160954 (Кон’юнктура інвестиційного ринку)

Зміст

1. Методи дослідження кон’юнктури інвестиційного ринку

2. Дати обґрунтовані відповіді на питання

3. Задачі

Список використаної літератури

1. Методи дослідження кон’юнктури інвестиційного ринку

Ступінь активності інвестиційного ринку в розрізі окремих його видів і сегментів, співвідношення окремих його елементів – об’єм попиту і пропозиції, рівня цін на окремі інвестиційні товари, інструменти і послуги – визначаються шляхом вивчення його кон’юнктури.

Кон’юнктура інвестиційного ринку представляє собою форму прояву системи факторів (умов), які характеризують стан попиту, пропозиції, цін і конкуренції на ринку в цілому, окремих його видах і сегментах.

Динаміка кон’юнктури інвестиційного ринку характеризуються постійними коливаннями окремих його елементів. Характер всіх форм коливань кон’юнктури відображають різні індикатори інвестиційного ринку.

Індикатори інвестиційного ринку представляють собою агреговані індекси динаміки поточних ринкових цін, які відображають стан кон’юнктури у розрізі окремих його видів і сегментів. Найбільш широко система таких індикаторів представлена на фондовому ринку країн з розвинутою ринковою економікою.

Використання інвестиційних індексів засновано на перевіреному багаторазово допущенні, що коливання цін на акції декількох десятків провідних компаній відповідають коливанням цін на всі інші акції, коливанням і змінам у попиті та пропозиції цінних паперів на фондовому ринку в цілому. Кожний індекс має наступні характеристики: список індексу (набір акцій – представників); метод усереднення; види ваг до курсових вартостей акцій, які входять до списку індексу; базисне значення індексу; статистична база, на основі якої здійснюється розрахунок показника.

Інвестиційні індекси виконують три основні функції:

Діагностичну;

Індикативну;

Спекулятивну.

Під діагностичною функцією розуміється здатність системи індексів характеризувати стан і динаміку розвитку як національної економіки, так і окремих її складових. Виконання індексами індикативної функції передбачає, що наявність об’єктивної оцінки цінової ситуації на фондовому ринку дає точку відліку для оцінки поводження великих інвестиційних фондів, окремих інвесторів, портфельних менеджерів. Спекулятивна функція інвестиційних індексів полягає у здатності миттєво реагувати на зміну широкого кола явищ економічного, політичного і соціального характеру.

Рис. 1. Класифікація інвестиційних індексів

У своєму використанні індекси мають деякі обмеження.

Індекси показують тільки кількісні зміни, тобто оцінюють сумарну вартість складових їхніх частин. Однак вони не відображають якісних аспектів, тобто не показують причин, що стоять за змінами цін. Наприклад, індекс показує, що ціни в цілому упали, але не пояснює, чому це відбулося.

Індекси не розкривають глибину тенденцій, що відбуваються у зміні ціни товару.

Індекси мають потребу в періодичних коректуваннях компонентів.

Індексами можна маніпулювати. Звідси, необхідно бути постійно напоготові, щоб не потрапити на біржові маніпуляції з індексами.

В даний час у країнах з ринковою економікою функціонують понад 200 фондові біржі. Практично кожна з них має власну систему інвестиційних індексів.

У США регулярно публікуються дані по 20 індексам, у Європі – по 25, у Японії – по 3. Мають свої індекси біржі в Латинській Америці, Азії. Найбільше поширення у світі одержали індекси, розроблені в США. Це пов’язано з тим, що денний оборот тільки Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE) складає половину світового обороту цінних паперів.

Основні індекси, що розраховуються в США:

індекс Доу-Джонса (Dow Jones Average);

зведений індекс Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE Composite Index);

індекси Американської фондової біржі (АМЕХ Market Value Index);

Національної Асоціації дилерів з цінних паперів (NASDAQ Index);

індекси «Велью Лайн Еверідж» (VLA);

«Вілшир 5000» (Wilshire 5000 – Equality Index);

«Стендард енд Пурз 500» (S&P 500);

індекси групи «Рассел» (Russel).

Найбільш популярні з індексів: промислова середня Доу-Джонса і головний ринковий індекс (ММІ).

Майже всі індекси, за винятком «Доу-Джонса» і «Велью Лайн», є середньоарифметичними зваженими. Для розрахунку середньоарифметичного зваженого індексу використовується наступна формула:

Розглянемо приклад:

Найвідомішим є індекс Доу-Джонса, який відображає ціни на акції 30 найбільших компаній світу, що міцно затвердилися на світовому ринку.

Таблиця 2. Фондові індекси та їх розрахункова база

Ідея розрахунку належить головному редакторові газети «Уолл-стріт» Чарльзу Доу, котрий у 1884 році запропонував узагальнюючий індекс, розрахований як арифметична сума курсів 12 різних акцій, ділена на 12. Згодом індекс модифікували і стали розраховувати за 30 акціями найбільших компаній, на які приходиться до 30 % денного обороту фондової біржі. У число 30 компаній, за акціями яких розраховується індекс, входять: «Дженерал електрик», «Юніон карбайд», «Вульфорт», «Стандарт ойл оф Каліфорнія», «Дюпон», «Елайд Корпорейшин», «Епел’юмінем», «Компані оф Америка», «Америкен брендз», «Америкен кен», «Америкен телефон енд телеграф (АТТ)», «Бетмхен стіл», «Істмен кодак», «Ексон», «Дженерал Фудз», «Гудіер», «Інко», «Інтернешнл бізнес мешінз», «Інтернешнл харвестер», «Інтернешнл пейперс», «Джонс Менвил», «Мерк», «Мінесота майнінг енд ман’юфектурінг», «Оуенс-Імігнойс», «Проктер енд Гембл», «Сіерс Роебек», «Тексако», «Юнайтед технолоджіс».

Інвестиційні індекси змінюються під впливом великої кількості факторів:

стійкості економічної і політичний;

інфляційних процесів;

величини позичкового відсотка;

розмірів виплачуваних відсотків за вкладами і дивідендами по акціях;

ступеня ризику вкладень;

розвитку мережі фінансово-кредитних установ, їхньої надійності;

можливостей вкладення коштів і т.д.

Усі перераховані індекси застосовуються в маркетингових дослідженнях, при аналізі розвитку біржової торгівлі, оцінки стану і перспективи розвитку галузей промисловості і т.д. Але для організації біржової торгівлі необхідно розраховувати касовий курс акцій (поточний курс), на підставі якого і відбувається торгівля.

Порядок його визначення такий:

застосовуються заявки на купівлю-продаж з різними умовами;

відбувається угруповання фондових цінностей.