93595 (Реабілітаційні заходи у хворих на первинну гіпотензію), страница 2

Переглянути розпорядок дня, перебудувати його, перейти на новий режим — для хворого на артеріальну гіпотензію це вже майже половина одужання [29].

1.3 ЛІКУВАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

Для хворих на первинну артеріальну гіпотензію немає якоїсь особливої дієти. Важливо, щоб харчування було не тільки повноцінним, а й різноманітним. У добовому раціоні повинно міститися 100—120 г білків, 80—90 г жирів і 400—500 г вуглеводів. Багатими на білки є м'ясо, риба, яйця, сир, молоко та ін. Вуглеводи ми одержуємо в основному з хлібом, солодощами, різними виробами з борошна. Жирів багато в продуктах тваринного походження. Для нормального перебігу обмінних процесів в організмі треба постійно споживати в невеликій кількості олію (соняшникову, кукурудзяну, бавовникову, соєву, лляну) [17].

Їсти потрібно не менш як 4—5 разів на день. Рекомендують пити каву, какао, міцний чай, особливо вранці й серед дня. Ці напої стимулюють діяльність центральної нервової системи, серця, дихального центру, посилюють вентиляцію легень, усувають кисневе голодування тканин при гіпотензійних станах [24].

Гіпотензійні стани характеризуються вітамінною недостатністю організму, насамперед вітамінів групи В та особливо аскорбінової кислоти. Основним джерелом аскорбінової кислоти є смородина, яблука, лимони, апельсини, аґрус, малина, горобина, болгарський перець, зелена цибуля, капуста, зелений горошок, хрін, редька, картопля, шипшина, суниці, помідори. Без вітамінів групи В недостатньо засвоюються вуглеводи. На ці вітаміни багаті овочі, фрукти, ягоди, зелень. Тіамін (вітамін ВІ) і калію пангамат (вітамін ВІ₅) поліпшують обмінні процеси, підвищують стійкість організму до впливу шкідливих факторів навколишнього середовища. Крім того, калію пангамат посилює діяльність кіркової речовини надниркових залоз. Аскорбінова кислота і нікотинова кислота (вітамін РР) нормалізують проникність судинної стінки, яка у хворих з низьким артеріальним тиском часто буває підвищеною [34].

Овочі й фрукти особливо корисні в сирому вигляді, бо під час приготування їжі частина вітамінів втрачається. Щоб зменшити втрату вітамінів, овочі й фрукти відварюють цілими, ріжуть їх безпосередньо перед уживанням. Під час варіння треба стежити, щоб овочі були повністю покриті водою.

Споживання овочів і фруктів у великій кількості та достатнє надходження в організм у зв'язку з цим рослинної клітковини сприяє нормальній роботі травного каналу [40].

2 ЛФК ПРИ ПЕРВИННІЙ ГІПОТЕНЗІЇ

Дуже ефективним є лікування хворих на первинну гіпотензивну хворобу, якщо до лікувального комплексу ввести різні фізичні методи терапії, зокрема методи лікувальної фізкультури.

І. Б. Тьомкін розробив ефективну методику фізичних вправ для осіб з первинною артеріальною гіпотензією. Ця методика враховує стан серцево-судинної системи і самопочуття хворого. Обережні навантаження показані хворим з гіпотонічними кризами та болем за грудниною, а тренувальні — тим, у кого немає різких коливань артеріального тиску, що супроводжуються головним болем, порушенням сну, загальною слабкістю, непритомністю. Вид навантаження визначає лікар [7].

Комплекс складається з вправ, які діють на організм у цілому, і спеціальних вправ, що сприяють тривалому підвищенню артеріального тиску. Це силові вправи, які хворі виконують у повільному темпі (вони включають великі м'язові групи), швидкісно-силові вправи, а також статичні.

На початку занять у комплекс вводять 10—15 вправ /(тривалість виконання їх — 20 - 30 хв). Якщо самопочуття хворого поліпшується, кількість вправ у комплексі збільшують до 20—25 (тривалість — 25 – 30 хв). Надалі кількість вправ може бути доведена до 25 - 30 (тривалість — 30—40 хв).

Найчастіше у вправах передбачено вихідне положення стоячи. Однак при запамороченні, різкій слабкості якийсь час можна робити вправи лежачи на спині або сидячи. Статичні вправи стимулюють діяльність різних внутрішніх органів. Дихальні вправи дають можливість хворим навчитися правильно й глибоко дихати, уміти керувати диханням, а також знизити загальне навантаження під час занять.

Лікувальну гімнастику потрібно виконувати щодня, найкраще — у другій половині дня, після роботи. Перед початком занять обов'язково треба проконсультуватися із спеціалістом лікувальної фізкультури, слід також проводити самоконтроль [8]. Орієнтовний комплекс вправ лікувальної гімнастики.

1. Вихідне положення (в. п.) - сидячи на стільці, руки вниз. Підняти прямі руки через сторони догори — вдих, повернутись у в. п. — видих; 4—6 разів. Те саме можна повторити з невеликим вантажем у руках.

2. В. п.— сидячи на стільці, руки на поясі. Підтягнути коліно до живота — видих, повернутись у в. п.— вдих. Те саме другою ногою;5—8 разів кожною ногою.

3. В. п.— стоячи, руки вниз. Присісти, підняти руки вперед — видих,повернутись у в. п.— вдих; 5—15 разів.

4. Ходьба на місці з поступовим уповільненням темпу.

5. В. п. — стоячи обличчям до стіни, руки простягнути і притиснути їх до стіни. Максимально сильно натискувати на стіну протягом 2—З с усім корпусом (статичне напруження). Повторити кілька разів. Відпочинок між вправами — 1 хв.

6. В. п.— стоячи, руки з неважкими гантелями опущені вниз. Підняти руки через сторони догори — вдих, повернутись у в. п.— видих;4—8 разів.

7. В. п.— стоячи, руки з гантелями підняті догори. Нахилити корпус убік — видих, повернутись у в. п.— вдих. Те саме в інший бік; 4—8 разів у кожний бік.

8. В. п.— стоячи, руки на поясі. Підскоки з розведенням і зведенням ніг, дихання рівномірне; 15—ЗО. разів.

9. Біг на місці з поступовим уповільненням темпу, дихання рівномірне; 0,5—1,5 хв.

1. В. п.— руки на стіні в упорі. Сильно натискувати на стіну протягом 4—5 с. Повторити 2 рази з відпочинком 1 хв.

2. В. п.— стоячи, руки вниз. Нахилити корпус уперед, відвести пряму ногу назад («ластівка»); стояти на одній нозі 5—8 с. Дихання рівномірне. Те саме другою ногою; 4—6 разів кожною ногою.

2.1 ФІЗІОТЕРАПІЯ ПРИ ГІПОТЕНЗИВНИХ СТАНАХ

Фізіотерапія при даній хворобі націлена на поліпшення функціонального стану ЦНС, нейрогуморальної регуляції судинного тонусу підвищення артеріального тиску і діяльності серцево – судинної системи; стимуляція функції наднирникової залози; покрашення адаптації організму до дії несприятливих чинників навколишнього середовища, загартовування пацієнта. Призначають дощовий або циркулярний душ, обтирання водою кімнатної температури з постійним зниженням її до 10 – 15 градусів Цельсія; ванни прісні, вуглекислі, скипидарні, хлоридні, натрієві, сульфідні; аероіонотерапію, сонячні та повітряні ванни, обливання, купання в морі, прісній воді, сон на повітрі, електросон [25].

2.2 ЗАГАРТОВУВАННЯ ПРИ ГІПОТЕНЗІЇ

Загартовування — важлива складова частина лікування гіпотензійних станів, що включає в себе тривале перебування і сон на свіжому повітрі. Гартувальні фактори тренують нервову систему.

Принагідно зауважимо, що загартовуватися потрібно систематично. Слід поступово посилювати подразник: збільшувати тривалість гартувальної процедури, знижувати температуру води тощо [16].

Загартовування — це процес, в основі якого лежить тренування. Загартовування рекомендують починати з повітряних ванн — спочатку теплих, згодом прохолодних і холодних. Повітряні ванни спочатку слід приймати в добре провітреному приміщенні, потім — на свіжому повітрі. Приймати їх можна лежачи, напівлежачи або в русі, що особливо бажано під час прийому прохолодних або холодних ванн. Виникнення ознобу — сигнал до припинення процедури. Після повітряної ванни корисно виконати кілька енергійних гімнастичних вправ, розтерти тіло рушником і прийняти теплий душ [33].

Вода — найефективніший засіб загартовування. У проведенні водних процедур основне не тривалість їх, а температура води.

Систематичне загартовування бажано починати в теплу пору року при температурі повітря, не нижчій від 17— 20 °С.

Найпростіша форма загартовування — обтирання водою, температура якої повинна бути 33—34 °С. Обтирання і наступне за ним розтирання сухим рушником потрібно робити в напрямі від периферії до центру. Уся процедура має тривати не більш як 5 хв. Щотижня температуру води знижують на 1 °С і через 2—3 міс доводять до 18—22 °С. Щоб посилити подразнювальну дію води, до неї можна додати 2—4 столових ложки кухонної солі, столового оцту.

Душ — водна процедура із сильною механічною дією води. Тривалість перших процедур 1—2 хв, температура води 35—32 °С. Деякі хворі погано переносять душ. У них з'являються слабкість, серцебиття, запаморочення. Такі хворі повинні відмовитися від душу і перейти до інших процедур [44].

Один з найприємніших видів загартовування — купання у відкритих водоймах. Починати купатися можна тоді, коли температура води не нижча від 17—20 °С. Спочатку рекомендують купатися 3—5 хв, а з часом — до ЗО хв, залежно від підготовленості й самопочуття хворого.

Сонячні ванни можна приймати лише з дозволу лікаря. Надмірне захоплення сонцем іноді різко погіршує перебіг артеріальної гіпотензії, а в декого сонячні ванни провоку-ють розвиток хвороби [19].

2.3 САУНА ПРИ ГІПОТЕНЗІЇ

У 1978 р. в Дюссельдорфі (ФРН) відбувся IV Міжнародний конгрес з проблем сауни. На ньому спеціальне обговорювалося питання про показання і протипоказання для застосування сауни з лікувальною метою. Одним з показань є артеріальна гіпотензія. Протипоказання: вік старше 60 років, тяжкі органічні захворювання. Усі протипоказання встановлює лікар.

Лікувальні чинники сауни — це вплив сухого (з відносною вологістю 5—ЗО %) повітря високої температури і наступне охолодження у воді або на повітрі при порівняно низькій температурі. У період перебування в термокамері (від 5 до 20 хв) температура повітря коливається від 65 до 100 °С. Кількість заходів у термокамеру — не більше 5, інтервали між ними неоднакові — від 5 до ЗО—40 хв. Щоб запобігти несприятливому, впливові сауни, великого значення надають способові охолодження після нагрівання (у басейні з холодною водою, під прохолодним душем). По-різному ставляться фахівці до плавання в басейні після нагрівання. Є прихильники й противники цієї процедури.

Висока температура в сауні викликає посилення циркуляції крові, перерозподіл кровотоку, сильне потовиділення. Під час перебування в термокамері температура тіла може підвищитися до 38—40 °С, під час охолодження знижується. Ступінь підвищення температури тіла залежить від температури і вологості повітря в термокамері, тривалості перебування в ній.

Реакція серцево-судинної системи на сауну залежить від її стану, індивідуальної чутливості людини до тепла, кількості заходів у термокамеру, їхньої тривалості, способу охолодження, положення тіла під час перебування в термокамері.

Як систолічний, так і діастолічний тиск у здорових людей у термокамері може трохи підвищуватися, знижуватися або не змінюватися. Менше змінюється діастолічний тиск. Іноді після сауни протягом доби в людини можуть зберігатися різкі коливання артеріального тиску. Тому особи, схильні до артеріальної гіпотензії, повинні чітко виконувати рекомендації лікаря, суворо дозуючи тривалість перебування в сауні, температуру повітря, кількість відвідувань термокамери. Установлено, що стан системи зсідання крові під впливом сауни не змінюється, немає загрози геморагічних і тромботичних ускладнень.

Під час перебування в сауні зменшується виділення сечі, головним чином за рахунок збільшення реабсорбції води в ниркових канальцях, при цьому підвищується питома густина сечі.

Як уникнути небажаних наслідків під час перебування в сауні?

Важливо все: правильне влаштування самої сауни, диференціальний підхід до призначення процедури, точна оцінка протипоказань, суворе дотримання правил перебування в сауні.

Перед заходом у гаряче приміщення сауни слід вимитися з милом під душем і витерти тіло досуха. У термокамері спочатку потрібно користуватися нижніми полицями, де температура нижча. На полицях можна сидіти або лежати. Людям з ортостатичною нестійкістю артеріального тиску краще лежати. Останні 2—3 хв слід обов'язково сидіти з опущеними вниз ногами. Щоб зменшити сильний тепловий вплив сауни, треба прийняти теплу ножну ванну або облити обличчя гарячою водою.

Після сауни потрібно відпочити 30 - 40 хв. Під час і після сауни не рекомендується робити інтенсивних фізичних вправ. Не всім можна плавати в басейні в період охолодження. Забороняється під час перебування в сауні вживати спиртні напої, курити. Не можна входити до сауни вологим, голодним або, навпаки, після переїдання, з охолодженими кінцівками, приймати перед сауною контрастний душ, тривалий час потіти на лаві. Важливий показник адекватності обраної методики — добре самопочуття наступного ранку після сауни.

Іноді у хворих на артеріальну гіпотензію погіршується самопочуття, що пов'язано із зниженням артеріального тиску. Ці явища швидко проходять, коли перебувати в горизонтальному положенні. Для здорових людей вони не являють собою небезпеки. При артеріальній гіпотензії погіршенню самопочуття можна запобігти. Для цього слід суворо виконувати рекомендації лікаря.