи з молодшими школярами переконує, що найкраще вона організована з такого аспекту адміністративного права, як вивчення Правил дорожнього руху. У кращих школах України вже склалася певна система цієї роботи. Під час бесід з молодшими школярами повторюються вже відомі з житейського досвіду правила і зосереджується увага на формуванні в учнів свідомого ставлення до їх виконання, непримиренності до всіх проявів недисциплінованості на вулиці, прагнення надати допомогу людям похилого віку, попереджувати малюків і своїх ровесників про важливість дотримання цих правил. Такі бесіди допомагають переконати школярів, що Правила дорожнього руху є одним з правових документів нашої держави, який потрібно виконувати всім беззаперечно. Його невиконання веде не тільки до можливих аварійних ситуації на дорогах, а й до юридичної відповідальності за їх спричинення.

Вартий уваги досвід планування занять з вивчення Правил дорожнього руху [6]. Заняття проводяться за розробленим планом (Додаток 3), затвердженим директором школи. Якщо це екскурсія по місту, її маршрут, кількість учасників і час погоджують з органами Державтоінспекції.

У ході підготовки визначають мету заняття, а також розповідають дітям про порядок його проведення, підкресливши, на що слід звернути особливу увагу. Діти відповідають на запитання, що стосуються, наприклад, будови перехрестя, засобів, якими воно регулюється, руху транспорту і пішоходів на перехресті, видів транспортних засобів та дорожніх знаків. Розказують і про сигнали світлофора, регулювальника, помічені порушення правил руху пішоходами чи водіями та розмітку перехрестя.

Під час обговорення аналізується весь хід екскурсії виставляються оцінки в класному журналі.

Наприкінці навчального року в 1-4 класах вище названої школи проводять підсумкові заняття. Це виховні заходи, на яких діти розповідають вірші, читають невеликі за обсягом оповідання, розігрують окремі сценки, пов'язані з правилами руху, а також беруть участь в іграх, вікторинах та конкурсах.

Для підвищення ефективності занять з Правил дорожнього руху в окремих школах №58 м. Львова, №3 м. Тернополя обладнано спеціальні куточки або кабінети. До їх оформлення (виготовлення макетів, дорожніх знаків, моделей транспортних засобів та ін.) залучають актив учнів, учителів праці, керівників гуртків, шефські організації та громадськість.

У таких куточках і кабінетах є набір з кольорових плакатів, що відповідають тематиці 1-4 класів з безпеки руху, а також ігри: "Вчись водіння", "Відкрий очі", "По місту", "За кермом", "Дорожні знаки до іграшкових автомобілів", "Твої знайомі", "Маленький шофер", "Пішохід", "Світлофор".

Ефективним наочним матеріалом для вивчення Правил дорожнього руху в 1-4 класах є відповідні діа- і відеофільми, як-от: "Щиголь", "Альошин велосипед", "Баран, який не знав "правил дорожнього руху" (діафільми); "Як Вовці пощастило", "Чемпіон вулиці", "Обережно! Червоний колір!", "Гачок", "Я вже дорослий" (відеофільми).

У куточку також є настільні моделі світлофорів (трисекційний, чотирисекційний з додатковою правою секцією, чотирисекційний з додатковою лівою секцією і п'ятисекційний з лівою і правою додатковими секціями), які використовуються у вивченні теми "Сигнали світлофора і регулювальника" в 3 класі. За допомогою цих чотирьох моделей вдається створювати всі комбінації світлових сигналів, які застосовуються на перехрестях для регулювання руху.

Бажаного результату важко досягти без практичних занять: ігор, змагань та ін., які проводяться на шкільному майданчику. Там розміщують усі елементи вулиць, перехрестя, дороги, встановлюють світлофор, який діє. Колір розмітки і засобів регулювання має відповідати еталонам кольорів з Правил дорожнього руху, а поверхня майданчика повинна бути твердою.

Як на теоретичних, так і на практичних заняттях використовують жезл – регулювальника, який теж неважко виготовити в шкільних майстернях.

Описаний досвід вивчення Правил дорожнього руху заслуговує на увагу і може бути творчо використаний класоводами у виховній роботі з учнями.

В окремих школах робиться спроба організувати навчання батьків з проблем правового виховання дітей і сім'ї. Так, наприклад, у СШ №58 м.Львова для батьків учнів початкових класів організовано "Правовий всеобуч". Його тематика:

1. Права та обов'язки дітей молодшого шкільного віку.

2. Як розвивати індивідуальні здібності дитини.

3. Роль сімейних традицій у вихованні дітей.

4. Що дає самостійність мислення і вчинків дітям молодшого шкільного віку.

5. Рання профілактика наркоманії, алкоголізму, паління.

6. Як організувати побут і відпочинок у сім'ї [38].

Хоча таку спробу педагогічного колективу школи пропагувати правові знання серед батьків молодших школярів слід оцінити позитивно, але зміст пропонованого правового всеобучу ще не забезпечить батьків знаннями права для організації правового виховання дітей у сім'ї.

Особливо вдалим у формуванні культури поведінки молодших школярів у школі, вдома і в громадських місцях є досвід учительки початкових класів СШ № 3 міста Тернополя Г.О. Пасічник, яка протягом трьох років працює з дітьми й батьками над книгою О.Дорохова "Як поводитися". Вчителька радить батькам створювати вдома певні ситуації, в яких дитина самостійно зуміла б виявити себе, скористатися знаннями, набутими в процесі навчальної та ігрової діяльності. А з учнями 2-3 класів та їхніми батьками проводить етико-практичні конференції, на яких діти вчаться будувати поведінку і підкоряти свої відносини з навколишнім логіці .спільної діяльності, вступити у взаємозалежні стосунки, у конкретній ситуації пояснювати зміст застосовуваних у них норм і правил поведінки, вичленити моральну сторону вчинку й аналізувати його, глибоко усвідомлювати суспільне значення морально-етичних норм. Опанування молодшими школярами норм морально-правової поведінки відбувається в різних формах за широкого спілкування в колективі, з довколишніми людьми, в сім'ї.

Одним з напрямків правовиховної роботи школи є формування у молодших школярів культури поведінки. Саме її відсутністю характеризуються неповнолітні правопорушники. Адже, як правило, учні, які добре поводяться в школі, так само поводяться й за межами. Хто привчився й звик безвідмовно виконувати правила для учнів, той легко виконуватиме і всі інші правила людського співжиття. Правила поведінки для учнів – це специфічні вимоги суспільства до свого молодого покоління.

У свій час колишнє Міністерство освіти зробило добру справу – відмінило формальні правила для учнів. Сьогоднішня школа не має загальних правил для учнів. Прекрасні можливості для творчості у цьому плані, але чи багато шкіл використали ці можливості? У переважній більшості вся творчість проявилася в тому, що до Статуту школи внесено загальні права і обов'язки учнів із Закону України "Про освіту". Ці правила настільки загальні, що важко говорити про можливість їх опрацювання школярами. Школі потрібні свої правила для учнів, які б деталізували вимоги цього закону до них.

В окремих школах для вчителів початкових класів організовано спеціальні семінари на правову тематику. Так, наприклад, в СШ №58 м. Львова для класоводів організовано семінар "Правовий всеобуч". Його програма:

1. Що слід розуміти під поняттям "права дітей". Зміст основних міжнародних та українських документів, що визначають права дітей.

2. Економічні та соціальні права дітей. Моральні та духовні аспекти прав дитини.

3. Законодавство України щодо прав дітей. Обов'язки держави щодо захисту материнства і дитинства.

4. Правова культура неповнолітніх громадян. Правосуддя стосовно неповнолітніх.

5. Ознайомлення із збірником ООН для викладання прав людини у початкових класах.

6. Загроза наркоманії, алкоголізму, СНІДу та система морально правових профілактичних заходів у школі та сім'ї.

Позитивно оцінюючи намагання поповнити багаж знань класоводів правовими знаннями, слід зауважити, що пропонована тематика, не забезпечить їх таким обсягом правових знань, який дозволив би організувати правовиховну роботу з молодшими школярами з усіх галузей українського права.

Стан правовиховної роботи з учнями, рівень їх правової вихованості залежить від підготовленості класоводів до здійснення цього напрямку виховної роботи в школі. Для здійснення правового виховання молодших школярів учитель повинен чітко уявити собі основні цілі, завдання, форми і методи цієї роботи.

Для виявлення рівня підготовленості класоводів до правового виховання учнів у процесі констатуючого зрізу було проанкетовано 28 класоводів Львівської області (Додаток 4). Як засвідчують відповіді вчителів, під час навчання у вищих педагогічних закладах спеціальної підготовки до здійснення правового виховання учнів вони не отримали. Тільки 40% опитаних згадують, що деякі відомості з права отримали під час вивчення курсу правознавства у вищому закладі освіти, але ці знання мають відношення лише до життя і діяльності дорослих.

Через недостатню підготовленість до правовиховної роботи з учнями класоводи зустрічаються з певними труднощами у цій роботі (Таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 Утруднення класоводів в організації правового виховання молодших школярів

Недостатня теоретична і практична підготовленість учителя почат­кових класів до правовиховної роботи з учнями, відсутність необхідної методичної літератури призводить до серйозних недоліків у справі правового виховання молодших школярів.

Найістотнішим недоліком правового виховання учнів молодшого віку є те, що воно має хаотичний характер, не цілеспрямоване і не систематичне, відсутня програма правовиховної роботи з учнями початкових класів. Відсутність єдиної програми здійснення правового виховання негативно позначається на його ефективності. Наявність такої програми дозволила б підняти правовиховну роботу зі школярами на вищий організаційний і змістовний рівень, а також надати такому вихованню характер неперервного і управляючого процесу [16].

Керівники шкіл і класоводи стверджують, що важливим недоліком правовиховної роботи з молодшими школярами є те, що вони не чітко уявляють собі мету, завдання і зміст правового виховання молодших школярів. У цілому вони правильно розуміють, що кінцевою метою правового виховання є формування правомірної поведінки учнів. Але вони не завжди можуть конкретизувати загальну мету, виділити конкретні завдання. Для педагога надто важливо знати часткові конкретні завдання правового виховання школярів, оскільки таке знання підказує шляхи досягнення кінцевої мети правовиховної роботи.

У виховній роботі з молодшими школярами недостатньо враховуються тенденції розвитку негативних явищ серед учнівської молоді (паління, вживання алкоголю, наркоманія, токсикоманія, азартні ігри, рекет, хуліганство, статева розбещеність) і є потреба звернути особливу увагу на їх профілактику.

Ефективність і результативність правовиховної роботи з молодшими школярами в значній мірі залежить від того, наскільки вдалося створити атмосферу поваги до вимог закону в сім'ї, у школі, на вулиці. На жаль, діти нерідко спостерігаюсь факти неправомірної поведінки дорослих у ближньому їх оточенні. Вони розповідають про те, як батько чи мати розпивають спиртні напої, сквернословлять, приносять додому нечесно зароблені речі. У школі учні є свідками, як учителі "спішать" після дзвоника на уроки, не дотримуючись вимог Правил внутрішнього розпорядку. На вулиці не залишаються непомітними для них факти грубощів, негідної поведінки окремих дорослих, яка ніким не осуджується. Говорити про формування правопослушної особистості в таких умовах важко.

Про недостатню участь батьків у правовому вихованні дітей молодшого шкільного віку свідчать відповіді опитаних класоводів на запитання "Яка роль батьків у правовому вихованні учнів?" З опитаних нами 28 класоводів відповіли що батьки не підготовлені до такої роботи – 18 осіб (62,3%), що вони у правовому вихованні покладаються на школу – 15 (30,4%), що правовим вихованням учнів повинні займатись правоохоронні органи – 8 (7,3%). Таким чином, батьки потребують не тільки підвищення загальної психолого-педагогічної, а й правової культури.

Окрім зазначених недоліків у правовиховній роботі зі школярами, які мають місце у діяльності багатьох шкіл, протиправна поведінка неповнолітніх та молоді тісно пов'язані з сьогоднішньою соціально-економічною ситуацією і політичною нестабільністю у суспільстві, конкретною ситуацією та умовами виховання у сім'ї, несприятливим побутовим оточенням, негативним впливом антигромадських елементів, незадовільною організацією дозвілля [31].

У правовому вихованні молодших школярів недостатньо враховується те, що під впливом телебачення вони отримують досвід і технологію кримінальності, збуджується передчасний інтерес до сексу як до розваги і джерела насолод, відбувається звикання до смерті, розвивається безособистісний погляд на це явище, навіюється підсвідоме прагнення досягти багатства і розкошів будь-якою ціною. Ця “демократизація” телебачення нерідко зводить виховну роботу школи нанівець.

Подолання такого негативного впливу телебачення на молодших школярів можливе передусім за умови підвищення загальнокультурної бази шкільного виховання, зокрема підвищення загальнокультурного рівня самих учителів, усього життя школи – від естетики оформлення приміщень класів і школи до культури взаємин, а також залучення школярів до найкращих надбань народної культури, до класики світового мистецтва [21].

Розділ 2. Шляхи вдосконалення правового виховання молодших школярів

2.1 Забезпечення єдності впливу родини і школи у правовому вихованні молодших школярів

Прогнозуючи виховну роботу з батьками, ми виходили із наявного стану правовиховної роботи у сучасній сім’ї (Додаток 8), тому що наявність у нашому суспільстві правопорушень і злочинності серед неповнолітніх, омолодження цих небажаних явищ в основному спричинюється помилками та недоліками сімейного виховання, вони є "продуктом" несприятливих умов життя в сім'ї. Соціологічні, правові, психолого-педагогічні дослідження переконують, що неповнолітні правопорушники свій перший негативний досвід набули в сім'ї та побутовому оточенні.

"У ході дослідження встановлено, – пише І.Козубовська і С.Деркач, –що переважна більшість неповнолітніх, які у віці 12-15 років стали на шлях правопорушень, виховувались тривалий час у сім'ях, де змалку були свідками постійних сварок, пиятик, бійок, аморальної поведінки батьків та інших членів родини (відкрито аморальні сім'ї), хабарництва, корисливості, кар'єризму (формально нормальні сім'ї). Як правило, ніхто по-справжньому не цікавився малюками, не звертав уваги на їхні захоплення і нахили, думки та прагнення. Зате діти уважно придивлялись до поведінки батьків, їхніх взаємин, вчинків, ставлення до інших людей, прислухалися до розмов у родинному колі. Все почуте й побачене стало їм прикладом для наслідування" [18].