159219 (Філософія в епоху ранніх буржуазних революцій у Європі)

2016-07-29СтудИзба

Описание файла

Документ из архива "Філософія в епоху ранніх буржуазних революцій у Європі", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "философия" из 3 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "философия" в общих файлах.

Онлайн просмотр документа "159219"

Текст из документа "159219"

Філософія в епоху ранніх буржуазних революцій у Європі

Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію XVI-XVII ст., становлення експериментального природознавства.

Головне своє завдання філософія Нового часу вбачає в розробці та обґрунтуванні методів наукового пізнання. На цій основі формуються в філософії XVII ст. два протилежні напрямки: емпіризм та раціоналізм. Емпіризм проголошує, що основний зміст наукове пізнання отримує з чуттєвого досвіду, в знаннях немає нічого, чого б раніше не було в чуттєвому досвіді суб'єкта. Розум не привносить ніякого нового знання, а лише систематизує дані чуттєвого досвіду.

Раціоналізм наголошує, що основний зміст наукового знання досягається через діяльність розуму, розсудку та інтелектуальної інтуїції, а чуттєве пізнання лише підштовхує розум до діяльності.

Ідеалом знання як емпіризм, так і раціоналізм відповідно до духу епохи вважали математику, а основними характерними рисами істинного знання визнавали всезагальність, необхідність, суттєвість.

Засновник емпіризму – англійський філософ Френсіс Бекон (1561–1626). У працях «Новий органон» (1620), «Про гідність та примноження наук» (1623) та «Нова Атлантида» він проникливо передбачав надзвичайно важливу роль науки в подальшому розвитку суспільства.

Ф. Бекон розрізняв «плодоносне» та «світлоносне» знання. Плодоносне – це таке знання, яке приносить користь, а світлоносне – це те, що збільшує можливості пізнання; знання повинні не лише просвітлювати людину, але також і працювати на неї.

Головне завдання філософії Ф. Бекон вбачає у пізнанні природи і оволодінні її силами, а для цього необхідно розробити відповідний метод, який би найкоротшим шляхом вів до істини.

Ф. Бекон зауважує, що формуванню істинного знання заважають так звані «ідоли», що нагромаджені в історії пізнання.

До першого виду похибок, які він називає «ідолами роду», належать ті, що пов'язані з недосконалістю людського розуму та органів чуття людини.

Другий вид похибок («ідоли печери»), зумовлений особливостями окремої людини чи групи людей.

Третій вид похибок («ідоли площі») має своїм джерелом недосконалість і неточність мови.

Четвертий вид похибок («ідоли театру») породжується сліпою вірою людей в авторитети, некритичним сприйняттям і засвоєнням чужих думок. Щоб очистити пізнання від цих ідолів, треба, на думку Бекона, виходити лише з досвіду і безпосереднього вивчення природи, бути вільним і самостійним у своїх твердженнях та висновках, незалежним від авторитетів, бо істина є дочкою часу, а не авторитетів.

Мета пізнання, підкреслює Бекон, – збагачення життя справжніми відкриттями, зміцнення влади людини над силами природи; об'єкт пізнання – природа, а основні методи – експеримент та індукція. У широкому розумінні індукція – це метод, за допомогою якого здійснюється сходження від окремих спостережень, одиничних фактів до узагальнень. Бекон виступає як проти схоластичної, абстрактно-спекулятивної методології, так і проти вузького емпіризму. Свою позицію він пояснює за допомогою алегоричного зображення трьох можливих шляхів пізнання.

Перший – це шлях павука, тобто спроба людського розуму виводити істини з самого себе.

Другий шлях – шлях мурахи, що уособлює однобічний емпіризм, який зводить пізнання до нагромадження голих фактів.

Третій шлях – шлях бджоли. Як бджола переробляє нектар у дорогоцінну речовину – мед, так і справжній науковець перетворює емпіричні факти за допомогою раціональних методів у наукову істину.

Ф. Бекон обстоював дослідний шлях пізнання у науці, закликав спиратися на факти, на експеримент. Він був одним із засновників індуктивного методу пізнання, коли від спостереження одиничних явищ відбувається перехід до формулювання загальних ідей і законів, від суджень про окремі факти – до загальних суджень про них. Безсумнівна користь такого методу, ефект його застосування полягає, за словами Ф. Бекона, у тому, що він дає нам змогу бачити світ «таким, яким він нам дається, а не таким, як підкаже кожному його мислення». Виступаючи прибічником емпіричного шляху пізнання, який передбачає живе споглядання, аналіз результатів експерименту, Ф. Бекон підкреслював, що «розум людини повинен органічно поєднувати емпіричні та раціональні підходи в поясненні світу. Вони повинні бути з'єднані і пов'язані один з одним» і спрямовані на відкриття внутрішніх причин, сутності, законів світу.

Декарт як представник раціоналізму

Раціоналізм (ratio – розум) як цілісна система гносеологічних переконань почав складатися в 17–18 вв. в результаті «торжества розуму» – розвитку математики і природознавства.

Культ розуму взагалі характерний для епохи 17–18 вв. – істинно тільки те, що укладається в певний логічний ланцюжок. Обґрунтовувавши безумовну достовірність наукових принципів математики і природознавства раціоналізм намагався вирішити питання: як знання, отримане в процесі пізнавальної діяльності, набуває об'єктивного, загального і необхідного характеру. Представники раціоналізму (Декарт, Спіноза, Лейбніц) затверджували, що наукове знання, що володіє цими логічними властивостями, досяжно за допомогою розуму, який виступає як його джерелом, так і власне критерієм істинності. Так наприклад до основної тези сенсуалістів «немає нічого в розумі, чого раніше не було у відчуттях. Раціоналіст Лейбніц додає: «Окрім самого розуму».

Приниження ролі відчуттів і відчуттів сприйняття у формі якого реалізується зв'язок з світом спричиняє за собою відрив від реального об'єкту пізнання. Звернення до розуму як єдиному науковому джерелу знання привело раціоналіста Декарта до висновку про існування природжених ідей. Хоча, з погляду матеріалізму, це можна назвати «генетичним кодом», передаючим від покоління до покоління. З ним перекликається Лейбніц, припускаючи наявність нахилів (завдатків) мислення.

Декарт – французький філософ і математик, будучи одним з основоположників «нової філософії», засновник картезіанства, був глибоко переконаний, що на істину» натрапить швидше окрема людина, ніж цілий народ». При цьому він відштовхувався від «принципу очевидності» при якому всяке знання повинне було перевірятися за допомогою природного «світла розуму». Це припускало відмову від всіх думок прийнятих на віру (наприклад звичаї, приклади, як традиційні форми передачі знань).

Великий філософ, що запропонував свою систему координат в математиці (декартова – прямокутна система координат) запропонував і точку відліку для суспільної свідомості. По Декарту наукове знання повинне було бути побудовано як єдина система тоді як дотепер (до нього) воно було лише збором випадкових істин. Непорушною підставою (точкою відліку) такої системи повинне було стати найочевидніше і достовірне твердження (своєрідна «істина в останній інстанції»). Декарт вважав абсолютно неспростовною думку «мислю, отже, існую» («cogito ergo sum»). Цей аргумент припускає переконання в перевазі умопостигаемого над плотською, не просто принцип мислення, а суб'єктивно пережитий процес мислення від якого неможливо відділити власне мислячого. Проте самосвідомість як принцип філософії ще не знайшла повну автономію – істинність початкового принципу як знання ясного і виразного гарантовано у Декарта наявністю Бога – істоти всемогутнього, що вклав в людину природне світло розуму. Самосвідомість у Декарта не замкнута на себе і відкрито Богу, який виступає джерелом мислення: всі смутні ідеї – продукт людини (а тому помилкові), всі ясні ідеї йдуть від Бога, отже істинні. І тут у Декарта виникає метафізичний круг: існування всякої реальності (у тому числі і Бога) упевняється через самосвідомість, яка (значущість висновків цієї свідомості) забезпечується знову-таки Богом.

Найперша достовірна думка («основа основ», «істина в останній інстанції») по Декарту – Cogito – мисляча субстанція. Вона відкрита нам безпосередньо (на відміну від матеріальної субстанції – яка відкрита нам опосередковано через відчуття). Декарт визначає цю первинну субстанцію як річ, яка для свого існування не потребує ні чому, окрім самої себе. В строгому значенні подібною субстанцією може бути тільки Бог, який» вічний, усюдисущий, всемогутній, джерело всякого блага і істини, творець всіх речей. «Мисляча і тілесна субстанції створені Богом і їм підтримуються. Розум Декарт розглядає як кінцеву субстанцію «річ недосконалу, неповну, залежну від чогось іншого і прагнучу до чогось кращого і більшому, ніж Я сам.» Таким чином серед створених речей Декарт називає субстанціями тільки ті, які для свого існування потребують лише звичайному сприянні Бога, на відміну від тих, які потребують сприянні інших творінь і носять назви якостей і атрибутів.

Матерія по Декарту ділима до безкінечності (атомів і пустки не існує) а рух пояснюється за допомогою поняття вихорів. Дані передумови дозволили Декарту ототожнити природу з просторовою протяжністю, таким чином виявилося можливим вивчення природи представити як процес її конструювання (як, наприклад, геометричні об'єкти).

Наука по Декарту конструює деякий гіпотетичний мир і цей варіант миру (науковий) рівносильний всякому іншому, якщо він здатний пояснити явища, дані в досвіді оскільки це Бог є «конструктором» всього сущого і він міг скористатися для здійснення своїх задумів і цим (науковим) варіантом конструкції миру. Таке розуміння миру Декартом як системи тонко сконструйованих машин знімає відмінність між природною і штучною. (Рослина такий же рівноправний механізм, як і годинник, сконструйований людиною з тією лише різницею, що майстерність пружин годинника настільки ж поступається майстерності механізмів рослини наскільки мистецтво Вищого Творця відрізняється від мистецтва творця кінцевого (людини)). Згодом аналогічний принцип був закладений в теорію моделювання розуму – кібернетику: «Жодна система не може створити систему складніше себе самої. Таким чином, якщо мир – механізм, а наука про нього – механіка, то процес пізнання є конструювання певного варіанту машини миру з найпростіших почав, які знаходяться в людському розумі.

Як інструмент Декарт запропонував свій метод в основу якого лягли наступні правила:

Правило перше наголошує, що за істину можна приймати тільки те, що ясне,

виразне, самоочевидне для розуму.

Правило друге вимагає ділити складне питання на складові елементи, доходити до найпростіших положень, що їх можна вже сприймати ясно й незаперечно.

Правило третє скеровує на осмислення складного через просте, коли «з найпростіших і найдоступніших речей повинні виводитися сокровенні істини».

Правило четверте передбачає повний перелік усіх можливих варіантів, фактів для аналізу й отримання повних знань про предмет; тобто це значить, що до предметів пізнання треба підходити всебічно.

Як істинний математик Декарт поставив математику основою і зразком методу, і в понятті природи залишив тільки визначення, які укладаються в математичні визначення – протяг (величина), фігура, рух.

Найважливішими елементами методу були вимірювання і порядок.

Поняття мети Декарт вивів з свого навчання оскільки було усунено поняття душі (як посередника між неподільним розумом (духом) і діленим тілом).

Декарт ототожнив розум і душу, називаючи уяву і відчуття модусами розуму. Усунення душі в її колишньому значенні дозволило Декарту протиставити дві субстанції природу і дух, і перетворити природу на мертвий об'єкт для пізнання (конструювання) і використовування людиною, але при цьому виникла серйозна проблема філософії Декарта – зв'язки душі і тіла, і раз все є суть механізми – спробував вирішити її механістично: в «нитковидній залозі» (де знаходиться вмістище душі по Декарту) механічні дії, передаванні органами чуття досягають свідомості.

Послідовним раціоналістом Декарт залишався навіть при розгляді категорій етики – афекти і пристрасті він розглядав як наслідок тілесних рухів, які (поки вони не освітлені світлом розуму) породжують помилки розуму (звідси і злі вчинки). Джерелом помилки служить не розум а вільна воля, яка примушує діяти людини там, де розум ще не має свій в розпорядженні ясну свідомість.

Отже, методологічні розвідки у філософії Нового часу орієнтували науку на факти та на незаперечну з логічної точки зору розумну очевидність, що підводило до розуміння науки, як знання, яке функціонує на емпіричному та теоретичному рівнях Окрім того, це були докладні розробки засад мислення «здорового глузду»

Свежие статьи
Популярно сейчас
Зачем заказывать выполнение своего задания, если оно уже было выполнено много много раз? Его можно просто купить или даже скачать бесплатно на СтудИзбе. Найдите нужный учебный материал у нас!
Ответы на популярные вопросы
Да! Наши авторы собирают и выкладывают те работы, которые сдаются в Вашем учебном заведении ежегодно и уже проверены преподавателями.
Да! У нас любой человек может выложить любую учебную работу и зарабатывать на её продажах! Но каждый учебный материал публикуется только после тщательной проверки администрацией.
Вернём деньги! А если быть более точными, то автору даётся немного времени на исправление, а если не исправит или выйдет время, то вернём деньги в полном объёме!
Да! На равне с готовыми студенческими работами у нас продаются услуги. Цены на услуги видны сразу, то есть Вам нужно только указать параметры и сразу можно оплачивать.
Отзывы студентов
Ставлю 10/10
Все нравится, очень удобный сайт, помогает в учебе. Кроме этого, можно заработать самому, выставляя готовые учебные материалы на продажу здесь. Рейтинги и отзывы на преподавателей очень помогают сориентироваться в начале нового семестра. Спасибо за такую функцию. Ставлю максимальную оценку.
Лучшая платформа для успешной сдачи сессии
Познакомился со СтудИзбой благодаря своему другу, очень нравится интерфейс, количество доступных файлов, цена, в общем, все прекрасно. Даже сам продаю какие-то свои работы.
Студизба ван лав ❤
Очень офигенный сайт для студентов. Много полезных учебных материалов. Пользуюсь студизбой с октября 2021 года. Серьёзных нареканий нет. Хотелось бы, что бы ввели подписочную модель и сделали материалы дешевле 300 рублей в рамках подписки бесплатными.
Отличный сайт
Лично меня всё устраивает - и покупка, и продажа; и цены, и возможность предпросмотра куска файла, и обилие бесплатных файлов (в подборках по авторам, читай, ВУЗам и факультетам). Есть определённые баги, но всё решаемо, да и администраторы реагируют в течение суток.
Маленький отзыв о большом помощнике!
Студизба спасает в те моменты, когда сроки горят, а работ накопилось достаточно. Довольно удобный сайт с простой навигацией и огромным количеством материалов.
Студ. Изба как крупнейший сборник работ для студентов
Тут дофига бывает всего полезного. Печально, что бывают предметы по которым даже одного бесплатного решения нет, но это скорее вопрос к студентам. В остальном всё здорово.
Спасательный островок
Если уже не успеваешь разобраться или застрял на каком-то задание поможет тебе быстро и недорого решить твою проблему.
Всё и так отлично
Всё очень удобно. Особенно круто, что есть система бонусов и можно выводить остатки денег. Очень много качественных бесплатных файлов.
Отзыв о системе "Студизба"
Отличная платформа для распространения работ, востребованных студентами. Хорошо налаженная и качественная работа сайта, огромная база заданий и аудитория.
Отличный помощник
Отличный сайт с кучей полезных файлов, позволяющий найти много методичек / учебников / отзывов о вузах и преподователях.
Отлично помогает студентам в любой момент для решения трудных и незамедлительных задач
Хотелось бы больше конкретной информации о преподавателях. А так в принципе хороший сайт, всегда им пользуюсь и ни разу не было желания прекратить. Хороший сайт для помощи студентам, удобный и приятный интерфейс. Из недостатков можно выделить только отсутствия небольшого количества файлов.
Спасибо за шикарный сайт
Великолепный сайт на котором студент за не большие деньги может найти помощь с дз, проектами курсовыми, лабораторными, а также узнать отзывы на преподавателей и бесплатно скачать пособия.
Популярные преподаватели
Добавляйте материалы
и зарабатывайте!
Продажи идут автоматически
5137
Авторов
на СтудИзбе
440
Средний доход
с одного платного файла
Обучение Подробнее