‘There’s plenty of room’, said Alice indignantly [20, c.107].

Звірі, присутні на чайній церемонії, свідомо обманюють Алісу. Описувана ситуація алогізму - приклад ігнорування максими якості. Результатом є комічна ситуація, адже неправда вельми очевидна, і їм не вдається ввести Алісу в оману.

Утворення гумористичного ефекту в нижче наведеному прикладі досягається в результаті низки послідовних порушень співрозмовниками максими способу: адже репліки Березневого Зайця та Капелюшника характеризуються відсутністю однозначності та будуються на принципі topsy-turvy rhymes, де все навмисно переплутано і переставлено, і кожен логічний умовивід призводить до абсурдного висновку.

Hatter: Why is a raven like a writing desk?

Alice: I believe I can guess that.

March Hare: Do you mean that you think you can find out the answer to it?

Alice: Exactly so.

March Hare: Then you should say what you mean.

Alice: I do, at least - at least I mean what I say - that’s the same thing, you know.

Hatter: Not the same thing a bit! Why, you might just as well say that ‘I see what I eat’ is the same thing as ‘I eat what I see’.

March Hare: You might as well say that ‘I like what I get’ is the same thing as ‘I get what I like’.

Dormouse: You might as well say that ‘I breathe when I sleep’ is the same thing as ‘I sleep when I breathe’!

Hatter: It is the same thing with you [20, c.108].

Заключна репліка Капелюшника, адресована Соні, є порушенням максими якості, як результат - утворення алогізму.

Alice: What a funny watch! It tells the day of the month, and doesn’t tell what o’clock is it!

Hatter: Why should it. Does your watch tell you what year is it?

Alice: Of course not, but that’s because it stays the same year for such a long time together.

Hatter: Which is just the case with mine.

Alice: I don’t quite understand you.

Hatter: The Dormouse is asleep again [20, c.110].

Аліса і жителі країни Чудес сприймають категорію часу по-різному, саме тому під час розмови про особливості годинника Капелюшника раціональний обмін думками не відбувається. Навпаки, раз за разом мовці порушують максиму способу та кількості - їхні висловлювання не тільки не розкривають зміст понять, а й не надають необхідної кількості інформації для співрозмовника. Для успішної кооперації необхідна детальна інформація про об’єкт обговорення, оскільки кожен з учасників діалогу має власний, відмінний досвід щодо вирішення цього питання. Порушення максими способу та кількості свідчать про утворення алогізму.

Ремарка Капелюшника "The Dormouse is asleep again." - суперечить імплікатурі якості й інтерпретується як невідповідна; результат порушення імплікатури якості - утворення нонсенсу.

У контексті вище зазначеного діалогу недотримання максим способу, кількості, релевантності та утворення стилістичних прийомів алогізму та нонсенсу призводять до появи гумористичного ефекту.

Hatter: Well, I’d hardly finished the first verse, when the Queen bawled out: ‘He’s murdering the time! Off with his head’ [20, c.112]!

З розповіді Капелюшника про прийом у Королеви можна чітко виділити порушення нею максими способу та релевантності.

По-перше, Королева вдається до трансформації сталого виразу "to kill the time", ігноруючи цим максиму способу та вимогу уникати двозначності - гра слів побудована на синонімії "to kill - to murder". Одночасно з цим вона порушує максиму релевантності, вимагаючи, щоб за невдалий з її погляду виступ її підданому відрубали голову - абсурдний умовивід. На нашу думку, таке порушення максим способу та релевантності сприяє утворенню алогізму.

Alice: Would you tell me, please, why you are paіnting those roses?

Two: Why, the fact is, you see, miss, this here ought to have been a red-rose tree, and we put a white one in by mistake, and if the Queen was to find it out, we should all have our heads cut off, you know. So you see, miss, we’re doing our best, afore she comes, to… [20, c.120].

Очевидно, що Двійка порушує максиму кількості - її внесок до розмови містить багато зайвої інформації. Ігнорування максими кількості призводить до утворення алогізму (алогічне пояснення).

Alice: My name is Alice, so please your majesty.

Queen: And who are these?

Alice: How should I know? It’s not the business of mine.

Queen: Off with her head [20, c.122]!

Демонструючи ввічливість на початку розмови, Аліса своєю наступною реплікою різко змінює тон діалогу, відповідаючи питанням на питання, вона порушує максиму релевантності, тому що на цій стадії розмови її внеском мала б бути чітка і зрозуміла відповідь на питання Королеви. Реакція Королеви на репліку дівчини - теж приклад порушення максими релевантності, оскільки наказувати зітнути людині голову лише через те, що вона не знає відповідь на поставлене питання - це алогізм (хід думок Королеви порушує правила логіки).

Cheshire Cat: How are you getting on?

Alice: I don’t think they play at all fairly, and they all quarrel so dreadfully one can’t here one’s self speak - and they don’t seem to have any rules in particular; at least, if there are, nobody attends to them - and you have no idea how confusing it is all the things being alive; for instance, there’s the arch I’ve got to go through next walking about at the other end of the ground - and I should have croqueted the Queen’s hedgehog just now, only it ran away when it saw mine coming [20, c.128]!

Реактивна репліка Аліси на запитання Чеширського Кота - демонстрація порушення максими кількості: Аліса ухиляється від точної відповіді на поставлене питання на користь багатослівної розповіді про правила гри в крикет. Одночасно, дівчина порушує максиму релевантності, так як навіть така розгорнута репліка недоречна, тому що Чеширський Кіт не отримує відповіді на своє питання. Порушення максим кількості та релевантності призводить до появи алогізму, адже спостерігаємо логічний розрив між реплікою стимулом Чеширського Кота та реактивною реплікою Аліси.

King: Well, it must be removed. My dear! I wish you would have this cat removed!

Queen: Off with his head [20, c.129]!

Звичний спосіб, у який Королева вирішує всі нагальні проблеми, - "Off with his head!" - ілюструє порушення максими релевантності, оскільки є недоречним. Тим самим автор досягає ефекту комізму через алогізм.

Queen: Have you seen the Mock Turtle yet?

Alice: No, I don’t even know what a Mock Turtle is.

Queen: It’s a thing Mock Turtle soup is made from [20, c.137].

Комічний ефект виступає результатом порушення максими релевантності Королевою, яка не пояснює Алісі, що власне за істота ця Фальшива Черепаха, а просто зазначає, що з неї варять суп. Внаслідок цього вибудовується ситуація алогізму. Потрібно також додати, що автор вдається до трансформації кулінарного терміну, адже така страва як "mock turtle soup" немає нічого спільного з черепахами. Насправді, цей суп готується з яловичини і лише приправляється таким чином, щоб його смак нагадував смак справжнього зеленого черепахового супу [46].

Gryphon: She can’t explain it. Go on with the next verse.

Mock Turtle: But what about his toes? How could he turn them out with his nose, you know?

Alice: It’s the first position in dancing [20, c.150].

Аліса порушує максиму релевантності - відповідь фактично відсутня. Її некомпетенція призводить до ситуації алогізму: висловлювання Аліси несуттєве і суперечить перебігу розмови.

Queen: Collar that Dormouse! Behead that Dormouse! Turn that Dormouse out of court! Suppress him! Pinch him! Off with his whiskers [20, c.164]!

Вигуки Королеви ілюструють порушення максими способу "висловлюйся ясно і послідовно". Королева вигукує, щоб Соні відтяли голову, потім вигнали з судової зали, закликали до порядку, общипали і нарешті обірвали йому вусики. Інакше кажучи, її накази слідують один за одним не в природній логічній послідовності, а в порядку, який суперечить здоровому глузду. Вважаємо, що в даному випадку порушення максими способу призводить до утворення алогізму - відбувається логічний розрив між фразами, які вжито в одному контексті.

King: Rule Forty-two. All persons more than a mile high to leave this court.

Alice: I’m not a mile high.

King: You are.

Queen: Nearly two miles high.

Alice: Well, I shan’t go, at any rate. Besides, that’s not a regular rule; you invented it just now.

King: It’s the oldest rule in the book.

Alice: Then it ought to be Number One [20, c.167].

Бажаючи якнайшвидше позбутися Аліси, Король спонтанно формулює гіперболізоване правило, згідно якого всі присутні, зростом вище милі повинні покинути залу суду - очевидним є порушення максими якості "не кажи те, що вважаєш за неправду" - сумнівно, що в залі виявиться хтось настільки високий. Протягом розмови Король продовжує обманювати дівчину, а отже продовжує порушувати постулат якості. Королева, яка втручається в діалог зі своїм неправдивим зауваженням, теж порушує цю максиму. Послідовне порушення максими якості призводить до утворення алогізму.

Knave: Please, your majesty, I didn’t write it, and they can’t prove I did: there is no name signed at the end. King: If you didn’t sign it, that only makes the matter worse. You must have meant some mischief, or else you’d have signed your name like an honest man. Queen: That proves his guilt [20, c.168].

Король робить безглузде припущення, що у тому разі, коли лист не підписано, це лише підкреслює вину підсудного - цим самим він порушує постулат якості "не кажи те, на що не маєш адекватних доказів". Наступна репліка Королеви, висловлена на підтримку сентенції Короля, теж є порушенням цієї максими. Робимо висновок, що дворазове порушення максими якості призводить до ситуації алогізму.

King: Read them.

White Rabbit: Where shall I begin, please your majesty?

King: Begin at the beginning and go on till you come to the end: then

stop [20, c.169].

Спостерігаємо ситуацію алогізму, яка є результатом порушення Королем максими кількості - його інструкція містить зайву інформацію, що ускладнює її розуміння і не відповідає логіці перебігу розмови в цілому. На запитання Кролика, звідки він має почати читати лист, Король повинен наказати, щоб він читав спочатку, а не давати детальні і безглузді інструкції щодо очевидних речей.

King: Let the jury consider their verdict.

Queen: No, no! Sentence first - verdict afterwards [20, c.172].

Реактивна репліка Королеви порушує максиму якості. Дана сентенція "Sentence first - verdict afterwards" - порушує принципи формальної логіки та суперечить дійсності. На відміну від усталеного порядку речей, коли присяжні спочатку виносять рішення про винуватість підсудного, а потім суддя оголошує вирок, Королева вимагає, щоб все відбувалося з точністю до навпаки. Таким чином, порушення максими якості призводить до виникнення ситуації алогізму.

3.2 Cтворення ситуацій нонсенсу внаслідок порушення принципів кооперації

Для творчості Л. Керролла специфічним є утворення різноманітних ситуацій нонсенсу, які покликані ввести читача в оману і змусити задуматися, чи такий вже й нереальний світ, в якому діє логіка навпаки. Одні з найцікавіших прикладів грою із сенсом представлені в даному підрозділі роботи.

Caterpillar: Who are you?

Alice: I - I hardly know, sir, just at present - at least I know who I was when I got up this morning, but I think I must have changed several times since then [20, c.82].

В даному випадку порушено максиму кількості, репліка Аліси перевантажена додатковою інформацією. У відповідь на питання "хто ти?" вона має дати чітку і конкретну відповідь - назвати своє ім’я або дати ще якусь правдиву інформацію. Як бачимо, насправді Аліса починає вголос роздумувати про те, ким вона є, і тому її співрозмовник не отримує потрібної йому інформації. Результатом порушення максими кількості є нонсенс.

Caterpillar: What size do you want to be?