91733 (Віртуальний вимірювальний комплекс на базі учбового лабораторного стенду EV 8031), страница 9
Описание файла
Документ из архива "Віртуальний вимірювальний комплекс на базі учбового лабораторного стенду EV 8031", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "информатика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "информатика, программирование" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "91733"
Текст 9 страницы из документа "91733"
К – коефіцієнт складності програми (для рішення задач у реальному часі – 1,5);
Р – коефіцієнт корекції програми (від 0,4 до 0,8); n – кількість корекцій програми.
У даному програмному комплексі передбачуване число команд програми – 450. Приймаємо коефіцієнт складності програми К=1,5. При наладці програми, можливо, буде зроблено 6 корекцій, з них 4 з коефіцієнтом 0,7 і 2 з коефіцієнтом 0,3. Виходячи з цих даних, можна обчислити умовну кількість операторів програми:
Q = 450*1,5*(4*0,7+2*0,3) = 2295 умовних операторів.
Трудомісткість на вивчення опису програми і формулювання її постановки визначаємо по формулі:
, (5.3)
де Vоф – індивідуальна продуктивність виконавця (команд/години);
дані о продуктивності виконавця приведені у таблиці 6.3;
Ккв – коефіцієнт кваліфікації виконавця; v – коефіцієнт, що враховує якість опису (0,9-1,0), в нашому випадку даний коефіцієнт буде дорівнювати 1.
Таблиця 5.3 - Дані о продуктивності виконавця
| Вигляд роботи | Продуктивність команд/години |
| Вивчення опису задачі, формулювання постановки задачі. | 80 |
| Розробка алгоритмів рішення задачі | 20 |
| Складання схеми програми | 15 |
| Розробка програми | 20 |
| Наладка програми | 5 |
| Оформлення документації | 20 |
Коефіцієнт кваліфікації залежить від стажу роботи й дорівнює:
– до 2-х років – 0.8;
– від 2-х до 3-х років – 1.0;
– від 3-х до 5-ти років – 1.2;
– від 5-ти до 7-ми років – 1.4.
У нашому випадку коефіцієнт кваліфікації буде дорівнювати – 1,4.
Трудовитрати на інші види робіт розраховуємо по формулі:
, (5.4)
де i – вигляд роботи;
Vi – продуктивність виконавця (таблиця 6.3).
Зробимо розрахунок трудовитрат, який представлений в таблиці 5.4.
Таблиця 5.4 - Розрахунок трудовитрат
| Вид роботи | Розрахункова кількість людино-діб |
| Вивчення опису задачі, формулювання постановки задачі | Тоф =2,56 |
| Розробка алгоритмів рішення задачі | Та = 10,25 |
| Складання схеми програми | Тс = 13,66 |
| Розробка програми | Тп =10,25 |
| Наладка програми | То = 40,98 |
| Оформлення документації | Тд =10,25 |
| Разом: | Т =87,95 |
Зарплату розробникам можна полічити виходячи з місячного окладу розробника і терміну, необхідного для розробки програмного продукту. Термін розробки визначається виходячи з 22 робочих днів в місяць:
Тм = Т/22 =87,95/22 = 3,99 місяця.
Розрахунок витрат на основну заробітну плату зображений в таблиці 5.5.
Пайова участь керівника проекту дорівнює 20 % від посадового окладу.
Для подальшої реалізації програмного продукту потрібно найняти інженера й встановити йому відрядну заробітну плату у розмірі 1 грн. за створення однієї копії.
Додаткова заробітна плата (Здоп.) вміщує до себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством.
Додаткову заробітну плату приймаємо 10 % від Зосн
Таблиця 5.5 - Розрахунок заробітної плати
| Посада | Оклад, грн. | Кіл-ть, людин. | Час зайн-сті, міс. | Заробітна плата за місяць, грн. | Основна заробітна плата, грн. |
| Керівник проекту | 300 | 1 | 4 | 300*0.2=60 | 1200*0.2=240 |
| Програміст | 200 | 1 | 4 | 200 | 800 |
| Разом | 260 | 1040 | |||
Таким чином додаткова заробітна плата буде дорівнювати 1040*0,1=104 грн.
5.4 Розрахунок витрат та договірної ціни продукту
При розрахунку експлуатаційних витрат необхідно визначити час налагодження програми (Тмв) на ЕОМ по наступній формулі:
, (5.5)
де m – витрати машинного часу на налагодження однієї команди (год.).
В дипломному проекті m прийнято рівним одній хвилині.
Після розрахунку Тмв буде дорівнювати
Тмв=2295/84 27
Вартість машинного часу визначається по наступній формулі:
Змв = См.ч·Тм.в, (5.6)
де Смч – вартість однієї машино-години, з розрахунку 1 грв за 1 год.
Таким чином вартість машинного часу буде дорівнювати Змв = 27 грв.
До відрахувань на соціальні заходи відносяться:
– відрахування на державне (обов’язкове) соціальне страхування, включаючи і відрахування на обов'язкове медичне страхування, що разом складає 2,5 % від Зосн+Здоп. Відрахування на соціальне страхування складає (1040+104)*0,025=28,60 грн.
– відрахування на державне (обов’язкове) пенсійне страхування (у Пенсійний фонд) складає 32 % від Зосн+Здоп. Відрахування на пенсійне страхування складає (1040+104)*0,32=366,08 грн.
– відрахування у Фонд сприяння зайнятості населення – 2.5 % від Зосн+Здоп. Відрахування у Фонд сприяння зайнятості населення складає (1040+104)*0,025=28,60 грн.
Відрахування на страхування від травматизму – 0,85% від Зосн.+Здоп. Дане відрахування складає (1040+104)*0,0085=9,724 грн.
Разом, відрахування на соціальні заходи складають 37,85% від Зосн. +Здоп. Відрахування на соціальні заходи складають (1040+104)*0,3785=433 грн.
До накладних витрат відносяться витрати на повне відновлення і капітальний ремонт Основного фонду (амортизаційні відрахування), орендна плата, вартість машинного часу, витрати на енергію і т.д. У даній роботі накладні витрати приймаються в розмірі 70 % від Зосн. Накладні витрати 1040*0,7=728 грн.
На підставі проведених розрахунків складаємо розрахунок витрат та договірної ціни програмного продукту, що приведений у таблиці 6.6. Необхідно врахувати те, що розрахунок витрат та договірної ціни проводиться для 100 копій програмного продукту. З цього приводу для розрахунку витрат на 1 копію програмного продукту – суму витрат необхідно поділити на 100.
Таблиця 5.6 - Розрахунок витрат та договірної ціни програмного продукту
| Найменування статті витрат | Сума, грн. |
| 1. Вартість матеріалів і покупних виробів | 28,00 |
| 2. Основна заробітна плата | 1040,00 |
| 3. Додаткова заробітна плата | 104,00 |
| 4. Відрахування на соціальні заходи | 433,00 |
| 5. Накладні витрати | 728,00 |
| 6. Вартість машинного часу | 27,00 |
| 7. Кошторисна вартість (сума пунктів з 1 по 6) | 2360,00 |
| 8. Прибуток (25% від пункту 7) | 590,00 |
| 9. Ціна розроблювача (сума пунктів 7, 8) | 2950,00 |
| 10. ПДВ (20% від пункту 9) | 590,00 |
| 11. Ціна продажу (сума пунктів 9, 10) | 3540,00 |
5.5 Розрахунок витрат на тиражування
Витрати на тиражування розраховуються наступним чином:
Зтир=См.ч·Тк+Зд+Зи, (5.7)
де Тк – час копіювання системи (1 копія – 0,034 год);
Зд – вартість дискети (1 дискета –3,0 грн.);
Зи – зарплата інженера (1 грн. – 1 копія);
Смч – вартість однієї машино-години (1 грн.).
Витрати на тиражування однієї копії складуть:
Зтир=1*0,034+3,0+1=4,034 грн.
5.6 Аналіз стратегії маркетингу
Стратегія маркетингу є одним з основних техніко-економічних обґрунтувань програмного продукту, що розробляється. При освоєнні ринку підприємство використовує масовий, диференційований або цільовий маркетинг. У залежності від результатів проведеної сегментації ринку підприємство вибирає стратегію маркетингу, розробляє комплекс заходів щодо її реалізації.
Диференційований маркетинг передбачає вихід відразу на декілька сегментів ринку; розробляється відразу декілька комплексів маркетингу стосовно до кожного сегмента і прикладеної споживачам моделі виробу.
Підприємства з обмеженими ресурсами використовують, як правило, стратегію цільового маркетингу, особливо при достатній місткості вибраного сегмента і відсутності великого числа конкурентів. В нашому випадку найкраще вибрати диференційований або цільовий маркетинг.
5.6.1 Схема просування товару
Структура прямих каналів збуту підприємства, що пропонує продукт, включає наступні підрозділи:
– відділ збуту;
– збутові філіали;
– збутові контори підприємства.
Виробник, організуючі реалізацію своєї продукції через збутові філіали, домагається ряду переваг. За допомогою прямих контактів з споживачами через свій збутовий персонал, що звичайно є в складі збутового філіалу, він може провести більш концентровані і своєчасні заходи щодо просування своєї продукції. Реалізація програмного продукту може відбуватися як безпосередньо через виробника, так і через незалежних посередників (дистриб’юторів). Дистриб’ютори поділяються на наступні групи:
– функціонально – спеціалізовані дистриб’ютори;
– дистриб'ютори з товарною спеціалізацією;
– багато товарні дистриб’ютори.
Цінність оптового посередника для виробника продукції багато в чому залежить від того, як до цього посередника відносяться споживачі. Оптовий посередник, як правило, має можливість поставити вироби споживачеві швидше, ніж виробник, так як його склад звичайно привернений до підприємства споживача ближче, ніж філіал збутового органу виробника.
Послуги посередника сприяють також скороченню витрат на матеріально – технічне забезпечення і обробку облікової документації. У деяких випадках загальні витрати споживача на придбання виробів у посередника будуть нижчими, ніж у разі придбання його у виробника, який призначає ціну без урахування транспортування і страхування. Посередник же доставляє виріб споживачеві власним транспортом, включаючи вартість доставки відразу в ціну, що вигідніше споживачеві.
Програмний продукт “ Віртуальний вимірювальний комплекс ” може продаватися як безпосередньо споживачеві, так і через посередників.
5.6.2 Стимулювання продажу
