42271 (Соціолінвальні параметри нової фразеології англійської мови)

38

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ

З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

Соціолінвальні параметри нової фразеології англійської мови

Спеціальність 8.030507 – переклад (англійська мова)

Запоріжжя – 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК умовних скорочень

Вступ

Розділ I. Теоретичні проблеми фразеології англійської мови

1.1 Поняття фразеологічної одиниці. Фразеологічний неологізм

1.2 Таксономія фразеологічних одиниць

1.2.1 Структурна класифікація ФО

1.2.2 Структурна-семантична класифікація ФО

1.2.3 Семантична класифікація ФО

1.2.4 Функціонально-семантична класифікація ФО

1.2.5 Спірні класифікації вчених

Висновки до розділу I

Розділ II. Соціолінгвальні особливості нової фразеології англійської мови

2.1 Засоби поповнення фразеологічного фонду

2.1.1 Фразеологізація вільних словосполучень

2.1.2 Фразеологічна деривація

2.2 Структурні моделі утворення фразеологічних інновацій

2.3 Соціофункціональні класи нової фразеології

Висновки до розділу II

ВИСНОВКИ

Список використаних джерел

SUMMARY

ПЕРЕЛІК умовних скорочень

ФО – фразеологічна одиниця

ФІ – фразеологічна інновація

ФН – фразеологічний неологізм

ПАФД - Прогресивна афіксальна фразеологічна деривація

САФД - Субстантивна афіксальна фразеологічна деривація

БФД - Безафіксальна фразеологічна деривація

Вступ

В останні роки інтерес учених-лінгвістів зростає до вивчення фразеологічних інновацій. Так, з’являється багато робіт, присвячених визначенню нових фразеологічних одиниць, способам їх класифікації та основним фразотворчим тенденціям.

Метою дослідження є вивчення лінгвальних параметрів фразеологічних інновацій у сучасній англійській мові, а саме способів класифікації фразеологічних одиниць за різними критеріями, визначення продуктивних фразотворчих моделей, впливу лінгвальних та екстралінгвальних чинників, спроба класифікації сучасних фразеологічних інновацій, що виникли наприкінці XX – початку XXI століття, та виявити їх особливості.

Мета роботи зумовлює виконання конкретних завдань:

• розглянути основні критерії класифікації фразеологічних одиниць;

• дослідити системні зв’язки механізмів утворення фразеологічних неологізмів;

• визначити основні способи поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови;

• визначити найбільш продуктивні моделі формування фразеологічних інновацій;

• зробити класифікацію фразеологічних інновацій та проаналізувати їх особливості.

Обєктом дослідження є фразеологічні інновації англійської мови, які виникли наприкінці XX – початку XXI століття.

Предметом дослідження є лінгвокогнітивні, ономасіологічні та класифікаційні параметри фразеологічних інновацій, а також лінгвальні та екстралінвальні чинники, що зумовлюють їх створення та функціонування.

Матеріалом дослідження є понад 1500 фразеологічних інновацій, що наприкінці XX – початку XXI століття. Словники та довідники нової лексики, англомовні періодичні видання, електронні бази даних нових слів, інтернет-сайти, присвячені проблемам неології, стали джерелом дослідження фразеологічних інновацій.

Виконання поставлених задач здійснюється за допомогою методів фразеологічної ідентифікації, лінгвістичного та семасіологічного аналізу. В роботі застосовуються лексикографічний, контекстуальний, дескриптивний та структурно-семантичний аналізи, а також кількісні підрахунки.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що фразеологічні інновації класифікуються за тематичними групами, досліджуються фразотвірні, функціональні та лексико-семантичні особливості кожної групи, виділяються основні структурно-семантичні моделі творення фразеологічних інновацій, визначаються напрямки фразеологічної деривації.

Теоретичне значення дослідження полягає в отриманні результатів, що можуть бути важливими для теоретичних аспектів лексикології, фразеології, когнітивної лінгвістики, неології, теоретичної граматики. Нові продуктивні структурно-семантичні моделі творення фразеологічних інновацій можуть бути використанні у загальному та теоретичному мовознавстві, а також у лексикології англійської мови.

Розділ i

Теоретичні проблеми фразеології англійської мови

1.1 Поняття фразеологічної одиниці

Ми вважаємо доцільним почати наше дослідження з визначення фразеології та фразеологічної одиниці. Існує багато визначень фразеології та фразеологічної одиниці. Розглянемо основні з них:

О.С. Ахманова розглядає фразеологія як:

1)розділ мовознавства, який вивчає лексико-семантичну сполучуванність слів мови;

2) склад (фонд) фразеологічних одиниць даної мови;

3) сукупність, вид, тип, різновид фразеологічних одиниць [13, с. 504].

О.С. Ахманова дає наступне визначення фразеологічної одиниці – словосполучення, у якому семантична монолітність (цілісність номінації) має визначальну роль у структурній роздільності його складових елементів, внаслідок чого воно функціонує у складі речення як еквівалент окремого слова [13, с. 504]. ФО можна ще назвати як автоматизована фраза, автоматизований елемент, ідіома, ідіоматизм, ідіоматичний вираз, ідіоматичне словосполучення, лексикалізоване словосполучення, неподільне словосполучення, неподільне сполучення слів, нерозкладне словосполучення, невласне складне слово, пов’язане словосполучення, невільне словосполучення, стабільне сполучення, сталий зворот, стале словосполучення, фразеограма, фразеологізм, фразеологічний зворот, фракційований знак [13, с. 504]. Дане визначення не охоплює усю сутність ФО, оскільки семантична монолітність це не єдина ознака ФО.

В.П. Жуков вважає, що фразеологізм – «стійка та відтворювана окремооформлена одиниця мови, що складається із компонентів, наділена цілісним значенням та може сполучатися з іншими словами» [25, с. 6]. У цьому визначенні перераховуються основні ознаки ФО, а саме відтворюваність, окремооформленість, цілісне значення, обмежена валентність, проте не береться до уваги семантичний аспект ФО.

Т.І. Арбекова розглядає фразеологічну одиницю (фразеологізм) як «сполучення слів з низьким показником комбінаторності, який є обумовленим структурно-семантичними особливостями компонентів (або одного з них) або особливим характером відношення словосполучення до дійсності, а також сполученням двох факторів» [8, с. 98]. Т.І. Арбекова говорить лише про те, що ФО мають низький показник комбінаторності, тобто обмежену валентність. Дане визначення також не охоплює усієї специфіки ФО.

Л.В. Архангельський визначає фразеологічну одиницю як «існуюча у мові на даному етапі її історичного розвитку постійна комбінація словесних знаків: гранична або цілісна, що відтворюється у мові її носіїв, яка заснована на внутрішній залежності її членів, яка складається мінімум з двох строго визначених одиниць лексичного рівня, які знаходяться у певній послідовності, яка граматично організована за існуючими (або що існували) моделями словосполучень або речень, яка має єдине значення» [12, с. 90-91].

Г.Б. Антрушина говорить про те, що фразеологічна одиниця у західній лінгвістиці позначається терміном ідіома [39, c. 225]. Також часто її називають іншими словами: стійкий вираз, стійка фраза, фіксована група слів, виразів. Вона зауважує, що синоніми метафорично відносяться до відтінків та кольорів словникового складу, а фразеологічні одиниці – це картинна галерея, у якій зберігаються яскраві нариси народних звичаїв, традицій, забобонів, пам'ять минулих подій, народних пісень та казок.

Р. Глезер визначає фразеологічну одиницю «як лексикалізоване, відтворюване словосполучення повсякденного вжитку, що має синтаксичну та семантичну цілісність, може мати конотації (експресивні або стилістичні) та виконувати емфатичну або інтенсифікуючи функцію» [66, с. 27]. Дане визначення дуже яскраво описує сутність ФО.

Інші вчені називають ідіомами – вирази, значення яких не витікає з їхніх граматичних конструкцій або із значення елементів, що їх складають [40, с.10], або ідіома – це номінативна, вигукова або комунікативна фразеологічна одиниця з цілісним значенням, яка характеризується монолітністю структури, тобто є замкненим зворотом [36, с. 316].

Оскільки фразеологічну одиницю іноді називають фраземою, то хочеться дати визначення фраземи. Н.Ф. Алефиренко визначає фразему як не односторонній елемент мови, а двосторонню одиницю зі своєрідно організованою субстанціональністю, що є одніє з головних умов для правильного розуміння їх знакового характеру, ролі у процесі збереження та перекодування відбитої за допомогою свідомості існуючої дійсності [2, с. 8]. На нашу думку, це дуже незрозуміле визначення, яке може заплутати науковців.

Найбільш вдале визначення дає А.В. Кунін, який розглядає фразеологічну одиницю як це стійке сполучення лексем з повністю або частково переосмисленим значенням [38, с. 8 ]. А.В. Кунін розглядає фразеологічну одиницю як стійке утворення, він вважає, що розвиток фразеології як лінгвістичної дисципліни неможливо без розробки теорії фразеологічної стійкості. Стійкість фразеологічної одиниці обумовлюється різними типами інваріантності, тобто тих або інших елементів при всіх нормативних змінах.

У рамках нашого дослідження ми хотіли б дати власне визначення ФО. Так, фразеологічна одиниця – це стійке сполучення слів з повністю або частково переосмисленим значенням, що характеризується обмеженою валентністю, сферою використання, вільною відтворюваністю у мові та мовленні, має семантичну та синтаксичну цілісність, характеризується експресивним забарвленням та визначає національно-культурну сутність когнітивних процесів.

Ми б хотіли також розглянути основні ознаки ФО. Так, основною особливістю фразеологічної одиниці є те, що її семантичний об’єм не співпадає з семантичним об’ємом слів. Фразеологізми утворюються за структурною схемою словосполучення, де у якості стрижневих слів у структурі вільного словосполучення виступають чотири частини мови: іменник, дієслово, прикметник та дієслово [25, с. 20-21].

На нашу думку, ФО належить до окремого рівня мовної системи, а саме до фразеологічного. Деякі вчені виділяють окремий фразеологічний рівень мовної системи. Так, наприклад, М.Ф. Алефіренко вважає, що важливою умовою для виділення одиниць мови в окремий рівень є здатність цих одиниць вступати в синтагматичні відношення [4, с.12; 3, с.3-6]. Основними аргументами для виділення фразеологічної одиниці у відносно самостійний рівень мовної структури служать:

1) своєрідне вираження загальномовних закономірностей, що зумовлюються місцем фразем у системі мови та характером їх взаємодії з одиницями інших рівнів; 2) наявність у фразем ознак, спільних для всіх одиниць даного класу, які, виражаючи їх внутрішні закономірності, становлять специфіку фразеологічної підсистеми мови; 3) відмінний від інших одиниць розвиток внутрішньої взаємодії фразем, унаслідок чого вони істотно відрізняються від інших класів мовних явищ; 4) генетичне, онтологічне і функціональне відношення фразем до одиниць різних рівнів мовної структури, внаслідок якого виникає не просте збільшення кількості мовних елементів, а створюються нелінійні, притаманні тільки рівневі фразем, інтегральні або кумулятивні ефекти; 5) емерджентність одиниць фразеологічного рівня мови, яка виражається у провідній ролі цілого утворення стосовно його складових частин, коли структурно-семантичні ознаки фраземи не визначаються безпосередньо адитивними властивостями її компонентів; 6) специфічні внутрішньо фразеологічні зв’язки і відношення, які, на відміну від інших мовних одиниць, визначають семантичні і граматичні властивості фразем; 7) своєрідні зовнішні фразеологічні відношення фраземних знаків, які служать виявом їх спеціального функціонально-комунікативного призначення; 8) інваріантні обмеження мовленнєвих трансформацій фразем, поза якими видозмінена ФО взагалі неможлива, оскільки вона зумовлює їх дефразеологізацію [4, с. 8].