62655 (Охоронна сигналізація з GSM-каналом), страница 8
Описание файла
Документ из архива "Охоронна сигналізація з GSM-каналом", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "коммуникации и связь" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "коммуникации и связь" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "62655"
Текст 8 страницы из документа "62655"
W=0,792
Порівнюємо з мінімально припустимою величиною Wн (для виробів електровимірювальної й радіотехнічної апаратури Wн = 0,77) W > Wн, тому отримані дані заслуговують на довіру і придатні для подальшого використання [15].
10.2.4 Оцінка попарного пріоритету показників
Використовуючи отримані від кожного експерта результати ранжирування показників, проводиться попарне порівняння всіх параметрів. Результати зведені в таблиці 10.3.
Для цього послідовно порівнюються попарно всі показники і співвідношення визначається таким способом:
а) якщо з розглянутої пари показників перший є важливішим щодо порівнюваного, то пріоритет вихідного показника визначається як «важливіший» і йому привласнюється знак «> » (числова оцінка 1,5);
б) якщо з розглянутої пари показників перший менш важливий щодо порівнюваного, пріоритет вихідного показника визначається як «менш важливий» і йому привласнюється знак «<» (числова оцінка 0,5);
в) якщо показники однаково важливі, то їхній пріоритет визначається як «рівноцінно» і йому привласнюється знак «=» (числова оцінка 1,0).
На підставі проставлених знаків попарного пріоритету визначається підсумок, виходячи з думок всіх експертів (таблиця 10.3).
Отримані дані чисельної оцінки попарного пріоритету показників використовуються для розрахунку величин коефіцієнтів важливості кожного показника, що зручно виконувати, використовуючи матрицю (таблиця 10.4) [15].
Таблиця 10.3 – Попарне порівняння параметрів
| Параметри | Експерти | Результат | Числове значення | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||||
| Х1, Х2 | > | < | < | > | < | < | 0,5 | ||
| Х1, ХЗ | < | > | < | > | > | > | 1,5 | ||
| Х1, Х4 | > | > | < | > | = | > | 1,5 | ||
| Х1, X5 | = | < | < | < | < | < | 0,5 | ||
| Х2, ХЗ | < | > | > | > | < | > | 1,5 | ||
| Х2, X4 | > | = | < | = | = | = | 1 | ||
| Х2, X5 | < | < | = | > | < | < | 0,5 | ||
| ХЗ, X4 | < | < | < | < | > | < | 0,5 | ||
| ХЗ, Х5 | > | < | > | < | > | > | 1,5 | ||
| Х4, X5 | < | < | < | < | < | < | 0,5 | ||
Таблиця 10.4 Розрахунок коефіцієнтів важливості параметрів
| Показник | 1-я ітерація | 2–2- я ітерація | |||||||||||||
| XI | Х2 | ХЗ | Х4 | Х5 | Ві |
| Ві ` |
| |||||||
| XI | 1 | 0,5 | 1,5 | 1,5 | 0,5 | 4 | 0,167 | 23,5 | 0,196 | ||||||
| Х2 | 0,5 | 1 | 1,5 | 1 | 1,5 | 5,5 | 0,229 | 26,75 | 0,223 | ||||||
| ХЗ | 1,5 | 1,5 | 1 | 0,5 | 1,5 | 4,5 | 0,188 | 28,75 | 0,239 | ||||||
| Х4 | 1,5 | 1,5 | 0,5 | 1 | 0,5 | 5 | 0,208 | 24 | 0,2 | ||||||
| Х5 | 0,5 | 0,15 | 1,5 | 0,5 | 1 | 5 | 0,208 | 17,075 | 0,142 | ||||||
| Сума | 24 | 1 | 120,08 | 1 | |||||||||||
Розрахунок ваги (пріоритетності) кожного параметра φi проводиться за наступними виразами:
|
| (10.10) | |
|
| (10.11) |
де bi – вага і-го параметра по результатами оцінок всіх експертів; визначається як сума значень коефіцієнтів переваги (
), даних всіма експертами по і-му параметрі.
Для другої ітерації bi1:
| Bi1 = ai1 ∙ b1 + ai2 ∙ b2 + … +ain∙bn | (10.12) |
Таблиця 10.5 Коротка характеристика порівнюваних параметрів
| Параметри | GSM сигналізація на базі мк PIC16F628A | новий |
| Датчики | До 5 | До 8 |
| Пульт-Концентратор (МК) | 1 шт. | 2 шт. |
| Сирена | + | + |
| Живлення вбудоване | До 2 днів | До 3 місяців |
| Напрацювання на відмову | 56895 | 98262 |
Таким чином, рівень якості виробу:
КТ.Р.= 0,196∙ (8/5) + 0,223∙ (2/1) + 0,239∙ (1/1) + 0,2∙ (3/2) + 0,142∙ ∙(98262/56895)= 1,5
10.3 Сировина і матеріали
Витрати на придбання матеріалів за кожним найменуванням визначаються, виходячи з технічної норми витрат і оптової ціни одиниці матеріалу (таблиця 10.6).
Таблиця 10.6 Сировина й матеріали
| Найменування матеріалу | Стандарт, марка | Одиниця виміру | Витрата на виріб | Ціна за одиницю, грн | Сума, грн. |
| Припій | ПОС-61 АДБК.432.230.354.ТУ | кг | 0,30 | 7 | 2,1 |
| Склотекстоліт фольгований | СФ – 2–15 | кг | 0,7 | 30 | 21 |
| Сума | 23,1 | ||||
| Невраховані матеріали, 10% | 2,31 | ||||
| Транспортно-заготівельні витрати, 5% | 1,16 | ||||
| Всього | 26,57 | ||||
10.3.1 Витрати на покупні вироби і напівфабрикати
Затрати на покупні вироби й напівфабрикати визначається аналогічно витратам на матеріали. Дані для розрахунків і результати зведені в таблицю 10.7.
Таблиця 10.7 Покупні вироби
| Найменування | Марка | Кількість | Ціна, грн. | Сума.грн. | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Резистори | RC 1206 | 19 | 0,20 | 3,20 | |
| Конденсатори | ECR | 2 | 3,50 | 7,00 | |
| З0603 | 10 | 0,1 | 1 | ||
| Мікросхеми | AT89C 2051–24PI | 1 | 8 | 8 | |
| ATTINY2313 | 1 | 8 | 8 | ||
| Транзистор | 2N3904 | 2 | 2,40 | 4,80 | |
| BSS295 | 2 | 2,20 | 4,80 | ||
| Діоди | 1N4007 | 7 | 0,5 | 3,50 | |
| 1N4148 | 2 | 0,5 | 1,00 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Світлодіод | GNL-3014SRD | 1 | 0,50 | 0,50 | |
| GNL-3014GC | 1 | 0,50 | 0,50 | ||
| Роз’єми | PLS-8 | 1 | 1,90 | 1,90 | |
| PLS-6 | 1 | 0,40 | 0,40 | ||
| Перемикач | SWD 1–4 | 1 | 0,80 | 0,80 | |
| Кнопка | PS580N/L | 1 | 1 | 1,00 | |
| Кварцовий резонатор | KX-3Н | 1 | 3 | 3,00 | |
| HC 49U | 1 | 2 | 2,00 | ||
| Стабілізатор | 78L05 | 1 | 3 | 3,00 | |
| Акумулятор | Крона | 1 | 10 | 10 | |
| Датчики | Герконові | 8 | 20 | 160 | |
| Сполучні шлейфи | 2 | 10 | 20 | ||
| Сирена | ПКИ-1 | 1 | 20 | 20 | |
| Сума | 265,40 | ||||
| Транспортно-заготівельні витрати, 5% | 13,27 | ||||
| Усього | 278,67 | ||||
10.3.2 Розрахунок основної заробітної плати
Витрати за цією статтею розраховуються по кожному виду робіт залежно від норми часу й погодинної тарифної ставки робітників [15].
|
| (10.13) |
де СTi. погодинна тарифна ставка, грн; tШі – норма годин на одну операцію.
Перелік робіт відповідає технологічному процесу виробництва виробу. Норми часу для монтажних і складальних робіт визначаються типовими нормами часу на складально-монтажні роботи, таблиця 10.8.
Таблиця 10.8 Основна заробітна плата
| Назва робіт | Тариф. розряд | Годинна тарифна ставка, грн/год | Норма часу, ч | Сума зарплати, грн. | |
| 1 | Підготовка | 3 | 2,6 | 3 | 7,8 |
| 3 | Монтажні | 4 | 2,8 | 6 | 16,8 |
| 4 | Складальні | 5 | 3,2 | 4 | 12,8 |
| Сума | 37,4 | ||||
| Доплати й надбавки (20%-60%) | 18,7 | ||||
| Усього | 56,1 | ||||
10.3.3 Додаткова зарплата робітників
Витрати за цією статтею визначаються у відсотках від основної заробітної плати. За орієнтовну величину можна прийняти норматив додаткової заробітної плати для приладобудівних підприємств у розмірі 30–40%.
| Сз.стр. = 0,30 Сз.о | (10.14) |
де Сз.о. – основна заробітна плата.
Сз.стр. = 0,30 56,1=16,83 грн.
Відповідно, повна зарплата буде дорівнювати:
56,1 + 16,83 = 72,93 (грн)
10.3.4 Нарахування на заробітну плату
Норму нарахування на зарплату визначають за сумою основної й додаткової зарплат.
Це нарахування в пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд страхування на випадок безробіття й фонд страхування від нещасного випадку на виробництві (37,8%).
Сс.с. = 0,378 ∙ 72,93 = 27,57 грн.
10.3.5 Загальновиробничі витрати
З огляду на те, що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва і витрат на його підготовку, в загальновиробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на: освоєння основного виробництва, відшкодування зносу спеціальних інструментів і приладів цільового призначення, підтримку й експлуатацію устаткування. При цьому загальновиробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному складі загальновиробничих витрат їхній норматив досягає 200–300% [15].
| Сз.в.= (2…3)Сз.про | (10.15) |
Сз.в.= 2 56,1 = 112,2 (грн)
10.3.6 Адміністративні витрати
Ці витрати відносяться до собівартості виробу пропорційно основній заробітній платі і на приладобудівних підприємствах складають 100–200%:
| Сз.г=1Сз.об | (10.16) |
Сз.г= 156,1 = 56,1 грн.
10.3.7 Витрати на збут
Витрати по цій статті визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно 2, 5–5,0%).
Сзбуд. = 0,04 (517,94 = 12,95
Розрахунок повною собівартістю продукції представлений у таблиці 10.9.
Таблиця 10.9 Калькуляція собівартості пристрою
| Витрати | Сума, грн |
| Сировина й матеріали | 26,57 |
| Покупні вироби | 278,67 |
| Основна заробітна плата | 56,1 |
| Додаткова зарплата (30%) | 16,83 |
| Нарахування на заробітну плату (37,8%) | 27,57 |
| Загальновиробничі витрати (200%) | 112,2 |
| Виробнича собівартість | 517,94 |
| Адміністративні витрати (100%) | 56,1 |
| Витрати на збут (2,5%) | 12,95 |
| Повна собівартість | 586,99 |
10.4 Визначення ціни виробу
Серед різних методів ціноутворення на ранніх стадіях проектування досить розповсюджений метод лімітних цін. При цьому визначається верхня й нижня межа ціни.
10.4.1 Нижня межа ціни
Нижня межа ціни (ЦНМ) захищає інтереси виробника продукції і передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції і забезпечити рівень рентабельності не нижчий від того, що має підприємство при виробництві вже освоєної продукції.
|
| (10.17) | |
|
| (10.18) |
де: Цопт.п. – оптова ціна підприємства, грн.; Спов – повна собівартість виробу, грн.; РН – нормативний рівень рентабельності, 15%; αпдв – податок на додану вартість, 20%.
Маємо:
(грн)
10.4.2 Верхня межа ціни
Верхня межа ціни (ЦВМ) захищає інтереси споживача й визначається тією ціною, що споживач готовий сплатити за продукцію із кращою споживчою якістю [15].
|
| (10.19) |
де: ЦБ – ціна базового виробу, 950 грн.; КТР =1.
10.4.3 Договірна ціна
Договірна ціна (Цдог) може бути встановлена за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижніми й верхньої лімітними цінами.
З виразу: 810,05 < Ц дог < 1045, вибираємо: Цдог = 927 грн.
10.4.4 Визначення мінімального обсягу виробництва продукції
Собівартість річного випуску продукції
|
| (10.20) |
де 
СПОВ – повна собівартість одиниці продукції, грн.; 
умовно-змінні витрати = 0,65; 
умовно-постійні витрати =0,35; Х виробнича потужність підприємства X=150 од./рік; 
– річний обсяг випуску продукції =100 од./рік;
С р = 0,65.586,99.100+ 0,35.586,99.150 = 69971,33 грн.
Вартість річного випуску продукції:
|
| (10.21) |
Qр = 927.100 = 92700 грн.
Обсяг продукції, за якого немає прибутку:
|
| (10.22) |
Q1 = 
Обсяг продукції, за якого буде досягнутий запланований рівень рентабельності:
|
| (10.23) |
Q2 = 
Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе:
|
| (10.24) | |
| П = (927–586,99) ·75 = 25500,75 (грн) |
Рівень конкурентоспроможності виробу можна визначити за виразом:
| Кk= | (10.25) |
Кцс коефіцієнт зміни «ціни споживання» щодо базового виробу.
| Кцс = | (10.26) |
, де Цдн, Цдб – договірна ціна нового й базового виробу, грн.
Кцс =
Кk=
Таким чином, Кk > 1, тому новий пристрій може бути конкурентоздатним на ринку охоронних пристроїв.
Підсумки:
| Витрати | Сума, грн |
| Сировина й матеріали | 26,57 |
| Виробнича собівартість | 517,94 |
| Повна собівартість | 586,99 |
| Договірна ціна | 927 |
| Обсяг продукції, при якому буде досягнутий запланований рівень рентабельності: | 75 од |
| Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе: | 25500,75 |
11. Охорона праці
Сучасний розвиток науки і техніки привносить істотні нововведення у всі області виробництва, істотно підвищуючи продуктивність праці працівників. Як показує практика, більшість випадків при яких гинуть люди відбувається через ігнорування ними правил техніки безпеки і експлуатації устаткування, але багато відбувається і через незадовільну організацію охорони праці на підприємстві. Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі праці.
В даному дипломному проекті був розроблений автономний універсальний пристрій – «Охоронна сигналізація з GSM каналом», яка використовується усередині приміщення для охоронних цілей.
Одним з етапів виготовлення пристрою є монтаж радіоелементів на друковану плату. Монтажно-складальні операції у виробництві радіоелектронної апаратури складають 30–50% всіх робіт. До другого етапу відноситься програмування МК, який є основним функціональним елементом схеми. Задачею даного розділу є розгляд умов праці і охорони праці, а також заходів щодо забезпечення безпеки праці на робочому місці при розробці, і монтажі друкованої плати, а також на етапі розробки програмного забезпечення.
Питання захисту персоналу від впливу ЕМВ в даному розділі не розглядалося, оскільки у системі використовується стандартний канал GSM зв’язку на який є сертифікат відповідний санітарно-гігієнічним нормам в Україні ГОСТ 12.1.006–84, ДСНіП №239.
11.1 Аналіз умов праці. Організація робочого місця
Робоче приміщення – лабораторія розмірами 4,8х3,4х2,5 м, загальною площею 16,32 м2 в якому розміщено 2 робітників місця.
Освітлення: природне, через віконний отвір, штучне і місцеве. Вентиляція – природна (загальна) і штучна. Об'їм приміщення складає 40,8 м3. Характер складності робіт – на всіх робочих місцях здійснюються роботи категорії Іа.
Оскільки в приміщенні встановлено два робочі столи, розмірами 1.5x0.75 і заввишки 0.7 м., то їх загальна площа рівна 
2.25, об'єм 
– 1.6.
Розрахуємо тепер для приміщення корисну площу 
і об'єм 
:
= 
= 16.32 – 2.25 = 14.07 (
)
= 
– = 40.8 – 1.6 = 39.2 (
)
Оскільки приміщення розраховано на два робочі місця, то згідно розрахункам на кожну людину доводиться 7.04 площі і 19.68 об'єми. Для забезпечення нормальних умов праці як норматив використовувалися документи ДСанПіНЗ 5.2.007–98 та ДНАОПО 1.00–1.31–99. Дані документи встановлють на одного працюючого: об'єм виробничого приміщення – не менше 20.0 , площі приміщення – не менше 6 . Отже, розмір приміщення практично відповідає нормам.
11.2 Мікроклімат виробничих приміщень
Мікроклімат виробничих приміщень характеризується значною динамічністю і залежить від коливань зовнішніх метеорологічних умов: часу доби і пори року, теплофізичних особливостей технологічного процесу, умов опалювання і вентиляції, температурою повітря, вологістю, відносною і абсолютною швидкістю руху повітря, тиском. У відповідності з ГОСТ 12.1.005–88 та ДСН 3.3.6.042–99 встановлюються допустимі і оптимальні метеорологічні умови для робочої зони, при виборі яких враховується пора року (теплий>100С, холодний < 100С) і категорія робіт (для даного виду робот – категорія I-a до 120 ккал/г). Згідно ДСН 3.3.6.042–99 визначаємо наступні параметри: категорія робіт – Іа (сидяча робота з незначними фізичними навантаженнями).
Для легких робіт (категорія I-a) ГОСТ 12.1.005–88 «Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги» встановлені наступні нормативні
значення метеорологічних умов (таблиця 11.1).
Таблиця 11.1 – Оптимальні, допустимі и фактичні параметри мікроклімату
| Період | Температура, о С | Відносна вологість, % | Швидкість потоку, м/с | ||||||
| Оптимальна | Допустима на постійних робочих місцях | Оптимальна | Допустима на постійних робочих місцях | Оптимальна | Допустима на постійних робочих місцях | ||||
| Min | max | max | max | ||||||
| Хол. | 22–24 | 21 | 25 | 40–60 | 75 | до 0,1 | 0,1 | ||
| Тепл. | 23–25 | 22 | 28 | 40–60 | 55 | 0,1 | 0,1–0,2 | ||
Для підтримки допустимих значень мікроклімата передбачена вентиляція також рекомендується регулярне провітрювання приміщень.
11.3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони
Оскільки в приміщенні проходить монтаж друкованої плати, то використовується ручне паяння, яке виконується електричним паяльником безперервної дії потужністю 20…40 Вт. Питомий зміст утворюючого аерозолю свинцю при цьому складає 0,02…004 мг/100 паянь.
Для паяння використовують олов'яно-свинцевий припій ПОС-61. При цьому пари свинцю проникають в повітряне середовище приміщення
відповідно до вимог санітарії в повітрі робочої зони виробничих приміщень встановлюється ГДК (граничнодопустима концентрація), мг/м3 шкідливих речовин. ГДК пари свинцю в повітрі 0,01 мг/м3.
Для промивання плати використовують суміш спирту і ацетону. Концентрація спирту в повітрі не повинна перевищувати 400 мг/м3.
Свинець є надзвичайно небезпечною речовиною (клас 1), у відповідності з ГОСТ 12.1.005–88. ГДК в повітрі робочої зони 0,01 мг/м3. Олово є речовиною помірно небезпечним (клас 3). ГДК в повітрі робочої зони 10 мг/м3. Спирт етиловий є малонебезпечною речовиною (клас 4). ТДК в повітрі робочої зони 1000 мг/ м3.
Значення ПДК шкідливих речовин приведені в таблиці 3.
Визначимо концентрацию аерозолю свинцю:
| C = 0,6 × y × n × t × N / V | (11.1) |
де: y – питоме утворення аерозолю свинцю;
n – кількість долей на хвилину;
N – кількість робочих місць;
V – об'єм приміщення, м3.;
t – тривалість зборки виробу, год.
У нашому випадку:
y = 0,04 мг / 100 долей
n=5, t = 1,2 год, N = 2, V = 50,44 м.
Тоді
С = 0,6 × 0,04 × 5 × 1,2 × 2 / 50,44 = 0,005709 (мг/м3)
Отже, за даних умов технологічного процесу концентрація аерозоля свинцю в повітрі робочої зони не перевищуватиме гранично допустиму концентрацію 0,01 мг/м. Так, як пари свинцю не перевищують ГДК, то немає необхідності у вентиляції ділянок паяння.
Література
-
http://www.atmel.com/dyn/resources/prod_documents/doc0368.pdf
-
http://www.efo.ru/doc/Atmel/Atmel.pl? 677.
-
http://www.atmel.com/dyn/resources/prod_documents/doc1001.pdf
-
http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/ic/Atmel/micros/avr/attiny2313.htm
-
http://www.rem-tv.odessa.ua/help/stab.html
-
http://www.sea.com.ua/tech/info/hitano % 20radial % 20capacitor % 20general/ECR.htm
-
http://www.chip-dip.ru/product0/9590.aspx
-
http://www.radiodetali.com/td/led/gnl3014ub.htm
-
http://ru.wikipedia.org/wiki/Клеммник
-
Савельев А.Я., Овчинников В.А. Конструирование ЭВМ и систем – М.: Высшая школа, – 1989.-312 с.
-
У. Тилл и Дж. Лаксон. Интегральные схемы. Материалы – Приборы Изготовление, Мир, Москва, 1985 г., стр. 183
-
Ушаков Н.Н. Технология производства ЄВМ.-М.:Высш. Шк., 1991.-416 с.
