112170 (Вікова динаміка розвитку уваги в дітей шкільного віку), страница 8

Увага людини завжди помітна ззовні: в міміці, в рухах, спрямованості погляду, в позі.

Неуважний учень не запам’ятає поясненого вчителем матеріалу і не зможе відтворити його, застосувати в практичній роботі.

Увага є важливим чинником ефективної навчальної діяльності школярів. Розвиток уваги у шкільному віці має важливе значення для успішного засвоєння програмного матеріалу. Швидке переключення, вибірковість уваги сприяє засвоєнню і опрацюванню великої кількості інформації у старшокласників. Їх концентрація на певному нецікавому , але потрібному об’єкті діяльності, дозволяє уважно стежити за перебігом цієї діяльності та її наслідками. Увага є необхідною умовою чіткого відображення навчального матеріалу та його міцного засвоєння. У 14 – 17 років концентрація уваги стає більш ширшою тому, що школярі цього віку вивчають більш складний програмовий матеріал і вони змушені зосереджуватися не на одному, а на декількох об’єктах. За шириною концентрації і відбувається розподіл уваги, а виявляється він в тому, що учень одночасно виконує кілька різновидів діяльності: слухає пояснення вчителя, занотовує їх, розмовляє із сусідом по парті. А допомагає в цьому те, що одна дія є звичною, а інша спрямовується свідомістю.

Для цього вікового періоду важливе значення має також обсяг уваги. Старшокласники можуть охоплювати увагою кілька об’єктів і сприйняти їх в найкоротший час. Тож за цією ознакою увага може бути вузькою і широкою. Якщо матеріал легко асоціюється, взаємопов’язується, то обсяг уваги збільшується. Дослідженнями доведено. що обсяг уваги дорослої людини при сприйманні непов’язаного за змістом матеріалу 4 – 6 об’єктів при сприйманні його впродовж 0,1 – 0,2 секунди. Обсяг уваги дітей при сприйманні такого самого матеріалу і за такої самої швидкості експозиції дорівнює 2-3 об’єкти. Попереднє ознайомлення з матеріалом збільшує обсяг уваги.

Особливості виявлення властивостей уваги залежить від стану, інтенсивності, спрямованості та мотивації як пізнавальної, так і емоційно-вольової діяльності.

Властивості уваги виявляються різними способами. Найдоступніший метод дослідження уваги – спостереження за діяльністю особистості. Воно дає можливість спостерігати інтенсивність і тривалість зосередження, відволікання. Кількість і тривалість відволікань упродовж уроку є показником інтенсивності зосередження.

Для дослідження обсягу і розподілу уваги широко використовують тахістоскоп – прилад, за допомогою якого можна нетривалий час експонувати матеріал. Кількість сприйнятого матеріалу – одноманітного або різного за змістом та формою, поданого одночасно, є показником обсягу або розподілу уваги. Використання тесту Бурдона ( метод коректурних проб), який полягає у викреслюванні певних літер серед неорганізованого тексту або певних фігур серед багатьох фігур, дає можливість дослідити і зосередженість, і розподіл, і переключення уваги.

Розвиток уваги в дітей 6 – 10 років пов’язане із оволодінням новим видом діяльності – це навчальна діяльність. яка стає для них провідною. Вона формує нові інтереси, розширює кругозір, сприяє оволодінню новими методами практичної діяльності. Навчальна діяльність ставить нові вимоги до молодшого школяра, до розвитку уваги і разом з тим призводить до створення внутрішніх умов, від яких залежить її подальший розвиток.

Важливим є те, щоб навчити дитину зосереджувати увагу на потрібній ланці діяльності, формувати довільну увагу. Молодшого школяра потрібно навчити бути уважним, щоби вмів контролювати свої дії і вчинки, перевіряти результати своєї діяльності. У цьому багато психологів вбачають основний зміст уваги: становлення розумової дії, контролю, можна забезпечити під час самостійної роботи дітей із програмовим матеріалом.

Варто згадати, що згідно наших досліджень мінливості уваги у дітей 8 років найкраще виражена така властивість уваги як розподіл, у 9 років переключення, що дозволяє переключатися з одного об’єкта на інший, в 10 років – концентрація уваги – формується здатність зосереджуватися на кількох об’єктах.

Від розвитку цих властивостей уваги залежить подальша навчальна діяльність дитини.

Проаналізувавши матеріал можемо сказати, що увага залежить від багатьох чинників:

• фізичного розвитку дитини;

• психічного розвитку;

• від періоду статевого дозрівання

• від віку дитини.

Ступінь організації уваги визначається і характером діяльності, і її змістом. Увага може бути низькою і навіть знизитися до рівня розсіяності з різних причин:

• вплив одноманітних, монотонних і малозначних подразників;

• незадоволеність своєю роботою, усвідомлення її малозначності і навіть непотрібності;

• перевтома через довготривалу і безперервну роботу;

• апатія як стан байдужості до зовнішніх впливів та ін

Підводячи підсумок, відзначимо, що увага багато в чому залежить від психологічної атмосфери в групі (колективі), взаємостосунків між людьми, організації праці та відпочинку.

Список використаної літератури

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. – Екатеринбург: Деловая книга, 1999. – 624с.

2. Аверин В.А. Психология детей и пдростков: Учеб. пособ. – 2-е изд., пере раб. и доп. – С.П.б: Изд-во Михайлова В.А., 1998. – 379с.

3. Аверина Н.С. Развитие познавательних процесов у школьников с различной успеваемостью. Новые исследования в психологии. – 1998.- №1. – С.44-49.

4. Анисимова И. как помочь ребенку с нарушениями внимания// Психология обучения. – 2001. - №4. – С.5-6.

5. Антропова М.В. Работоспособность учащихся и ее динамика в процессе учебной деятельности. – М., 1967. – 215с.

6. Ануфриев А.Ф. Как преодолеть трудности в обучении детей: Психодиагностические таблицы. Психодиагностические методики. Корекционные упражнения / А.Ф.Ануфриев, С.Н. Костромина. – М.: Ось-89, 1997. – 224с.

7. Баскакова И.Л. Внимание как показатель работоспособности в норме и патологии // Вопросы психологии познавательной деятельности: Сб. науч. труд. – М., 1979. – С. 9-14.

8. Блонский П.П. Психология младшего школьника. – М. – Воронеж:6666 Институт практической психологии, 1997. – 575с.

9. Божович Л.И. Психическое развитие школьника и его воспитание / Л.И. Божович, Л. С. Славина. – М.: Знание, 1979. - 96с.

10. Борковський В. Розвиток пізнавальних процесів // Початкова школа. 1997. - №12. – С. 23-24.

11. Введение в психологию / Под ред. А.В. Петровского. – М.: Академия, 1996. – 496с.

12. Вербин С. Как повысить эфективность умственной деятельности // Воспитание школьников. – 2004. - №5. С.45-49.

13. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. шк.., 1976. – 272с.

14. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.О.Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта,2001. – 416с.

15. Возростная и педагогическая психология / Под. ред. М.В. Гамезо, М.В. Матюхиной, Т.С. Михальчик. – М.: Просвещение, 1984. – 256с.

16. Возростная и педагогическая психология: Учеб. пособие/ М.В. Матюхина, Т.С. Михальчик и др. / Под ред. М.В.Гамезо и др. – М.: Просвещение, 1984. – 256с.

17. Возрастная психология: Детство, отрочество, юность: Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. пед. вузов / Сост. В.С. Мухина, А.А.Хворостов. – М.: Академия, 1999. – 624с.

18. Волков Б.С. Психология младшего школьника: Учеб. пособ. – 3-е изд., испр. и дополн. – М.: Педагогическое общество России, 2002. – 128с.

19. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. СПб.: Союз, 1997. – 224с.

20. Виготський Л.С. Розвиток вищих форм уваги в дитячому выцы. Хрестоматыя по увазы. – М., 1996.

21. Выготский Л.С. Развитие высших форм внимания в детском возрасте. – М.: МГУ, 1976. – 224с.

22. Гальперин П.Я. Экспериментальное формирование внимания. – М.: ЛГУ,1974. – 122с.

23. Гапонов В.П. Учбова діяльність молодшого школяра: діагностика корекція не благополучностей: Книжка для вчителів диференційованих класів / За редакцією Ю.З.Гільбуха. – К.: ВІПОЛ, 1994. – 88 с.

24. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. – М.: 1997.

25. Головінський І.З. Педагогічна психологія. – К.: Аконіт, 2003. – 2088с.

26. Гоноболин Ф.Н. Внимание и его воспитание. – М.: Педагогіка, 1972. – 236с.

27. Грановская Л.Н. и др. Методы математико-статистической обработки экспериментального материала. – В кн.: Развитие психофизиологических функций взрослых людей. М., 1972, С. 15-44.

28. Григоренко Е.Л., Рутман Э.М. Диагностика готовности к школе попоказателям устойчивости внимания // Вестник МГУ: Психология. – 1990. - №1. С.68-71.

29. Гринькова М.В. Феномени навчальної діяльності // Психологія і педагогіка. - 1995. - №2. – С. 23-29.

30. Детская практическая психология: Учебник / Под. ред. Т.Д. Марцинковской. – М.: Гардарики, 2001. – 255с.

31. Диагностика познавательной сферы ребенка / Под ред. Т.Г. Богдановой, Т.В. Корниловой. – М.: Академия, 1994. – 96с.

32. Добрынин Н.Ф. Интеллект и внимание // Исследование интеллектуальной деятельности / Под ред. О.К. Тихомирова. – М.: МГУ, 1979. – С. 198-203.

33. Добрынин Н.Ф. О новых исследованиях внимания // Вопросы психологии – 1973. - №3. – С. 121-128.

34. Добрынин Н.Ф. О селективности и динамике внимания // Вопросы психологии. – 1975. - №2. – С. 36-44.

35. Дружинин Б. Внимание требует внимания // Семья и школа. – 2003.-№11. С. 10-11.

36. Дубравська Д.М. Основи психології. – Львів: Світ, 2001. – 280с.

37. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. – М.: Дом педагогики, 1996. – 208с.

38. Ермолаев О.Ю. и др. Внимание школьника. – М.: Педагогика,1987, - 228с.

39. Заброцкий М.Н. Факторы риска для формирования дефицита внимания и гиперактивности у детей // Мир психологии. – 2002. -№3. – С.196-209.

40. Загальна психологія / О. Скрипченко, Л.Долинська, З.Огороднійчук. – К.: „А.П.Н.”, 2001. – 648с.

41. Зінченко С.П., Леонова А.С., Стрельцов Ю.К. Психометрия усталости. – М., 1977. – 110с.

42. Казанская В.Г. Педагогическая психология: Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2003. – 366с.

43. Караванова О.Л. Игра в коррекции психического развития ребенка. – М.: Педагогіка, 1997. – 112с.

44. Кащенко В.П. Психическая коррекция. – М.: Наука, 1992. – 336с.

45. Кордуэлл М. Психология. А – Я: Словарь-справочник. – Пер. с англ. К.С. Ткаченко.М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. – 448с.

46. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Радянська школа, 1989. – 608с.

47. Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. – М.: Педагогика, 1991. – 152с.

48. Кравцова М. Развитие внимания в начальной школе // Школьный психолог. – 2003. -№46. –С. 2-3.

49. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: Развитие ребенка от рождения до 17 лет. – М.: Изд-во РОУ, 1996. – 180с.

50. Левитина С.С. Можно ли управлять вниманием школьника. – М.: Педагогика, 1980. – С.19-28.

51. Максименко С.Д. Загальна психологія. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 272с.

52. Маликова В.А. О некоторых особеностях динимики расспределения внимания // Вопросы психологии познавательной деятельности: Сб. науч. труд. – М, 1980. С. 61-74.

53. Мар’яненко Л.В. Особливості структурної організації пізнавальної активності учнів // Психологія і педагогіка. – 1997. -№1. – С. 14-23.

54. Матюгин И.Ю. Как развивать внимание и память вашого ребенка. – М.: Академия, 1995. – 112с.

55. Москальова А. Як розвинути увагу дитини // Шкільний світ. – 2000. -№18. – С. 4-6.

56. Мухина В.С. Возрастная психология. – М. Академия , 1997. – 432с.

57. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2001. – 487с.

58. Немов Р.С. Психологія. Підручник для студентів вищих пед. навч. закладів. У 3 кн., Кн.. 1. Спільні основи психології. – 2-е вид. – М.: Освіта: ВЛАДОС, 1995.

59. Общая психология / Сост. Е.И. Агов. – М: ВЛАДОС, 2003. – 448с.

60. Общая психология / Под. ред. А.В. Петровського. –М.: Просвещение, 1986. – 464с.

61. Осипова А.А. Діагностика і корекція уваги // Обдарована дитина. – 2004.-№8. – С. 31-44.

62. Особенности психического развития детей 6-7 – летнего возраста / Под ред. Д.Б. Эльконина, А.Л. Венгера. – М.: Педагогика, 1988. – 136с.

63. Педагогічна психологія / За ред. Л.М. Проколієнко, Д.Ф.Ніколенка. – К.: Вища школа, 1991. – 183с.

64. Прихожан А. Познавательная активность школьников // Школьний психолог. – 2003.-№43. – С.4-5.

65. Полиэктова С.А. Уровневый анализ интелектуальных функций 8-15 лет. – Вестн. Ленингр. ун-та, 1973, -№23, - С.123-127.

66. Понарядова Г.Й. О внимании младшего школьника с различной успеваемостью // Вопр. психологии. – 1989. -№1.

67. Психология: Словарь / Под общей ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494с.

68. Работа психолога в начальной школе / М.П.Битянова, Т.В.Азарова, Е.И.Афанасьева, Н.Л.Васильева. – 2-е изд. – М.: Генезис, 2001. – 352с.

69. Розенблат В.В. Проблема усталости. – М., 1961. - 240с.

70. Самохин А.И. Физиология высшей нервной деятельности. – М., 1993.

71. Столяренко Л.Л. Основы психологии. Издание третье переработаное и дополненое. Серия „ Учебники, учебные пособия”. Ростов-на-Дону: „Феникс” 1999.

72. Хрестоматия по вниманию / Под ред. А.Н.Леонтьева и др. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976.

73. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки. – К.: Академвидав, 2003. – 504с.

74. Степановский В.И. Измерение переключаемости внимания в сенсомоторной деятельности // Вопросы психологии. – 1989.-№1. – С. 132-136.

75. Страхов В.И. Внимание в структуре личности. – Л.: Наука, 1969. – 224с.

76. Суворов П.Ф., Тиров О.П. Психофизиологические механизмы избирательного внимания. – Л., 1985.

77. Тамбиев А.Э., Медведедев С.Д. Исследования обобщенной оценки внимания // Вопросы психологии. – 2000. -№4. – С. 76-82.

78. Увага дитини / Упоряд. С.Максименко, Л.Терлецька, О.Главник. – К.: Главник, 2004. – 112с.

79. Фоменко Л.Н. Развитие внимания взрослых. Автореф. канд. дис. Л.. 1972. 21с.

80. Хохлов С. Как удержать внимание детей // Воспитание школьников. – 1997. -№2. – С. 42-43.

81. Хрестоматия по вниманию / Под ред. А.Н.Леонтьева. - М.: Педагогика, 1976. – 114с.

82. Цибуля Н.В. Особливості уваги у дітей дошкільного віку // Обдарована дитина. – 2001. -№1. – С.24.

83. Чаркова М.Н. Особенности развития свойств внимания под влиянием мотивации // Психологическая наука и образование. – 2003. -№2. – С. 26-34.

84. Черемошкина Л.В. Развитие внимания детей. – СПб: Изд. Михайлова, 1997. – 220с.

85. Якобсон С.Г. Анализ формирования механизмов произвольного внимания у дошкольников // Вопросы психологии. – 1999. -№5. – С. 3-10.

Додаток

Таблиця 1

Таблиця 2

Порівняльна характеристика видів уваги

Як стати уважним