168564 (Аналітичні записки)

1. Виокремте причини негативного ставлення громадськості до діяльності місцевих органів екологічного управління. Наведіть перелік доцільних інтелектуальних та практичних дій по вирішенню наявної проблеми

Існуюча організаційно-управлінська система екологічного регулювання має значні вади. Можна виокремити ряд причин негативного ставлення громадськості до діяльності місцевих органів екологічного управління, зокрема:

• відсутні реальні важелі економічного стимулювання екологічно безпечної діяльності;

• неузгоджені, а часто навіть суперечать один одному відомчі нормативно-правові акти;

• частково зберігається становище, коли суб’єкти природокористування здійснюють загальне управління природними об’єктами, в тому числі й їх охорону;

• суб’єкти господарської діяльності економічно не зацікавлені в підвищенні екологічної безпеки виробництв, застосуванні ресурсо- та енергоефективних технологій;

• відсутні правові засади використання такого механізму, як екологічний аудит, що вже довів свою ефективність і активно застосовується в розвинутих країнах;

• існує невідповідність між ступенем суспільної небезпечності екологічних правопорушень і мірами юридичної відповідальності.

Перелік доцільних інтелектуальних та практичних дій по вирішенню наявної проблеми:

1. сприяння покращенню стану довкілля регіону;

2. сприяння формуванню свідомої активної позиції громадськості в сфері охорони довкілля;

3. забезпечення врахування громадської думки у процесі підготовки та організації виконання рішень центральних та місцевих органів влади;

4. налагодження співпраці з Держуправлінням, науково-технічною радою при Держуправлінні та громадськістю;

5. сприяння розвитку нових і використанню існуючих механізмів взаємодії неурядових організацій і владних структур на рівні області з метою спільного розв’язання екологічних проблем регіону;

6. сприяння удосконаленню законодавчо-нормативної бази;

7. поширення інформації про стан довкілля області, діяльність ГР, урядових та неурядових екологічних організацій серед населення, сприяння розвитку екологічної гласності;

8. організація обговорення екологічно важливих для області питань з органами державної влади та місцевого самоврядування за широкої участі громадськості в процесі ухвалення рішень, організація громадських слухань;

9. сприяння посиленню позитивних тенденцій, спрямова-них на збереження природи у всіх галузях народного господарства

- розробка обгрунтування і механізмів введення мораторію на знос зелених насаджень;

10. сприяння розвитку екологічної освіти та просвіти населення

- проведення семінарів на екологічну тематику;

-підготовка ряду публікацій в ЗМІ;

Однією із доцільних дій по вирішенню наявної проблеми є участь в еколого-управлінських процесах громадян.

На основі аналізу положень законодавства з питань участі в процесі екологічного управління громадян та їх об’єднань, можливості щодо участі в еколого-управлінських процесах можна поділити на кілька груп:

• вплив на формування екологічної політики на різних рівнях і участь у прийнятті екологічно значущих рішень;

• громадський екологічний моніторинг;

• ініціація і проведення екологічної експертизи;

• здійснення громадського екологічного контролю.

2. Підготуйте проект аналітичної записки щодо доцільності впровадження комп’ютерної мережі в державному управлінні екології і природних ресурсів в Рівненській області спільно з іншими підприємствами, установами, організаціями та державними органами

Актуальність проблеми. Нові інформаційно-комунікаційні технології спричинили революційні зміни у сфері медіа, хоча безпрецедентні можливості, що вони відкривають перед людством, тільки починають використовуватись. Сьогодні найбільш перспективною технологічною платформою для подальшого розвитку інфраструктур масової інформації та комунікації – як на глобальному, так і на локальному рівнях – вважається саме Інтернет і пов’язані з ним нові види медіа‑сервісів. Уже сьогодні всесвітня мережа є інтегральною складовою більшості аспектів людського життя, але завдяки розповсюдженню та вдосконаленню ІКТ її вплив на глобальний політичний, економічний, гуманітарний розвиток продовжує швидко зростати.

Водночас, за самою своєю природою та архітектурою „всесвітня павутина” є структурою, функціонування і розвиток якої дуже складно спрогнозувати, а тим більше – скерувати. Втілена на сьогодні модель Інтернет являє собою принципово „горизонтальну”, децентралізовану і неієрархічну структуру, позбавлену якогось єдиного осередку контролю та керування.

Аналіз проблеми. Особливості Інтернет приблизно з середини 90‑х рр. минулого століття (коли він почав набувати масштабів глобального феномену) неодноразово спонукали представників фінансово-промислових кіл та уряди деяких країн підіймати питання про підвищення рівня його керованості, зміну архітектури тощо.

На сьогоднішній день Інтернет-технології застосовуються у всіх галузях народного господарства, в тому числі і в управлінні. Згідно з результатами дослідження, проведеного компанією ComScore, у грудні 2008 р., нині світова Інтернет-аудиторія складає приблизно 1,07 млрд осіб.

Ключовими чинниками зростання чисельності вітчизняної Інтернет-аудиторії є досить інтенсивна інформатизація країни – розбудова телекомунікаційних мереж, швидке впровадження ІКТ на тлі підвищення (принаймні до четвертого кварталу минулого року) платоспроможності населення. Сегмент послуг комп’ютерного зв’язку, зокрема надання доступу до Інтернет, є найбільш динамічним на вітчизняному ринку зв’язку. Лише у 2008 р. доходи від послуг комп’ютерного зв’язку зросли в 1,5 разу, у тому числі від надання доступу до Інтернет – на 148 %.

Разом з цим, уже багато років дуже нерівномірним залишається розподіл користувачів Інтернет по регіонах. Торік позицію абсолютного лідера, як і раніше, продовжував займати Київ – 58 % загальної чисельності користувачів. Далі, у порядку зменшення частки користувачів, ідуть Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Львів, Крим та Запоріжжя (їх сумарна частка складає 31 %). На решту ж регіонів припадає лише 11 %. Далі, якщо у розвинених країнах зазвичай немає суттєвої різниці між охопленням населення Інтернет‑сервісами у місті й на селі, то в Україні в сільській місцевості мешкають лише 10 % від загальної кількості користувачів. Щоправда, у 2008 р. ці диспропорції дещо пом'якшилися активністю регіональних користувачів – за обсягом трафіку і часу перебування в мережі вони в середньому майже наздогнали столичних.

Висновки та пропозиції

Впровадження комп’ютерної мережі в державному управлінні екології і природокористування в Рівненській області спільно із підприємствами, установами, організаціями та державними органами має важливе значення для спрощеного та набагато швидшого обміну інформацією, перерахунку відповідних коштів, можливість участі в міжнародних, національних, регіональних інтернет-проектах екологічного характеру та можливість застосування їх в Рівненській області. Ступінь інтегрованості області у глобальний веб-простір можна визначити за трьома тісно пов'язаними між собою показниками: а) щільність й технологічна досконалість телекомунікаційних мереж; б) кількість Інтернет-аудиторії; в) питома вага та рейтинг національного сегменту у всесвітній мережі.

Не дивлячись на кризові явища, у 2009 р. найімовірніше триватиме активний розвиток ринку телекомунікацій і насамперед – комп'ютерного зв'язку, широкосмугового доступу в Інтернет з використанням технологій CWDM та DWDM, а також підготовки до масового впровадження 3G у стандарті UMTS (широкосмугового мобільного Інтернет). До такого прогнозу спонукають три чинники: 1) значні невикористані можливості українського ринку; 2) наявність сильних гравців, в принципі здатних працювати в загальнонаціональному масштабі – „Укртелеком”, „Воля-Кабель”, „Київстар”, „МТС-Україна”, „Телесистеми України”, „Інтертелеком” та інших; 3) швидка окупність впровадження названих технологій, особливо DWDM.

Можна також констатувати, що розвиток телекомунікацій в Рівненській області відбувається в загалом оптимальному на сьогоднішній день напрямку – поступового впровадження інноваційних технологій, зокрема мереж останнього покоління, розрахованих на чимдалі глибшу конвергенцію інформаційних, мультимедійних, комп'ютерних форматів та сервісів.