Проблема використання комп’ютерних технологій у навчанні молодших школярів не вирішена навіть на теоретичному рівні, а це, у свою чергу, негативно позначається на вирішенні і практичних завдань використання комп’ютера безпосередньо в навчанні. У зв’язку з цим особливу роль для інформатизації початкової освіти в нашій країні мають дослідження, спрямовані на виявлення факторів ефективного використання комп’ютера в навчанні і проектування технології навчання молодших школярів за участю комп’ютера.

Важливими аспектами комп’ютерного навчання дітей залишаються безпечність, корисність та цікавість. Можливість використання комп’ютера у навчальному процесі вимагає врахування наступних факторів:

• вплив комп’ютера на здоров’я дітей (неприпустимо вчити молодших школярів на машинах, які не відповідають основним санітарно-гігієнічним вимогам, а також перевищувати допустимі часові норми);

• відповідність програмного забезпечення, що є у наявності, санітарно-гігієнічним та психолого-педагогічним вимогам;

• наявність навчальних ігрових середовищ, а також програм, які допомагають конструювати завдання;

• забезпечення умов підготовки фахівців, які можуть на високому рівні забезпечувати навчальний процес із використанням комп’ютерів.

Вирішення цих аспектів забезпечить можливість впровадження, на відповідному рівні, комп’ютерної техніки в молодшу школу.

Колишні спроби вести регулярне навчання за допомогою комп’ютерних програм зазнавали невдачі в першу чергу тому, що через недосконалість програмних засобів не вдавалося дістати явну перевагу комп’ютерних технологій перед традиційними формами навчання.

Позитивні зміни відбуваються завдяки тому, що як кількість, так і якість навчальних програмних засобів, які випускаються на ринок, настільки велика, що комп’ютерне навчання можна вважати новою освітньою галуззю, і школа зобов’язана рахуватися з цим. Комп’ютер стає зовсім природним засобом пізнання навколишнього світу, як для попередніх поколінь ним була книга.

Серед безлічі проблем застосування інформаційно-комунікаційних технологій, варто особливо виділити проблему впливу роботи з комп’ютером на здоров’я дитини. Її значимість і актуальність визначаються стрімкістю і глибиною проникнення інформаційних технологій в усі сфери життя і діяльності сучасного суспільства.

Охорона здоров’я дитини-користувача персонального комп’ютера — проблема багатогранна, котра може бути вирішена на основі збалансованого комплексного підходу, що враховує цілий ряд факторів: педагогічних, медичних, правових, технічних, організаційних. Однак, незважаючи на те що цим питанням займаються багато фахівців, їхня робота дотепер ще малоефективна. Причина цього бачиться в тім, що проблеми здоров’я людини в контексті комп’ютеризації вирішуються на основі принципів і підходів, що мають стосовно охорони здоров’я приватний або зовнішній характер. Повною мірою це належить і до педагогічних розв’язань даного питання, потенціал яких ще далеко не вичерпаний.

Педагогічно обґрунтоване використання інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку творчості може перевести на новий рівень навчальний процес у початковій школі. Але комп’ютер потрібно використовувати тільки тоді, коли він вносить щось нове у вирішенні навчальних завдань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агапова Р. Про три поколения компьютерних технологий обучения в школе. //Информатика и образование. – 1994. – №2. – С.96-98.

2. Ананьева В.А. Искусство и музыка в компьютерном классе.// Информатика и образование. – 2003. – №1.сС.83-84.

3. Анкитон Р. Человеческая память и процесс обучения. – М., 1980.

4. Асмолов А.Г. Принципы организации памяти человека. Системно-деятельностный подход к изучению познавательных процессов: Учебно-методическая помощь. – М., 1983.

5. Багленова А.Л. Принципи навчання школярів основам екранної грамотності. //Фахівець. – 1992 – №5.

6. Белавина И.Г. Психологические последствия компьютеризации детской игры. // Информатика и образование. – 1991. – №3.

7. Белавина И.Г. Сприйняття дитиною комп’ютера й комп’ютерних ігор. // Питання психології. – 1993. – №3.

8. Блонский П.П. Избранные педагогические сочинения. – Т.2. – М., 1979.

9. Бочкин А. И. Методика преподавания инфоматики: Учеб. пособие. — М.: Высш. шк., 1998. — 431 с.: ил.

10. Буцин Е.С. Обучение младших школьников началам информатики. // Информатика и образование. – 1991. – №3.

11. Варченко В.І. Веселка в комп’ютері. // Початкова школа. – 1997. – №10. – С. 292.

12. Вейн А.М., Каменецкая Б.И. Память человека. – М., 1973.

13. Веккер Л.М. Психические процессы: В 3 т. – Т.3. – Л., 1981.

14. Вєтрова І. Г., Вербунко В. А. Використання комп’ютера у навчанні молодших школярів і його вплив на формування їхньої психіки // Комп’ютер у школі та сім’ї – 2001 – № 2. – С. 22 – 25.

15. Видерхольд К.А. Компьютер в начальной школе. // Информатика и образование. – 1993. – №2.

16. Видинеев Н.В. Природа интелектуальных способностей человека. – М., 1989.

17. Витухновская А.А., Марченко А.С. Проектирование технологии подготовки к обучению младших школьников с использованием компьютера. // Информатика и образование. – 2004.-№8. – С.83-87.

18. Возрастные и индивидуальные особенности обучения младших школьников. – М., 1989.

19. Волков И.П. Учим творчеству. – М., 1988.

20. Волков Б.С. Психология младшего школьника: Учебное пособие. 3-е Изд., испр. и доп. — М.: Педагогическое общество России, 2002. — 128 с.

21. Воронцова Ю.Л. Компьютер и эстетическое воспитание. – Информатика и образование. – 2000. – №8. – С.93-94.

22. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6 т. – Т.6 – М., 1984.

23. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6 т – Т.3 – М., 1984.

24. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6 т – Т.2. – М., 1982.

25. Гальперин П.Я., Котик Н.Р. К психологии творческого мышления // Вопросы психологии. – 1982. – №5.

26. Гальперин П.Я., Марютина Т.М., Мєшкова Т.А. Внимание школьника – М., 1987.

27. Гершунский Б.С. Компьютеризация в среде образования. – М., – 1987.

28. Глушко А.И. Компьютерный класс в школе. // Информатика и образование. – 1994. – №4.

29. Гончаров В.С. Типи мишления и учебная деятельность: Помощь по спецкурсу. – Свердловск, 1988.

30. Грамолин В.В. Обучающие компьютерные игры. // Информатика и образование. – 1994 . – №4.

31. Гребенев И.В. Методичні проблеми комп’ютеризації навчання в школі. //Педагогіка – 1994. – №5.

32. Давыдов В.В. Проблемы розвивающего обучения. – М., 1986.

33. Дворчик, Шейла, Василенко Л., Медвежонок-программишка в стране Информатике. – М., 1990.

34. Доналдсон М. Умственная деятельность детей. – М., 1989.

35. Опыт компьютерной педагогической диагностики творческих способностей. – Казань, 1989.

36. Дрига, Рах. Технические средства обучения в общеобразовательной школе. – М., 1985.

37. Жалдак М.І. Яким бути шкільному курсу «Основи інформатики» //Комп’ютер у школі та сімї. — №1. —1998. —с. 3-8.

38. Загальна психологія. – М., 1986.

39. Задо А.З. Развитие интилектуальных способностей у детей 6-7 л. – М.,1996.

40. Задо А.З. Развитие умственных способностей младших школьников. – М., 1994.

41. Задо А.З. Развитие теоретичного мышления у младших школьников. – М., 1984.

42. Заничковский Е.Ю. Проблемы информатики – проблемы интилектуального развития общества. // Информатика и образование. – 1994. – №2.

43. Ипполитов Ф.В. Память ученика. – М., 1978.

44. Калмыкова З.Н. Продуктивное мышление как основа учёности. – М., 1987.

45. Концева М.П. Здоровье и компьютер. – Информатика и образование. – 2000. – №1. – С.89-91.

46. Кржен Дж. Компьютер в доме. – М., 1996.

47. Кубичев Е.А. ЕОМ в школе. – М.: Педагогика, 1986.

48. Лепский В.Е., Лепская Н.А. Компьютер в художественном образовании. – М.: Научно-практический центр непрерывного художественного образования, 1995 г.

49. Лурия А.Р. Внимание и память. – М., 1973.

50. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. – М.: Педагогика, 1988.

51. Неменский Б.М. Мудрость красоты: о проблеме эстетического воспитания. – М.: Просвещение, 1987 г.

52. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів /Авт. кол.; За ред. Ю. І. Костюка АПН України. — К.: ІЗМН, 1997. — 264 с.

53. Пейперт С. Переворот в сознании: Дети, компьютеры и плодотворные идеи. — М.: Педагогика, 1989.

54. Первин С.П. Дети, компьютеры й комуникации. // Информатика и образрвание. 1994. – №4.

55. Первин Ю.А. Курс «Основы информатики» для начальной школы. //Информатика и образование. — 2002. — №12. — с. 7-12.

56. Підласий І. П. Як підготувати ефективний урок. — К., 1989.

57. www.ipkro.isu.ru/informat/plans/leonov.htm

58. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Бліц, 1997. – 206 с.

59. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 3-4 класи. – К.: Початкова школа, 2003. – 296 с.

60. Программа по информатики для I-IV классов. // Информатика и образование. — 2003. — №6. — с. 97-104.

61. Розвитие личности школьника в воспитательном пространстве: Проблемы управления. /Под ред. Н.Л. Селивеновой. — М.: Пед. общ. России, 2001. — 284 с.

62. Солпостер Джуди. Дети и компьютер. – М., 1996.

63. Сутирин Б., Житомирський В. Компьютер в школе сегодня и завтра. // Народное образование, -1986. – №3. – З 21-23.

64. Тур С. Н., Бокучава Т.П. Первые шаги в мире информатики. Методическое пособие для учителей 1-4 классов. — СПб.: БХВ-Петербург, 2002. — 544 с.: ил.

65. Хантер Б. Мои ученики работают на компьютерах. -М., 1989.

66. Цветкова М.С. Рекомендации по использованию компьютеров в начальной школе // Информатика и образование. – 2002. - № 6. – С. 12-14.

67. Челак Е.Н., Конопатова Н.К. Развивающая информатика. Методическое пособие. — М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2001 г. — 208 с.: ил.

Додаток 1

Опис комп’ютерних програм для уроків образотворчого мистецтва та трудового навчання

Для таких уроків вчителю можна використати найпростіші або складні графічні редактори. Графічний редактор – це прикладна програма, призначена для створення й обробки графічних зображень на комп’ютері. Програма графічного редактора дозволяє створювати нею зображення, записувати їх, а також посилати зображення на пристрій виведення. Для роботи з растровими зображеннями існують растрові редактори, а для роботи з векторними зображеннями – векторні редактори.

До найбільш відомих програм растрової графіки належать Adobe Photoshop, Corel Photo Paint.

Обидві дають змогу створити файл у форматі bmp, що містить рисунок, виконаний за допомогою панелі інструментів.

Такий рисунок у Windows-системах можна вставити, як об’єкт у текстовий документ через буфер обміну — отримаємо текстовий документ з рисунком.

Рисунок у bmp-форматі складається з маленьких прямокутних кольорових крапок - пікселів, які заповнюють деяку прямокутну ділянку, що називається растром. Тому така графіка називається растровою, її характерною особливістю є втрата якості зображення під час збільшення рисунка, оскільки прямокутні контури пікселів збільшуються і їхні прямі кути і стики стають очевидними.

Є складніші системи для створення професійної графіки, наприклад, програми CorelDaw.

Графічне зображення тут складається з ліній чи фігур, які програмно масштабуються під час збільшення чи зменшення зображення. Розмір пікселів при цьому не змінюється. Така графіка називається векторною. Вона не втрачає якості під час зміни розмірів картинки. Відповідні файли, що містять графічне зображення, мають розширення cdr тощо. Програма CorelDraw має велику бібліотеку рисунків, які можна використовувати як готові графічні образи або як заготовки для конструювання на їхній основі нових зображень. Основою графічних образів є не растр, а так звані лінії Без’є з вузлами, які можна з’єднувати, роз’єднувати, перетягувати з метою створення потрібної фігури. Замальовувати замкнені фігури можна різними кольорами, а також комбінаціями кольорів, які плавно переходять один до одного, що в графіці називається кольороподілом.

Для створення креслень автомобілів, літаків, будинків, окремих агрегатів є програми інженерної графіки, наприклад, AutoCad та ін.

Для ділової графіки є програма Visio. Вона дає змогу нарисувати організаційну схему виробництва, блок-схему алгоритму, схему розташування кімнат і меблів у помешканні, структуру комп’ютерної мережі.

Також є графічні редактори Grayola та всі вище перелічені програми не є поширеними серед вчителів початкової школи, адже є досить складними для учнів 1-4 класів. Найпоширенішим в цьому плані є графічний редактор Paint. Нижче подано опис цієї програми.

Графічний редактор Paint

Paint – це растровий редактор, що створює зображення у вигляді набору пікселів. Редактор Paint може виконувати за допомогою миші чорно-білі і кольорові малюнки. Інструментами редактора можна створювати контури і виконувати заливання кольором, малювати прямі і криві лінії, імітувати малювання олівцем і пензлем, вирізати, копіювати і вставляти різні фрагменти зображення.

Paint знаходиться у стандартному пакеті програм Microsoft Office. Тому запуск програми Paint здійснюється натискання на кнопку Пуск на панелі задач і вибором команди Програми – Стандартні – Paint. Після запуску відкривається робоче вікно програми.

Вікно редактора Paint містить елементи, звичайні для вікон Windows-додатків: заголовок, кнопки керування вікном, рядок меню, робочу ділянку, смуги прокручування, рядок статусу й обрамлення. Крім цього, у вікні Paint розміщені елементи, властиві саме графічним редакторам, – панель інструментів і палітра.