180909 (Господарство первісного суспільства: типи і форми)

2016-07-29СтудИзба

Описание файла

Документ из архива "Господарство первісного суспільства: типи і форми", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "экономика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "экономика" в общих файлах.

Онлайн просмотр документа "180909"

Текст из документа "180909"

Міністерство освіти та науки України

"Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

Центр післядипломної освіти

Контрольна робота

на тему:

"Господарство первісного суспільства: типи і форми"

з дисципліни "Історія економіки та економічної думки"

Виконав: слухач факультету

центр післядипломної освіти

спеціальність:

економіка підприємства

4 курс, 2 група

Гаркуша Д. О.

Перевірив:

стар. викладач Волкова О.М.

Київ-2010


План


Вступ

  1. Первісна доба – найдовша

  2. Палеоліт

  3. Неолітична революція. Неоліт

  4. Бронзовий та ранньозалізний вік

Перелік використаної літератури

Вступ

Всі народи світу пройшли через первіснообщинний лад. Виходячи з матеріалів, що служили для виготовлення знарядь праці, історію людства прийнято ділити на кам'яний, бронзовий і залізний віки. Первісний спосіб виробництва в основному хронологічно збігається з кам'яним віком. У ньому можна виділити три періоди:

1) древній кам'яний вік, або палеоліт, – 2,5 млн. – 12 тис. років тому;

2) середній кам'яний вік, або мезоліт, – XII – VIII тис. до н.е.;

3) новий кам'яний вік, або неоліт, – VIII – III тис. до н.е.

Якщо в основу періодизації покласти такий критерій, як тип господарства, то можна виділити панування:

1) господарства, що привласнює,

2) виробляючі господарства.

З кам'яним віком збігається етап господарства, що привласнює, але в неоліті відбувся перехід до виробляючого господарства – землеробства й скотарства, хоча їхні зародки виникли в деяких народів ще в палеоліті й мезоліті. Цей перехід мав воістину всесвітньо-історичне значення, і слідом за англійським археологом В.Г.Чайлдом його стали називати "неолітичною революцією".

    1. Первісна доба - найдовша

Первіснообщинний лад – перша в історії суспільно-економічна формація, заснована на колективній власності окремих громад, засобах виробництва й зрівняльному розподілі. За даними сучасної науки, первіснообщинний лад виник близько 2 млн. років тому, існував до V – IV тис. до н.е. Вся епоха виникнення й розвитку первісного ладу ділиться на два періоди. Перший, котрий умовно називають періодом дикості, тривав до 40-го тис. до первісної ери і характеризувався поступовим виділенням людини із тваринного світу, присвоєнням готових продуктів природи, створенням перших найпростіших кам'яних знарядь праці, добуванням вогню й виникненням виробничих відносин. Першим етапом формування суспільно-економічних відносин була первісна людська череда, що займала певну територію і являла собою групу людей, що не мають професійних або соціальних відмінностей. Другий період — період родового ладу, або варварства, тривав від 40-го тис. до V – IV тис. до н.е. Це був час повного утвердження системи виробництв, відносин первісного суспільства. При родовому суспільстві основним осередком був рід, що поєднував групу людей, зв'язаних кровним спорідненням. Кілька родів становили плем'я. Період родового ладу ділиться на матріархат (материнська родова громада) і патріархат (батьківська родова громада). Основою виробництв, відносин первісного суспільства була суспільна власність на засоби виробництва, що існувала в нерозвиненому виді. Фактично вона була общинною, груповою власністю. Для цього періоду характерні колективна праця й найпростіша його кооперація, заснована не на поділі праці, а на об'єднанні зусиль колективу людей у добуванні засобів існування. У цих умовах праця окремої особистості існувала як функція члена суспільства, організму, як безпосередньо суспільна праця. Вся праця виступала як необхідна, а продукт — як необхідний продукт. Відсутність прибавочного продукту не створювало матеріальних умов для експлуатації людини людиною. У зв'язку із примітивними засобами виробництва та неможливістю добувати матеріальні блага поодинці, без колективної праці, головна мета первіснообщинного виробництва складалася не в задоволенні потреб окремих членів громади, а в забезпеченні умов існування громади в цілому. Величезне значення для розвитку продуктивних сил мало зародження землеробства й тваринництва, що привело до виникнення суспільств, поділу праці. Першим великим суспільним поділом праці було виділення вівчарських племен. Це значно підвищило продуктивність праці й створило можливості для виробництва прибавочного продукту й розвитку обміну. Другий великий суспільнпий поділ праці – виділення ремесла, сприяло подальшому вдосконалюванню засобів праці й підвищенню його продуктивності. Нові засоби праці (мотика, плуг) були розраховані не на колективне, а на індивідуальне використання. Стала розвиватися індивідуальна праця, на основі якої поступово виникли приватна власність і приватне господарство, що породило майнову нерівність та експлуатацію. Першою формою експлуатації чужої праці була експлуатація рабів, яких брали в полон під час міжплемінних сутичок і воєн. Пізніше, у зв'язку з ростом майнової нерівності, у рабів почали перетворювати й своїх родичів, що потрапляли в боргову залежність. Так, відбувався класовий розподіл суспільства на рабовласників і рабів, утворювалася нова система суспільно – економічних відносин. Первіснообщинний лад змінився рабовласницьким ладом.

    1. Палеоліт

Палеоліт – древній кам'яний вік. Виділений в XIX столітті Дж. Леббоком як перший і найбільш ранній період кам'яного віку. Датується приблизно часом від 3 млн. до 10 тис. років тому. У період палеоліту почався й завершився процес виділення людини із тваринного світу, заклалась найдавніша соціально-економічна формація – первіснообщинний лад. У той час були виготовлені перші знаряддя праці з каменю, дереза й кістки, виникли трудові навички. Люди навчилися добувати вогонь, виготовляти одяг, споруджувати перші житла, займатися полюванням і збиранням. Формування й розвиток найдавнішого людського суспільства відбувалося в мінливих природно-кліматичних умовах останнього, так називаного четвертинного (антропогенного) періоду в історії Землі. Похолодання, що наступило з початком цього періоду, супроводжувалося заледенінням, періодичним утворенням у північних районах льодовиків. Відповідно до змін у характері знарядь праці й у фізичному типі людини, палеоліт ділять на ранній (нижній) і пізній (верхній). Для того часу характерними знаряддями праці були чоппери (грубі знаряддя, що рубають) і отщепи. Фізичний тип людини – Homo habilis (людина вмілий).

Стоянки ашельскої епохи виявлені на великій території Старого Світу, у тому числі й на території України. Характерні знаряддя – ручні рубила, колуни, скребла, ножі, пилки, струганки. В ашельску епоху люди навчилися користуватися вогнем. Фізичний тип людей – архантропи, – жили на початковій стадії первіснообщинного ладу.

Пам'ятники мустерскої епохи поширені на території Європи, Азії, Африки. Досліджені вони й на території України. Носії мустерскої культури користувалися остроконечниками, скреблами, ножами, пилками, проколками. У той час з'явилися штучні поховання. Фізичний тип людини – палеоантпропи.

У пізньому палеоліті люди заселили майже всю вільну від льодовика території Європи, значну частину Азії й проникли на Американський континент. На території України відомі численні давньопалеолітичні пам'ятники (Сюренські стоянки, Радомишльска стоянка, Пушкарівска стоянка, Доброночівска стоянка, Межирічська стоянка, Кормань, Гонцовська стоянка, Амвросієвськая стоянка й багато ін.). Суворий континентальний клімат, характерний для пізнього Палеоліту у Європі обумовив існування холодолюбивих тварин: мамонтів, північних оленів, шерстистих носорогів тощо. З розвитком полювання люди жили на тих самих місцях протягом тривалого часу. Замість сколювання отщепів з дисковидних нуклеусів, типових для мустерської епохи, застосовувався такий спосіб виготовлення знарядь як сколювання й отжим довгих ножевидних пластин із призматичних або конусоподібних нуклеусів. Поширилися вироби з кістки й рога. У період пізнього палеоліту панував матриархально - родовий лад. Зароджувалося мистецтво, що носило як реалістичний, так і стилізованно-схематичний характер. Виникли первісні релігійні вірування – магія й тотемізм, фетишизм й анімізм. У період пізнього палеоліту жили неоантропи. Територіальне розселення їх у різних, віддалених один від іншого фізико-географічних районах призвело до утворення трьох основних рас людини.

Оволодіння вогнем відокремило людину від миру тварини.

Найдревніші сліди використання вогню перебувають у печері Чжоукоудянь біля Пекіна. Її мешканці жили тут приблизно 400-500 тис. років тому. Але з'явилася й нова версія, за якою людина почала використовувати вогонь на 1 млн. років раніше, ніж уважалося дотепер. При вивченні стоянки Чесованья в Кенії, мешканці якої жили 1,4 млн. років тому, виявлені грудочки обпаленої глини; існує думка, що в даному випадку мова може йти про залишки звичайного багаття.

Людина навчилася також виготовляти знаряддя праці. Хоча й повільно, але вони вдосконалювалися. Уже в ранньому палеоліті, за даними деяких археологів, набір знарядь відповідав 30-40 функціям, більша частина з них була пов'язана з мисливською діяльністю. Зроблені вони в основному в техніку оббивки. Наприкінці верхнього палеоліту зменшення розмірів тварин змусило вдосконалити мисливські зброї: винаходиться лук (німецький археолог А. Руст двважає, що лук був винайдений 15 тис. років тому), удосконалюється коп’єметалка. З'явилися нові прийоми полювання – індивідуальне полювання на середніx і дрібних тварин.

У мезоліті господарство й знаряддя праці стали більш різноманітними. Характерна риса мезоліту – зменшення розмірів знарядь, поява мікролітів – знарядь, зроблених із дрібних пластин або отщепів геометричної форми. Вони служили наконечниками стріл, дротиків, але могли використовуватися і як деталі складних знарядь.

Зростало значення індивідуального полювання на дрібних тварин, причому його ефективність обумовила одомашненнюя й початок використання у полюванні собак. Збереглася тенденція до збільшення ролі рибальства, у деяких регіонах виник морський звіробійний промисел. Рибу били з луків, на гачок.

Із споживанням рослинної їжі, спеціальні знаряддя – зернотерки, ступи – одержали поширення. Громади, що нараховували від 30 до 100 чоловік, ставали більше рухливими. Прагнучи повніше використати харчові ресурси, вони почали мігрувати, відвідуючи в конкретні періоди року постійні місця, де до цього часу дозрівали плоди або з'являвся певний вид тварин. Складався сезонно-осілий спосіб життя, хоча залишалися й бродячі громади.

    1. Неолітична революція. Неоліт

У період неоліту вдосконалювалися старі й вироблялися нові технічні прийоми. Шліфування й свердління набули особливого значення у зв'язку з необхідністю рубання й обробки дерева. Потреба в кам'яних знаряддях викликала розробку підземних відкладень кременя, з'явилися шахти. Почалося широке використання обсидіану – твердого вулканічного скла з дуже гострим ріжучим краєм, причому знаряддя з нього знаходять за багато сотень кілометрів від родовища. Стали застосовуватися порожні свердла, шліфовані сокири й тесла, жнивні ножі, човни-долбленки, лижі, сани, посуд і різні вироби з обпаленої глини. Найдавніше гончарне коло повільного обертання з'явилося в Месопотамії й Ірані наприкінці VI – першій половині V тис. до н.е., у Південно-Західній Європі – у другій половині V – першій половині IV тис. до н.е. У неоліті вперше з'явилися серпи й мотики. Плетиво кошиків, що почалося ще у верхньому палеоліті, стало передумовою таких удосконалень, як мережі, верші, пастки, капкани; на тій же основі виникло ткацтво, про що свідчать знахідки найдавніших веретен і кам'яних пряселець. У пізньому неоліті – бронзовому столітті, в окремих областях з'явилися ткацькі верстати – горизонтальні (Єгипет) і вертикальні (Передня Азія, Європа).

У період неоліту людина стала використовувати метал.

Найдавніша ковальська обробка міді зафіксована в ряді селищ Передньої Азії з VIII тис. до н.е., а в V – IV тис. до н.е. на Близькому Сході та в Ірані виникло найдавніше бронзолитійне виробництво.

Головним завоюванням неоліту став перехід до виробляючого господарства, що надав людині новий могутній засіб виробництва – землю. "Неолітична революція" не скасувала полювання й збирання, які довго залишалися головними постачальниками їжі. "Революція" визначила економічну вигоду первісного землеробства, тим більше його продукцію досить легко зберігати тривалий час.

Учені не прийшли до єдиної думки про причини переходу до виробляючого господарства. Ясно, що тут у комплексі діяли економічні, екологічні, соціальні, духовні фактори, найважливішими з яких, на наш погляд, були наступні.

  1. Виснаження запасів дичини й корисних рослин, що викликало потребу в заповненні втрат.

  2. Ріст населення. Деякі вчені говорять навіть про "демографічний стрес", хоча виробництво їжі могло бути причиною й наслідком демографічного зрушення.

  3. Досить високий технічний рівень знарядь праці, зачатки знань.

  4. Наявність сприятливих природніх умов, розвиток землеробства й тваринництва.

Людина розводила такі рослини, як пшениця, ячмінь, горох, сочевиця гірка, фінікова пальма, бананове й хлібне дерево тощо; свійських тварин – вівцю, козу, корову, свиню, собаку, коней.

Де ж вперше відбувся перехід до виробляючого господарства?

Деякі дослідники шукали одне єдине вогнище виникнення землеробства, однак загальновизнаною є концепція поліцентризму "неолітичної революції". Виділено кілька вогнищ виникнення землеробства. В узагальненому виді їх можна представити так: 10 – 6 тис. років до н.е. – Північно-Західний Таїланд; 8 – 6 тис. – Передня Азія й Східне Середземномор'я; 7 – 6 тис. – Індокитай; 6 – 5 тис. – Іран і Середня Азія; 5 – 4 тис. – долина Нілу; 5 – 3 тис. – Індія; 4– 1 тис. – Індонезія, Китай, Центральна Америка, Перу.

Перехід до землеробства й скотарства був дуже тривалим процесом. Наприклад, якщо перші свідчення виробляючого господарства на південному сході Європи сягають VII – VI тис. до н.е., то на півночі – середини IV тис. до н.е. Знадобилося майже три тисячоріччя, щоб виробляюче господарство перетнуло Європу з півдня на північ. Для Європи обчислюють навіть швидкість просування землеробських племен – приблизно 5,5 км у рік, або за одне покоління від 100 до 150 км.

Перехід до нового типу господарства вирішив проблему їжі. У людей з'явилися небачені ресурси часу, в історичній перспективі він відкривав можливість для утворення приватної власності й виникнення держави. Причому кочове скотарство як різновид виробляючого господарства не дозволяло суспільству здійнятися вище ранньокласових відносин, тільки землеробство або комплексне хліборобсько-скотарське господарство допомогло людині переступити рубіж классоутворення.

Розвиток землеробства й скотарства створювало передумови для зародження ремесла (людина мала потребу в одязі, житлі, знаряддях праці тощо). Спочатку ремісники поєднували свою працю із землеробством, але з освоєнням металів, особливо заліза (II тис. до н.е. у Єгипті й Месопотамії, початок I тис. до н.е. у Європі), виробництво знарядь праці ускладнювалося й було під силу лише фахівцям. Поява стійкого надлишкового продукту дозволила звільнити людей від сільськогосподарської діяльності. Так поступово ремесло відокремлювалося від землеробства. Прогрес у господарській діяльності людей, відділення землеробства від скотарства, розвиток ремесла, що спричинило збільшення обсязів виробництва, створювали сприятливі передумови для обміну між групами, що спеціалізувалися в тому чи іншому виді господарства. За допомогою обміну люди прагнули одержати, насамперед, які-небудь рідкі речі або важкодоступну сировину. Як обмінний еквівалент різні народи використовували найчастіше худобу.

З появою металу виготовлені з нього престижні вироби іноді виконували роль "первісних грошей". Нерідко підсумком обмінних відносин було прискорення розвитку більш відсталих суспільств. Досить тривалий період обмін здійснювався без спеціальних торговців, але й вони поступово виділилися в особливий прошарок. Наприклад, на початку III тис. до н.е. у деяких селищах Ірану й Північної Сирії жили цілі громади месопотамских торговців.

Свежие статьи
Популярно сейчас
Как Вы думаете, сколько людей до Вас делали точно такое же задание? 99% студентов выполняют точно такие же задания, как и их предшественники год назад. Найдите нужный учебный материал на СтудИзбе!
Ответы на популярные вопросы
Да! Наши авторы собирают и выкладывают те работы, которые сдаются в Вашем учебном заведении ежегодно и уже проверены преподавателями.
Да! У нас любой человек может выложить любую учебную работу и зарабатывать на её продажах! Но каждый учебный материал публикуется только после тщательной проверки администрацией.
Вернём деньги! А если быть более точными, то автору даётся немного времени на исправление, а если не исправит или выйдет время, то вернём деньги в полном объёме!
Да! На равне с готовыми студенческими работами у нас продаются услуги. Цены на услуги видны сразу, то есть Вам нужно только указать параметры и сразу можно оплачивать.
Отзывы студентов
Ставлю 10/10
Все нравится, очень удобный сайт, помогает в учебе. Кроме этого, можно заработать самому, выставляя готовые учебные материалы на продажу здесь. Рейтинги и отзывы на преподавателей очень помогают сориентироваться в начале нового семестра. Спасибо за такую функцию. Ставлю максимальную оценку.
Лучшая платформа для успешной сдачи сессии
Познакомился со СтудИзбой благодаря своему другу, очень нравится интерфейс, количество доступных файлов, цена, в общем, все прекрасно. Даже сам продаю какие-то свои работы.
Студизба ван лав ❤
Очень офигенный сайт для студентов. Много полезных учебных материалов. Пользуюсь студизбой с октября 2021 года. Серьёзных нареканий нет. Хотелось бы, что бы ввели подписочную модель и сделали материалы дешевле 300 рублей в рамках подписки бесплатными.
Отличный сайт
Лично меня всё устраивает - и покупка, и продажа; и цены, и возможность предпросмотра куска файла, и обилие бесплатных файлов (в подборках по авторам, читай, ВУЗам и факультетам). Есть определённые баги, но всё решаемо, да и администраторы реагируют в течение суток.
Маленький отзыв о большом помощнике!
Студизба спасает в те моменты, когда сроки горят, а работ накопилось достаточно. Довольно удобный сайт с простой навигацией и огромным количеством материалов.
Студ. Изба как крупнейший сборник работ для студентов
Тут дофига бывает всего полезного. Печально, что бывают предметы по которым даже одного бесплатного решения нет, но это скорее вопрос к студентам. В остальном всё здорово.
Спасательный островок
Если уже не успеваешь разобраться или застрял на каком-то задание поможет тебе быстро и недорого решить твою проблему.
Всё и так отлично
Всё очень удобно. Особенно круто, что есть система бонусов и можно выводить остатки денег. Очень много качественных бесплатных файлов.
Отзыв о системе "Студизба"
Отличная платформа для распространения работ, востребованных студентами. Хорошо налаженная и качественная работа сайта, огромная база заданий и аудитория.
Отличный помощник
Отличный сайт с кучей полезных файлов, позволяющий найти много методичек / учебников / отзывов о вузах и преподователях.
Отлично помогает студентам в любой момент для решения трудных и незамедлительных задач
Хотелось бы больше конкретной информации о преподавателях. А так в принципе хороший сайт, всегда им пользуюсь и ни разу не было желания прекратить. Хороший сайт для помощи студентам, удобный и приятный интерфейс. Из недостатков можно выделить только отсутствия небольшого количества файлов.
Спасибо за шикарный сайт
Великолепный сайт на котором студент за не большие деньги может найти помощь с дз, проектами курсовыми, лабораторными, а также узнать отзывы на преподавателей и бесплатно скачать пособия.
Популярные преподаватели
Добавляйте материалы
и зарабатывайте!
Продажи идут автоматически
5173
Авторов
на СтудИзбе
436
Средний доход
с одного платного файла
Обучение Подробнее