112110 (Вивчення морфемної будови слова у початковій школі), страница 4

У початкових класах вивчення будови слова має на меті не тільки ознайомлення із значенням морфем, а й забезпечує правильне користування ними в усному й писемному мовленні, зокрема сприяє практичному засвоєнню самого процесу словотворення. Цій меті підпорядковуються такі типи вправ:

І. На спостереження за роллю морфем у слові:

• розберіть подані слова за будовою, поясніть, яка частина другого слова змінила його значення ( дуб – дубок, літати – перелітати);

• порівняйте слова вчитель – вчителька, поясніть, як утворилося друге слово;

• поясніть, від якої частини мови утворилося друге слово, якою частиною мови воно є, як утворилося ( ліс – лісовий, синій – синька).

ІІ. На зміну морфем у слові:

• у поданих словах замініть суфікс –ик суфіксом –ищ (котик, хвостик, вовчик). Яке значення мають утворені вами слова?

• У словах вийти, роз’єднати замініть префікс іншим, щоб вийшло слово з протилежним значенням.

ІІІ. На добір слів:

• Доберіть слова за поданими схемами:

• Доберіть до слова білизна однокореневі слова, які б належали до різних частин мови, поясніть, як вони утворилися;

• У слові книжка знайдіть суфікс, доберіть ще кілька слів із цим самим суфіксом, поясніть значення утворених слів;

• У слові перебігти визначте префікс, доберіть ще кілька слів із цим самим префіксом, поясніть значення утворених слів.

ІV. На утворення слів:

• Утворіть від поданих іменників прикметники (вчитель, трактор, рука);

• Утворіть від поданих іменників прикметники (слива, яблука, машина);

• Утворіть від поданих дієслів іменники за зразком читати – читання ( малювати - …, лежати -…);

• Утворіть дієслова, ставлячи замість крапок дібрані префікси

П ере

. . . ходити

. . .

. . .

Вивчення морфемної будови слова сприяє усвідомленню учнями зв’язку, який існує в мові між лексичним значенням слова і його морфемним складом.[24, с.157 – 165]

1.2 Зміст програмових вимог з розділу ,,Будова слова”

Програма з української мови для початкових класів передбачає вивчення важливого розділу ,.Будова слова”. Вже у першому класі учні знайомляться зі спорідненими словами, практично вчаться знаходити в них спільну частину.

У другому класі вивчення розділу ,.Слово” завершується практичним ознайомленням учнів зі спорідненими словами, зі спільною частиною споріднених слів – коренем. Для формування у другокласників уявлення про слова ,.родичі”, тобто спільнокореневі слова, у підручнику відібрано гнізда найбільш уживаних і доступних для учнів спільнокореневих слів: хата, голуб, город, ліс, земля, риба, липа, сонце, мороз, лікар, коса, гриб, річка, вода, барабан. Вивчення теми ,.Споріднені слова” має яскраво виражене практичне спрямування. Його основне завдання – звернути увагу учнів на лексичну спорідненість слів, які належать до різних частин мови, за практичними зразками вчити виконувати елементарні вправи на словотворення, спостерігаючи при цьому за змінами в лексичних значеннях слів. У цілому ця тема спрямована на збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу школярів, на вдумливе вживання слів у власному мовленні: [47].

Учні у другому класі спостерігають за значенням спільнокореневих слів; виділяють корені в поданих словах. Добирають спільнокореневі слова з найуживанішими в мовленні школярів коренів.

Складають речення із спільнокореневими словами з метою усвідомлення значення кореня. Спостерігають за словами з омонімічними коренями.

У третьому класі поглиблюють свої знання про закінчення й основу слова. Вивчають:

• роль закінчення як частини слова, за допомогою якої замінюється форма слова (на прикладах з різних частин мови);

• закінчення як засіб зв’язку слів у реченні.

Визначають закінчення зміною слів за питаннями. Частиною слова є: корінь, префікс, суфікс.

Розрізняють спільнокореневі слова і форми слова, близькі за значенням; слова, що однаково звучать, але різні за значенням (моя мати – мати книжку; гостра коса – дівоча коса); добір до кожного з них спільнокореневих ( у сполученні з іншими словами).

Спостерігають за чергуванням голосних [о], [е ] з [і] та приголосних [г ], [к], [х] →[ж], [ч], [ш] →[з], [ц], [с] у коренях слів.

Вивчають вимову і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в корені слова, які перевіряються наголосом, та вимову і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в корені слова, що не перевіряються наголосом. Проводиться робота з орфографічним словником.

Опрацьовують вимову і правопис слів з дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими. Правило перевірки правопису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті, що піддаються асиміляції (про [зь] ба, моло [дь] ба, кі [х] ті, ні [х] ті).

Спостерігають за словотворчою роллю префіксів; творенням слів з найуживанішими префіксами, складають з ними словосполучення і речення.

З’ясовують значення слів з різними префіксами.

Вивчають правопис префіксів роз-, без-, (співзвучними з прийменниками типу без сорому – безсоромний, на письмі – написаний).

Спостерігають за збігом однакових приголосних звуків на межі префікса і кореня (беззубий, роззувати, роззиратися). Виконують практичне написання префіксів з- (с-).

Вивчають правила: написання апострофа після префіксів я, ю, є, ї; переносу слів з префіксами.

Спостерігають за роллю суфіксів на прикладі спільнокореневих слів, які належать до однієї і тієї самої частини мови (ручка, рученька, ручище).

Практикують творення слів з найуживанішими суфіксами, введення їх у речення, в текст. Спостерігають за збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса (сонний, денний, осінній). Поділ таких слів для переносу.

Хоча в 4 класі учні не вивчають окремий розділ ,.Будова слова”, однак у ході опрацювання частин мови відомості, здобуті ними в попередніх класах зі згаданих розділів, стають предметом удосконалення, узагальнення і закріплюються на новому мовному і мовленнєвому матеріалі.

Отже, опановуючи розділ ,.Будова слова”, учні початкових класів одержують практичне уявлення про основу і закінчення, вчаться виділяти в основі корінь, суфікс, префікс. Разом з тим школярі спостерігають за роллю суфіксів і префіксів у творенні нових слів, дізнаються про джерело поповнення нашої мови новими словами.

РОЗДІЛ 2. Система роботи над вивченням морфемної будови слова та елементів словотворення у початкових класах

2.1 Підготовка першокласників до вивчення теми «Будова слова»

Вивчення теми "Будова слова" треба починати з першого класу.

Для збагачення і розширення активного словника молодших школярів треба навчити їх набувати вміння добирати спорідненні слова. У вирішенні цього питання значне місце відводиться вправам, виконання яких забезпечує розвиток активного мислення дітей у період навчання грамоти, розвиток добирати слова - "родичі". Виконуючи такі вправи пі; її змушені будуть зосередитись, виявити вміння [, узагальнювати, користуватися прийомами синтезу, робити висновки].

Організація такої навчальної діяльності потребує подолання певних труднощів, зате позитивний результат її приносить учням радість і почуттяпропедевтичних вправ на вміння добирати споріднені (слова - "родичі") і виділяти в них частинку, яка їх "ріднить", не лише учнів до свідомої роботи над темою "Будова слова" у 2-4 класах, а й інтерес до уроків навчання грамоти, спонукає до навчально-пізнавальної, викликає бажання вивчати рідну мову. При опрацюванні сторінок Букваря доцільно проводити роботу за сторінками (4-5) Букваря проводить з дії одним словом можна назвати зображені предмети на звороті? (Іграшки). назву іграшкам, які є у малят. (Літак, трактор). - Що роблять діти на майданчику з іграшками? (Діти граються).

У що вони граються? (В різноманітні ігри).

Яка спільна частина "ріднить" слова ігри, іграшки?(Ігр-). Можна слово граються назвати "родичем" слів ігри, іграшки? бо таку дію виконують діти з іграшками), ічення з цими словами за поданими схемами:

І іграшки. ( У малят є іграшки ).

І граються. ( Вони весело граються).

І — _ ігри. ( Діти граються в різні ігри ).

Учитель розповідає дітям уривки з відомих казок, завдання: "Згадайте назву відомих вам казок".

- "... Узяв дід ріпку за зелений чуб, тягне руками, упирається ногами, добуває сил усіх, сопе, мов ковальський міх, - мучився. Потів а ріпка сидить у землі, як пень..." собі коза з козенятами. Пішла коза у ліс їсти шовкову, пити водицю струмкову. А козенята залишились самі, зачинили двері і нікуди не виходили. Повернулася коза заспівала..."

Вчитель проводить бесіду:

• Звідки ці уривки? (Це уривки з казок "Ріпка" та "Казка про козу і семеро козенят" ).

• А хто складає казки? ( Народ і окремі люди. Яких називають

• Незвичайні мрії людей перевтілювали у казку. Яким іншим словом можна назвати незвичайні мрії? ( Казкові).

Отже, у слова казка є "братик" - це слово казкар і "сестричка" - казкова (пісня). А яка частина їх ріднить? ( Спільна частина казк-). Пригадайте ще казки, складені казкарями. пропонує дітям вивчити напам'ять віршик. Шкільний дзвінок уже лунає, До школи школярів скликає. Потім дає завдання: у віршику слова, які "родичаються" між собою (шкільний, школи, школярів). їх у речення за такими схемами:

шкільний. (Лунає шкільний дзвінок).

_ школи. (Школярі йдуть до школи).

Сторінки 10-11. пропонує послухати вірш. Вересень

Звозить вересень в комори Кавуни і помідори, Спілих яблук, груш і слив Цілі гори натрусив. І вантажить гарбузи На машини і вози.

Постановкою запитання ("На які дві групи можна поділити врожай вересня?") учитель готує дітей до виконання логічної вправи ("Фрукти,

- Назвіть окремо слова на позначення фруктів і овочів.

Фрукти:Овочі:

Яблука Помідори

ГрушіГарбузи

СливиКавуни

ВиноградОгірки

-Доповніть ці рядки словами, які ви ще знаєте (персики, абрикоси, капуста, буряки, морква).

Далі вчитель продовжує бесіду:

• Як називається сад, де вирощують яблука, груші, сливи?( Фруктовий).

• Як називають магазин, де продають зібраний урожай? (Овочевий).

-У які дві групи можна об'єднати слова: фрукти, овочі, фруктовий, овочевий? Чому?

(1 група: фрукти. Фруктовий;т2 група: Овочі, овочевий. Це будуть слова - "родичі". їх об'єднує спільна частинка фрукт-, овоч-).

Сторінки 12-13. Учитель дає учням завдання:

-Розгляньте малюнки. До поданих слів додайте назви на позначення маленьких тварин, птахів, щоб можна було довідатись. Хто є в кого:

корова — теля коза -... кінь -... качка -... курка—...

-Виберіть з пар слів ті, у яких є спільна частинка, яка їх ріднить ( коза - козенятко, качка - каченятко, курка - курчатко ).

-Послухайте загадку. Відгадавши ї, ви довідаєтесь про той продукт харчування, який ми одержуємо від корови.

Біле, а не сніг, рідке, а не вода, солодке, а не цукор. (Молоко).

• Згадайте народну казку "Гуси -лебеді". Вздовж якої річки бігла дівчинка, б визволити свого брата? ( Молочної ).

• Який предмет, зображений на сторінці Букваря, є "родичем" до слів-відгадок? (Молоковоз).

-Придумайте речення. До складу яких увійдуть слова - "родичі".

(Тече молочна річечка з кисіль ними берегами. Молоковоз - це машина).

Сторінки 14-15.

Вчитель пропонує дітям послухати уважно прислів'я: Де руки й охота, там добра робота. Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Роботящі руки гори вернуть. Можна поставити завдання на матеріалі прислів'я:

-Знайдіть у прислів'ях слова — "родичі". (Робота, робить, роботящі).

- А які ще прислів'я з цими словами чи зі словами, що з ними "родичаються", ви знаєте? Учням можна запропонувати такі прислів'я: Хто в роботі, той у турботі. Для нашого Федота не страшна робота. Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.

Подібні завдання можна використовувати при опрацюванні кожної сторінки Букваря.

2.2 Вивчення теми "Будова слова" у початковій школі